УХВАЛА
19 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/7972/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021
у справі № 910/7972/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (далі - ТОВ "Смілаенергопромтранс", позивач)
до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач, скаржник)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 636 762,05 грн,
ВСТАНОВИВ:
ДП "Гарантований покупець" 30.04.2021 (згідно з відбитком штампу вхідної кореспонденції Північного апеляційного господарського суду) через Північний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/7972/20; направити справу до Північного апеляційного господарського суду для роз`яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі № 910/7972/20
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.05.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/7972/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Оскаржуваною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/7972/20 заяву ДП "Гарантований покупець" про роз`яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі № 910/7972/20 повернуто заявнику без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Водночас у вичерпному переліку ухвал суду апеляційної інстанції, що підлягають касаційному оскарженню, наведеному у пункті 3 частини 1 статті 287 ГПК України, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення заяви без розгляду не зазначено, а отже така ухвала оскарженню не підлягає.
Отже, касаційну скаргу у даному випадку подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.
Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини"). У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги ДП "Гарантований покупець" на вказане судове рішення суду апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/7972/20 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/7972/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
