Дата документу 24.03.2020 Справа № 335/10332/19
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЄУН 335/10332/19 Головуючий у 1 інстанції Рибалко Н.І.
Провадження №22ц/807/1173/20 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2020 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.
суддів: Крилової О.В.
Кухаря С.В.
при секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2020 року про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Нароха Ольга Василівна про визнання недійсним договору доручення та нотаріальної довіреності, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2019 року ПрАТ «Петромихайлівське» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору доручення та нотаріальної довіреності.
В обґрунтування своїх вимог зазначали, що 09 серпня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В. була посвідчена довіреність від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 на підставі усного договору доручення.
Зазначеною довіреністю Смотрова О.О. уповноважено на представництво ОСОБА_1 як учасника (засновника, власника) ПП «ЕКОПОРТ 2006», проте останній не є ні засновником, ні власником, ні учасником ПП «ЕКОПОРТ 2006».
На підставі того, що ОСОБА_1 не мав права доручати право на здійснення будь-яких дій, щодо майна, власником якого він не є, ПрАТ «Петромихайлівське» просило суд визнати недійсним договір доручення та нотаріальну довіреність від 09 серпня 2019 року, видану приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В. від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстровану за номером 1949.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2020 року провадження у справі закрито.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі є господарсько-правовими, а отже спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ПрАТ «Петромихайлівське» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2020 року – скасувати, та направити справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції помилково зазначено, що спір стосується корпоративних відносин, проте, предмет спору стосується того, що відповідач надав третій особі повноваження здійснювати цілий ряд юридичних дій, в тому числі відчужувати майно, право власності на яке, відповідач не має. Також, на думку скаржника, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки вказаною ухвалою задоволено клопотання представника третьої особи. Проте, клопотання про закриття провадження було подано під час судового засідання, і тільки після оголошення вступної та резолютивної частини ухвали, подано до канцелярії.
06 березня 2020 року від представника третьої особи приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Нарохи О.В. – Сердюка Р.В., в порядку ст. 360 ЦПК України, надійшов відзив на апеляційну скаргу ПрАТ «Петромихайлівське». Зазначає, що ОСОБА_1 оскаржуваною довіреністю розпорядився своєю часткою у статутному капіталі ПП «ЕКОПОРТ 2006», а скаржник вважає, що саме йому, як засновнику (підконтрольному ОСОБА_1 ), належать виключні права на розпорядження часткою у статутному капіталі ПП «ЕКОПОРТ 2006». Таким чином, між ОСОБА_1 та ПрАТ «Петромихайлівське» існує спір, хто з них має право на розпорядження корпоративними правами ПП «ЕКСПОРТ 2006», в той час, як ОСОБА_1 є бенефіціарним власником (контролером) обох юридичних осіб. З наведеного вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а скарга – без задоволення.
20 березня 2020 року від ПрАТ «Петромихайлівське» на адресу апеляційного суду надійшли пояснення, в яких скаржник зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу фактично аналізуються питання, які мають бути предметом доказування при розгляді справи по суті.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вбачається, що ПрАТ «Петромихайлівське» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору доручення та нотаріальної довіреності від 09 серпня 2019 року, видану приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В. від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстровану за номером 1949.
З копії вищезазначеної довіреності вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , зокрема, бути його представником, вести його справи та вчиняти від його імені юридичні дії з усіма необхідними повноваженнями (наведено перелік) як учасника (засновника, власника) «ПП ЕКСПОРТ 2006» вести цивільні, адміністративні та господарські справи як учасника (засновника, власника) підприємства в усіх судових установах з усіма правами (а.с. 10-14).
Як на підставу для визнання вищенаведених правочинів ПрАТ «Петромихайлівське» посилається на відсутність у ОСОБА_1 права уповноважувати будь-кого у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є ні засновником, ні власником, ні учасником «ПП ЕКСПОРТ 2006».
Судом першої інстанції встановлено, що власником підприємства ПП «ЕКОПОРТ 2006» є ПрАТ «Петромихайлівське», що також вбачається з копії статуту ПП «ЕКОПОРТ 2006» (а.с. 15).
Втім, засновниками ПрАТ «Петромихайлівське» є акціонери товариства; кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с. 24).
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.
Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - це фізична особа, яка у відповідний, визначений цим Законом спосіб, має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах між позивачем та відповідачами наявний спір щодо правочину, який стосується правомочності на участь особи в управлінні господарською організацією, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що також узгоджується з правовою позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони узгоджуються з нормами процесуального права.
Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями статті 20 ГПК України.
Отже, враховуючи зазначене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Із урахуванням наведених норм процесуального права, висновків Верховного Суду, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, тому справу належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки заявлені у справі позовні вимоги стосуються спору стосовно правочину, та правомочності на участь особи в управлінні господарською організацією, а правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та правомірно закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження місцевого суду та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанцій були дотримані норми процесуального права.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи спростовуються вищенаведеними обставинами та висновками апеляційного суду і не містять підстав для скасування оскарженої ухвали.
На підставі наведеного, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що постановлена місцевим судом ухвала про закриття провадження у цій справі відповідає вимогам закону. Підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» – залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2020 року про закриття провадження у цій справі – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 01 квітня 2020 року.
Головуючий:
Судді:
