№ 204/647/20
№ 1-кп/204/187/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська
Колегія суддів у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника потерпілого адвоката ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040680002331 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Первомайське Шевченківського району Харківської області, громадянки України, незаміжньої, освіта професійно-технічна, непрацюючої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України;
встановила:
ОСОБА_9 у період часу з 20 години 50 хвилин 16 листопада 2019 року по 06 годину 09 хвилин 17 листопада 2019 року, перебуваючи устані алкогольногосп`яніння, знаходилась замісцем свогомешкання,а самеу квартирі АДРЕСА_2 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 , де між ними виник конфлікт. Після чого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_10 , в ході конфлікту, маючи раптово виниклий умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_9 , у період часу з 22 години 18 хвилин 16 листопада 2019 року по 03 годину 18 хвилин 17 листопада 2019 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті, взяла в руки кухонний ніж, яким умисно нанесла два удари в область черева потерпілого ОСОБА_10 , чим заподіяла останньому тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень черева з ушкодженням тонкого кишковика, його брижі та черевної аорти, які ускладнились гострою крововтратою, внаслідок яких настала смерть ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Умисні діїобвинуваченої ОСОБА_9 ,які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікуються, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.115 КК України.
ОСОБА_9 свою вину у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення не визнала. Суду пояснила, що разом з потерпілим ОСОБА_10 вони проживали спільно останні сім місяців до його загибелі. Перші спільні місяці проживання було все добре, загиблий не проявляв агресії. Через деякий час спільного проживання, ОСОБА_10 почав зловживати алкогольними напоями і з його боку виникла агресія. Влітку 2019 року, між ними відбулась сварка, в ході якої потерпілий її бив та душив. Зазначені події відбувались у дворі будинку, на крики про допомогу прибігла сусідка. Потім вони прожили разом ще деякий час, однак потерпілий продовжував поводити себе агресивно і вона пішла від нього. 16 листопада 2019 року, вона зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила, що увечері прийде забрати свої речі. Приблизно о 21 годині вона приїхала до будинку потерпілого. Вдома був ОСОБА_10 , його син з дружиною та бабуся. Зібравши свої речі, вона попрохала сина загиблого підвезти її, оскільки той був на машині. Коли вона пішла до вбиральні, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали не дочекавшись її. Намагаючись покинути будинок, виявилось що двері зачинені та саме біля дверей ОСОБА_10 почав її бити гумовою палицею, внаслідок чого вона впала, а він продовжував її бити. Далі, він затягнув її до кухні, де почав роздягати та продовжував бити. Відчувши два сильних удари по голові, вона втратила свідомість. Прийшовши до тями, вона перебувала на дивані у кімнаті, а ОСОБА_10 стояв поруч з нею, тримаючи у руках ніж. Почав стягувати її за ноги з дивану. Перебуваючи на підлозі, вона схопила резинову палицю та почала наносити удари потерпілому, від яких останній впустив ніж на підлогу. Обвинувачена схопила ніж та нанесла потерпілому два удари в область грудної клітини. Обвинувачена вважає, що її дії слід кваліфікувати за ст. 118 КК України, як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони. Пояснити суду, чому загиблий її бив обвинувачена не змогла. Обвинувачена не заперечує того факту, що вдень 16 листопада 2019 року, вона вживала алкогольні напої, а саме горілку.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вина останньої підтверджується наступними доказами.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що загиблий ОСОБА_10 був його батьком. Приблизно з весни 2019 року, загиблий проживав однією сім`єю з обвинуваченою ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з ними мешкала мати померлого ОСОБА_10 - ОСОБА_13 , яка на той час мала перелом стегна, у зв`язку з чим не могла сама себе доглядати. 17 листопада 2019 року, приблизно об 11 годині, на його мобільний телефон зателефонували співробітники поліції та повідомили, що йому терміново необхідно приїхати до місця мешкання батька. Одразу після цього, він разом з дружиною приїхав до квартири АДРЕСА_2 , де вже були співробітники поліції, які і повідомили, що батька вбили. За час спільного проживання померлого з обвинуваченою, він підтримував спілкування з батьком, приїздив до них у гості. Йому не відомо, чи відбувались між обвинуваченою та його батьком сварки або конфлікти. Про те, що вбивство вчинила саме ОСОБА_9 , йому стало відомо з відеозаписів з камер відеоспостережень, з яких видно, що в ніч з 16.11.2019 року на 17.11.2019 року, до будинку заходила лише обвинувачена. Йому відомо, що приблизно у жовтні 2019 року, під час спільної поїздки обвинуваченої та загиблого у таксі, обвинувачена напала на батька та подряпала йому обличчя. Зі слів бабусі, яка проживала разом з загиблим, йому відомо, що у ніч з 16 листопада 2019 року на 17 листопада 2019 року, загиблий казав: « ОСОБА_14 , ложись», після чого він плакав і більше вона його не чула. Бабуся просила обвинувачену покликати сина, однак остання їй відповіла, що той вже мертвий. У подальшому обвинувачена по всьому будинку шукала гроші, вимагала їх від бабусі, після чого намагалася задушила її подушкою, однак остання зуміла її скинути з себе. Вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання тільки у вигляді позбавлення волі у максимальній межі
Потерпілий ОСОБА_7 підтримав заявлені ним позовні вимоги до обвинуваченої ОСОБА_9 , відповідно до яких він просить стягнути з обвинуваченої у рахунок відшкодування моральної шкоди 500000 гривень.
Відповідно до протоколів огляду з фототаблицями (а.м.к.п.12-19, 22-32) оглянуто місце скоєння злочину приміщення квартири АДРЕСА_2 , в ході огляду було встановлено наявність трупу ОСОБА_10 в приміщенні кімнати на дивані з ножем в області черева та слідами тілесних ушкоджень на тілі, наявними трупними плямами із зазначенням їх характеру та місць розташування. В ході огляду вилучено: металевий кухонний ніж та два сліди пальців рук з поверхні вказаного ножа, резинову палицю, два вирізи тканини зі слідами речовини бурого кольору з поверхні постільної білизни, три мобільні телефони, а саме Samsung Galaxy А20 imei1: НОМЕР_1 , іmei2: НОМЕР_2 , чорного кольору, Huawei imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , чорного кольору та Samsung imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , чорного кольору, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання до камери речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.м.к.п.20, 21); зрізи нігтьових пластин з пальців обох рук потерпілого ОСОБА_10 , дві темні дактилоплівки з мікрочастками з обох рук потерпілого ОСОБА_10 , проведено посмертне дактилоскопіювання трупу.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що загиблий ОСОБА_10 був його батьком. Увечері 16.11.2019 року йому зателефонував батько та попрохав приїхати. Винайняв машину, приблизно о 20 годині, він разом зі своєю дружиною приїхав до будинку АДРЕСА_4 , де проживав ОСОБА_10 , разом з обвинуваченою ОСОБА_9 та бабусею ОСОБА_13 . Під час бесіди потерпілий розповідав, що йому погано, був засмучений з приводу сварки з обвинуваченою. Казав, що вона від нього пішла. Приблизно через 30 хвилин, після їхнього приїзду, додому прийшла обвинувачена. Коли вона заходила до будинку, то на порозі впала, оскільки перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Приблизно о 21 годині, коли вони вже збирались їхати додому, обвинувачена повідомила, що у неї нема сигарет і батько попросив, щоб вони її відвезли до крамниці. Вийшовши з будинку, вони чекали обвинувачену на вулиці, однак вона так і не вийшла, а тому вони поїхали. Вдома залишився батько з обвинуваченою та бабуся.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_11 . ОСОБА_15 був її свекром. Увечері 16.11.2019 року загиблий зателефонував ОСОБА_11 та попрохав приїхати, оскільки був засмучений та бажав поговорити. Приблизно о 20 годині, вона разом з чоловіком приїхала до свекра на вул. Гомельська у м. Дніпро. Вдома був батько та бабуся, вона була лежача. Батько розповідав, що кохає ОСОБА_16 , та те, що вона від нього пішла. Він був трохи випивший, однак поводив себе адекватно. Через деякий час додому прийшла обвинувачена, у стані алкогольного сп`яніння, оскільки коли чоловік відчиняв їй двері та вона заходила, то впала. Батько у неї запитав чи збирається вона йти від нього чи залишиться? Обвинувачена відповіла, що залишиться з ним. Поспілкувавшись, батько повідомив, що вже пора йти відпочивати. Коли вони вже збирались їхати додому, обвинувачена повідомила, що у неї нема сигарет і батько попросив, щоб вони її відвезли до крамниці. Вийшовши з будинку, вони чекали обвинувачену на вулиці, однак та так і не вийшла, а тому вони поїхали. ОСОБА_15 дуже добре розповідав про обвинувачену, завжди казав: «моя ОСОБА_14 », ніколи не проявляв до неї агресії. Вона могла собі дозволити виразитися нецензурною лайкою на його адресу. За два тижні до цього був випадок, коли обвинувачена кидалась на загиблого з ножем.
Свідок ОСОБА_17 надав суду наступні пояснення. Так, обвинувачена ОСОБА_9 є його колишньою дружиною, з якою він перебував у шлюбі 15 років та мають спільна доньку ОСОБА_18 . Приблизно навесні 2019 року, обвинувачена від нього пішла, оскільки ОСОБА_16 хотіла проживати у м. Дніпро, а він не хотів переїжджати та залишився у м. Синельниково, донька залишились проживати разом з ним. Це було їхнє спільне рішення. У вересні 2019 року, вони офіційно розлучились. Весь цей час вони нормально спілкувались, ОСОБА_16 приїздила до доньки, підтримувала з нею гарні стосунки. Йому відомо, що загиблий ОСОБА_19 , з яким спільно проживала ОСОБА_16 , був директором автопарку у м. Синельникове. Особистих стосунків вони не мали, однак нічого гарного він про нього не чув. Влітку ОСОБА_16 йому дзвонила, плакала, розповідала, що ОСОБА_19 її побив. У листопаді 2019 року, йому подзвонив знайомий та повідомив, що ОСОБА_16 вбила ОСОБА_19 . За час їхнього спільного життя з обвинуваченою він нічого погано не може про неї сказати, оскільки вона ніколи не зловживала алкоголем. Залежностей не мала, насилля з її боку ніколи не було.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що приблизно за три місяці до вказаних подій він познайомився з обвинуваченою. 15.11.2019 року ввечері обвинувачена прийшла до нього додому та залишилась на ніч. З ранку 16.11.2019 року, він пішов на роботу, а коли повернувся то побачив, що вінка у його квартирі розбиті. З цього приводу обвинувачена йому пояснила, що приїздив її співмешканець ОСОБА_19 , котрий бажав з`ясувати з ним стосунки, однак поїхав. Через деякий час, того ж дня, ОСОБА_19 знову приїхав, бігав під вікнами по вулиці розмахував ножем, шукав ОСОБА_16 . З цього приводу свідок викликав поліцію, після чого ОСОБА_19 поїхав. До вказаних подій, було ще декілька випадків, коли загиблий розшукував обвинувачену, однак свідок не приховував, що вона перебуває у нього. Увечері 16.11.2019 року, він разом з обвинуваченою розпивав алкоголь, після чого вона пішла від нього. Зранку 17.11.2019 року, вона прийшла до нього додому вся побита, розповідала, що ОСОБА_19 бив її гумовою палицею, а вона захищаючись взяла ніж, який тримала у руці. Коли загиблий йшов на неї, наткнувся на ніж. Вони випили алкогольні напої та ОСОБА_16 попросила викликати поліцію. Він подзвонив до поліції, розповів те, що йому відомо, однак йому не повірили. Після чого, він разом з обвинуваченою пішов до будинку ОСОБА_19 , на АДРЕСА_4 . У будинку він побачив, що ОСОБА_19 дійсно був мертвий. Він лежав у трусах на дивані на спині. На ньому зверху була сумка, він підняв вказану сумку та побачив, що з живота ОСОБА_19 стирчить ніж. Він викликав поліцію і пішов, а ОСОБА_16 залишилась там. ОСОБА_16 йому розповідала, що в неї з ОСОБА_19 складні стосунки. До вказаних подій він ніколи не бачив на обвинуваченій синців.
ОСОБА_21 суду пояснив, що обвинувачена ОСОБА_9 та загиблий ОСОБА_10 були його сусідами. 05 вересня 2019 року, він разом з дружиною перебував у себе на подвір`ї та почув крики. Обвинувачена ОСОБА_9 вигукувала його ім`я та кликала на допомогу.
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 2223/1137-Е від 18.12.2019 року, ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень черева з ушкодженням тонкого кишковика, його брижі та черевної аорти; садна в проекції лівої вилиці, на спинці носа у верхній третині та на передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині на тлі синюшно-рожевого синця, двох забійних ран в лобній ділянці праворуч по верхньому краю надбрівної дуги, синця на правій половині обличчя та на правій половині грудної клітин по передній поверхні. Проникаючі колото-різані поранення черева, спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті, пласким колюче-ріжучим предметом (предметами), із шириною клинка (клинків) протягом поринулої частини не більше 40,8-44,7 мм., гострим лезом й обухом (обухами), товщиною близько 1,0-1,4 мм. Рана на передній поверхні черевної стінки переходить у рановий канал довжиною 20 см, що прямує спереду-назад, дещо з право наліво. Рана на лівій бічній поверхні черевної стінки переходить у рановий канал довжиною 18 см, що прямує зліва направо, дещо знизу вверх. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настання смерті. Смерть ОСОБА_10 настала від проникаючих колото-різаних поранень черева з ушкодженням тонкого кишковика, його брижі та черевної аорти, які ускладнились гострою крововтратою. Смерть потерпілого настала приблизно за 10-15 години до початку огляду трупа на місці виявлення. Садна в проекції лівої вилиці, на спинці носа у верхній третині та на передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині на тлі синюшно-рожевого синця, двох забійних ран в лобній ділянці праворуч по верхньому краю надбрівної дуги, синця на правій половині обличчя та на правій половині грудної клітин по передній поверхні спричиненні прижиттєво, незадовго до настання смерті, від механічної дії тупого твердого предмета (предметів), за механізмом удару та удару-тертя, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень і не перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті. Враховуючи дані судово-гістологічного дослідження можна стверджувати, що тілесні ушкодження на голові потерпілого спричинені раніше за інші (за декілька годин до настання смерті), а колото-різані поранення останніми (у проміжок часу, що складає не більше декількох хвилин) до настання смерті. Положення потерпілого під час спричинення йому тілесних ушкоджень могло бути різним та змінюватись. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 2,44%о. (а.м.к.п.145-149)
Відповідно до висновку експерта № 13 від 02.01.2020 року, на резиновій палиці, яка була вилучена при огляді квартири АДРЕСА_2 17.11.2019 року, встановлена наявність крові та визначений білок людини. Отримані результати дослідження не виключають можливості, що сліди крові на резиновій палиці могли походити від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н, ізосероголічної системи АВ0, яким у даному випадку може бути потерпілий ОСОБА_10 , беручи до уваги його групову характеристику крові. Або сліди крові могли утворитися за рахунок змішування її від декількох осіб з різними сполученням виявлених антигенів, і в цьому випадку не виключається можливість домішку крові в слідах від обвинуваченої ОСОБА_22 , враховуючи групову приналежність її крові (а.м.к.п.162-165).
Відповідно до висновку експерта № 1470 від 27.12.2019 року, кров ОСОБА_10 належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на двох фрагментах тканини з постільної білизни вилученої при огляді квартири АДРЕСА_2 17.11.2019 року, знайдена кров, при встановленні видової приналежності якої виявлений білок крові людини. При серологічному дослідженні крові в слідах виявлені антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0. Отриманий результат вказує на можливість походження крові у вказаних слідах від особи групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. За результатами серологічного дослідження слідів крові, з урахуванням групової приналежності крові потерпілого ОСОБА_10 та обвинуваченої ОСОБА_9 , не виключається можливість походження крові на фрагментах тканини від обвинуваченої ОСОБА_9 , оскільки групова приналежність крові в слідах співпадає з групою крові ОСОБА_9 . Походження крові на фрагментах тканини від потерпілого ОСОБА_10 виключається за груповою приналежністю (а.м.к.п.173-176).
Відповідно висновку експерта № 8 від 27.12.2019 року, на ножі, який був вилучений з черевної порожнини потерпілого ОСОБА_10 при огляді трупу в квартирі АДРЕСА_2 17.11.2019 року, встановлена наявність крові та визначений білок людини. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на ножі належить особі чоловічої генетичної статті, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антигени А та Н ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи результати цитологічних та серологічних досліджень і групові характеристики крові потерпілого ОСОБА_10 та обвинуваченої ОСОБА_9 , можливо висловитися, що сліди крові на ножі могли походити від чоловіка (чоловіків) з групою крові А з ізогемаглютинінами анти-В і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, яким у даному випадку є потерпілий ОСОБА_10 , та не могли походити від обвинуваченої ОСОБА_9 (а.м.к.п.212-215).
Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи № 5/4.6/1144 від 05.12.2019 року, слід пальця руки розміром 10х25 мм., вилучений з поверхні ножа, при огляді трупу в квартирі АДРЕСА_2 17.11.2019 року, придатний для ідентифікації та залишений вказівним пальцем правої руки обвинуваченої ОСОБА_9 (а.м.к.п.221-228).
Відповідно до висновку експерта № 1/8.3/4988 від 17.12.2019 року, на двох темних фрагментах полімерної плівки, з мікрочастками з обох рук потерпілого ОСОБА_10 , які були вилучені при огляді трупа 17.11.2019 року, виявлено волокна-нашарування природи (бавовна) білого кольору. Виявлені одиничні текстильні волокна придатні для ідентифікації на рівні родової (групової) належності (а.м.к.п.203-205).
Відповідно до висновку експерта № 11 від 02.01.2020 року, в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого ОСОБА_10 встановлено наявність крові. В піднігтьовому вмісті лівої руки потерпілого ОСОБА_10 наявність крові не встановлена. При цитологічному дослідженні у піднігтьовому вмісті обох рук виявлені епітеліальні клітини з ядрами та клітини середнього шару епідермісу. При визначенні видової належності слідів виявлений білок людини. Результати серологічного та цитологічного досліджень слідів піднігтьового вмісту потерпілого ОСОБА_10 дозволяють висловитись про можливість походження їх від самого потерпілого, враховуючи групову приналежність його крові. За результатами серологічного дослідження слідів крові, не можна виключати домішку крові підозрюваної ОСОБА_9 у піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого ОСОБА_10 (а.м.к.п.182-185).
Відповідно до висновку експерта № 109-МК від 28.01.2020 року, пошкодження на шматках шкіри з передньої та з лівої бічної поверхонь черевної стінки від трупа ОСОБА_10 є колото-різаними ранами і заподіяні плоским колюче-ріжучими предметом (предметами), із шириною клинка (клинків) протягом поринулої частини не більше 40,8 мм і 44,7 мм відповідно, маючого гостре лезо й обух (обухи), товщиною близько 1,0-1,4 мм, зі зміною площини під час знаходження його в ранах і утворенням додаткових розривів шкіри. Пошкодження на шматках шкіри з передньої та з лівої бічної поверхонь черевної стінки від трупа ОСОБА_10 могли бути заподіяні клинком представленого на експертизу ножа (а.м.к.п.234-241).
Згідно протоколу отримання зразків від 28.11.2019 року (а.м.к.п.190) в обвинуваченої ОСОБА_9 було відібрано біологічні зразки крові, для проведення судово-імунологічної експертизи.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1479 від 20.12.2019 року (а.м.к.п.195-196), кров ОСОБА_9 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Відповідно до висновку експерта № 12 від 28.12.2019 року, в піднігтьовому вмісті нігтьових зрізів з лівої руки ОСОБА_9 встановлено наявність крові та виявлено білок людини. Не виключається походження крові, виявленої в піднігтьовому вмісті нігтьових зрізів з лівої руки ОСОБА_9 від потерпілого ОСОБА_10 , з урахуванням групової належності його крові. Походження крові в даному об`єкті від самої ОСОБА_9 можливе тільки в якості домішку. В піднігтьовому вмісті нігтьових зрізів з правої руки ОСОБА_9 наявність крові не встановлена. (а.м.к.п.153-156).
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 3679е від 09.12.2019 року, при огляді обвинуваченої ОСОБА_9 у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран волосистої частини голови, численних синців та саден на обличчі, тулубі, верхніх і нижніх кінцівках, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад шість діб, але не більше, як три тижні (21 день). Можливо вказати, що термін їх спричинення становить біля 1-ї доби до моменту огляду (огляд 18.11.2019 року (а.м.к.п.113-119).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 18 від 23.01.2020 року, ОСОБА_9 на хронічне душевне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння не страждала і в теперішній час не страждає. Виявляла раніше і виявляє в теперішній час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. За своїм психічним станом під час інкримінованого їй діяння вона могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час, також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.м.к.п.271-274).
Відповідно до протоколу перегляду відеозапису з фототаблицею з камер відеоспостереження, які розташовані на боковій частині будинку АДРЕСА_4 (а.м.к.п.82-91) встановлено, що 16.11.2019 року о 20 годині 14 хвилин до будинку АДРЕСА_4 , приїхав автомобіль, з якого вийшли чоловік та жінка, як вже встановлено свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та зайшли до будинку. О 20 годині 48 хвилин в будинок прийшла обвинувачена ОСОБА_9 . О 21 годині 07 хвилин, з будинку вийшли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , сіли до автомобіля та поїхали. О 21 годині 10 хвилин на подвір`я вийшов ОСОБА_10 , після чого зайшов назад. У період часу з 21 години 10 хвилин 16 листопада 2019 року до 06 години 00 хвилин 17 листопада 2019 року, ніхто не виходив та не заходив до будинку. О 06 годині 09 хвилин з будинку вийшла ОСОБА_9 та пішла. У період часу з 06 години 09 хвилин до 09 години 58 хвилин до будинку ніхто не заходив. О 09 годині 58 хвилин до будинку прийшла обвинувачена разом зі свідком ОСОБА_20 та зайшли у середину. О 10 годині 02 хвилини свідок вийшов та пішов. Після чого приїхали співробітники поліції.
Клопотань про дослідження інших доказів від учасників судового провадження не надходило, у зв`язку з чим суд обмежився дослідженням зазначених доказів та допитами потерпілого, обвинуваченої та свідків.
Аналізуючи досліджені докази суд приходить до наступного.
Сторона захисту вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_9 необхідно перекваліфікувати з ч.1 ст.115 КК України наст.118КК України та призначити їй покарання у межах санкції ст.118КК України. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що загиблий ОСОБА_10 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння першим почав завдавати обвинуваченій тілесні ушкодження, наявність яких підтверджується висновками судово-медичної експертизи, а тому вважає, що ОСОБА_9 вчинила умисне вбивство ОСОБА_10 при перевищенні меж необхідної оборони.
Згідно ст.36 КК України,необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
Верховний Суд України у своїх правових позиціях, викладених у Постанові від 24 листопада 2014 року (справа № № 5-34кс14), чітко визначив різницю між умисним вбивством та перевищенням меж необхідної оборони. При цьому вказав, що право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.
Так, обвинувачена ОСОБА_9 стверджує, що загиблий ОСОБА_10 систематично її бив та знущався. Однак, на підтвердження вказаних слів, стороною захисту не надано жодних доказів, ані заяв до правоохоронних органів про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення, ані свідків, які б могли підтвердити зазначені факти.
У своїх поясненнях обвинувачена зазначає, що у ніч з 16.11.2019 року на 17.11.2019 року, ОСОБА_10 бив її гумовою палицею, яка була вилучена під час огляду у квартирі АДРЕСА_2 17.11.2019 року.
Суд приймає до уваги, що відповідно до висновку судової медичної експертизи № 3679е від 09.12.2019 року, у обвинуваченої ОСОБА_9 виявлені легкі тілесні ушкодження, які були їй спричинені приблизно за одну добу до моменту огляду (огляд 18.11.2019 року).
Однак, відповідно до висновку експерта № 13 від 02.01.2020 року, на резиновій палиці, яка була вилучена при огляді, встановлена наявність крові та визначений білок людини. Яка у даному випадку може походити від потерпілого ОСОБА_10 , а кров обвинуваченої ОСОБА_9 лише у якості домішку.
Згідно висновку судової медичної експертизи № 2223/1137-Е від 18.12.2019 року, тілесні ушкодження на голові потерпілого ОСОБА_10 спричинені раніше за інші (за декілька годин до настання смерті), а колото-різані поранення останніми (у проміжок часу, що складає не більше декількох хвилин) до настання смерті.
Згідно висновку експерта № 12 від 28.12.2019 року, в піднігтьовому вмісті нігтьових зрізів з лівої руки ОСОБА_9 встановлено наявність крові та виявлено білок людини, походження яких не виключається від потерпілого ОСОБА_10 . Відповідно до висновку експерта № 11 від 02.01.2020 року, в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого ОСОБА_10 встановлено наявність крові, походження якої можливе від самого потерпілого, та крові обвинуваченої ОСОБА_9 у якості домішку.
Тобто, слід дійти висновку, що за декілька годин до настання смерті потерпілого, між ним та обвинуваченою стався конфлікт, під час якого вони один одному спричинили легкі тілесні ушкодження, що підтверджується дослідженими висновками експертів. Характер та тяжкість яких були співмірні та не загрожували життю. Після того, через кілька годин обвинувачена спричинила потерпілому ножем два проникаючих колото-різаних поранення черева, від яких настала смерть потерпілого.
В ході судового розгляду не встановлено достатніх доказів, які б підтвердили, що з боку ОСОБА_10 мало місце таке суспільно небезпечне посягання, яке б обумовило з боку ОСОБА_9 невідкладну необхідність в заподіянні шкоди (у даному випадку смертельних ножових поранень померлому в життєво важливу частину тіла), для негайного відвернення або припинення суспільно небезпечного посягання.
Обвинувачена тривалий час мешкала у зазначеному будинку, мала змогу відкрити двері, покинути кімнату, скористатися присутністю матері померлого, яка знаходилась в іншій кімнаті, тобто знайти інший вихід з конфліктної ситуації, але на жаль не скористалася такою можливістю, та в стані сп`яніння, вчинила дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_10 , що не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту.
На переконання колегії суддів, знаряддя злочину ніж (якого на той момент вже не було в руках ОСОБА_10 ), кількість, характер та локалізація заподіяних тілесних ушкоджень, а також поведінка обвинуваченої після вчинення злочину, яка не намагалась надати допомоги потерпілому, поза розумним сумнівом свідчить, що дії обвинуваченої в умовах конфлікту були спрямовані на умисне позбавлення життя потерпілого.
З огляду на викладене, колегія суду приходить до висновку, що доводи сторони захисту про перебування обвинуваченої ОСОБА_9 у момент інкримінованого їй злочину у стані необхідної оборони не знайшли свого підтвердження, оскільки під час судового розгляду не було встановлено передбаченоїст.36 КК Українинаявності такого суспільно небезпечного посягання в діях потерпілого ОСОБА_10 , яке вимагало заподіяння смерті останньому.
Таким чином, колегія суддів вважає обрану позицію сторони захисту такою, що направлена на уникнення кримінальної відповідальності за вбивство ОСОБА_10 .
При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, яке відноситься до категорії особливо тяжких, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактично спричинених наслідків, та дані про особу обвинуваченої.
Так, обвинувачена ОСОБА_9 раніше не судима, характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Страждає на тяжкі захворювання. Має малолітню доньку ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свою провину у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачена не визнала, не розкаялась у скоєному. Взагалі не вжила зусиль та бажання для належного та достатнього відшкодування шкоди завданої потерпілому.
До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої суд відносить наявність тяжкого захворювання, та малолітньої дитини. До обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченої суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, суд виходить з того, що безпосередньо обвинувачена підтвердила вживання алкоголю за незначний час до часу смерті ОСОБА_10 , ознаки алкогольного сп`яніння обвинуваченої підтверджується показами свідка ОСОБА_20 , який особисто з обвинуваченою 16.11.2019 року в вечірній час вживав алкогольні напої.
Таким чином, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_22 можливе тільки в умовах ізоляції, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати ступеню тяжкості та характеру вчиненого кримінального правопорушення.
Достатніх підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки обставин, які б знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення не встановлено, а враховуючи обставини злочину, ставлення обвинуваченої до скоєного, неприйняття жодних заходів щодо відшкодування потерпілому завданої шкоди, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченої можливе без реального виконання покарання.
Потерпілим ОСОБА_7 у межах кримінального провадження заявлено цивільний позов.
Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченої моральної шкоди, завданої у наслідок смерті батька від вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2019 року, на майно вилучене під час огляду 17.11.2019 року за адресою АДРЕСА_3 , а саме: палицю резинову, два вирізу тканини зі слідами речовини бурого кольору з поверхні постільної білизни, три мобільні телефони: Samsung Galaxy А20 imei1: НОМЕР_1 , іmei2: НОМЕР_2 , чорного кольору, Huawei imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , чорного кольору та Samsung imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 , чорного кольору, суд вважає за необхідне скасувати з дати набрання вироком чинності.
Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої фактичну вартість проведених експертиз, згідно наданих довідок.
Питання речовихдоказівсудвирішує згідно вимогст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія судів,
ухвалила:
ОСОБА_9 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити їй покарання у вигляді дев`яти років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 відраховувати з моменту фактичного затримання, а саме з 17 листопада 2019 року.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком чинності.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № 1/8.3/4988 від 17.12.2019 року, у розмірі 1 256 гривень 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № 5/4.6/1144 від 05.12.2019 року, у розмірі 785 гривень 05 копійок.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченої ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_7 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 000 гривень 00 копійок.
Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2019 року, на майно вилучене під час огляду 17.11.2019 року за адресою АДРЕСА_3 , а саме: палку резинову, два вирізу тканини зі слідами речовини бурого кольору з поверхні постільної білизни, три мобільні телефони: Samsung Galaxy А20 imei1: НОМЕР_1 , іmei2: НОМЕР_2 , чорного кольору, Huawei imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , чорного кольору та Samsung imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 , чорного кольору - скасувати, після набрання вироком чинності.
Речові докази: резинову палицю (1 згорток), один опечатаний паперовий пакунок з двома вирізами тканини зі слідами речовини бурого кольору з поверхні постільної білизни, які передані на зберігання до камери речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знищити.
Речові докази: три мобільні телефони, а саме Samsung Galaxy А20 imei1: НОМЕР_1 , іmei2: НОМЕР_2 , чорного кольору, Huawei imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , чорного кольору та Samsung imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 , чорного кольору, які передані на зберігання до камери речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області повернути власнику, у разі відсутності заяв власників про повернення вилученого майна конфіскувати у дохід держави.
Речові докази: два спецпакети № 1355444 та № 1355390, в середині яких знаходяться дві темні дактилокарти з трупа ОСОБА_10 , які передані на зберігання до камери речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знищити.
Речові докази: ніж загальною довжиною 333 мм, клинок 201 мм, рукоятка 132 мм, який переданий на зберігання до камери речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знищити.
Речові докази: копії особистих документів ОСОБА_10 та два диски з камер відеоспостереження; піднігтьові зрізи з обох рук ОСОБА_9 (два паперових конверта), осади з об`єктами, витяжка з об`єктом на ниточках марлі з контрольним зразком марлевої серветки (1 конверт); залишки змивів з об`єктами, витяжка з об`єктом на ниточках марлі (1 конверт); піднігтьові зрізи з обох рук ОСОБА_10 (два паперових конверта), осади з об`єктами, залишки витяжки з об`єктом на фрагментах марлі (1 конверт); залишки змивів та витяжки з об`єктами на ниточках марлі, контроль марлі (1 конверт), зразки крові ОСОБА_9 (конверт); слід пальця руку розміром 10х25 мм скопійований на липку стрічку розміром 12х24 мм, слід пальця руку розміром 10х25 мм скопійований на липку стрічку розміром 16х25 мм, дактилоскопічна картка на ім`я ОСОБА_9 ,які зберігаються у матеріалах кримінального провадження залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
