Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 136/1021/19
Провадження №11-кп/801/658/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 23 березня 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт.Турбів Липовецького району Вінницької області, житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, раніше не судимий,
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України з призначенням покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
на підставі ст. 75 КК України його звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 п.1, п. 2 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу ухвалено не обирати.
Вирішено долю речових доказів та судових витрат,
в с т а н о в и в :
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він, маючи умисел на незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, достовірно знаючи, що канабіс є наркотичним засобом, обіг якого заборонено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, пов`язаних із порушенням правил обігу наркотичних засобів, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.12.2005, діючи умисно, не маючи відповідної ліцензії, на початку березня 2019 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, на сміттєзвалищі, яке знаходиться поблизу Староприлуцької школи-інтернату в с. Стара Прилука Липовецького району, незаконно придбав наркотичний засіб канабіс, загальною масою 24,35 г., який в подальшому зберігав з метою збуту до 23.03.2019, заздалегідь заховавши його у підсобному приміщенні свого домогосподарства, яке розташоване в АДРЕСА_1 .
У подальшому, ОСОБА_7 продовжуючи свійзлочинний умисел,направлений нанезаконний збутнаркотичного засобу,23.03.2019,знаходячись в АДРЕСА_2 ,біля місцевоїцеркви,що неподаліквід йогодомогосподарства,зустрівся зособоюзізміненими анкетнимиданими ОСОБА_10 , та за грошову винагороду у сумі 800 гривень збув останньому поліетиленовий пакет із особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 23,56 г. (у перерахунку на висушену речовину).
Крім того, 23.03.2019 працівниками Липовецького ВП Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області на підставі ухвали Липовецького районного суду від 22.03.2019 у справі № 136/579/19 про надання дозволу на проведення обшуку у домогосподарстві, в якому проживає ОСОБА_7 та яке належить останньому, що розташоване у АДРЕСА_1 , у підсобному приміщенні виявлено та вилучено паперовий згорток із особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 0,79 г. (у перерахунку на висушену речовину).
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_7 та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м`якості та постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_7 за ч.2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що наявність у обвинуваченого пом`якшуючих покарання обставин ніяким чином не знижують ступінь вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та є наслідком усвідомлення особою протиправності своїх дій, незворотності відповідальності за них та намагання отримати найм`якіше покарання, а наявність державних нагород, відзнак та статусу учасника бойових дій є лише обставиною, яка характеризує особу з позитивної сторони. Крім того, звільнення від покарання з іспитовим терміном ОСОБА_7 за злочин, пов`язаний зі збутом особливо небезпечних наркотичних засобів, сприятиме формуванню хибної уяви в суспільстві про справедливість правосуддя в Україні.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який частково підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні просив вирок скасувати не повністю, а лише в частині призначеного покарання, а в іншій частині апеляційну скаргу щодо необхідності ухвалення нового вироку задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.
Суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
Його дії за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, за кваліфікуючою ознакою якщо предметом дій якого були особливо небезпечні наркотичні засоби, судом кваліфіковані вірно.
Перевіряючи висновки суду в частині призначення ОСОБА_7 покарання, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, у відповідності зі ст. 65 КК України, було враховано ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його особу, а також обставини, які пом`якшують покарання і відсутність обставин, які його обтяжують.
Як роз`яснено у п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (зі змінами, внесеними постановою від 10.12.2004 №18) призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, на підставі ст. 69 КК України може мати місце лише за наявності кількох (не менше) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.
При призначенні ОСОБА_7 покарання судом було враховано характер і ступінь тяжкості злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, а саме те, що він є раніше не судимий, характеризується за місцем проживання позитивно, в скоєному розкаюється, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває,є учасником бойових дій, у зв`язку з чим громадською організацією Липовецької районної ради ветеранів Афганістану подавалось клопотання про передачу ОСОБА_7 на поруки громадської організації Липовецької районної ради ветеранів Афганістану, неодноразово отримував нагороди за відзнаку у воєнній службі, крім того був нагороджений відзнакою Президента України - пам`ятною медаллю «25 років виведення військ з Афганістану» та був нагороджений медаллю «60 років визволення України від фашистських загарбників».
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність державних нагород, відзнак та статусу учасника бойових дій. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
При цьому, визнання обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, наявність у нього державних нагород, відзнак та статусу учасника бойових дій відноситься до дискреційних повноважень суду, адже згідно до положень ст. 66 КК України суд при призначенні покарання може визнати такими, що його пом`якшують і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Зважаючи на такі обставини, колегія суддів вважає законними висновки суду про можливість призначення ОСОБА_7 за ч.2 ст. 307 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки встановлені судом пом`якшуючі покарання обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, дають підстави для призначення йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 307 КК України.
Оскільки відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, на думкуколегії суддів,покарання іззастосуванням положеньст.75КК Україниє таким,яке будесприяти виправленнюобвинуваченого ОСОБА_7 та попередитьвчинення нимнових кримінальнихправопорушень, а тому підстав вважати покарання надто м`яким, немає.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 23 березня 2021 року щодо ОСОБА_7 без зміни.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
