ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7922/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради, Кам`янської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р. (суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі № 160/7922/20 за позовом Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Комунальний заклад "Музей історії міста Кам`янське" Кам`янської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Кам`янської міської ради Дніпропетровської області шодо незабезпечення проведення робіт із встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей КЗ «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради у розмірі 1,1529 гектарів за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Кам`янську міську раду Дніпропетровської області вжити відповідно до вимог чинного законодавства України заходи щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей КЗ «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради, у розмірі 1,1529 гектарів за адресою: АДРЕСА_1 , з метою її віднесення до земель історико-культурного призначення, без зміни користувача.
В обґрунтування позову позивач вказував на те, що вказана земельна ділянка була надана у постійне користування для функціональних цілей КЗ «Музей історії міста Кам`янське» у 1995 році, проте відповідачем рішення про віднесення її до земель історико-культурного призначення не прийнято, межі земель історико-культурного призначення не встановлено та не закріплено на місцевості. Відповідачем впиняються дії щодо часткового відчуження земельної ділянки, на якій знаходиться музей, чим порушуються права позивача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами загального позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність Кам`янської міської ради Дніпропетровської області щодо незабезпечення проведення робіт із встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, що була надана у постійне користування КЗ «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради на підставі Державного акту про право постійного користування землею від 06.01.1995 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язав Кам`янську міську раду Дніпропетровської області вжити відповідно до вимог чинного законодавства України заходи щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей КЗ «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради на підставі Державного акту про право постійного користування землею від 06.01.1995 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою віднесення визначеної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення без зміни користувача. У задоволенні іншої частини позову судом відмовлено.
Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку сторонами.
Позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16600 грн. та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині, якою позовні вимоги задоволено, та ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні позову у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги відповідача: рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 205 від 22.04.2009 вирішено створити в музеї історії експозицію під відкритим небом, що не є музеєм просто неба в розумінні статей 6 та 11 Закону України «Про музеї та музейну справу»; задоволення позову шляхом зобов`язання щодо розроблення проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження позивача, як органу місцевого самоврядування; Кам`янська міська рада є засновником КЗ «Музей історії міста Кам`янське», тому останній не має права пред`являти позовні вимоги до свого засновника; КЗ «Музей історії міста Кам`янське» було засновано 25.01.1996, проте як державний акт на право постійного користування землею було видано 06.01.1995 Дніпродзержинському музею міста. Доказів того, що позивач має право користування земельною зазначеною ділянкою позивачем не надано відтак, позивач не має права звернення до суду з цим позовом; питання регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, розгляд яких здійснюється на пленарних засіданнях, тому рішення суду є втручанням у повноваження позивача, як органом місцевого самоврядування.
У судовому засіданні представники скаржників підтримали вимоги та доводи своїх апеляційних скарг та, відповідно, заперечили проти задоволення апеляційної скарги іншої сторони.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини:
Рішенням Дніпродзержинської міської ради народних депутатів № 349 від 28.12.1994 Дніпродзержинському музею історії міста передана у постійне користування земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1,1529 га. 06 січня 1995 р. позивачу видано Державний акт на право постійного користування землею № 36 Дніпродзержинському музею історії за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1,1529 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, для функціональних цілей. Рішенням міської ради № 569-19/IV від 24.06.2005 вилучено із користування Дніпродзержинського музею історії земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0167 гектарів і передано в користування фізичній особі. Рішенням міської ради за № 252-14/V від 14.09.2007 вилучено із користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0929 гектарів, з передачею фізичним особам. Графа 14 п. 15 додатку до рішення міської ради від 24.06.2005 року № 569-19/IV частково втратила чинність. Залишено в користуванні земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 1,0433 гектарів. Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 22.04.2009 № 205, з метою образного висвітлення історії та культури міста з подальшим формуванням історичної пам`яті як основного чинника почуття національної ідентичності та консолідації навколо спільної історії, відповідно до Закону України «Про музеї та музейну справу», згідно з п.п. 1 п. «а» ст. 29, п. 3 ч. 4 ст. 42, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішено створити в музеї історії міста експозицію під відкритим небом «Історія міста в знаках та символах» на примузейній території». Розпорядженням міського голови Дніпродзержинської міської ради № 56-р від 19.02.2016 «Про демонтаж пам`яток та пам`ятних знаків епохи тоталітарного режиму на території м. Дніпродзержинська» вирішено питання про демонтаж об`єктів пам`яток та пам`ятних знаків забезпечення проведення процедури передачі демонтованих об`єктів на збереження до музею історії. 30.09.2016 рішенням Кам`янської міської ради № 487-10/VII, змінено найменування Музею історії м. Дніпродзержинська на Комунальний заклад «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради. Цим же рішенням затверджено статут Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське», згідно з яким власником та засновником Музею є територіальна громада м. Кам`янського в особі Кам`янської міської ради. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.11.2020 №0-4-0.221-7441/2-20, який надано на запит суду, відомості щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 внесені до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями згідно державного акту на право постійного користування землею серії ДП «б/н» від 06 січня 1995 р. Земельна ділянка обліковується, як заклади культурно-просвітницького обслуговування (шифр рядка 46), землі громадського призначення.
Вважаючи, що невчинення відповідачем дій щодо віднесення земельної ділянки, на якій розташовано музей до земель історико-культурного призначення, призводить до порушення прав позивача, оскільки Камянською міською радою поступово передаються частини земельної ділянки іншим особам, КЗ "Музей історії міста Кам`янське" звернувся до суду з цим позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна земельна ділянка в силу закону віднесена до земель історико-культурного призначення, проте, власником земельної ділянки - Камянською міською радою не вчиняються дії щодо належного оформлення цільового призначення земельної ділянки. Фактична зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності (постанова Верховного Суду від 22 січня 2021 р. у справі № 640/16224/19).
Суд першої інстанції констатував, що спірна земельна ділянка в силу закону віднесена до земель історико-культурного призначення.
Статтею 11 Закону України «Про музеї та музейну справу» ( в редакції Закону № 1709-VI від 05.11.2009) визначено, що територія, відведена для музею, належить до земель історико-культурного призначення.
Разом з цим, згідно статті 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306, землі, які використовуються для розміщення музеїв належать до земель громадської забудови.
Суд першої інстанції не встановив обставину, із настанням якої відповідач повинен був змінити цільове призначення земельної ділянки (в силу закону і якого конкретно або після звернення позивача чи інш.), яка перебуває у постійному користуванні відповідача.
Крім того, як пояснив в суді апеляційної інстанції представник позивача, КЗ "Музей історії міста Кам`янське" жодного разу не звертався до Кам`янської міської ради із заявами щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, на якій розташовано музей.
Частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок комунальної власності провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу, що Законом України № 1709-VI від 05.11.2009, яким внесено зміни до статті 11 Закону України «Про музеї та музейну справу», не зобов`язано органи місцевого самоврядування вчинити дії по зміні цільового призначення земельних ділянок, які відведені музеям. Також, законодавцем до переліку об`єктів, наведених у статті 53 Земельного кодексу України, розташування яких визначає категорію землі, як історико-культурного призначення, музеї не включені.
Як зазначено вище, земельна ділянка на праві постійного користування перебуває у музею з 1995 року, тобто до внесення змін до статті 11 Закону України «Про музеї та музейну справу». Відтак, КЗ «Музей історії міста Кам`янське" має право ініціювати перед органом місцевого самоврядування питання зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться у власності територіальної громади, подавши відповідну заяву.
Доводи позивача про порушення його прав у зв`язку із поступовим зменшенням розміру належної музею земельної ділянки внаслідок її відчуження за рішеннями відповідача, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки належним способом захисту таких прав є оскарження відповідних рішень Кам`янської міської ради. Крім того, як свідчить лист за підписом директора музею Буланової Н.М., копія якого наявна в матеріалах справи, у 2007 році музей не заперечував проти вилучення частини земельної ділянки, площею 0,0929 га (а.с.56).
Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.
Колегія суддів дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову, у зв`язку із чим апеляційна скарга позивача залишається без задоволення.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Кам`янської міської ради задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р. в адміністративній справі № 160/7922/20 скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 червня 2021 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 11 червня 2021 р.
Головуючий - суддяА.В. Шлай
суддяТ.С. Прокопчук
суддяО.О. Круговий