Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
30 вересня 2020 року Справа № 160/7922/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши заяву про поновлення строку подання уточненої позовної заяви Комунального закладу "Музей історії міста Кам`янське" Кам`янської міської ради" до Кам`янської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
13.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від Комунального закладу "Музей історії міста Кам`янське" Кам`янської міської ради (адреса: 51935, м. Кам`янське, пр.Свободи, буд.39) до Кам`янської міської ради (адреса: 51909, м. Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, 2), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кам`янської міської ради Дніпропетровської області щодо незабезпечення проведення робіт з встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей Комунальному закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради, у розмірі 1,1529 гектарів за адресою: пр. Леніна, 39 у м. Дніпродзержинську;
- зобов`язати Кам`янську міську раду Дніпропетровської області вжити відповідно до вимог чинного законодавства України заходи щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей КЗ «Музей Історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради, у розмірі 1,1529 гектарів за адресою: пр. Леніна, 39 у м. Дніпродзержинську, з метою віднесення визначеної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, без зміни користувача.
Ухвалою суду від 20.07.2020 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 06.08.2020 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.09.2020 року.
07.09.2020 року від представника позивача до суду надійшла уточнена позовна заява з викладенням нових позовних вимог в наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність Кам`янської міської ради Дніпропетровської області щодо незабезпечення проведення робіт з встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей, КЗ «Музей Істрії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради, у розмірі 1,1529 гектарів за адресою: АДРЕСА_1 з 25.10.2001 року;
- зобов`язати Кам`янську міську раду Дніпропетровської області вжити відповідно до вимог чинного законодавства України заходів щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей, КЗ «Музей Істрії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради, у розмірі 1,1529 гектарів за адресою: пр. Леніна, 39 у м. Дніпродзержинську, з метою віднесення визначеної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, без зміни користувача.
Ухвалою суду від 09.09.2020 року уточнену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
25.09.2020 року до суду надійшла заява від представника позивача про поновлення строку. В огрунтування заяви зазначено, що бездіяльність відповідача є триваючою. Обов`язок у відповідача щодо забезпечення проведення робіт з встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей, КЗ «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради, у розмірі 1,1529 гектарів за адресою: пр. Леніна, 39 у м. Дніпродзержинську виник на підставі Земельного кодексу від 25.10.2001 № 2768-ІІІ. Відтак початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач довідався про порушення свого права та охоронюваного законом інтересу лише 09.06.2020 року з листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області у листі № 9-4-0,221- 2927/2-20 від 17.04.2020 року, у якому було повідомлено, що земельна ділянка, що знаходиться у постійному користуванні позивача станом на 01.01.2016 року відноситься до земель громадського призначення. Представник позивача зазначила, що буквальний підхід до строків у триваючих правопорушеннях, зокрема, у разі його застосування в адміністративному судочинстві у справах за позовом суб`єкта владних повноважень про накладення адміністративно-господарських санкцій не дає можливості у повній мірі забезпечити реалізацію завдань судочинства. Строк притягнення до відповідальності не повинен застосовуватись стосовно заходів відповідальності, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки, про що зазначено в постанові Верховного Суду України від 25.03.2008 року у справі №21-2343во07. Також, з посиланням на постанову Верховного Суду України від 25.11.2015 року у справі №п/800/259/15 представником позивача зазначено, що бездіяльність не має чітко окреслених меж, окрім часу з якого у відповідача виник обов`язок вчинити певні дії, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного строку звернення до суду суд враховує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2020 року у справі №804/6848/16, Суд зауважив, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. При цьому строк звернення до суду (в даному випадку 6 місяців) визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
На підставі частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.
Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Розглянувши доводи представника позивача, суд приходить до висновку, що наведені представником позивача обставини не є поважними причинами пропуску 6-місячного строку звернення до суду та подання позову до суду майже через 19 років після набуття права на звернення до суду з цим позовом.
Та обставина, що бездіяльність відповідача є триваючою не є підставою для поновлення порушеного майже на 19 років строку звернення до суду.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 20.07.2020 року прийнято позовну заяву і відкрито провадження та судом в межах цієї справи здійснюється розгляд вимог КЗ «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради з урахуванням строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України. Отже, судом забезпечено право доступу позивача до суду з позовом на підстав норм чинного процесуального законодавства.
Також, суд критично оцінює посилання представника позивача на судову практику Верховного Суду України, оскільки, як було зазначено вище, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не Верховного Суду України.
З огляду на викладене, суд визнає неповажними зазначені представником позивача підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та повернути уточнену позовну заяву в редакції від 07.09.2020 року позивачу.
Керуючись статтями 123, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Комунального закладу "Музей історії міста Кам`янське" Кам`янської міської ради про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Уточнену позовну заяву Комунального закладу "Музей історії міста Кам`янське" Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в редакції від 07.09.2020 року повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом з позовною заявою в редакції від 07.09.2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар
