Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 1-кп/582/7/21
Справа № 582/518/20
Копія
У Х В А Л А
11 травня 2021 року смт. Недригайлів
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019200220000239 від 25 листопада 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
У провадженні Недригайлівського районного суду Сумської області перебуває кримінальна справа №582/518/220 відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 cт. 121 КК України.
До початку судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання про проведення повторної судово-медичної експертизи з огляду на те, що стороною обвинувачення в якості доказу до матеріалів кримінального провадження було долучено висновок комісійної експертизи Харківського обласного бюро судово - медичної, експертизи від 23.01.2020 року. У підсумковій частині експерти із посиланням на п.2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. № 6 (далі - Правила) прийшли до висновку, що наведені в дослідній частині тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою загрози для життя тому що за звичайним своїм перебігом, без надання невідкладної допомоги, закінчуються чи можуть закінчиться смертю.
Згідно п. 1.2. Інструкції про проведення судово-медичної експертизи затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 р. № 6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 р. за №254/790 (далі Інструкція) судово- медична експертиза здійснюється на принципах законності, об`єктивності, повноти дослідження та незалежності державними установами - бюро судово-медичних експертиз.
Згідно п.3.4. Інструкції дослідна частина повинна містити докладний опис процесу дослідження і всіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та методик, що застосовувались, в тому числі і тих, що реєстрували ушкодження.
Однак, в дослідній частині висновку експерта зазначено про перелом задніх відрізків 8,9-го ребер зліва, а у підсумковій частині про це нічого не зазначено.
Отже, підсумкова частина висновку експерта не узгоджується із його дослідною частиною та з його змісту взагалі не вбачається звідки експерт дійшов такого переконання, надаючи відповідь на третє запитання щодо правильності способу та механізму спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, оскільки протокол слідчого експерименту не містить чіткого механізму нанесення ударів. А як пояснив в судовому засіданні лікар судово- медичний експерт відділу комісійних судово - медичних експертиз ОСОБА_9 диск на якому зафіксовано слідчий експеримент з потерпілою ОСОБА_8 комісією не досліджувався. Про те, що диск не досліджувався, вбачається із дослідної частини висновку, оскільки на нього відсутнє посилання.
Також до матеріалів справи стороною обвинувачення надано висновки експерта ОСОБА_10 №933 та №1016, згідно яких тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_8 відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Оскільки за ступенем тяжкості існують розбіжності у наданих експертизах, в судовому засіданні були допитані одночасно лікар, судово-медичний експерт ОСОБА_10 та лікар, судово-медичний експерт ОСОБА_11 .
Лікар, судово-медичний експерт ОСОБА_10 підтвердив свій висновок, вважає його правильним. Зазначає, що тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_8 відносяться до середньої тяжкості, оскільки він керувався п.2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. №6 (далі - Правила). Згідно даного пункту Правил, тілесні ушкодження по переліку не відносяться до ушкоджень небезпечних для життя.
Він вважає, що посилання комісійної експертизи на п. 2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. № 6 (далі - Правила), де комісія прийшла до висновку, що наведені в дослідній частині тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою загрози для життя тому за звичайним своїм перебігом, без надання невідкладної допомоги, закінчуються чи можуть закінчиться смертю, є помилковими, оскільки даний пункт є узагальнюючий.
Окрім того, він зазначив, що стан потерпілої ОСОБА_8 з моменту її обстеження в Недригайлівській ЦРЛ та до моменту обстеження в Сумській обласній клінічній лікарні був стабільний, тобто не погіршився, пневмоторакс не наростав, відповідно можна допустити, що навіть без хірургічного втручання легеня могла б прийти в норму. Потерпіла ОСОБА_8 поступила до обласної лікарні з першим ступенем тяжкості пневмоторексу, що не було загрозливим для життя. Посилання лікаря, судово- медичного експерта ОСОБА_11 на те, що в потерпілої ОСОБА_8 малась задишка, що може бути наслідком травми і трактується як погіршення стану, лікар ОСОБА_10 вважає недоведеним, оскільки у потерпілої на час потрапляння в лікарню було виявлено хронічний бронхіт в стадії ремісії, що могло давати задишку.
Допитана в судовому засіданні лікар-судово медичний експерт ОСОБА_11 , яка входила до складу експертної комісії підтвердила комісійний висновок, вважає його правильним та підтвердила, що тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_8 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, зазначивши, що комісія при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень керувалась п.2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Як погіршення стану у потерпілої, лікар вважає, її послаблене дихання при поступленні до обласної клінічної лікарні.
Як роз`яснено в розділі IV Узагальнення судової практики про застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві, підготовленого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, слід мати на увазі, що експертний висновок не може ґрунтуватися на припущеннях або ж вихідних даних, об`єктах дослідження, отриманих усупереч процесуальному порядку. Порушення цих вимог закону позбавляє висновок експерта юридичної сили, тому він не може бути використаний як доказ у справі.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 року № 8 повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також: за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Окрім того, експертиза проводилась поза межами Сумської області та, як обвинувачений дізнався в судовому засіданні, за рахунок потерпілої, що у нього особисто викликає недовіру та сумнів, щодо об`єктивності даної експертизи.
У зв`язку з тим, що надані суду висновки експертиз суперечать один одному, а допит експертів, які привели кожен свої обґрунтування та посилання на законодавство не дав змоги усунути виявлені суперечності, то є усі підстави для призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи.
З огляду на наведене, обвинувачений ОСОБА_8 просив призначити комплексну повторну експертизу, проведення якої доручити ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Суми, вул. Курська, 111) та на вирішення експертизи поставити наступні питання:
1. Які тілесні ушкодження маються на тілі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх характер, локалізація?
2. Чи мались на тілі потерпілої синці як в області грудної клітки так і по всьому тілу?
3. Який ступень тяжкості тілесних ушкоджень?
4. У результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли бути вчинені виявлені ушкодження на тілі потерпілої ОСОБА_12 ?
5. Чи відповідає механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_8 її показам, які вона надала слідству під час проведення слідчого експерименту відображені на відео та відомостям, які містяться в медичній документації наданій для проведення експертного дослідження?
6. Чи могли утворитись тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_8 у вигляді закритої травми грудної клітки, переломи 7,8,9-го ребер по лопатковій лінії ліворуч саме від того механізму нанесення тілесних ушкоджень ногою потерпілій, як вона показує на слідчому експерименті, а саме від нанесення ударів ногою знизу у вверх в область живота чи в область передньої або середньої частини ребер, не торкаючись задніх відрізків ребер?.
7. Чи були дані тілесні ушкодження небезпечними для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_8 на момент їх заподіяння?
8 . Чи могли утворитись тілесні ушкодження, виявлені в ОСОБА_8 в ніч з 24.11.2019 на 25.11.2019 рік?
9. Чи могли утворитись тілесні ушкодження, виявлені в ОСОБА_8 , які з її слів були нанесені в ніч з 24.11.2019 на 25.11.2019 рік трохи раніше в часі, а саме в денний чи вечірній час цієї доби, а саме 24 листопада 2019 року?
10. Чи могли тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_8 бути отримані від падіння з висоти власного зросту з прискоренням, або без такого на тупі предмети або тупий предмет .
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого в повному обсязі з наведених у ньому підстав та просила його задовольнити.
Прокурор клопотання обвинуваченого підтримав частково з огляду на те, що в матеріалах справи містяться висновки експертиз, суперечності в яких під час допиту експертів не були усунуті. Але, оскільки не усунуті розбіжності лише щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, просив не ставити перед експертами питання 2,6,8,9, які зазначені у клопотанні обвинуваченого. Також вважає, що оскільки існують суперечності між висновками Сумського ОБСМЕ та Харківського ОБСМЕ, слід призначити повторну експертизу іншій установі, наприклад Чернігівському ОБСМЕ, який є найближчою експертною установою.
Потерпіла та її представник проти призначення повторної судово-медичної експертизи заперечували, вважають, що суперечностей між висновками експертів по суті немає, експерти були допитані в судовому засіданні та дали вичерпні пояснення, висновки комплексної експертизи є більш вагомими, оскільки в дослідженні брали участь декілька висококваліфікованих спеціалістів. Крім того, було допитано лікаря хірурга Недригайлівської ЦРЛ, який також підтвердив висновок комплексної експертизи щодо тяжкості ушкоджень та їх небезпеку для життя (наявність гострої дихальної недостатності). Та обставина, що потерпіла оплатила проведення комплексної судово-медичної експертизи, не може сама собою свідчити про її необґрунтованість, оскільки кожен потерпілий може замовити таку експертизу за необхідності. Також в судовому засіданні були допитані судові експерти ХОБСМЕ, які надали щодо неї вичерпні пояснення. На думку представника потерпілої, клопотання обвинуваченого має на меті затягування судового розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого про призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 242 КПК України експертиза проводиться щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року повторна експертиза призначається, коли є сумніви у
правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою
обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки
іншому експертові.
Відповідно до п.1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5(у редакції наказу
Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
За змістом п.2 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 р. N 6, судова-медична експертиза проводиться згідно з постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду. Особою, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза. Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам). Участь кількох експертів є обов`язковою при проведенні повторних експертиз за матеріалами кримінальних та цивільних справ.
Під час судового розгляду стороною обвинувачення надано суду в якості доказу два висновки експертів, які суперечать один одному в частині визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Для усунення суперечностей у зазначених висновках судом в судовому засіданні 09.04.2021 було проведено одночасний допит експертів, який не дав змоги усунути виявлені суперечності.
Так, у дослідженому судом висновку експерта ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_10 № 933 від 27.12.2019 у п. 2 заначено, що тілесні ушкодження (у ОСОБА_8 ) не були небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров`я і за цими ознаками відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. При цьому посилання як в описовій частині та і у підсумку на відповідний п. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. N 6 відсутнє.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 свій висновок щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_8 підтримав, зазначивши, що при кваліфікації ушкоджень як середньої тяжкості виходив з того, що на його думку, закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини, заочеревного простору, порожнини таза, як це визначено в п.п.(л) п.2.1.3. зазначених правил можуть бути визнані тяжкими лише за умови наявності загрозливих для життя потерпілого явищ. Оскільки у потерпілої таких явищ виявлено не було, він дійшов до висновку, що тілесні ушкодження у ОСОБА_8 є середньої тяжкості. Пневмоторакс, який було виявлено у потерпілої міг би пройти і без оперативного втручання (легеня могла б розпрямитися самостійно), а дихальна недостатність могла бути зумовлена хронічними захворюваннями ОСОБА_8 , зокрема хронічним бронхітом. Вважає свій висновок в частині визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень правильним, а висновок Харківського обласного бюро СМЕ помилковим.
Судом також було досліджено висновок комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12019200220000239 без номера від 23.01.2020, яка була проведена комісією Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Відповідно до цього висновку (відповіді на питання 1,4 постанови слідчого про призначення експертизи) у ОСОБА_8 , мала місце закрита травма грудної клітини у вигляді переломів VII, VIII, IX ребер по лопатковій лінії ліворуч, яка ускладнилася розвитком лівостороннього пневмотораксу з колабуванням легені до 2-го міжребер`я. Наявність пневмотораксу у ОСОБА_8 потребувала проведення невідкладного дренування лівої плевральної порожнини, щоб уникнути розвитку загрозливого стану здоров`я - гострої дихальної недостатності та настання смерті постраждалої. Згідно п. 2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., «Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (див. п.2.1.3.о) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю». Таким чином, дана закрита травма грудної клітини у ОСОБА_8 за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою загрози для життя (згідно п. 2.1.3. даних Правил...) тому, що за звичайним своїм перебігом, без надання невідкладної медичної допомоги, ця травма привела б до загрозливого стану здоров`я (гострої дихальної недостатності).
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 , член експертної комісії, заступник начальника ХОБСМЕ, висновок комісійної експертизи щодо тяжкості тілесних ушкоджень, які виявлені у ОСОБА_8 підтримала та пояснила, що наявність у потерпілої пневмотораксу, який виник внаслідок отриманої травми (перелому ребер) та спричинив дихальну недостатність, потребувала невідкладного оперативного втручання, щоб уникнути гострої дихальної недостатності, яка б у випадку ненадання медичної допомоги лише наростала та могла спричинити смерть. Вважає, що саме висновок комісійної експертизи щодо тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 є правильним.
Інші висновки експертів щодо часу спричинення ушкоджень, обставин, способу і механізму їх нанесення, та їх відповідності поясненням ОСОБА_8 не суперечать один одному, що підтвердили обидва експерти в судовому засіданні. Також обидва експерти підтвердили, що утворення таких тілесних ушкоджень, як у потерпілої ОСОБА_8 при падінні з висоти власного зросту малоймовірно.
За таких обставин, оскільки допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності, а саме щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої, то слід призначити повторну експертизу для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_8 .
Враховуючи, що повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам), а також має проводитися за участі кількох експертів, суд вважає за доцільне призначити її проведення Комунальному закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи», який є найбільш наближеним до смт. Недригайлів закладом СМЕ.
В іншій частині клопотання обвинуваченого задоволенню не підлягає, оскільки на зазначені у клопотання питання (4,5) експертами вже надано висновки та вони не суперечать один одному. Відповідь на питання 10 надано у висновку Харківського ОБСМЕ, при цьому допитані в судовому засіданні обидва експерти його підтримали. Питання 2,6,8,9 на вирішення експертам раніше не ставилися, а тому не має підстави призначати з цих питань повторну експертизу, оскільки під час проведення повторної експертизи досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 332, 371, 372, 392 КПК України суд,
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи задовольнити частково.
Призначити повторну комісійну судову-медичну експертизу у кримінальному провадженні №12019200220000239 від 25 листопада 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
На вирішення експертам поставити питання :
1. Які тілесні ушкодження маються на тілі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх характер, локалізація?
2. Який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень?
3. Чи були дані тілесні ушкодження небезпечними для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_8 на момент їх заподіяння?
Виконання ухвали щодо проведення експертизи доручити Комунальному закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи», (14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, 36) попередивши експертів, які будуть її проводити про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.
Для проведення експертизи направити експертам матеріали судового кримінального провадження.
Розгляд справи відкласти до надходження висновку експертизи.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: ОСОБА_1
