Провадження № 1-кп/582/59/20
Справа № 582/518/20
Копія
У Х В А Л А
18 грудня 2020 року смт. Недригайлів
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019200220000239 від 25 листопада 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Недригайлівським районним судом Сумської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні 17 грудня 2020 року представник потерпілої, адвокат ОСОБА_8 звернувся із клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, на думку представника потерпілої, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, то з огляду на такий строк покарання, обвинувачений може переховуватись від суду.
Крім того, поведінка ОСОБА_7 свідчить про те, що перебуваючи на волі він може впливати на потерпілу, інших свідків. Так, після побиття ОСОБА_9 , обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем проживання потерпілої, викликав працівників поліції, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб. Потерпіла ОСОБА_9 після побиття панічно боїться свого колишнього чоловіка, оскільки він продовжував вчиняти на неї тиск і погрожувати. Так, 21 червня 2020 року, ОСОБА_7 , будучи у нетверезому стані біля другої години ночі приїхав за місцем мешкання ОСОБА_9 та вчинив скандал з погрозами фізичної розправи, у зв`язку з чим потерпіла змушена була викликала поліцію.
Крім того, обвинувачений та його захисник навмисно вибрали тактику тривалого затягування розгляду кримінальної справи, оскільки через їх неявку судові засідання неодноразово відкладалися. Така поведінка ОСОБА_7 свідчить про перешкоджання здійсненню кримінального провадження іншим чином, що є ризиком, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Потерпіла підтримала позицію свого представника.
Прокурор підтримав клопотання частково та вважає, що немає підстав обирати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, разом з тим доцільно обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, що були визначені в попередній ухвалі. Так, за час дії минулого запобіжного заходу потерпіла лише один раз поскаржилася на невиконання встановлених обмежень про заборону перебування обвинуваченого за її місцем проживання. Після того ніяких скарг не було.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 із клопотанням категорично не погодились, вважають що воно не обгрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки відсутні ризики, що ним передбачені. Так, ОСОБА_7 протягом досудового розслідування та під час перебування справи у суді від слідства та суду не ухилявся, з`являвся на виклики до слідчого та суду. Неявки обвинуваченого та захисника у судові засідання пов`язана з поважними причинами, на підтвердження яких суду надавались підтверджуючі документи.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та інші матеріали вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини утриманців, наявність постійного місця роботи, майновий стан, наявність судимостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;
Згідно з вимогами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Суд вважає, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні вищезазначеного злочину, ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов`язання не відпали.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Усвідомлення невідворотності покарання за вчинення тяжкого злочину, виключно у виді позбавлення волі, дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_7 зможе переховуватися від суду, тобто наявний ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України.
Також суд вважає, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує представник потерпілої, що обвинувачений ОСОБА_7 зможе незаконно впливати на свідків чи експертів, а також на потерпілу.
З пояснень потерпілої вбачається, що після скоєного вона дуже боїться свого колишнього чоловіка, але після постановлення ухвали суду, якою обвинуваченому було заборонено наближатися до неї та перебувати за місцем її проживання, вона почувалася захищено. Оскільки після одного конфлікту, пов`язаного з порушенням ОСОБА_7 встановлених обмежень, щодо якого вона поскаржилася прокурору, більше ОСОБА_7 до неї не підходив. Кім того, зважаючи, що даною ухвалою ОСОБА_7 було заборонено перебувати в квартирі, де проживає потерпіла, вона змінила замки та не хвилювалася, що ОСОБА_7 без попередження прийде до неї. Після того, як термін цих обов`язків сплив, вона повернула старі замки, чим ОСОБА_7 скористався та 08.12.2020 без попередження після 22.00 прийшов до неї разом з ОСОБА_10 за якимись речами. Через це вона знову побоюється за своє життя і здоров`я.
ОСОБА_7 такі пояснення потерпілої не заперечував, та пояснив, що дійсно пізно ввечері разом з ОСОБА_10 08.12.2020 приходив за місцем мешкання ОСОБА_9 за своїми речами, через що в них знову виник конфлікт.
Однак суд вважає, що представником потерпілої недоведена недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_7 має постійне місце проживання та роботи, міцні соціальні зв`язки. Доказів порушення встановленого під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та покладених на нього обов`язків суду не надано. У судові засідання ОСОБА_7 не з`являвся через хворобу, що підтвердив наданими листами непрацездатності.
Тому суд вважає, що до ОСОБА_7 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням на нього обов`язків, що передбачені ст. 194 КПК України.
Визначаючи обсяг обов`язків, які слід покласти на обвинуваченого, суд бере до уваги, що обставини, встановлені попередньою ухвалою не змінились. Потерпіла ОСОБА_9 боїться свого колишнього чоловіка, а його поведінка не дає їй підстав змінити своє ставлення. Потерпіла продовжує проживати в квартирі, яка належить їй та обвинуваченому по 1/2 частині. ОСОБА_7 має ключі від квартири, може приходити вільно в будь-який час, чим скористався 08.12.2020.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а особою, яка постраждала від домашнього насильства є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
З обвинувального акта вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 спричинив тяжкі тілесні ушкодження своїй колишній дружині, потерпілій ОСОБА_9 .
З огляду на те, що ОСОБА_7 вчинено злочин, пов`язаний з домашнім насильством, крім обов`язків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, суд вважає, що в інтересах потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_7 , крім обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, слід застосувати також кілька обмежувальних заходів, передбачених ч. 6 цієї ж статті.
Керуючись ст. ст. 177 - 179, 194, 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою кримінальному провадженні №12019200220000239 стосовно ОСОБА_7 , задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки:
1) прибувати суду за першою вимогою;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) заборонити ОСОБА_7 перебувати в місці проживання потерпілої ОСОБА_9 ;
4) заборонити ОСОБА_7 наближатися ближче ніж на 25 м до місця, де потерпіла ОСОБА_9 може тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин (крім приміщення Недригайлівського районного суду).
Встановити строк дії ухвали в частині покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язків до 16 лютого 2021 року 24 год. 00 хв.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього ухвалою суду обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ОСОБА_7 особистого зобов`язання покласти на прокурора (на час перебування справи у провадженні суду).
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали суду негайно вручити обвинуваченому після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали суду проголошено о 16 годині 00 хвилин 23 грудня 2020 року.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: ОСОБА_1
