УХВАЛА
08 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/974/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Агрикова О.В.; судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.)
від 03.03.2021
у справі № 925/974/20
за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Звенигородського району електричних мереж
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроморбіта"
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 у справі №925/974/20 позовні вимоги задоволено повністю, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроморбіта" до виконання зобов`язання в натурі за публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №236 від 20.12.2018 шляхом подання звіту про покази засобів обліку за вересень місяць 2019 року згідно з додатком 12 до цього договору позивачеві ПАТ "Черкасиобленерго", від імені якого діє Звенигородський РЕМ; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроморбіта" для визначення фактичного обсягу спожитої послуги з розподілу електричної енергії за серпень та вересень місяці 2019 року провести експертизу засобу обліку електричної енергії ЦЕ 6803 В №2242284 з кінцевими показниками 349779 кВт/год, знятий, упакований в поліетиленовий пакет та опломбований пломбою №А1397643 згідно виписаного і врученого відповідачу акту-повідомлення №16 від 02.09.2019 ПАТ "Черкасиобленерго", від імені якого діє Звенигородський РЕМ про направлення на експертизу лічильника електроенергії.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 у справі №925/974/20 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмолено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі №925/974/20, Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії подало касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі №925/974/20 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційній скарзі не зазначено конкретної з підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Від Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії 31.05.2021 до суду, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19.04.2021, надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначає, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення порушено норми процесуального та матеріального права, а саме: ст. 2, ч. 4 ст. 75, ст. 236 ГПК України, п. 2 ст. 20 ГК України; ч. 2 п. 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312; постанову НКРЕКП від 16.11.2018 №1447; пункти 8.6.18 та 6.5.23 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Водночас у заяві про усунення недоліків касаційної скарги Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії посилається тільки на порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, проте лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії не наведено конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, визначену (визначені) у частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, тобто скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на те, що Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії не усунуто недоліки касаційної скарги відповідно до вимог ухвали Верховного Суду від 19.04.2021, вона вважається неподаною та підлягає поверненню.
Керуючись статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі №925/974/20 повернути скаржнику.
2. Надіслати учасникам справи копії даної ухвали.
3. Надіслати скаржнику копію даної ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами. Касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
О. Мамалуй
