ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.06.2021Справа № 910/2328/21
За позовомНауково-виробничого підприємства «Нива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю доАнтимонопольного комітету Українипроскасування рішення Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Задорожний Р.В.від відповідача:Чернюшок М.І., Тараскін С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Науково-виробниче підприємство «Нива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - НВП «Нива» ТОВ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (надалі - «Комітет») про скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконним прийняттям відповідачем рішення №740-р від 26.11.2020 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, у зв`язку з чим позивач просить суд скасувати таке рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 15.03.2021.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у зв`язку з тим, що у прийнятті рішення №740-р від 26.11.2020 відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядку та спосіб, встановлені законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими; вирішення питання наявності чи відсутності в діях суб`єкта господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції є дискреційними повноваженнями АМК.
Протокольною ухвалою суду від 19.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.06.2021.
У зв`язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці, судове засідання з розгляду справи по суті було перенесено на 23.06.2021.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.
В судовому засіданні 23.06.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
За змістом ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення зокрема про: визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.
Комітет, розглянувши матеріали справи №127-26.4/60-19 про порушення НВП «Нива» ТОВ законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 26.11.2020 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» №740-р (надалі - Рішення №740-р), яким постановлено:
- визнати дії НВП «Нива» ТОВ з поширення на контретикетках вин власного виробництва під позначенням «LAMBRUSCO» інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: «При виробництві використовується виноград італійського походження», «Виготовлено за італійською технологією», «Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження», що окремо або у поєднанні з іншою інформацією, зображеною на етикетках / кольєретках цих вин, можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання вин Науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю як італійських вин, порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;
- за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на НВП «Нива» ТОВ штраф у розмірі 707 000,00 грн.
Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Зокрема, позивач зазначає, що Рішення №740-р прийняте відповідачем з неповним з`ясуванням обставин справи, з недоведеністю обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що призвело до винесення неправомірного рішення.
Судом встановлено, що розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 08.04.2019 №09/135-р розпочато розгляд справи у зв`язку з наявністю в діях НВП «Нива» ТОВ ознак порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Під час розгляду даної справи, відповідачем встановлені наступні обставини.
НВП «Нива» ТОВ здійснює виробництво трьох зразків продукції з використанням позначення «LAMBRUSCO», а саме:
1) вино газоване солодке біле Спуманте Таїрово (домінуюче позначення на етикетці - «SPUMANTE Tairovo LAMBRUSCO DOLCE BIANCO») (далі - Вино 1);
2) вино газоване солодке червоне Фрізанте Таїрово (домінуюче позначення на етикетці - «FRIZANTE Tairovo LAMBRUSCO DOLCE ROSSO») (далі - Вино 2);
3) вино газоване солодке рожеве Дольче Віта Таїрово (домінуюче позначення на етикетці - «DOLCE VITA Tairovo LAMBRUSCO DOLCE ROSATO») (далі - Вино 3), (Вино 1, Вино 2, Вино 3 далі разом - Вина).
На етикетках Вин поширено інформацію у вигляді відомостей: «DOLCE BIANCO», «DOLCE ROSSO», «DOLCE ROSATO», «DOLCE VITA», «FRIZANTE», «SPUMANTE». На кольєретках Вин латиницею поширено інформацію у вигляді відомостей «TRADIZIONE DI QUALITA». Також на кожній з етикеток Вин латиницею поширено інформацію: « PRODOTTO STILE ITALIANO », « LAMBRUSCO », « Tairovo ».
Одночасно інформація українською мовою поширена на етикетках Вин значно дрібнішим шрифтом порівняно з інформацією іноземною мовою, що ускладнює її сприйняття споживачами.
Таким чином, інформація, що поширена латиницею на етикетках Вин більшим шрифтом, порівняно з інформацією, поширеною кирилицею, може сприйматися споживачами як така, що характеризує італійське, а не українське вино, зокрема, тому що на контретикетках Вин поширюється наступна інформація: Вина 1 - «При виробництві використовується виноград італійського походження»; Вина 2 - «Виготовлено за італійською технологією»; Вина 3 - «Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження».
Матеріалами справи підтверджено поширення НВП «Нива» ТОВ інформації на контретикетках Вина 1: «При виробництві використовується виноград італійського походження»; на контретикетках Вина 2: «Виготовлено за італійською технологією»; на контретикетках Вина 3: «Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження» (інформація: «При виробництві використовується виноград італійського походження», «Виготовлено за італійською технологією», «Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження» далі разом - Позначення).
НВП «Нива» ТОВ листом від 01.03.2019 №01/03 повідомило Комітет, що країною походження виноматеріалу для Вин є Україна, та зазначило, що до складу Вин входять 100% виноматеріали вітчизняного походження.
На підтвердження сорту винограду, що використовується для виготовлення продукції власного виробництва, зокрема Вин, НВП «Нива» ТОВ надало Комітету договір доручення від 01.07.2015, укладений з фізичною особою ОСОБА_2 , на підставі якого останній зобов`язався здійснити від імені та за рахунок НВП «Нива» ТОВ такі дії: організувати закупку в населення винограду сорту Ламбруско білого та червоного в кількості не більше 150 тон, за ціною не більше 4 грн. за один кілограм.
Також, за інформацією позивача, наданої до Комітету, НВП «Нива» ТОВ при виробництві Вин не використовувало зарубіжну технологічну документацію. Одночасно позивачем зазначено, що для виробництва Вин НВП «Нива» ТОВ знайшло італійське технологічне обладнання, яке орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вин Агро».
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про виноград та виноградне вино» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, затверджує порядок ведення та форми виробничого обліку вин, технологічну документацію і нормативні документи на виробництво вин, погоджує в установленому ним порядку використання зарубіжної технологічної документації, визначає перелік необхідних для цього документів, строки і процедуру їх подання.
Відтак, Комітет дійшов правомірного висновку, що НВП «Нива» ТОВ не виготовляє Вина за зарубіжною технологією, оскільки не використовує затверджену у встановленому законом порядку зарубіжну технологічну документацію, а поширена на контретикетках Вина 2 інформація: «Виготовлено за італійською технологією» є неправдивою.
Відповідно до пункту 14 статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» виноматеріали виноградні - продукти первинної переробки винограду, призначені для виробництва вин та іншої виноробної продукції.
НВП «Нива» ТОВ використовує при виробництві Вин виноматеріал вітчизняного походження.
Згідно із пунктом 12 статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового.
Відповідно до частин дев`ятої та десятої статті 5 вказаного Закону вина, виготовлені з імпортних виноматеріалів і за зарубіжною технологічною документацією, випускаються під їх видовою назвою із зазначенням країни походження вина та місця розливу. Забороняється видавати за іноземні українські вина, коньяки України і суміші (купажі) з іноземними винами (виноматеріалами, коньяками, коньячними спиртами).
Згідно із пунктом 12 статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.
Виготовлення НВП «Нива» ТОВ Вина з вітчизнаних виноматеріалів свідчить про невідповідність їх органолептичних якостей органолептичним якостям виноробної продукції, країною виробництва якої є Італія. Отже, споживчі властивості Вин відрізняються від споживчих властивостей виноробної продукції, країною виробництва якої є Італія.
За змістом частини п`ятої статті 2 Закону України «Про виноград та виноградне вино» придбаний садивний матеріал вітчизняного або іноземного походження, призначений для садіння виноградників, проходить обов`язкову сертифікацію в установах, які мають на це повноваження, та акредитацію. Ця норма не поширюється на садивний матеріал, отриманий у власних розсадниках, розміщених у зоні садіння виноградників.
Суд відзначає, що наданий НВП «Нива» ТОВ договір доручення від 01.07.2015, укладений з фізичною особою ОСОБА_2 , не є належним підтвердженням використання НВП «Нива» ТОВ при виробництві Вин поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження, а також використання винограду італійського походження.
Таким чином, поширена на контретикетках Вина 1 інформація: «При виробництві використовується виноград італійського походження» та на контретикетках Вина 3 інформація: «Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження», є неправдивою.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» етикеточна продукція розробляється товаровиробником алкогольних виробів і повинна відповідати вимогам чинного законодавства про мови (крім додаткової інформації щодо характеристик продукту), не потребує додаткових узгоджень, є промисловою власністю виробника та захищається згідно з чинним законодавством про промислову (інтелектуальну) власність.
Отже, НВП «Нива» ТОВ, як виробник Вин несе відповідальність за розміщення правдивої інформації на етикетках та контретикетках цих вин.
Ринок алкогольних напоїв в Україні, на якому діє НВП «Нива» ТОВ, є конкурентним. Поширення НВП «Нива» ТОВ Позначень є поширенням неправдивої інформації і може вплинути на наміри споживачів придбати Вина як італійські, а конкуренти можуть втратити своїх споживачів, унаслідок чого НВП «Нива» ТОВ може отримати переваги в конкуренції.
Отже, стимулювання зацікавленості споживачів шляхом поширення неправдивої інформації про вина власного виробництва може надати НВП «Нива» ТОВ неправомірні переваги на ринку та поставити НВП «Нива» ТОВ у більш вигідне становище порівняно з іншими суб`єктами господарювання, які діють на відповідному ринку, зокрема, перед виробниками італійських вин.
Відтак, поширення НВП «Нива» ТОВ на контретикетках Вин інформації у вигляді відомостей: «При виробництві використовується виноград італійського походження», «Виготовлено за італійською технологією», «Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження», окремо або у поєднанні з іншою інформацією, зображеною на етикетках / кольєретках цих вин, може сприйматися споживачами як інформація про те, що ці вина є італійськими, та може вплинути на наміри споживачів щодо придбання ними Вин як італійських вин з відповідними споживчими властивостями, у той час як Вина є українськими.
Відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (стаття 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Недобросовісною конкуренцією є такі дії у конкуренції, як, зокрема, поширення інформації, що вводить в оману (стаття 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
За змістом статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на намір цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, послуг цього суб`єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Комітетом встановлено, з чим погоджується і суд у даній справі, що інформація, поширена на контретикетках Вин у вигляді відомостей: «При виробництві використовується виноград італійського походження», «Виготовлено за італійською технологією», «Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження» окремо або у поєднанні з іншою інформацією, зображеною на етикетках / кольєретках цих вин, може сприйматися споживачами як інформація про те, що ці вина є італійськими.
Дії НВП «Нива» ТОВ у вигляді поширення на контретикетках вин власного виробництва під позначенням «LAMBRUSCO» інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: «При виробництві використовується виноград італійського походження», «Виготовлено за італійською технологією», «Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження», що окремо або у поєднанні з іншою інформацією, зображеною на етикетках / кольєретках цих вин, можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання вин НВП «Нива» ТОВ як італійських вин, є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Таким чином, НВП «Нива» ТОВ може посилити конкурентну позицію на ринку алкогольних напоїв в Україні та отримати неправомірні переваги в конкуренції не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення неправдивих відомостей про власну продукцію.
Суд не приймає наданий позивачем висновок експерта №056/145 від 07.08.2020, скаредний Українським бюро лінгвістичних експертиз, в якості належного та допустимого доказу у даній справі, оскільки об`єктом дослідження за такою експертизою були зовсім інші вина, що вироблялись НВП «Нива» ТОВ, а саме «Салюте Асті» та «Шампанське України Брют».
Жодних інших доказів на спростування висновків Комітету щодо поширення на контретикетках вин власного виробництва під позначенням «LAMBRUSCO» інформації, що вводить в оману, позивачем суду не надано.
Частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення, зокрема, про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.
Відповідно до статті 21 Закону вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Розглядаючи позов про визнання недійсним Рішення АМК, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку Товариства, а зобов`язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним (стаття 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Як встановлено ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Одночасно, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача про те, що оскаржуване рішення Комітету ґрунтується на помилкових висновках, прийняте з неповним та необ`єктивним з`ясуванням обставин справи, що призвело до невідповідних висновків та винесення неправомірного рішення, являються непідтвердженими, необґрунтованими і такими, що не відповідають обставинам справи. Фактично позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження власних доводів; а всі заперечення проти висновків Комітету зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином та у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог Науково-виробничого підприємства «Нива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.06.2021.
Суддя В.П. Босий
