Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 441/175/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/315/19 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 441/175/18 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника адвоката ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 07 березня 2019 року,
в с т а н о в и л а :
Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 07 березня 2019 року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України та йому обрано покарання: за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України на два роки обмеження волі; за ч. 2 ст. 190 КК України на два роки шість місяців обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі. Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишено без змін у вигляді застави. Зараховано ОСОБА_5 у строк покарання час перебування під вартою з 24 листопада 2017 року до 27 листопада 2017 року із розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі. Вирішено питання щодо арешту майна, речових доказів та процесуальних витрат у справі.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 23.11.2017 о 18 год. 45 хв., повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з метою власного безпідставного збагачення, будучи в м. Городок Львівської області, з мобільного телефону«NОКІА 1800» ІМЕІ: НОМЕР_1 з номераоператора мобільного зв`язку ТОВ "лайфселл" НОМЕР_2 , зателефонував потерпілій ОСОБА_10 на абонентський номер НОМЕР_3 , намагаючись ввести її в оману, повідомив недостовірну інформацію про те, що її родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхідні гроші в сумі 5 000 доларів США в еквіваленті - 133 237 грн. 81 коп., однак злочину до кінця не довів та не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з незалежних від нього причин, оскільки потерпіла припинила з ним спілкуватись.
Крім цього, ОСОБА_5 24.11.2017 о 10 год. 56 хв., повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з метою власного безпідставного збагачення, будучи в с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області, з мобільного телефону«NОКІА 1800» ІМЕІ: НОМЕР_1 з номераоператора мобільного зв`язку ТОВ "лайфселл" НОМЕР_2 зателефонував потерпілій ОСОБА_11 на абонентськийномер НОМЕР_4 , ввів її в оману, повідомивши недостовірну інформацію про те, що її родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхідні гроші. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 того ж дня о 11 год. 15 хв., попередньо домовившись про зустріч, на АДРЕСА_2 , представившись вигаданим прізвищем « ОСОБА_12 », отримав від потерпілої ОСОБА_11 8 000 грн., грошима розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.
Крім цього, ОСОБА_5 24.11.2017 о 11 год. 23 хв., повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з метою власного безпідставного збагачення, будучи в м.Городок Львівської області, з мобільного телефону«NОКІА 1800» ІМЕІ: НОМЕР_1 з номераоператора мобільного зв`язку ТОВ "лайфселл" НОМЕР_2 , зателефонував потерпілому ОСОБА_13 на абонентський номер НОМЕР_5 , намагаючись ввести його в оману, повідомив недостовірну інформацію про те, що його родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхідні кошти в сумі 500 доларів США в еквіваленті - 13 430 грн. 72 коп., однак злочин до кінця не довів та не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з незалежних від нього причин, оскільки потерпілий не погодився надати грошові кошти та припинив з ним спілкуватись.
Крім цього, ОСОБА_5 24.11.2017 о 11 год. 31 хв., повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з метою власного безпідставного збагачення, будучи в м. Городок Львівської області, з мобільного телефону«NОКІА 1800» ІМЕІ: НОМЕР_1 з номера оператора мобільногозв`язку ТОВ "лайфселл" НОМЕР_2 , зателефонував потерпілій ОСОБА_14 на абонентський номер НОМЕР_6 , намагаючись ввести її в оману, повідомив недостовірну інформацію про те, що її родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхідні кошти в сумі 3 000 доларів США в еквіваленті - 80 584 грн. 32 коп., однак злочин до кінця не довів та не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з незалежних від нього причин, оскільки потерпіла не погодилась надати грошові кошти та припинила розмову.
Крім цього, ОСОБА_5 24.11.2017 о 11 год 54 хв., повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з метою власного безпідставного збагачення, будучи в м. Городок Львівської області, з мобільного телефону«NОКІА 1800» ІМЕІ: НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку ТОВ "лайфселл" НОМЕР_2 , зателефонував потерпілій ОСОБА_15 на абонентський номер НОМЕР_7 , ввів її в оману, повідомивши недостовірну інформацію про те, що її родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхідні кошти, далі продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 того ж дня о 12 год. 30 хв. прийшов в квартиру потерпілої на АДРЕСА_3 , там остання передала йому, як працівнику поліції, 400 євро в еквіваленті - 12 730 грн. 17 коп. та 1000 грн., завдавши потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.
На вирок суду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, у якій просить вирок змінити та застосувати щодо ОСОБА_5 положення ст.75 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що при ухваленні вироку суд не взяв до уваги обставини, що мають істотне значення для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення та призначив покарання, яке є явно несправедливим через свою суворість. Зокрема судом не взято до уваги, що ОСОБА_5 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, шкоду потерпілим відшкодував у повному обсязі. Крім того на його утриманні перебуває мати-пенсіонер. Захисник звертає увагу, що судом не надано оцінку довідці з місця роботи. Натомість у вироку зазначено, що ОСОБА_5 , ніде не працює. Не враховано також скрутне матеріальне становище обвинуваченого, а також те, що потерпілі заявили про те, що не мають до ОСОБА_5 жодний претензій та просили суворо не карати. Захисник стверджує, що злочини вчинені ОСОБА_5 внаслідок збігу тяжких життєвих обставин.
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, скерував на адресу Львівського апеляційного суду заяву, у якій просить апеляційний розгляд апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 07 березня 2019 року щодо нього проводити без його участі, проте за участі захисника ОСОБА_8 .
Як повідомив апеляційному суду захисник ОСОБА_8 . ОСОБА_5 на сьогодні перебуває у ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)», оскільки ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області йому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_16 за ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України та ОСОБА_17 за ч. 4 ст. 190 КК України. Не заперечує проти розгляду апеляційної скарги у відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 .
У ході апеляційного розгляду захисник ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримав, покликаючись на викладені в ній мотиви, та просить таку задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 заперечив, просить вирок залишити без змін.
Потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 неодноразово викликалися до суду апеляційної інстанції, проте жодного разу у судові засідання не прибули та про поважні причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_8 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, за обставин, описаних у вироку, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є обґрунтованим.
Доведеність вини та кваліфікація дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оспорюється.
Щодо покарання, з яким апелянт не погоджується, то воно призначене судом з дотриманням вимог ст.ст. 65, 66 КК України: відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів, обране з врахуванням особи обвинуваченого, який раніше судимий, не працює негативно характеризується; обставин, які пом`якшують покарання щире каяття та усунення заподіяної шкоди; обставини, що обтяжують покарання вчинення злочину щодо особи похилого віку, та призначене в межах, встановлених санкцією частини статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Що стосується доводів апелянта про наявність підстав для застосування ст. 75 КК України,колегія суддів визнає безпідставними й до уваги не бере.
Усі дані про особу обвинуваченого, у тому числі ті, про які зазначає у своїй апеляційній скарзі захисник, були предметом безпосереднього дослідження суду першої інстанції, та, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання.
Підстав вважати, що призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 70 КК України у виді двох років шести місяців обмеження волі через суворість, невідповідність тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і за своїм видом та розміром є явно несправедливими, немає.
Твердження захисника, про те, що суд жодним чином не оцінив довідку з місця роботи та помилково зазначив у вироку, що ОСОБА_5 не працює, є безпідставним.
Відповідно до наявної в матеріалах кримінального провадження довідки ПП « ОСОБА_18 » № 001 від 12 червня 2018 року ОСОБА_5 проходив стажування на посаду водія з подальшим виготовленням ліцензії на пасажирські перевезення та оформленням на повну ставку. При цьому слід зазначити, що стажування працівника на робочому місці без оформлення трудових відносин законодавством не передбачене, окрім випадків цільового направлення центрами зайнятості до роботодавців безробітних, які перебувають на обліку. Проте,в матеріалахсправи відсутнідокази того,що із ОСОБА_5 укладався трудовийдоговір начас проходженнястажування,а також,що вінв подальшомувиготовив ліцензіюна пасажирськіперевезення табув працевлаштований.
Щодо твердження захисника ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційної інстанції про те, що суд при призначенні покарання не врахував висновок досудової доповіді інспектора Сокальського МРВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України ОСОБА_19 , слід зазначити наступне.
Статтею 368 КПК України передбачено, що ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що формулювання «приймає до відома» не свідчить про обов`язковість і беззаперечність висновку органу пробації.
Відповідно до положень статті 60 КК України, при призначенні покарання суд враховує не тільки особистість обвинуваченого, але й обставини що пом`якшують та обтяжують покарання, тяжкість вчиненого злочину.
Отже, на переконання колегії суддів, якщо визначений у досудовій доповіді висновок не узгоджується з сукупністю інших обставин справи, які враховує суд при призначенні покарання, суд може не погодитися з результатами досудової доповіді.
Відповідно доч.1ст.75КК Українисудможе прийнятирішення прозвільнення відвідбування покаранняз випробуванням,якщо зврахуванням тяжкостізлочину,особи винногота іншихобставин справидійде висновкупро можливістьвиправлення засудженого без відбування покарання.
Тяжкість вчинених ОСОБА_5 злочинів; особа обвинуваченого, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності, будучи звільненим з місць позбавлення на шлях виправлення не став,на думку апеляційного суду, виключають можливість застосування положеньст. 75 КК України.
Отже, апеляційна скарга не містить правових підстав для зміни вироку, й колегія суддів визнає її необґрунтованою.
Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Вирок Городоцького районного суду Львівської області від 07 березня 2019 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
С у д д і :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
