ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2021 р. Справа№ 911/2259/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Шаптали Є.Ю.
при секретарі Пнюшкову В.Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 01.06.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Київської області
від 29.10.2020 (повний текст складено 24.12.2020)
у справі №911/2259/19 (суддя Рябцева О.О.)
за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:
1) Київської обласної державної адміністрації
2) Обухівської районної державної адміністрації
до Приватного акціонерного товариства "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів"
про розірвання договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор, скаржник) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач-1) та Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі - позивач-2) до Приватного акціонерного товариства "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" (далі - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.07.2007, укладеного між Обухівською районною державною адміністрацією та Приватним акціонерним товариством "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.07.2007 між Обухівською районною державною адміністрацією та ВАТ "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" укладено договір оренди землі № 5714, на підставі якого ВАТ "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" отримало у користування земельну ділянку площею 57,243 га з цільовим призначенням: для розробки корисних копалин місцевого значення (існуючий глиняний кар`єр), кадастровий номер земельної ділянки 3223186800:06:016:0002. Прокуратурою встановлено, що відповідач користувався вказаною земельною ділянкою у зв`язку з наявністю спеціального дозволу на користування надрами № 506 від 22.04.1996 на розробку Родовища-Креницьке для видобування глини, наглинку та суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної та керамзиту, який на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі № 826/18342/15 анульовано, а іншого дозволу на розробку Родовища-Креницьке відповідач не отримував, а отже з 2016 він припинив свою господарську діяльність на вказаній земельній ділянці. 16.05.2019 Обухівською районною державною адміністрацією в особі комісії для обстеження земельної ділянки, що підлягає рекультивації на території Підгірцівської сільської ради, здійснено виїзд на вказану місцевість та за результатами обстеження встановлено факт невиконання відповідачем умов Договору від 25.07.2007 оренди землі, а саме п. 13, абз. 1, 2 п. 15 Договору, у зв`язку з чим прокурор, посилаючись на ст.ст. 96, 166 Земельного кодексу України, п. 1, п. 2, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі", ст. 50 Кодексу України про надра, пп. а), в), г) п. 1) Постанови Ради Міністрів СРСР від 14.07.1976 р. № 327, п.п. 13, 14, 25, 28 Договору оренди земельної ділянки ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 16, 611, 651 Цивільного кодексу України, просить суд розірвати Договір від 25.07.2007 оренди земельної ділянки, укладений між Обухівською районною державною адміністрацією та Приватним акціонерним товариством "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів", посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. за № 5714 та зареєстрований в реєстрі земель за № 040733100007 від 29.08.2007.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська обласна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області задовольнити в повному обсязі.
Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст рішення складено 24.12.2020 та отримано повний текст рішення 04.01.2021, що підтверджується копією конверта.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що оскаржуване рішення є безпідставним, необґрунтованим та винесеним в наслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Зокрема скаржник зазначає, що відповідач користувався вказаною земельною ділянкою у зв`язку з наявністю спеціального дозволу на користування надрами № 506 від 22.04.1996 на розробку Родовища-Креницьке для видобування глини, наглинку та суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної та керамзиту, який на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі № 826/18342/15 анульовано, а іншого дозволу на розробку Родовища-Креницьке відповідач не отримував, а отже з 2016 року він припинив свою господарську діяльність на вказаній земельній ділянці. 16.05.2019. Також наявний факт невиконання відповідачем умов Договору від 25.07.2007 оренди землі, а саме п. 13, абз. 1, 2 п. 15 Договору.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 04.02.2021 апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19 - залишено без руху.
Від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов лист, до якого додано платіжне доручення №179 від 04.02.2021 про сплату судового збору в розмірі 2881,50 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 задоволено клопотання Київської обласної прокуратури про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19. Відновлено Київській обласній прокуратурі строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19. Призначено справу до розгляду на 14.04.2021.
26.03.2021 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19 без змін.
Зокрема, у своєму відзиві відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не доведено факт використання відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням та факт невиконання відповідачем обов`язків, передбачених ст. 25 ЗУ «Про оренду землі» та умовами договору оренди землі від 25.07.2007, що в свою чергу виключає істотне порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та законодавства України, що регулює правовідносини оренди землі.
13.04.2021 від позивача-1 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній просить апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати. Зокрема останній зазначає, що у орендодавця виникає право на звернення до суду з вимогою розірвання договору оренди протягом всього часу дії договору оренди, зважаючи на той факт, що порушення прав орендодавця триває.
14.04.2021 від прокуратури через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли пояснення по справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19 на 01.06.2021.
В судовому засіданні 01.06.2021 прокурор підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, та просив рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 01.06.2021 представник позивача-1 підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, та просив рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 01.06.2021 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19 залишити без змін.
Позивач-2 в судове засідання 01.06.2021 не з`явився. Про поважність неявки в судове засідання не повідомив.
У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності позивача-2 та його повноважених представників за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 01.06.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача-1 та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 325 "Про надання в оренду земельної ділянки" від 25.04.2006 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВАТ "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" у довгострокове користування (на умовах оренди) для розробки корисних копалин місцевого значення (існуючий глиняний кар`єр) на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області; надано в оренду на 49 років ВАТ "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" земельну ділянку площею 57,243 га (існуючий кар`єр глини) за рахунок земель державної власності (запас) на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району для розробки корисних копалин місцевого значення; доручено Обухівській районній державній адміністрації укласти та підписати від імені Київської обласної державної адміністрації договір оренди земельної ділянки з ВАТ "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів".
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 808 "Про укладення договору оренди земельної ділянки з ВАТ "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів"" від 18.07.2007 на виконання розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 25.04.2006 № 325 "Про надання в оренду земельної ділянки" Обухівська районна державна адміністрація Київської області розпорядилась укласти договір оренди земельної ділянки для розробки корисних копалин місцевого значення (існуючий глиняний кар`єр) площею 57,243 га; встановлено орендну плату у розмірі десяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить від суми 452231,15 грн. - 45223,115 грн. (45223,12 грн.) щорічно.
25.07.2007 між Обухівською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" (в подальшому перейменовано на ПрАТ "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів") (орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Обухівському районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.08.2007 за № 040733100007.
Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 808 від 18.07.2007 надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку (об`єкт оренди), що розміщена на території Підгірцівської сільської ради, Обухівського району Київської області та виділена на місцевості згідно кадастрового плану.
Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 57,243 га.
На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, належні на праві власності орендарю (п. 3 договору).
Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно технічної документації нормативної оцінки земельної ділянки, проведеної комунальним підприємством Київської обласної ради "Київська регіональна інвестиційна компанія", та затвердженої дванадцятою сесією п`ятого скликання Обухівської районної ради (рішення № 178.12.У. від 11.05.2007 р.) становить 452231,15 грн.
Пунктом 13 договору встановлено, що земельна ділянка, що передається в оренду за даним договором, повинна використовуватись орендарем ефективно і за призначенням, вказаним в п. 14 даного договору, а також з дотриманням екологічної безпеки землекористування та вимог чинного земельного законодавства.
Відповідно до п. 14 договору цільове призначення земельної ділянки - для розробки корисних копалин місцевого значення (існуючий глиняний кар`єр).
Пунктом 15 договору встановлено, що протягом дії даного договору орендар повинен: не погіршувати стан об`єкта оренди; дотримуватись вимог чинного законодавства щодо збереження його якості; дотримуватись режиму використання водоохоронних зон, санітарної охорони і територій, що охороняються; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди.
Даний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 38 договору).
Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 договору).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі № 826/18342/15 за позовом Державної служби геології та надр України до Публічного акціонерного товариства ПАТ "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2015 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Державної служби геології та надр України задоволено повністю; припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 506 від 22.04.1996 р., наданого з метою видобування глини, наглинку та суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної та керамзиту, виданого Публічному акціонерному товариству "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів".
На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі № 826/18342/15 наданий відповідачу спеціальний дозвіл на користування надрами № 506 від 22.04.1996 анульовано наказом Державної служби геології та надр України № 150 від 04.05.2016, що підтверджується листом № 60/1815/07-06 від 17.04.2019 Державної служби геології та надр України, адресованим Обухівській районній державній адміністрації Київської області.
Іншого спеціального дозволу на користування надрами Родовища-Креницьке відповідачем не отримано.
Розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 257 від 23.06.2016 "Про створення комісії для обстеження земельної ділянки, що підлягає рекультивації на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області" (з урахуванням змін, внесеними розпорядженням № 178 від 22.04.2019) створено комісію для обстеження земельної ділянки площею 57,243 га, що підлягає рекультивації на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району, у складі згідно з додатком.
16.05.2019 створеною комісією було проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 57,243 га, яка знаходиться на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, за результатом якої складено Акт № 1 обстеження земельної ділянки від 16.05.2019.
Як вбачається з Акта № 1, при проведенні обстеження земельної ділянки з виїздом на місцевість 16.05.2019 було виявлено, що видобуток корисних копалин не ведеться, ґрунт пошкоджено, рельєф деградований, північний схил земельної ділянки, який межує з землями СТ "Будівельник 5", особливо піддається ерозійному руйнуванню, існує небезпека зсуву ґрунту зазначеної частини ділянки. Отже, встановлено факт невиконання суб`єктом умов п. 13 договору оренди землі від 25.07.2007, укладеного між Обухівською районною державною адміністрацією та ВАТ "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів", а також п. 15 договору, а саме: не погіршувати стан об`єкта оренди; дотримуватись вимог чинного законодавства щодо збереження якості об`єкта оренди.
Прокурор, як на підставу розірвання договору оренди землі від 25.07.2007 посилається на порушення орендарем ст.ст. 96, 166 Земельного кодексу України, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі", ст. 50 Кодексу України про надра, пп. а), в), г) п. 1) Постанови Ради Міністрів СРСР від 14.07.1976 р. № 327, п.п. 13, 14, 25, 28 Договору оренди земельної ділянки, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".
Ухвалюючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд керувався тим, що прокурором не доведено факт використання відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням та факт невиконання відповідачем обов`язків, передбачених ст. 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору оренди землі від 25.07.2007, що в свою чергу виключає істотне порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та законодавства України, що регулює правовідносини оренди землі.
Розглянувши апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Отже, в розумінні приписів наведених норм господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави.
У поданій суду позовній заяві прокурор зазначає, що порушення умов договору та неналежне використання земельної ділянки порушує інтереси держави в особі Обухівської районної державної адміністрації як сторони у договорі та Київської обласної державної адміністрації як землекористувача. Проте, позивачі як уповноважені суб`єкти владних повноважень, за наявності факту порушення інтересів держави тривалий час не звертались до суду за їх захистом. Бездіяльність Обухівської районної державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації спричинює подальше деградування рельєфу земельної ділянки, його ерозійне руйнування, збільшує ризик зсуву ґрунту, що може спричинити небезпеку для суміжних землекористувачів.
З огляду на викладене, у зв`язку з неналежним чином здійсненням органами державного контролю захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи, що поняття "інтереси держави" є оціночним, а прокурором визначено в чому на його думку полягає порушення державних інтересів, судова колегія приходить до висновку, що наведені прокурором обставини, якими мотивовано необхідність звернення до суду з даним позовом за висновками суду є обґрунтованими, отже згідно з нормами чинного законодавства прокурор є органом, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність представництва прокуратурою інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний зчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу у України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання - є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати '-Наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частинами 1, 3 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється Договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства
Приписи частини 3 статті 291 Господарського кодексу України перекликаються з приписами статей 31, 32 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких договір оренди може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний (з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України).
Поряд із цим повинно бути враховано положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та, які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в даному випадку передумовою надання відповідачу в оренду земельної ділянки стала наявність у останнього спеціального дозволу на користування надрами № 506 від 22.04.1996 на розробку Родовища-Креницьке для видобування глини, наглинку та суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної та керамзиту.
Водночас, як зазначалось вище, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі № 826/18342/15 даний дозвіл анульовано, а іншого дозволу на розробку Родовища-Креницьке відповідач не отримував. Тобто, з 2016 року у відповідача відсутня дозвільна документація на здійснення саме такого виду господарської діяльності на вказаній земельній ділянці.
Твердження відповідача щодо того, що договором не передбачена заборона орендарю призупиняти виробіток корисних копалин (використання земельної ділянки), судовою колегією оцінюється критично, оскільки, відповідно до п. 13 договору земельна ділянка, що передається з оренду за даним договором, повинна використовуватись орендарем ефективно за призначенням, вказаним в п. 14. даного договору, а також з дотриманням екологічної безпеки землекористування та вимог чинного земельного законодавства.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що останнім вчинялись будь-які дії для отримання нового дозволу на розробку Родовища-Креницьке, що ще раз підтверджує те, що земельна ділянка не використовується орендарем ефективно, як того вимагають норми договору.
Також, відповідно до п. 25 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря ефективного використання орендованої землі; застосування природоохоронних технологій виробництва; недопущення погіршення екологічної обстановки на орендованій земельній ділянці в результаті своєї господарської діяльності.
Пунктом 28. договору зобов`язано орендаря виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання відповідно до умов цього договору, дотримуватись вимог, встановлених чинним законодавством України
Як зазначалось колегією суддів вище, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі № 826/18342/15 спеціальний дозвіл на користування надрами № 506 від 22.04.1996 анульовано
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що з 2016 року ПАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» припинив свою господарську діяльність на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002.
В подальшому, 16.05.2019 комісією Обухівської районної державної адміністрації Київської області з виїздом на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002 обстежено земельну ділянку, що підлягає рекультивації на території Підгірцівської сільської ради.
За результатами обстеження Комісією встановлено факт невиконання відповідачем умов п. 13, абз. 1, 2 п. 15 договору від 25.07.2007 .№ 5714, а саме виявлено, що видобуток корисних копалин не ведеться, ґрунт пошкоджено, рельєф деградований, північний схил земельної ділянки, який межує із землями СТ «Будівельник-5» особливо піддається ерозійному руйнуванню, існує небезпека зсуву ґрунту зазначеної частини ділянки.
За вказаних обставин прокурор, з посиланням на приписи ст.ст. 96, 166 Земельного кодексу України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», ст. 50 Кодексу України про надра, підп. а), в), г) п. 1 постанови Ради Міністрів СРСР від 14.07.1976 № 327, п.п. 13, 14, 25, 28 Договору оренди земельної ділянки, частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 16,611,651 Цивільного кодексу України, обґрунтовано зазначав про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.07.2007.
В даному контексті судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Статтею 166 Земельного кодексу України визначено, що рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.
Крім того, відповідно до підп. а) п. 1 постанови Ради Міністрів СРСР «Про рекультивацію земель, збереження і раціональне використання родючого шару ґрунту при розробці родовищ корисних копалин і торфу, проведенні геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт» від 14.07.1976 № 327 (в редакції станом на момент отримання Спеціального дозволу на користування надрами та укладення договору оренди землі) підприємства, організації та установи, які розробляють родовища корисних копалин і торфу, проводять геологорозвідувальні, вишукувальні, будівельні та інші роботи на наданих їм у користування сільськогосподарських землях або лісових угіддях, зобов`язані коли мине потреба в цих землях за свій рахунок приводити їх у стан, придатний для використання в сільському, лісовому або рибному господарстві, а при виконанні зазначених робіт на інших землях - у стан, придатний для використання їх за призначенням. Відновлення родючості земель, що рекультивуються для використання їх у сільському або лісовому господарстві, здійснюється землекористувачами, яким передаються (повертаються) землі, за рахунок коштів підприємств, організацій і установ, що проводили на цих землях роботи, пов`язані з порушенням ґрунтового покриву.
Водночас, згідно підп. г) п. 1 постанови Ради Міністрів СРСР від 14.07.1976 № 327 рекультивація земель, ґрунтовий покрив яких порушено землекористувачами при розробці родовищ загальнопоширених корисних копалин для внутрігосподарських потреб, здійснюється ними за свій рахунок
Вказана норма кореспондується зі статтею 50 Кодексу України про надра, відповідно до якої у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися, зокрема, рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву.
Також, аналогічна норма відображена і в ст. 50 Кодексу України про надра, відповідно до якої у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися, зокрема, рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву.
Водночас, незважаючи на те, що спеціальний дозвіл відповідача на користування надрами анульований ще з 2016 року, дій щодо рекультивації, з метою забезпечення приведення їх у стан придатний для використання за призначенням не здійснювався.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що прокурор, доводячи правові підстави позову зазначав, що рекультивація земель повинна проводитись саме в силу закону, а тому висновок суду про необхідність наявності відповідного проекту землеустрою щодо рекультивації, як підстави для дослідження питання дотримання відповідачем умов такого проекту, не відповідає приписам законодавства, оскільки відповідачем взагалі не надано доказів розробки проекту рекультивації земель.
Колегія суддів звертає увагу, що питання відсутності погодженого в установленому порядку з органами державного контролю проекту рекультивації земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002 також досліджувалось судом у вищевказаній справі № 826/18342/15 і відсутність такого проекту стала однією з підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 506 від 22.04.1996.
Згідно п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 17.05.2011 № 6 у разі встановлення порушень, передбачених ст. 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі»
Натомість, суд першої інстанції, не надавши належну правову оцінку вищезазначеним приписам законодавства та усім обставинам справи, дійшов до передчасного висновку, що відповідач на підставі договору оренди землі від 25.07.2007 має право здійснювати подальший видобуток корисних копалин за умови отримання відповідного спеціального дозволу
Також висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача права здійснювати обслуговування належних йому на праві власності об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002 також не відповідає положенням ст. 5 Земельного кодексу України, оскільки використання земельної ділянки, що надана для розробки корисних копалин місцевого значення, саме для забезпечення експлуатації об`єктів нерухомого майна також безпосередньо свідчить про використання такої земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутись у встановленому законодавством порядку для оформлення титульного права на земельну ділянку для обслуговування належних йому на праві власності об`єктів нерухомості.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла до переконання щодо обґрунтованості та правомірності заявлених позовних вимог, у зв`язку із чим договір оренди земельної ділянки від 25.07.2007, укладений між Обухівською районною державною адміністрацією (08700, м. Обухів, вул. Малишка, 10, код ЄДРПОУ 04054725) та Приватним акціонерним товариством «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» підлягає розірванню.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури - задовольнити.
Рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2259/19 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.07.2007, укладений між Обухівською районною державною адміністрацією (08700, м. Обухів, вул. Малишка, 10, код ЄДРПОУ 04054725) та Приватним акціонерним товариством «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34, код ЄДРПОУ 04012365), посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. за №5714 та зареєстрований в реєстрі земель за №040733100007 від 29.08.2007.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34, код ЄДРПОУ 04012365) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн.) 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну грн.) 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.
Матеріали справи № 911/2259/19 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, строки та випадках, передбачених ГПК України.
Повний текст складено 11.06.2021.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді М.Л. Яковлєв
Є.Ю. Шаптала
