ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 539/1463/20 Номер провадження 22-ц/814/991/21Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Кривчун Т.О.
Суддів: Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І.
секретар: Кальник А.М.
за участю представника відповідача Шубки О.В. адв. ОСОБА_1
розглянув увідкритому судовомузасіданні впорядку позовногопровадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Стрижака Євгенія Юрійовича
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2021 року (повний текст складено 03.02.2021року)
у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ», Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного Міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), ОСОБА_3 , державного нотаріуса Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Ганни Костянтинівни, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про скасування результатів електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акту та свідоцтва про придбання нерухомого майна.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом, уточненим у ході розгляду справи, до відповідачів, посилаючись на те, що 08.05.2008 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитну угоду №108-ЛМ, за умовами якої ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 80000,00 доларів США, на виконання умов кредитного договору між ним та банком було укладено договір іпотеки.
Зазначає, що 08.04.2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (справа №539/1298/15-ц) позовні вимоги банку задоволенні та стягнуто з ОСОБА_2 1457339,94 грн., що позивач вважає безпідставним, оскільки на його думку, на момент подачі такого позову, на рахунок банку було сплачено всю суму заборгованості.
Вказує, що 18.04.2018 року державним виконавцем Єрмак Т.В. було відкрито виконавче провадження №56208448 з примусового виконання рішення у справі №539/1298/15-ц, а саме стягнення суми заборгованості за кредитним договором №108-ЛМ від 08.05.2008 року.
10.02.2020 року ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з продажу нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, який було укладено в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, про результати яких він дізнався після спливу значного часу після дати фактичного проведення таких торгів. В подальшому, нерухоме майно, а саме предмет іпотеки нежитлове приміщення, загальною площею 89,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було реалізовано за ціною 559040,00 грн.
Позивач вважає проведені електронні торги протиправними, а протокол їх проведення №465240 від 10.02.2020 року, акт проведення електронних торгів за лотом 390063 та свідоцтво про придбання вищевказаного нерухомого майна такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що: між державним виконавцем та ОСОБА_2 не було узгоджено ціни продажу нерухомого майна, а фактично нерухомість було реалізовано за заниженою вартістю та призвело до непогашення суми заборгованості по кредиту, яка була безпідставно нарахована банком; державним виконавцем не було направлено звіт про оцінку нерухомого майна, в результаті чого позивач був позбавлений можливості її оскарження; під час прилюдних торгів з продажу нежитлового приміщення було допущено порушення правил їх проведення, зокрема, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Вважає, що вищевказане нерухоме майно було відчужене відповідачами без достатніх на те правових підстав, оскільки судового рішення про визначення права іпотекодержателя на звернення стягнення або реалізацію нерухомого майна винесено не було, виконавчого напису нотаріуса щодо реалізації предмета іпотеки складено не було, договору задоволення вимог іпотекодержателя між сторонами укладено не було, вимог, передбачених затвердженням договору іпотекодержателя виконано не було, між ним та іпотекодержателем, а також між ним та державним виконавцем не було досягнуто жодних домовленостей щодо реалізації предмета іпотеки, ним не було надано дозволу на відчуження нерухомого майна, іпотекодержателем на виконання вимог ст.38 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавця не було повідомлено про реалізацію предмета іпотеки.
Також, зауважував, що майно, передане банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №108-ЛМ за договором іпотеки від 08.05.2008 року було спільною сумісною власність подружжя і ОСОБА_5 не давала своєї згоди на відчуження предмета іпотеки та не була належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження, арешт нерухомого майна та проведення електронних торгів. Позивач стверджує, що продаж з електронних торгів майна боржника, що знаходиться у спільній власності з іншими особами, частка якого не виділена в натурі, суперечить чинному законодавству України та є підставою для визнання такої угоди недійсною в судовому порядку.
На підставі вищевикладеного остаточно прохав: визнати недійсними та скасувати результати електронних торгів, затверджені протоколом про проведення електронних торгів №465240 від 10.02.2020 року; скасувати акт про проведення електронних торгів та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 969, виданий 25.05.2020 року Другою Лубенською державною нотаріальною конторою про придбання майна з електронних торгів, а саме нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис про право власності №36608804, що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснений державним реєстратором Другої Лубенської державної нотаріальної контори Лубенського міського нотаріального округу Іщенко Г.К. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 52360746 від 25.05.2020 року; вирішити питання судових витрт (т.1, а.с.1-8, 41-50).
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23.06.2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, задоволено.
Заборонено ОСОБА_3 відчуження, здачу в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, передачу в іпотеку, передачу у платне або безоплатне користування, проведення ремонтних робіт, реконструкцію, перепланування нежитлового приміщення загальною площею 89,2 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2086201153107, номер об`єкта в РПВН 22781638) (т.1, а.с.90-93).
Вказана ухвала залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 31.08.2020 року та постановою Верховного Суду від 11.11.2020 року (матеріали оскарження ухвали суду а.с.143-145, 201-205).
Рішенням Лубенськогоміськрайонного судуПолтавської областівід 01лютого 2021року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ», Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного Міжрегіонального управління юстиції, ОСОБА_3 та державного нотаріуса Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Ганни Костянтинівни, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про скасування результатів електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акту та свідоцтва про придбання нерухомого майна, відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Лубенського міськрайонного суду від 23.06.2020 року.
З вказаним рішенням не погодився позивач та подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись наненалежну оцінкусудом доказівпо справі,порушення нормматеріального тапроцесуального права,просить рішеннярайонного судускасувати таухвалити новерішення,яким позовнівимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, при здійсненні продажу спірного об`єкту нерухомого майна було порушено умови застереження, що містилось в іпотечному договорі, в порушення чого нерухоме майно було відчужено на електронних торгах без отримання згоди Іпотекодавця на продаж предмету іпотеки та без здійснення всіх необхідних дій з продажу нерухомого майна від імені Іпотекодавця.
Вказує, що майно, передане банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №108-ЛМ за договором іпотеки від 08.05.2008 року, було спільною сумісною власність подружжя і ОСОБА_5 не давала своєї згоди на відчуження предмета іпотеки та не була належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження, арешт нерухомого майна та проведення електронних торгів.
Вважає висновок місцевого суду про належне повідомлення боржника про проведення оцінки нерухомого майна та її результати помилковим, оскільки на відповідних конвертах штрих коди не відображаються на сайті Укрпошти. При цьому, вважає, що, оскільки ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №56208448 є солідарним боржником з позивачем, то її також мали б ознайомити зі звітом про оцінку нерухомого майна, що реалізується в рамках виконавчого провадження та погодження вартості такого майна.
Вказує, що ОСОБА_2 не був належним чином ознайомлений зі звітом про оцінку нерухомого майна, а заява він 26.11.2019 року про надання копії звіту, не є належним доказом такого.
Зазначає, що реалізація предмету іпотеки була проведена за заниженою ціною, що призвело до непогашення суми боргу за кредитом, яка при цьому, на думку апелянта, нарахована безпідставно.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 адв. ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав та прохав її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Апеляційний суд,заслухавши суддю-доповідача,вивчивши матеріалисправи,перевіривши законністьта обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів апеляційноїскарги тавимог,заявлених усуді першоїінстанції,вислухавши поясненняпредставника відповідача, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
У відповідностідо ч.ч.1-5ст.263ЦПК України, судоверішення повинноґрунтуватися назасадах верховенстваправа,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішеннямає відповідатизавданню цивільногосудочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованимє рішення,ухвалене напідставі повноі всебічноз`ясованих обставин,на якісторони посилаютьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень,підтверджених тимидоказами,які булидосліджені всудовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під часухвалення рішеннясуд вирішуєтакі питання: 1)чи малимісце обставини(факти),якими обґрунтовувалисявимоги тазаперечення,та якимидоказами вонипідтверджуються; 2)чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; 3)які правовідносинисторін випливаютьіз встановленихобставин; 4)яка правованорма підлягаєзастосуванню доцих правовідносин; 5)чи слідпозов задовольнитиабо впозові відмовити; 6)як розподілитиміж сторонамисудові витрати; 7)чи єпідстави допуститинегайне виконаннясудового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Як убачається з матеріалів справи, 08.05.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитну угоду №108-ЛМ, згідно пункту 1.2 якої позичальнику надано суму кредиту 80000,00 дол. США (т.1, а.с.15-19).
Того ж дня між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір іпотеки №108-ЛМ, за яким забезпечено виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 , що випливають з кредитної угоди №108-ЛМ від 08.05.2008 року. В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 надав в іпотеку майно, що є його спільною сумісною власністю з дружиною, ОСОБА_5 , а саме: нежиле приміщення загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.11-14).
У свою чергу ОСОБА_5 надала письмову згоду на отримання цього кредиту та укладання договору іпотеки майна, що є їх спільною сумісною власністю (т.1, а.с.69-70).
Окрім того, за договором поруки від 08.05.2008 року №108/2-ЛМ ОСОБА_4 виступила поручителем перед ПАТ КБ «Приватбанк» за виконання ОСОБА_2 своїх обов`язків за кредитною угодою № 108-ЛМ від 08.05.2008 року (т.1, а.с.68).
Також, як установлено місцевим судом та не спростовано сторонами, рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 травня 2016 року у справі № 539/1298/15-ц, зміненим рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 14.09.2016 року, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 1457339,94 гривні.
Постановою державного виконавця Лубенського МВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 18.04.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №56208448 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 1457339,94 грн. (т.1, а.с.22-23), яке постановою від 20.11.2018 року передано до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області (т.2, а.с.102-103).
У подальшому, постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 16.08.2019 року описано та накладено арешт на нежиле приміщення загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 22781638 (т.2, а.с.108-110).
З метою визначення вартості арештованого майна постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 28.08.2019 року ВП №56208448 призначено суб`єкта оціночної діяльності - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» (т.2, а.с.112-113).
Суб`єктом оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» складено звіт №812 від 11.11.2019 року про незалежну оцінку майна, а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно вказаного звіту вартість вищевказаного майна становить 698800,00грн (т.2, а.с.114-145).
Листом начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 13.11.2019 року №02.3/14437 ОСОБА_2 повідомлявся про можливість ознайомлення з вказаним звітом в приміщенні ВДВС (т.2,а.с.146).
26.11.2019 року ОСОБА_2 подав до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області заяву пр. надання йому копії звіту про оцінку майна ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», в якій було зазначено, що заявник з матеріалами ознайомився (т.2, а.с.147).
15.11.2019 року начальником ВПВР УДВС ГТУЮ подано заявку до ДП «Сетам» про реалізацію арештованого майна при примусовому виконанні виконавчого листа Апеляційного суду Полтавської області від 26.10.2016 року № 539/1298/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 1457339 грн 94 коп., а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (т.2, а.с.148-151).
Як убачається з Протколу №454760, 20.12.2019 року, було проведено електронні торги за лотом № 390063 з реалізації предмета іпотеки: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за стартовою ціною 698800,00 грн, які не відбулися в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (т.1, а.с.213).
В подальшому були вжиті заходи для проведення повторних електронних торгів.
За місцезнаходженням предмета іпотеки в газетах «Жовта газета» №5-6 від 20-26 січня 2020 року та «Полтавська думка» №3 (1313) від 16.01.2020 року ДП «Сетам» було опубліковано повідомлення про проведення прилюдних торгів: лот № 401979 (уцінено лот № 390063) (т.1, а.с.206-210). Стартова ціна цього лоту склала 559040,00 грн (Протокол №465240 проведення електронних торігв, т.1, а.с.20-21).
14.01.2020 року листом № 278/17-18-20 ДП «Сетам» позивач повідомлявся про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна за лотом № 401979 (т.1, а.с.211).
Як убачається з Протоколу №465240, 10.02.2020 року ДП «Сетам» було проведено повторні електронні торги з реалізації предмета іпотеки: нежитлового приміщення, загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що входило до складу лоту №401979 (т.1, а.с.20-21).
Згідно Протколу №465240 від 10.02.2020 року ДП «Сетам», переможцем зазначених електронних торгів з реалізації вищевказаного нерухомого майна визнано ОСОБА_3 з ціновою пропозицією 559040,00 гривень.
Листом від 12.02.2020 року №1350/17-14-20 ДП «Сетам», позивачу було надіслано копію протоколу №465240 (т.1, а.с.212).
Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №211770347 від 09.06.2020 року, державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.І., на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, 25.05.2020 року проведено державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.61).
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд обґрунтовано виходив із того, що порушень норм закону при проведенні спірних електронних торгів, на підставі чого було складено протокол проведення електронних торгів, акт та видано свідоцтво про придбання нерухомого майна, не було, відтак, і підстави для задоволення даного позову відсутні.
Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам Закону, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України«Про виконавчепровадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 29вересня 2016року №2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), який був чинним на час проведення електронних торгів.
Примусова реалізація заставного майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю дій і правовідносин, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень, і особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до закону.
Частинами першою, другою статті 61Закону України«Про виконавчепровадження» встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Порядком реалізації арештованого майна визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Відповідно до частини першої статті 650ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина першастатті 655 ЦК України).
Частиною четвертою статті 656ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.
Згідно з частиною першою статті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ураховуючи, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.
Відповідно до наказу Міністерстваюстиції Українивід 02жовтня 2015року №1885/5«Про реалізаціюарештованого майнашляхом проведенняелектронних торгів» та Порядку реалізації арештованого майна ДП «СЕТАМ» є організатором електронних торгів та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Відповідно до пункту 3 Розділу III Порядку реалізації арештованого майна організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).
Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна.
Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.
Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку реалізації арештованого майна взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі. Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка нарочним або кур`єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.
Відомості про електронні торги, майно, яке виставляється на них, доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів; електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюється реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.
Аналіз змісту вищезазначеного Порядку реалізації арештованого майна дає підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.
Наведене відпоіає позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 05.05.2020 року справа №658/122/18.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки.
Пунктом чотири розділу III Порядку реалізації арештованого майна визначено, що організатор проводить електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.
Відповідно до пункту 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.
Згідно з пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а у випадку придбання нерухомого майна документом, на підставі якого нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Отже, акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим торги є правочином у розумінні статті 202 ЦК України.
З огляду на це, порушення встановлених Порядком правил проведення торгів є підставою недійсності прилюдних торгів.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16.
Так, місцевий суд вірно встановивши, що ДП «Сетам» було дотримано вимоги Порядку та торги проведені у відповідності до закону, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання торгів недійсними.
Ухвалюючи рішення у справі, суд правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що при здійсненні продажу спірного об`єкту нерухомого майна було порушено умови застереження, що містилось в іпотечному договорі, в порушення чого нерухоме майно було відчужено на електронних торгах без отримання згоди Іпотекодавця на продаж предмету іпотеки та без здійснення всіх необхідних дій з продажу нерухомого майна від імені Іпотекодавця, колегія суддів оцінює критично, оскільки такі дії державного виконавця узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №522/10127/14-ц, за якою норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань.
Посилання апелянтана те,що майнопередане банкув якостізабезпечення виконаннязобов`язань закредитним договором№108-ЛМза договороміпотеки від08.05.2008року булоспільною сумісноювласністю подружжяі ОСОБА_5 не даваласвоєї згодина відчуженняпредмета іпотекита небула належнимчином повідомленапро відкриттявиконавчого провадження,арешт нерухомогомайна тапроведення електроннихторгів,колегія суддівтакож доуваги неприймає,оскільки матеріаламисправи установлено,що ОСОБА_5 надавала своюзгоду наукладення кредитногота іпотечногодоговору вінтересах сім`ї, відтак, і цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. А тому, з урахуванням положень ст.73 СК України, під час виконавчого провадження було правомірно звернуто стягнення на нерухоме майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
В разі, якщо сторони виконавчого провадження не згодні з результатами оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в окремий, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», спосіб. Дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів, зокрема, щодо оцінки майна, не стосуються правил проведення торгів, а відтак, не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними (постанова ВС від 20.05.2020 року у справі № 607/13888/16-ц).
Так,на підставінаведеного вище,суд апеляційноїінстанції погоджуєтьсяз висновкоммісцевого судустосовно безпідставностіпосилань позивачана те,що реалізаціяпредмету іпотекибула проведеназа заниженоюціною,оскільки занезгоди особиз результатамипроведення оцінкимайна,їїоскарження можливе саме в порядку оскарження рішень та дій виконавців, однак доказів вчинення таких дій суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем були вжиті передбачені законом заходи щодо ознайомлення позивача зі звітом. Так, листом начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 13.11.2019 року № 02.3/14437, ОСОБА_2 повідомлявся про можливість ознайомлення з вказаним звітом в приміщенні ВДВС. В подальшому, відповідно до власноручно написаної заяви, з наведеним звітом про оцінку майна ОСОБА_2 ознайомився 26.11.2019 року. Доводи апелянта про неналежність таких доказів є неспроможними та не можуть бути взяті до уваги.
Відповідно до ч.2 ст.49 ЗУ «Про іпотеку» якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. У разі оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.
З урахуваннямположень наведеноїстатті,доводи апеляційноїскарги проненалежність (заниженість)ціни лотуна другихприлюдних торгахє необгрунтованими,оскільки стартоваціна цьоголоту склала559040,00грн.,тобто 80% початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.
При цьому, з урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги, є ідентичними доводам позову, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, висновки суду є достатньо аргументованими, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Стрижака Євгенія Юрійовича, - залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2021 року, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун
СУДДІ С.М. Бондаревська
Л.І. Пилипчук
Повний текст постанови виготовлено 23.04.2021 року.
