ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2021Справа № 910/5264/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Караяні Івана Васильовича
до Антимонопольного комітету України
про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії
Представники:
від позивача: Загребельська А.А.;
від відповідача: Атаманюк Г.В.;
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Караяні Іван Васильович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якому просить суд (з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви, яка розцінена судом, як заява про зміну предмету позову та прийнята до розгляду):
- скасувати рішення Антимонопольного комітету України, викладене у листі від 08.02.2021 № 130-26.13/01-1956 про залишення без розгляду колективної заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем платіжними організаціями "MasterCard International Incorporated" та "Visa International Service Association" в частині ФОП Караяні І.В. (реєстрац. номер заяви в Комітеті № 8-01/461-АМ від 02.12.2020);
- зобов`язати Антимонопольний комітет України відповідно до вимог "Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 р. № 5, розглянути заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем платіжними організаціями "MasterCard International Incorporated" та "Visa International Service Association" в частині ФОП Караяні І.В. (реєстрац. номер заяви в Комітеті № 8-01/461-АМ від 02.12.2020).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача, оформлене листом про залишення без розгляду колективної заяви суперечить Правилам розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є незаконним та порушує право заявника на захист прав та інтересів в Антимонопольному комітеті України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Караяні Івана Васильовича залишено без руху. Встановлено Фізичній особі-підприємцю Караяні Івану Васильовичу строк для усунення недоліків позовної заяви.
14.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Караяні Івана Васильовича надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, разом з оновленою редакцією позовної заяви, в якій на виконання вимог суду конкретизовано прохальну частину позовної заяви, шляхом зазначення кількості вимог заявлених до розгляду та які становлять предмет спору. Крім того, позивач вказує, що ним було допущено описку та помилково вказано реквізити іншого листа Комітету.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.05.2021. Зобов`язано Антимонопольний комітет України надати суду у строк до 18.05.2021 належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, сформованих на час винесення рішення, оформленого листом від 08.02.2021 № 130-26.13/01-1956 про залишення без розгляду спільної заяви фізичних осіб-підприємців про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Крім того, суд розцінив оновлену редакцію позовної заяви, як заяву про зміну предмету позову, визнав її такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим прийняв до розгляду.
05.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Караяні Івана Васильовича надійшло клопотання, в якому позивач просить суд об`єднати справу №910/5264/21 та справу №910/5267/21 в одне провадження.
11.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Антимонопольного комітету України надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, в якій відповідач, у зв`язку з необхідністю надання додаткового часу для опрацювання заяви про зміну (уточнення) позовних вимог та формування правової позиції, просить суд продовжити Комітету строк для подання відзиву та доказів.
19.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що розглянувши спільну заяву ФОП Караяні Івана Васильовича , ФОП Ахундової Карини Юріївни , ФОП Верцімахи Галини Андріївни , ФОП Коваля Андрія Сергійовича , ФОП Горчанюка Сергія Петровича та ФОП Руминської Ганни Дмитрівни №8-14/461-АМ від 02.12.2020 про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях платіжних організацій MasterCard International Incorporated" та "Visa International Service Association" Антимонопольний комітет України встановив, що спільна заява не відповідає вимогам пункту 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв`язку з чим таку заяву було залишено без руху, про що повідомлено позивача листом №130-26.13/01-17923 від 23.12.2020. Крім цього, відповідач зазначає, що так як недоліки спільної заяви було усунуто не всіма заявниками, її було залишено без розгляду, оскільки Правилами не передбачено порядку залишення органами Комітету заяви без руху, або без розгляду в частині щодо окремого співзаявника, у разі надходження колективної заяви.
Крім цього, на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2021 відповідач разом з відзивом надав належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, сформованих на час винесення рішення, оформленого листом від 08.02.2021 № 130-26.13/01-1956 про залишення без розгляду спільної заяви фізичних осіб-підприємців про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
У судовому засіданні 20.05.2021, розглянувши клопотання позивача про об`єднання справ № 910/5264/21 та № 910/5267/21 в одне провадження, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 24.06.2021).
Також, у судовому засіданні 20.05.2021 суд з урахуванням характеру спірних правовідносин, а також, враховуючи те, що відзив на позовну заяву наявний в матеріалах справи, задовольнив заяву Антимонопольного комітету України та долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву.
Крім цього, у судовому засіданні 20.05.2021 судом відкладено розгляд справи на 24.06.2021.
08.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Караяні Івана Васильовича надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що на лист Комітету №130-26.13/01-17923 від 23.12.2020 надав додаткову інформацію та усунув недоліки, тож залишення заяви без розгляду в цілому порушує право заявника, який надав всю інформацію на виконання вимог Комітету.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/5264/21 призначено на 05.08.2021.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 05.08.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, Фізичні особи-підприємці Руминська Ганна Дмитрівна , Караяні Іван Васильович , Коваль Андрій Сергійович , Горчанюк Сергій Петрович , Ахундова Карина Юріївна , Верцімаха Галина Андріївна звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою б/н б/д (вх. номер АМК України № 8-01/461-АМ від 02.12.2020) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в якій просили Комітет прийняти до розгляду заяву щодо порушення платіжними організаціями «MasterCard International Incorporated» та «Visa International Service Association» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких умов обігу та використання платіжних карток, за яких банки-еквайри повинні платити банкам-емітентам комісію за кожну транзакцію, здійснену за допомогою платіжних карт (комісія інтерчейндж), які діють у таких платіжних системах, а також у вигляді встановлення мінімальних розмірів такої комісії, що призводить до обмеження конкуренції між банками-еквайрами, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуг карткових платіжних систем.
Рішенням Антимонопольного комітету України, яке оформлене листом № 130-26.13/01-17923 від 23.12.2020 «Про залишення заяви без руху і надання інформації» відповідач розглянувши спільки заяву фізичних осіб-підприємців, на підставі статей 16, 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» зазначив, що заявникам необхідно у 15-денний термін з дня отримання цього листа надати до Комітету наступну інформацію та копії документів:
1. Копії договорів щодо надання послуг торговельного еквайрингу, укладених між заявниками та банками-еквайрами (з усіма додатками, тарифами, змінами та доповненнями, які є їх невід`ємною частиною);
2. Пояснення та копії підтверджуючих документів щодо включення затрат на послуги еквайрингу у ціну товарів/послуг (копію калькуляції ціни на товари/послуги, розрахунку тощо).
Крім того, комітет повідомив, що заявники можуть також надати іншу додаткову інформацію, яка сприятиме більш повному з`ясуванню питань, порушених у заяві. Інформація з обмеженим доступом (конфіденційна інформація) повинна бути відповідним чином позначена або подана в опечатаному конверті окремо (на конверті та кожній сторінці повинно бути чітко зазначено «інформація з обмеженим доступом») і буде використана згідно з чинним законодавством.
Тож, з урахуванням пункту 19 Правил до отримання вищезазначеної інформації заяву ФОП Верцімахи Галини Андріївни , ФОП Руминської Ганни Дмитрівни , ФОП Караяні Івана Васильовича , ФОП Коваля Андрія Сергійовича , ФОП Горчанюк Сергія Петровича , ФОП Ахундової Карини Юріївни залишено без руху.
При цьому, у вказаному листі Комітетом роз`яснено заявникам, що у разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява ФОП Верцімахи Галини Андріївни , ФОП Руминської Ганни Дмитрівни , ФОП Караяні Івана Васильовича , ФОП Коваля Андрія Сергійовича , ФОП Горчанюк Сергія Петровича , ФОП Ахундової Карини Юріївни може бути залишена без розгляду на підставі пункту 19 Правил.
Так, листом б/н від 27.01.2021 Фізична особа-підприємець Караяні Іван Васильович на виконання вимог Комітету надав додаткові пояснення, копію універсального договору комплексного банківського обслуговування юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, які займаються незалежною професійною діяльністю Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд»; копії заяв від 05.11.2020 № 95.04.000073 та № 95.04.000074 про приєднання до Універсального договору, завірена ЕЦП.
Проте, рішенням Антимонопольного комітету України, яке оформлено листом № 130-26.13/01-1956 від 08.02.2021 «Про розгляд заяви» спільну заяву ФОП Руминської Ганни Дмитрівни , ФОП Караяні Івана Васильовича , ФОП Коваля Андрія Сергійовича , ФОП Горчанюка Сергія Петровича , ФОП Ахундової Карини Юріївни , ФОП Верцімахи Галини Андріївни залишено без розгляду з підстав не усунення недоліків усіма заявниками.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Комітету, яке оформлено листом № 130-26.13/01-1960 від 08.02.2021 (далі - Рішення) є незаконним, оскільки, залишення колективної заяви без розгляду в цілому, порушує право заявника, який надав всю необхідну інформацію для розгляду такої заяви Комітетом. З огляду на викладене позивач просить суд скасувати рішення Антимонопольного комітету України, викладене у листі від 08.02.2021 № 130-26.13/01-1956 про залишення без розгляду колективної заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в частині ФОП Караяні І.В. (реєстрац. номер заяви в Комітеті № 8-01/461-АМ від 02.12.2020) та зобов`язати Антимонопольний комітет України відповідно до вимог "Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 р. № 5, розглянути заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем платіжними організаціями "MasterCard International Incorporated" та "Visa International Service Association" в частині ФОП Караяні І.В. (реєстрац. номер заяви в Комітеті № 8-01/461-АМ від 02.12.2020).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Статті 7, 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» закріплюють, що Комітет має повноваження, зокрема, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції рішення за заявами і справами. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи. Рішення та розпорядження державних уповноважених Антимонопольного комітету України приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Відповідно до пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5 (далі - Правила розгляду справ), у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений відмовляє у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за, зокрема заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Положеннями частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково саме до господарського суду.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 39 Законом України «Про захист економічної конкуренції» заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Виходячи із системного тлумачення положень статті 7, 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 20 Правил розгляду справ, відмова Комітету в розгляді справи є рішенням Комітету, оформленим не розпорядженням, а листом-повідомленням. Отже, таке рішення може бути оскаржене заявником у господарському суді.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17, №160/2452/19 від 18.03.2020.
Так, згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Як встановлено судом, Фізичні особи-підприємці Руминська Ганна Дмитрівна , Караяні Іван Васильович , Коваль Андрій Сергійович , Горчанюк Сергій Петрович , Ахундова Карина Юріївна , Верцімаха Галина Андріївна звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою б/н б/д (вх. номер АМК України № 8-01/461-АМ від 02.12.2020) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції платіжними організаціями «MasterCard International Incorporated» та «Visa International Service Association».
Згідно ст. 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
У випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи.
Пунктом 18 Правил розгляду справ визначено, що заява подається в письмовій формі й повинна містити, зокрема виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків (п. 19 Правил розгляду справ).
Судом встановлено, що рішенням Комітету, яке оформлене листом № 130-26.13/01-17923 від 23.12.2020 «Про залишення заяви без руху і надання інформації» відповідач повідомив заявників про необхідність надання ними додаткової інформації та документів у 15-денний термін з дня отримання цього листа, з огляду на що відповідно до п. 19 Правил розгляду справ, вищезазначену заяву залишено без руху.
Однак, визначені листом № 130-26.13/01-17923 від 23.12.2020 недоліки усіма заявниками усунуті не були, зокрема, станом на 04.02.2021 інформація від ФОП Руминської Ганни Дмитрівни , ФОП Коваля Андрія Сергійовича , ФОП Горчанюка Сергія Петровича до Комітету не надходила.
Враховуючи що заява є спільною (колективною), Комітет дійшов висновку, що неусунення недоліків усіма заявниками унеможливлює розгляд такої заяви відповідно до вимог п. 18 Правил.
Відтак, рішенням Антимонопольного комітету України, яке оформлено листом № 130-26.13/01-1956 від 08.02.2021 «Про розгляд заяви» спільну заяву ФОП Руминської Ганни Дмитрівни , ФОП Караяні Івана Васильовича , ФОП Коваля Андрія Сергійовича , ФОП Горчанюка Сергія Петровича , ФОП Ахундової Карини Юріївни , ФОП Верцімахи Галини Андріївни залишено без розгляду та роз`яснено заявникам їх право звернутися до Комітету із окремими заявами.
Суд зазначає, що ані Законом України «Про захист економічної конкуренції», ані Правилами розгляду заяв не встановлено будь-яких виключень до змісту заяви або виникнення додаткових прав у окремих заявників у разі подання колективної (спільної заяви).
Тож, відповідно до приписів п. п. 18, 19 Правил розгляду заяв, у разі надходження колективної (спільної) заяви, органи Комітету аналізують змість такої заяви, як єдиного цілісного документа на відповідність Закону та Правилам, а також щодо наявності підстав для початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Тобто, Правилами розгляду заяв не передбачено порядку залишення органами Комітету заяв без руху або без розгляду в частині окремого заяника у разі надходження колективної (спільної) заяви.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
При цьому, як визначено статтею 36 зазначеного Закону підставами для початку розгляду справи є, зокрема, заяви суб`єктів господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти розпорядження про об`єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду.
Пунктом 25 Правил розгляду справ передбачено, що органи Комітету, які розпочали або розглядають справу, можуть прийняти розпорядження про об`єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
З наведеного вище вбачається, що приписами Закону та Правил розгляду справ передбачено саме право Комітету приймати розпорядження про виділення справи, розгляд якої відповідно до приписів ч. 1 ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вже розпочато, для її окремого розгляду, однак, ані норми Закону, ані Правил не встановлюють можливість виділення з колективної (спільної) заяви, яка подана до Комітету групою заявників, окремих обставин, якими окремий заявник обґрунтовує свої вимоги для прийняття органами Комітету розпорядження про початок розгляду справи за такою (окремою) заявою, яка фактично міститься у колективній заяві, що подана без додержання вимог, викладених у пункті 18 Правил.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку, що під час прийняття рішення, яке оформлено листом № 130-26.13/01-1956 від 08.02.2021 Комітет діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.
При цьому суд зазначає, що позовна заява Фізичної особи-підприємця Караяні Івана Васильовича не містить обгрунтованих підстав, визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для скасуваня рішення Антимонопольного комітету України, викладеного у листі від 08.02.2021 № 130-26.13/01-1956 про залишення без розгляду колективної заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду, з боку відповідача, а тому позовні вимоги про скасування рішення Антимонопольного комітету України, викладеного у листі від 08.02.2021 № 130-26.13/01-1956 про залишення без розгляду колективної заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд зазначає, що встановлення наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, що в силу приписів ч. 1 ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для прийняття розпорядження про початок розгляду справи, є виключною компетенцією органів Антимонопольного комітету України.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Поряд з цим, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене, суд зазначає, що вимога позивача про зобов`язання Антимонопольний комітет України відповідно до вимог "Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 р. № 5, розглянути заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем платіжними організаціями "MasterCard International Incorporated" та "Visa International Service Association" в частині ФОП Караяні І.В. (реєстрац. номер заяви в Комітеті № 8-01/461-АМ від 02.12.2020) також не підлягає задоволенню, оскільки прийняття розпорядження про початок розгляду справи відноситься до дискреційних повноважень Антимонопольного комітету України, а тому суд не повинен втручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його розглянути в частині ФОП Караяні І.В. , поза межами процедури, визначеної законом.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Караяні Івана Васильовича до Антимонопольного комітету України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 16.08.2021
Суддя С. О. Щербаков
