Справа № 539/1463/20
Провадження № 2/539/16/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2021 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
у складі: головуючого судді - Даценка В.М.
при секретарі - Шрейтер С.О.
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Стрижака Є.Ю.
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного Міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), ОСОБА_2 та державного нотаріуса Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Ганни Костянтинівни, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування результатів електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акту та свідоцтва про придбання нерухомого майна,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом. З урахуванням всіх позицій, викладених ним в заявах по суті спору, мотивом подання позову є те, що 08.05.2008 між ним та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитну угоду №108-ЛМ, за умовами якої він отримав кредит у розмірі 80 000 доларів США. Також на виконання умов кредитного договору між ним та банком було укладено договір іпотеки.
08.04.2015 АТ КБ «ПриватБанк» було подано позовну заяву про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (справа №539/1298/15-ц) позовні вимоги банку були задоволенні і з нього стягнуто 1457339,94 грн., тоді як на момент подачі такого позову, на рахунок банку було сплачено всю суму заборгованості.
18.04.2018 державним виконавцем Єрмак Т.В. було відкрито виконавче провадження №56208448 з примусового виконання рішення у справі №539/1298/15-ц, а саме стягнення суми заборгованості за кредитним договором №108-ЛМ від 08.05.2008.
10.02.2020 ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з продажу нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, який було укладено в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, про результати яких він дізнався після спливу значного часу після дати фактичного проведення таких торгів.
Нерухоме майно, а саме предмет іпотеки - нежитлове приміщення, загальною площею 89,2 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 було реалізовано за ціною 559 040,00 грн.
Позивач вважає, проведені електронні торги протиправними, а протокол їх проведення №465240 від 10.02.2020, акт проведення електронних торгів за лотом 390063 та свідоцтво про придбання вищевказаного нерухомого майна такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.
Так, між державним виконавцем та ним не було узгоджено ціни продажу нерухомого майна, що є порушенням ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Фактично нерухомість було реалізовано за заниженою вартістю та призвело до непогашення суми заборгованості по кредиту, яка була безпідставно нарахована банком. До того ж державним виконавцем не було направлено звіт про оцінку нерухомого майна. В результаті таких дій він був позбавлений можливості її оскарження.
Крім того під час прилюдних торгів з продажу нежитлового приміщення було допущено порушення правил їх проведення, зокрема Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме правил які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення повного змісту про реалізацію нерухомого майна; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).
Позивач також вважає, що вищевказане нерухоме майно було відчужене відповідачами без достатніх на те правових підстав, оскільки судового рішення про визначення права іпотекодержателя на звернення стягнення або реалізацію нерухомого майна винесено не було, виконавчого напису нотаріуса щодо реалізації предмета іпотеки складено не було, договору задоволення вимог іпотекодержателя між сторонами укладено не було, вимог передбачених затвердженням договору іпотекодержателя виконано не було, між ним та іпотекодержателем, а також між ним та державним виконавцем не було досягнуто жодних домовленостей щодо реалізації предмета іпотеки, ним не було надано дозволу на відчуження нерухомого майна, іпотекодержателем на виконання вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавця не було повідомлено про реалізацію предмета іпотеки.
Крім того, майно передане банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №108-ЛМ за договором іпотеки від 08.05.2008 було спільною сумісною власність подружжя і ОСОБА_5 не давала своєї згоди на відчуження предмета іпотеки та не була належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження, арешт нерухомого майна та проведення електронних торгів.
Позивач стверджує, що продаж з електронних торгів майна боржника, що знаходиться у спільній власності з іншими особами, частка якого не виділена в натурі, суперечить чинному законодавству України.
Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5,6 ст. 203 ЦК України, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
На підставі вищевикладеного, позивач прохає суд визнати недійсними та скасувати результати електронних торгів, затверджені протоколом про проведення електронних торгів №465240 від 10.02.2020, скасувати акт про проведення електронних торгів та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 969 виданий 25.05.2020 Другою Лубенською державною нотаріальною конторою про придбання майна з електронних торгів, а саме нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Скасувати запис про право власності №36608804, що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснений державним реєстратором Другої Лубенської державної нотаріальної контори Лубенського міського нотаріального округу Іщенко Г.К. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 52360746 від 25.05.2020 та стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі прохали їх задовольнити.
Відповідач державний нотаріус Другої Лубенської державної нотаріальної контори в порядку заміщення Першої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. в судове засідання не з`явилася, прохає розгляд справи проводити без її участі, у наданому суду відзиві у задоволенні позову прохає відмовити, посилаючись на те, що нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією. Відповідно до ст.27 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов`язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи; не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа. Відповідно до ст. 72 Закону України «Про нотаріат» придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцем знаходження цього нерухомого майна шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання нерухомого майна. Свідоцтво про придбання нерухомого майна видаються на підставі акту про придбання нерухомого майна або реалізацію предмета іпотеки. Нотаріус є відповідачем лише в разі оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії або процедури її вчинення (т.1 а.с.111-112, т.2 а.с.56).
20.07.2020 до суду надійшов відзив на позов представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пугача С.В., згідно якого останній у задоволенні позову прохає відмовити посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» у разі допущення державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень вимог передбачених цим законом щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим законом. Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, позивачем не доведено, що не погодження із ним оцінки майна в рамках виконавчого провадження вплинуло на результати торгів, оскільки наче б то у випадку оцінки майна за більшу суму воно було б реалізовано за більшу вартість.
Виконавцем здійснювались заходи з повідомлення боржника із оцінкою за адресою його місця реєстрації, як і передбачено чинним законодавством, а оголошення про проведення торгів було розміщено за 31 день в засобах масової інформації зокрема на офіційному сайті СЕТАМ в мережі Інтернет. До того ж ці торги проводилися повторно, оскільки по першій оцінці зацікавлених осіб у придбанні нерухомості не виявлено.
Вважає, що норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань.
Також вважає необґрунтованими та безпідставними твердження позивача, про те, що майно яке реалізоване було спільною сумісною власністю подружжя і його дружина ОСОБА_5 не надавала дозволу на реалізацію предмета іпотеки, оскільки договір між банком та позивачем був укладений лише після письмового дозволу ОСОБА_5 . При цьому остання також виступала фінансовим поручителем по зобов`язаннях позивача перед банком, що дає підстави вважати, що кошти отримані позичальником в якості кредиту використовувались для потреб сім`ї, а законодавство не вимагає повідомляти члена сім`ї, який не є стороною в договорі іпотеки про звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1 а.с.156-162).
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник - адвокат Пугач С.В. в задоволенні позову прохають відмовити з підстав вказаних у вищевказаному відзиву.
Представник відповідача - ДП «Сетам» в судове засідання не з`явився, направивши до суду відзив на позов в якому прохає справу розглянути без його участі та відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідно до Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби. Вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення вищевказаного порядку в ході проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результат торгів, та що під час торгів були порушення його права. Крім того, порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», яке має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби дії яких мають самостійний спосіб оскарження не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/10136/17. ДП «СЕТАМ» було здійснено усі необхідні передбачені законодавством дії з розміщення оголошень про торги у друкованих засобах масової інформації та повідомлення іпотекодавця про дату, час торгів та початкову ціну лоту (т.1 а.с.190-197).
Представник відповідача - відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області у задоволенні позову прохає відмовити, оскільки державним виконавцем під час здійснення оцінки майна було дотримано вимоги відповідного Закону, зокрема винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, про що повідомлено боржника та направлено повідомлення про результати оцінки майна за адресою зазначеною у виконавчому документів.
Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд позов задовольнити з тих підстав, аналогічним тим, що виклав позивач у своєму позові, а саме: порушенні її прав спільної сумісної власності при продажу об`єкту нерухомості.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суд задовольнити позов.
Представник третьої особи АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, що з`явилися в судове засідання, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.05.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитну угоду № 108-ЛМ на суму - 80 000 дол. США.
Того ж дня між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір іпотеки № 108-ЛМ, за яким забезпечено виконання зобов`язань позичальника - ОСОБА_1 , що випливають з кредитної угоди № 108-ЛМ від 08.05.2008 року. В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 надав в іпотеку майно, що є його спільною сумісною власністю з дружиною, ОСОБА_5 , а саме: нежиле приміщення загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу ОСОБА_5 надала письмову згоду на отримання цього кредиту та укладання договору іпотеки майна, що є їх спільною сумісною власністю.
Крім того, за договором поруки від 08.05.2008 року № 108/2-ЛМ ОСОБА_4 виступила поручителем перед ПАТ КБ «Приватбанк» за виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за кредитною угодою № 108-ЛМ від 08.05.2008 року.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 травня 2016 року у справі № 539/1298/15-ц зміненим Апеляційним судом Полтавської області від 14.09.2016 року стягнуто зОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 1 457 339 грн 94 коп.
Постановою державного виконавця ЛМВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 18.04.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №56208448 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 457 339 грн 94 коп., яке постановою від 20.11.2018 року передано до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.
Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 16.08.2019 року накладено арешт на нежиле приміщення загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою визначення вартості арештованого майна постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 28.08.2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи».
Суб`єктом оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» складено звіт №812 від 11.11.2019 року про незалежну оцінку майна, а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно вказаного звіту вартість вищевказаного майна становить 698 800 грн.
Листом начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 13.11.2019 року № 02.3/14437 ОСОБА_1 повідомлявся про можливість ознайомлення з вказаним звітом в приміщенні ВДВС.
Відповідно до власноручно написаної заяви з наведеним звітом про оцінку майна ОСОБА_1 ознайомився 26.11.2019 року.
15.11.2019 року начальником ВПВР УДВС ГТУЮ до ДП «Сетам» подано заявку про реалізацію арештованого майна при примусовому виконанні виконавчого листа Апеляційного суду Полтавської області від 26.10.2016 року № 539/1298/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 457 339 грн 94 коп., а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
20.12.2019 року було проведено електронні торги за лотом № 390063 з реалізації предмета іпотеки: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за стартовою ціною 698 800 грн, які не відбулися в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.
В наступному були вжиті заходи для проведення повторних електронних торгів.
За місцезнаходженням предмета іпотеки в газетах «Жовта газета» №5-6 від 20-26 січня 2020 року та «Полтавська думка» № 3 (1313) від 16.01.2020 року ДП «Сетам» було опубліковано повідомлення про проведення прилюдних торгів: лот № 401979 (уцінено лот № 390063). Стартова ціна цього лоту склала 559 040 грн 00 коп.
14.01.2020 року листом № 278/17-18-20 ДП «Сетам» позивач повідомлявся про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна за лотом № 401979.
10.02.2020 року ДП «Сетам» було проведено повторні електронні торги з реалізації предмета іпотеки: нежитлового приміщення, загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,що входило до складу лоту №401979.
Згідно протоколу від 10.02.2020 року ДП «Сетам» №465240 переможцем зазначених електронних торгів з реалізації вищевказаного нерухомого майна визнано ОСОБА_2 з ціновою пропозицією 559 040 грн 00 коп.
Листом від 12.02.2020 року № 1350/17-14-20 ДП «Сетам» позивачу надсилалася копія протоколу №465240.
Державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.І., на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів проведено державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 89,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.
Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).
Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.
Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Пунктом 1 розділу VIIІ «Оформлення результатів електронних торгів» Порядку передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.
У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
В разі, якщо сторони виконавчого провадження не згодні з результатами оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в окремий, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», спосіб. Дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів, зокрема щодо оцінки майна, не стосуються правил проведення торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними (постанова ВС від 20.05.2020 року у справі № 607/13888/16-ц).
Враховуючи викладене, наведену послідовну практику ВС в питанні порядку оскарження електронних торгів, суд відхиляє як підставу для визнання електронних торгів недійсними аргументи позивача про те, що реалізація спірного майна проведена за заниженою ціною.
Оскарження оцінки майна можливе в порядку оскарження рішень та дій виконавців, однак доказів вчинення таких дій суду не надано.
При цьому судом встановлено, що державним виконавцем були вжиті передбачені законом заходи щодо ознайомлення позивача зі звітом. Так, листом начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 13.11.2019 року № 02.3/14437 ОСОБА_1 повідомлявся про можливість ознайомлення з вказаним звітом в приміщенні ВДВС. Відповідно до власноручно написаної заяви з наведеним звітом про оцінку майна ОСОБА_1 ознайомився 26.11.2019 року.
Доводи позивача про порушення правил проведення торгів, які полягали у відсутності публікації в ЗМІ повідомлення про проведення торгів, у нерозміщенні на сайті протоколу електронних торгів, не надсилання позивачу цього протоколу спростовуються наданими суду доказами.
Позиція позивача щодо заборони продажу предмету іпотеки за відсутності спеціального судового рішення або вчинення нотаріусом виконавчого напису є помилковою та не узгоджується з позицією ВП ВС від 23.01.2019 року у справі № 522/10127/14-ц, за якою норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань.
Доводи позивача щодо порушення вимог законодавства при визначенні ціни лоту на других прилюдних торгів судом відхиляються. Стартова ціна цього лоту склала 559 040 грн 00 коп., тобто 80 % початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах, що відповідає вимогам ч.2 ст.49 ЗУ «Про іпотеку».
Крім того, позивача посилається на те, що спірний об`єкт належав на праві спільної сумісної власності позивачу та ОСОБА_5 . В зв`язку з цим при продажі цього майна було порушено право співвласника, оскільки ОСОБА_5 не надавала дозволу на його продаж, не була належним чином повідомлена про його продаж. Продаж цього об`єкту міг мати місце лише після його поділу між співвласниками.
Доводи позивача ґрунтуються на неправильному трактуванні норм законодавства.
Так, згідно ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ч. 4 ст. 65 СК України передбачає, шо договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 надала письмову згоду на отримання кредиту та укладання договору іпотеки майна, що є їх спільною сумісною власністю. Відтак, під час виконавчого провадження було правомірно звернуто стягнення на нерухоме майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення цього позову.
Керуючись ст.ст. 48, 57, 58, 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.215, 650, 655 ЦК України, ст. ст.10-13, 137,141, 259,263-265,268 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «СЕТАМ» (ЄДРПОУ 39958500, юридична адреса 01001 м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного Міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) (ЄДРПОУ 43316700, юридична адреса м. Полтава, вул. Героїв-пожежників, 13), ОСОБА_2 (адреса реєстрації АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та державного нотаріуса Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Ганни Костянтинівни (ЄДРПОУ 02900084, юридична адреса м. Лубни, площа Вокзальна, 7), треті особи ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) та Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, 1) про скасування результатів електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акту та свідоцтва про придбання нерухомого майна - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Лубенського міськрайонного суду від 23.06.2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.02.2021.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду В.М.Даценко
