Ухвала
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 335/10332/19
провадження № 61-9170св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Петромихайлівське».
правонаступник позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Петромихайлівське»,
представник позивача - Дядик Олег Миколайович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Нароха Ольга Василівна,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2020 року у складі судді Рибалко Н. І. та на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 березня 2020 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В. у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Нароха Ольга Василівна, про визнання недійсним договору доручення та нотаріальної довіреності,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2019 року ПАТ «Петромихайлівське» звернулось до суду з вищевказаним позовом в обґрунтування якого зазначало, що 09 серпня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О. В. була посвідчена довіреність від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 на підставі усного договору доручення.
Зазначеною довіреністю ОСОБА_2 уповноважено на представництво ОСОБА_1 як учасника (засновника, власника) ПП «ЕКОПОРТ 2006», проте останній не є ні засновником, ні власником, ні учасником ПП «ЕКОПОРТ 2006».
На підставі того, що ОСОБА_1 не мав права доручати право на здійснення будь-яких дій, щодо майна, власником якого він не є, ПАТ «Петромихайлівське» просило суд визнати недійсним договір доручення та нотаріальну довіреність від 09 серпня 2019 року, видану приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О. В. від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстровану за номером 1949.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 24 березня 2020 року, провадження у справі закрито.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі є господарсько-правовими, а отже спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах між позивачем та відповідачами наявний спір щодо правочину, який стосується правомочності на участь особи в управлінні господарською організацією, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що також узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 03 квітня 2019 року у справі № 759/11487/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18. Суд апеляційної інстанції погоджуючись з висновком суду першої інстанції, посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 березня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Петромихайлівське» у якості правонаступника припиненого приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське».
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 183, 222, 256 ЦПК України та зазначає, що суди застосували правові висновки Верховного Суду щодо визначення підсудності спору, дані у справах, які не є подібними, натомість, не застосували правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 травня 2019 року у справі №587/1428/18 (пункт перший частини другої статті 389 ЦПК України).
Окрім того, касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили права позивача, оскільки не роз`яснили йому права протягом 10 днів з дня отримання відповідної постанови звернутись до суду із заявою про направлення справи за встановленою підсудністю. Суд апеляційної інстанції помилково послався на висновок Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спору, викладений у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18, оскільки предметом позову був правочин, укладений для забезпечення виконання основного зобов`язання.
Аналіз відзиву ТОВ «Петромихайлівське» свідчить про те, що він підтримує доводи та вимоги касаційної скарги.
Аналіз відзиву ОСОБА_2 свідчить про те, що він підтримує доводи та вимоги касаційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Нарохи О. В. мотивовано тим, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що власником підприємства ПП «ЕКОПОРТ 2006» є ПАТ «Петромихайлівське» (а. с. 15).
З нотаріальної довіреності від 09 серпня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О. В., вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , зокрема, бути його представником, вести його справи та вчиняти від його імені юридичні дії з усіма необхідними повноваженнями як учасника (засновника, власника) ПП «ЕКОПОРТ 2006» вести цивільні, адміністративні та господарські справи як учасника (засновника, власника) підприємства в усіх судових установах з усіма правами, а також щодо управління справами підприємства (а. с. 10-14).
Засновниками ПАТ «Петромихайлівське» є акціонери товариства, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_1 (а. с. 21).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
ПАТ «Петромихайлівське» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору доручення та нотаріальної довіреності від 09 серпня 2019 року, видану від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , якою останнього було уповноважено здійснювати представництво у визначених установах з усіма правами ОСОБА_1 як фізичну особу та як засновника щодо управління справами ПП «ЕКОПОРТ 2006» та відчужувати частку у статутному капіталі.
Таким чином предметом спору цієї справи є позовні вимоги про оскарження договору доручення та нотаріальної довіреності, надану довірителем на представлення його загальних інтересів, як фізичної особи у визначених організаціях та представляти його інтереси, як учасника ( засновника ) товариства щодо управління юридичною особою та відчуження частки у статутному капіталі юридичної особи від імені довірителя на користь третьої особи. Отже спірна довіреність має комплексний характер, оскільки видана на представлення загальних інтересів ОСОБА_1 , як фізичної особи та інтересів, як учасника ( засновника ) юридичної особи.
Суди дійшли висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі є господарсько-правовими, а отже спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до частин першої, третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, установлених актами цивільного законодавства.
Частиною третьою статті 244 ЦК України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику довірителем відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа.
Разом з тим довіреність може бути направлена на наділення представника за довіреністю повноваженнями щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від імені довірителя на користь третьої особи та управлінням товариства.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 925/394/18 висловлювала свою правову позицію щодо підсудності спору між учасником товариства та товариством з приводу позовних вимог про визнання недійсною нотаріальну довіреність, видану учасником товариства на наділення представника за довіреністю повноваженнями щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від імені довірителя на користь третьої особи та управлінням товариства, в якій зазначала, що спір щодо наділення представника повноваженнями на відчуження частки у статутному капіталі належать до юрисдикції господарських судів, оскільки наслідком такого відчуження може бути перехід до набувача частки у статутному капіталі прав та повноважень учасника товариства, зокрема щодо управління товариством.
Проте, у справі № 925/394/18 позовні вимоги щодо визнання недійсною довіреність не були самостійними та єдиними, а були заявлені позивачем у комплексі з позовними вимогами щодо визнання недійсними правочинів, які були вчинені на підставі оскаржуваної довіреності.
Разом з тим, предметом розгляду цієї справи є єдині позовні вимоги про визнання недійсною лише довіреність та договір доручення, який виникає на її підставі.
Велика Палата Верховного Суду не висловлювала правового висновку щодо юрисдикції вказаних спірних правовідносин.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що суд першої та апеляційної інстанцій помилково посилалися на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спору, викладені у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 759/11487/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, оскільки предметом позову у вказаних справах були інші двосторонні правочини та інший характер спірних правовідносин, тому такі висновки колегія суддів вважає нерелевантним до спірних правовідносин, які є предметом розгляду цієї справи.
Також колегія суддів вважає нерелевантним правовідносинам у цій справі правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 587/1428/18, на який посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки вказаний висновок стосується спорів, які виникають між фізичною особою з юридичною особою, відносно якої було порушено справу про банкрутство.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи предметноїюрисдикції спору у подібних правовідносинах.
З урахуванням того, що Велика Палата Верховного Суду не висловлювала правової позиції з приводу юрисдикції спорів, в яких предметом спору є лише позовні вимоги про оскарження договору доручення та нотаріальної довіреності, надану довірителем на представлення його інтересів, як фізичної особи у визначених організаціях та представляти його інтереси, як учасника товариства щодо управління юридичною особою та відчуження частки у статутному капіталі юридичної особи від імені довірителя на користь третьої особи, колегія суддів приходить до висновку, що справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись частиною шостою статті 403, частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Справу № 335/10332/19 за позовом приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Петромихайлівське» )до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Нароха Ольга Василівна,про визнання недійсним договору доручення та нотаріальної довіреності передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча В. С. Висоцька
Судді А. А. Калараш
А. І. Грушицький
Є. В. Петров
О. С. Ткачук
