ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/2328/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - НВП «Нива», скаржник, позивач) - не з`явився,
відповідача - Антимонопольного комітету України (далі - АМК України, відповідач) - Манько О.В. (самопредставництво), Чернюшок М.І. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу НВП «Нива»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 (суддя: Босий В.П.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 (колегія суддів: Пашкіна С.А. (головуючий), судді: Євсіков О.О., Сітайло Л.Г.)
у справі №910/2328/21
за позовом НВП «Нива»
до АМК України
про скасування рішення.
ВСТУП
Причиною виникнення спору є наявність/відсутність підстав для скасування рішення АМК України щодо визнання дій Підприємства, які кваліфіковані як порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (далі - Закон №236/96), у вигляді поширення на етикетках/кольєретках вин власного виробництва неправдивої інформації.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1. НВП «Нива» звернулося до суду з позовом про скасування рішення АМК України про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у діях позивача ознак правопорушення, передбаченого статтею 15-1 Закону №236/96, а відтак, рішення АМК України є незаконним та таким, що ухвалене за неповного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021, у справі №910/2328/21 у задоволені позову відмовлено повністю.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди виходили з того, що обставини справи у їх сукупності підтверджують вчинення позивачем порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону №236/96. При цьому доводи позивача про те, що оскаржуване рішення відповідача ґрунтується на помилкових висновках, прийняте з неповним та необ`єктивним з`ясуванням обставин справи, що призвело до невідповідних висновків та винесення неправомірного рішення, являються непідтвердженими, необґрунтованими і такими, що не відповідають обставинам справи. Фактично позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження власних доводів, а всі заперечення проти висновків відповідача зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг.
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду НВП "Нива" просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/2328/21, ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі НВП «Нива» із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо статті 86 ГПК України, статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», статті 5 Закону України «Про виноград та виноградне вино».
При цьому, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин статтю 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», статтю 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до забезпечення та якості харчових продуктів», частину другу статті 35, статтю 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційні скарги.
5.1. АМК України 28.07.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) направило на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який зареєстровано Верховним Судом 01.08.2022, у якому АМК просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
6.1. Розпорядженням державного уповноваженого АМК України від 08.04.2019 №09/135-р розпочато розгляд справи у зв`язку з наявністю в діях НВП "Нива" ознак порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону №236/96, у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
6.2. Відповідно до рішення АМК України від 26.11.2020 №740-р (далі - Рішення), ухваленого за результатами розгляду матеріалів справи №127-26.4/60-19, про порушення НВП "Нива" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції постановлено:
- визнати дії НВП "Нива" з поширення на контретикетках вин власного виробництва під позначенням "LAMBRUSCO" інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "При виробництві використовується виноград італійського походження", "Виготовлено за італійською технологією", "Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження", що окремо або у поєднанні з іншою інформацією, зображеною на етикетках/кольєретках цих вин, можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання вин НВП "Нива" як італійських вин, порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
- за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на НВП "Нива" штраф у розмірі 707 000,00 грн.
6.3. НВП "Нива" здійснює виробництво трьох зразків продукції з використанням позначення «LAMBRUSCO», а саме:
1) вино газоване солодке біле Спуманте Таїрово (домінуюче позначення на етикетці - " SPUMANTE Tairovo LAMBRUSCO DOLCE BIANCO ") (далі - Вино-1);
2) вино газоване солодке червоне Фрізанте Таїрово (домінуюче позначення на етикетці - " FRIZANTE Tairovo LAMBRUSCO DOLCE ROSSO ") (далі - Вино-2);
3) вино газоване солодке рожеве Дольче Віта Таїрово (домінуюче позначення на етикетці - " DOLCE VITA Tairovo LAMBRUSCO DOLCE ROSATO ") (далі - Вино-3).
6.4. На етикетках вищевказаних вин (далі - Вин) поширено інформацію у вигляді відомостей: "DOLCE BIANCO", "DOLCE ROSSO", "DOLCE ROSATO", " DOLCE VITA ", "FRIZANTE ", "SPUMANTE".
На кольєретках Вин латиницею поширено інформацію у вигляді відомостей "TRADIZIONE DI QUALITA".
Також на кожній з етикеток Вин латиницею поширено інформацію: "PRODOTTO STILE ITALIANO", "LAMBRUSCO", "Tairovo".
6.5. Одночасно інформація українською мовою поширена на етикетках Вин значно дрібнішим шрифтом порівняно з інформацією іноземною мовою, що ускладнює її сприйняття споживачами.
З огляду на вказані обставини, Комітет вважає, що інформація поширена латиницею на етикетках Вин більшим шрифтом, порівняно з інформацією, поширеною кирилицею, може сприйматися споживачами як така, що характеризує італійське, а не українське вино, зокрема, оскільки на контретикетках Вин вказано:
§ Вино-1 - "При виробництві використовується виноград італійського походження";
§ Вино-2 - "Виготовлено за італійською технологією";
§ Вино-3 - "Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження".
6.6. За результатами розгляду справи №127-26.4/60-19 встановлено, що поширена НВП "Нива" на етикетках Вина-1 інформація: "При виробництві використовується виноград італійського походження", на контретикетках Вина-2 інформація: "Виготовлено за італійською технологією" та на етикетках Вина-3 інформація: "Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження" є неправдивою.
6.7. Відповідно до Листа від 09.08.2019 №09/01 НВП "Нива" повідомило, що інформація: "При виробництві використовується виноград італійського походження", "Виготовлено за італійською технологією" та "Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження" поширювалась на контретикетках Вина-1, Вина-2, Вина-3, оскільки «LAMBRUSCO» - назва італійського винограду.
На підтвердження факту виготовлення Вин з винограду сорту «LAMBRUSCO» НВП "Нива" надало договір доручення від 01.07.2015 №05П, укладений з фізичною особою ОСОБА_1 , відповідно до якого останній зобов`язався від імені та за рахунок НВП "Нива" організувати закупівлю в населення винограду сорту «LAMBRUSCO» білого та червоного, в кількості не більше 150 тонн, за ціною не більше 4 грн за 1 кг.
Жодного іншого документального доказу щодо використання винограду сорту «LAMBRUSCO» для виготовлення Вина-1 та Вина-3 НВП "Нива" не надало.
6.8. Листом від 01.03.2019 №01/03 НВП "Нива" повідомило АМК України, що країною походження виноматеріалу для Вин є Україна, та зазначило, що до складу Вин входять 100% виноматеріали вітчизняного походження.
Крім того, листом від 09.08.2021 №09/01 НВП "Нива" повідомило АМК України, що при виробництві Вин не використовувало зарубіжну технологічну документацію. Одночасно позивачем зазначено, що для виробництва Вин НВП "Нива" знайшло італійське технологічне обладнання, яке орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вин Агро" відповідно до умов договору оренди від 25.12.2015 №229.
6.9. Відповідно до інформації, наданої Державною податковою службою України листом від 26.03.2020 № 3154/5/99-00-04-02-01-05, дохід (виручка) НВП "Нива" від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2019 рік становить 768 798 000грн, проти чого НВП "Нива" не заперечувало.
6.10. Господарські суди під час розгляду справи встановили таке:
- поширена на етикетках вин інформація: "При виробництві використовується виноград італійського походження", "Виготовлено за італійською технологією", "Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження" є неправдивою, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем;
- інформація, поширена на контретикетках вин у вигляді відомостей: "При виробництві використовується виноград італійського походження", "Виготовлено за італійською технологією", "Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження" окремо або у поєднанні з іншою інформацією, зображеною на етикетках/кольєретках цих вин, може сприйматися споживачами як інформація про те, що ці вина є італійськими;
- дії НВП "Нива" у вигляді поширення неправдивих відомостей на контретикетках вин власного виробництва під позначенням "LAMBRUSCO" вводить в оману невизначене коло осіб та може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання вин НВП "Нива" як італійських вин, що є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
- НВП "Нива" може посилити конкурентну позицію на ринку алкогольних напоїв в Україні та отримати неправомірні переваги в конкуренції не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення неправдивих відомостей про власну продукцію;
- виготовлення НВП "Нива" вина з вітчизняних виноматеріалів свідчить про невідповідність їх органолептичних якостей органолептичним якостям виноробної продукції, країною виробництва якої є Італія, тобто споживчі властивості вин відрізняються від споживчих властивостей виноробної продукції, країною виробництва якої є Італія;
- НВП "Нива" не довело, що для виготовлення спірних вин використовувався виноград сорту "LAMBRUSCO". Посилання позивача на те, що за матеріалами Вікіпедії, "LAMBRUSCO" - назва італійського винограду, а враховуючи тлумачення слова "походження" за Академічним тлумачним словником (1970-1980), вислів "використовується виноград італійського походження" не можна розцінювати як "італійський виноград", а тим більше як "італійське вино", до уваги господарськими судами не сприйнялись як такі, що не мають значення для справи;
- НВП "Нива" не виготовляє вина за італійською технологією, оскільки не використовує затверджену у встановленому законом порядку зарубіжну технологічну документацію, а поширена на контретикетках вина інформація: «Виготовлено за італійською технологією» є неправдивою;
- факт використання НВП "Нива" при виготовленні вин обладнання для виробництва відповідних вин, виробником якого є фірма Bertolaso Group S.p. A. (яка знаходиться в Італії), яке, в свою чергу, НВП "Нива" орендує за договором оренди від 25.12.2015 №229 у ТОВ "ВИН АГРО", не є підставою вважати, що вина виготовлялись позивачем за італійською технологією;
- НВП "Нива" підтверджено факт укладення договору доручення між ним та фізичною особою ОСОБА_1 , проте не підтверджено виконання умов вказаного договору, а саме організацію закупівлі фізичною особою ОСОБА_1 від імені та за рахунок НВП "Нива" 150 тонн винограду саме сорту "LAMBRUSCO" у населення та подальше його використання для виготовлення спірних вин;
- не приймаються до уваги і наданий позивачем висновок експерта від 07.08.2020 №056/145, складений Українським бюро лінгвістичних експертиз, в якості належного та допустимого доказу у даній справі, оскільки об`єктом дослідження за такою експертизою були зовсім інші вина, що вироблялись НВП "Нива", а саме: "Салюте Асті" та "Шампанське України Брют";
- НВП "Нива", як виробник вин, несе відповідальність за розміщення правдивої інформації на етикетках та контретикетках цих вин;
- враховуючи, що 5 % від доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) НВП "Нива" за 2019 рік становить 38 439 900 грн (768 798 000 * 5%), рішення АМК України в частині накладення штрафу у розмірі 707 000 грн, не суперечить вимогам чинного законодавства;
- враховуючи, що НВП "Нива" не довело, що для виготовлення спірних вин використовувався виноград сорту "LAMBRUSCO", клопотання НВП "Нива" до суду апеляційної інстанції про призначення експертизи для отримання відповіді на питання щодо місця виробництва вин як таких, що вироблені з винограду вказаного сорту, способу їх виробництва та походження винограду, з якого вироблено зазначені вина, задоволенню не підлягає, оскільки висновки такої експертизи не мають значення для справи.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
7.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 24.05.2022 для розгляду касаційної скарги у справі №910/2328/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакова І.В., Львов Б.Ю.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2022 відкрито касаційне провадження у справі №910/2328/21 за касаційною скаргою НВП "Нива" на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. На електронну адресу Касаційного господарського суду 15.08.2022 надійшла скан версія клопотання НВП «Нива» про відкладення розгляду справи, на якому відображено підпис директора підприємства та печатка. Водночас клопотання надіслано на електронну адресу за кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП) фізичної особи ОСОБА_2 . Підпис КУЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 15.08.2022. При цьому до клопотання не долучені докази на підтвердження наявності повноважень ОСОБА_2 у здійсненні представництва НВП «Нива». В матеріалах справи також відсутні документи на підтвердження повноважень ОСОБА_2
З огляду на наведене протокольною ухвалою від 16.08.2022 у справі №910/2328/21 вказане клопотання залишено без розгляду.
7.4. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2022 у справі №910/2328/21 відкладено розгляд касаційної скарги НВП "Нива" до 30.08.2022 о 10:15.
7.5. НВП "Нива" 29.08.2022 на електронну адресу Касаційного господарського суду надіслало клопотання про відкладення розгляду справи, яке підписано КУЕП. Підпис КУЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 29.08.2022.
7.6. Протокольною ухвалою від 30.08.2022 у справі №910/2328/21 відмовлено у задоволенні клопотання НВП "Нива" про відкладення розгляду справи.
7.7. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.8. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій.
8.1. Щодо доводів, визначених у пункті 4.1 цієї постанови у контексті підстави касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
8.2. Процесуальні засади діяльності органів АМК України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів АМК України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (стаття 27).
8.3. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
8.4. Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» унормовано, що діяльність стосовно виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться АМК, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.
8.5. Відповідно до статті 7 цього ж Закону до повноважень АМК України та його територіальних органів належать, зокрема, прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
8.6. Відповідно до пункту 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін. Зокрема, у справах можуть проводитися такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку; одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі; вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі; накладення арешту на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі.
8.7. Відносини, пов`язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року", міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.
8.8. Згідно із Законом №236/96:
- недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (стаття 1);
- поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання (стаття 15-1);
- вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (стаття 21);
- органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення зокрема про: визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів (стаття 30).
8.9. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Верховний Суд зазначає, що для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (статті 6 і 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 4, 6, 8, 15-1, 16-18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/18025/17, від 20.11.2018 у справі №915/1253/17, від 02.06.2020 у справі №915/1889/19, від 18.02.2021 у справі №910/450/20 та від 05.10.2021 у справі №910/15594/18.
8.10. Отже, поширення неправдивих відомостей суб`єктом господарювання, що вводить в оману невизначене коло осіб, зокрема: внаслідок обраного способу їх викладення щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт; може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб`єкта господарювання. Такі дії тягнуть за собою відповідальність, передбачену Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
8.11. Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
8.12. Під час розгляду даної справи саме в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, Суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК України, з`ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону "Про захист економічної конкуренції" підстав для скасування рішення АМК України.
У свою чергу, суд, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення АМК, не має встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність недобросовісної конкуренції в діях позивача, а зобов`язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення АМК недійсним. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/21488/17, від 17.09.2020 у справі № 910/1254/19.
8.13. Верховний Суд наголошує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.14. Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18; та від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20.
8.15. Так, постановляючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій, дослідивши повно і всебічно доводи і аргументи сторін щодо обставин справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, з дотриманням приписів норм матеріального та процесуального права, встановили, що:
- поширена на етикетках Вин інформація: "При виробництві використовується виноград італійського походження", "Виготовлено за італійською технологією", "Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження" є неправдивою;
- інформація, поширена на контретикетках Вин окремо або у поєднанні з іншою інформацією, зображеною на етикетках/кольєретках цих вин, може сприйматися споживачами як інформація про те, що ці вина є італійськими;
- дії НВП "Нива" у вигляді поширення на контретикетках вин власного виробництва під позначенням "LAMBRUSCO" інформації, що вводить в оману невизначене коло осіб, шляхом повідомлення неправдивих відомостей, можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання вин НВП "Нива" як італійських вин, що є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
- позивачем не доведено факт використання винограду сорту «LAMBRUSCO» (італійського походження) для виготовлення Вин, як і не доведено факт використання при виготовленні Вин зарубіжної технологічної документації, що може говорити про виготовлення вина за італійською технологією.
8.16. Верховний Суд з урахуванням особливостей спірних правовідносин звертається до положень Закону України "Про виноград та виноградне вино", де відзначено, що виноматеріали виноградні - продукти первинної переробки винограду, призначені для виробництва вин та іншої виноробної продукції (пункт 14 статті 1).
Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів (пункт 12 статті 1).
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, затверджує порядок ведення та форми виробничого обліку вин, технологічну документацію і нормативні документи на виробництво вин, погоджує в установленому ним порядку використання зарубіжної технологічної документації, визначає перелік необхідних для цього документів, строки і процедуру їх подання (частина четверта статті 4 Закону).
8.17. Виробники вин, несуть відповідальність за розміщення правдивої інформації на етикетках та контретикетках цих вин, оскільки згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" етикеточна продукція розробляється товаровиробником алкогольних виробів і повинна відповідати вимогам чинного законодавства про мови (крім додаткової інформації щодо характеристик продукту), не потребує додаткових узгоджень, є промисловою власністю виробника та захищається згідно з чинним законодавством про промислову (інтелектуальну) власність.
8.18. Отже, суди попередніх інстанцій, з огляду на відповідні законодавчі приписи, встановлені фактичні обставини, з урахуванням виключних повноважень органів АМК щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, враховуючи те, що органи АМК України здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, в частині виявлення та припинення поширення інформації, що вводить в оману, дослідивши встановлені Комітетом обставини щодо поширення НВП "Нива" інформації, що вводить споживачів в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей таких як: «використовується виноград італійського походження", "виготовлено за італійською технологією", "поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження", є неправдивою та може вплинути на наміри споживачів придбати вина Підприємства внаслідок обраного способу викладення, як італійські вина, в той час як ці вина є українськими, - дійшли неспростовного висновку про відсутність правових підстав для скасування Рішення АМК України.
Доводи НВП "Нива" про те, що інформація, яку АМК України визнав такою, що вводить в оману, є додатковою інформацією, розміщеною дрібним шрифтом на контретикетці пляшки, що не регулюється законом та не потребує додаткових узгоджень, про що зазначено в абзаці другому частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не може бути підставою для скасування Рішення АМК України, оскільки Комітетом досліджувалось питання вчинення Підприємством дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, а не дотримання виробником вимог законодавства щодо порядку розміщення інформації на етикетках та контретикетках відповідного товару.
Посилання скаржника на необхідність застосування до спірних правовідносин статті 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до забезпечення та якості харчових продуктів» не приймаються судом, з огляду на те, що дана стаття виключена на підставі Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
8.19. Не приймаються Судом і посилання скаржника щодо неврахування господарськими судами висновку експерта, складеного Українським бюро лінгвістичних експертиз, оскільки як вбачається із обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, об`єктом дослідження за такою експертизою були зовсім інші вина, що вироблялись НВП "Нива", а саме "Салюте Асті" та "Шампанське України Брют". В той же час предметом розгляду у даній справі є вина: «Спуманте Таїрово», «Фрізанте Таїрово», «Дольче Віта Таїрово».
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.
Таким чином, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття.
Водночас у силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Скаржник помилково ототожнює категорії належності та допустимості доказів, і не враховує вимоги частини другої статті 86 ГПК України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У касаційній скарзі скаржник, зокрема, фактично оперує поняттям «аналогія доказу» по відношенню до висновку експерта.
Проте Суд зазначає, що ГПК України не містить такого поняття як «аналогія доказу».
Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11 (914/1919/20).
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
При цьому самим скаржником зазначається, що судом розглянуте його клопотання про призначення експертизи. Отже, Верховний Суд виходить з того, що ураховуючи статус особи, яка заявляє клопотання (позивач) та принципи змагальності та рівності сторін, судову інстанцію на якій заявлялось клопотання та стадію апеляційного судового розгляду, предмет доказування доходить висновку, що скаржник аргументовано не довів в чому саме полягає необґрунтованість відхилення клопотання щодо призначення експертизи. Фактично скаржник процитував норми процесу та заначив декларативно та абстрактно, що відхилення клопотання про призначення експертизи свідчить про упередженість та необ`єктивність суду.
8.20. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
8.21. Поряд з цим Верховний Суд відзначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
8.22. Суд зазначає, що зміст положень пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 зі справи № 910/800/19).
Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини щодо неправильного застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги стосуються виключно необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.
Разом з тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
Суд враховує: предмет даного судового спору (скасування Рішення АМК); компетенцію органів АМК у сфері захисту від недобросовісної конкуренції; визначені Законом підстави для можливого задоволення такого позову (стаття 59 Закону №2210); ретельне дослідження судами попередніх інстанцій доводів скаржника та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, з`ясування всіх обставин, необхідних для правильного вирішення справи, відповідність висновків обставинам справи, викладених у Рішенні; та зазначає про те, що судами оцінено докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, у порядку статті 86 ГПК України.
8.23. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.
8.24. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття «обґрунтованого» рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України повинен під час розгляду справи надати оцінку особливо тим аргументам учасників справи, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.
Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
8.25. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
8.26. Водночас суд касаційної інстанції приймає доводи, наведені у відзиві АМК України на касаційну скаргу, у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права (у тій частині, що оскаржуються скаржником), при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляд справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.
9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу НВП «Нива» слід залишити без задоволення.
10. Судові витрати.
10.1. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на НВП «Нива», оскільки Касаційний господарський суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі №910/2328/21 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі №910/2328/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
