УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 441/175/18
провадження № 51-3396ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 07 березня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, постановлені укримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Червоноград Львівської області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 190, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України (далі КК).
встановив:
Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 07 березня 2019 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3статті 15, частиною 2 статті 190, частиною 2 статті 190 КК, та визначено йому остаточне покарання із застосуванням частини 1 статті 70 КК, у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців.
За вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що він 23 листопада 2017 року о18год 45 хв, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з метою власного безпідставного збагачення, будучи в місті Городок Львівської області, з мобільного телефону «NОКІА 1800» ІМЕІ: НОМЕР_1 з номера оператора мобільного зв`язку ТОВ "лайфс НОМЕР_2 0638737925, зателефонував п ОСОБА_6 й Цап С.М. на абонентсь НОМЕР_3 ck'>01 96, намагаючись ввести її в оману, повідомив недостовірну інформацію про те, що її родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхідні гроші в сумі 5 000 доларів США в еквіваленті - 133 237 грн 81 коп, однак злочину до кінця не довів таневчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, знезалежних від нього причин, оскільки потерпіла припинила з ним спілкуватись.
Кр ОСОБА_4 ненко Д.В. 24 листопада 2017 року о 10 год 56 хв, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з метою власного безпідставного збагачення, будучи в селі Оброшино Пустомитівського району Львівської області, з мобільного телефону «NОКІА 18 НОМЕР_1 3043924742 з номера оператора мобільного зв`язку ТОВ & НОМЕР_2 " +380638737925 зател ОСОБА_7 рпілій Яким`як М.С. на НОМЕР_4 номер (3231) 3 03 53, ввів її в оману, повідомивши недостовірну інформацію про те, що її родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхідні гроші. Продовжуючи сві ОСОБА_4 исел, Сазоненко Д.В. того ж дня о 11 год 15 хв, попередньо домовивш АДРЕСА_2 к Львівської області, представившись ви ОСОБА_8 м прізвищем «Івасюк», отр ОСОБА_7 ерпілої Яким`як М.С. 8 000 грн, якими розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.
мобільного телефону НОМЕР_1 МЕІ: 354333043924742 з номера оператора мобільного зв` НОМЕР_2 t;лайфселл" +3806387379 ОСОБА_9 нував потерпілому Грушк НОМЕР_5 нентський номер (3231) 3 03 61, намагаючись ввести його в оману, повідомив недостовірну інформацію про те, що його родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхідні кошти в сумі 500 доларів США в еквіваленті - 13 430 грн 72 коп, однак злочин до кінця не довів та не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з незалежних від нього причин, оскільки потерпілий не погодився надати грошові кошти та припинив з ним спілкуватись.
Крім цього, Сазоненко Д.В. 24 листопада 2017 року о 11 год 31 хв, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з метою власного безпідставного збагачення, будучи в місті Городок Львівської області, змобільного НОМЕР_1 ІА 1800» ІМЕІ: 354333043924742 з номера оператора мобіл НОМЕР_2 у ТОВ "лайфселл" ОСОБА_10 5, зателефонував потерп НОМЕР_6 .С. на абонентський номер (3231) 3 03 74, намагаючись ввести її в оману, повідомив недостовірну інформацію про те, що її родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхідні кошти в сумі 3 000 доларів США в еквіваленті - 80 584 грн 32 коп, однак злочин до кінця не довів та не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з незалежних від нього причин, оскільки потерпіла непогодилась надати грошові кошти та припинила розмову.
Крім цього, Сазоненко Д.В. 24 листопада 2017 року о 11 год 54 хв, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з метою власного безпідставного збагачення, будучи в місті Городок Львівської області, з НОМЕР_1 фону «NОКІА 1800» ІМЕІ: 354333043924742 опера НОМЕР_2 го зв`язку ТОВ "лайфс ОСОБА_11 737925, зателефонував по НОМЕР_7 евській А.М. на абонентський номер (3231) 3 04 05, ввів її в оману, повідомивши недостовірну інформацію про те, що її родич потрапив в ДТП і для «вирішення питання» необхід ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел, Сазоненко Д.В. того ж дня АДРЕСА_3 ьвівська, 15/8 у місті Городок Львівської області, там остання передала йому 400 євро в еквіваленті - 12 730 грн 17коп та 1000 грн, завдавши потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі захисник не погоджується із судовими рішеннями, просить їхскасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосовування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суди дійшли поми ОСОБА_4 у пронаявність в діях засудженого Сазоненка Д.В. складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 15 статті 190 КК, оскільки введення потерпілих в оману, виключає можливість притягнення до відповідальності за незакінчений замах на вчинення злочину.
Крім того, стверджує, що апеляційний суд порушив вимоги частини 3 статті 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки безпідставно відмовив захиснику в повторному дослідженні обставин, які характеризують засудженого. На думку захисника, судом першої інстанції було встановлено, щозасуджений не працює, при цьому в матеріалах кримінального провадження наявні докази протилежного.
Захисник не погоджується з відмовою у затвердженні угоди про примирення укладеної ОСОБА_4 оку між потерпілими та засудженим Сазоненком Д.В., вважає що угода відповідає інтересам суспільства, а тому рішення суду жодним чином не вмотивовано.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних міркувань.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги.
Як убачається з вироку ОСОБА_4 у, в основу рішення про винуватість Сазоненка Д.В. у інкримінованому йому злочині, а саме за частиною 3 статті 15 частини ОСОБА_6 і 190 КК, покладено показання потерпілої Цап С.М., яка у суд ОСОБА_4 я розповіла про телефонний дзвінок Сазоненка Д.В., якого вона сприйняла за свого зятя, який повідомив її, що потрапив в ДТП, і йому необхідно 5000 доларів США, повідомивши останнього про відсутність у неї таких коштів, припинила розмову.
Також вину Сазон ОСОБА_9 ідтв ОСОБА_10 показаннями потерпілих Грушка М.П. таТурчин М.С., протоколи огляду речей (документів) від 29 грудня 2017 року, витяги зЄдиного реєстру досудових розслідувань щодо ОСОБА_6 тей ОСОБА_9 3 сі ОСОБА_10 ку за заявою Цап С.М., Грушка М.П. та Турчин М.С., протоколи пред`явлення особи для впізнання по голосу від 27 січня 2018 року.
частиною 3 статті 15, частини 2 ста ОСОБА_6 КК ОСОБА_9 ми ОСОБА_10 х дій стосовно Цап С.М., Грушка М.П., Турчин М.С. є безпідставними. Так, відповідно дочастини 1 статті 15 КК замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. При цьому поняття незакінченого замаху визначено частиною 3 цієї статті, за якою замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
З ОСОБА_4 місцевим судом фактичних обставин Сазоненко Д.В. вчинив дії безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 КК, а саме обман, який полягав у повідомленні потерпілих завідомо неправдивих відомостей з метою заволодіння грошовими коштами останніх. Проте своєї злочинної мети досягти засудженому не вдалося з причин, які не залежали від його волі, оскільки повідомлення ним завідомо неправдивих відомостей Цап С.М., Грушку М.П. та Турчин М.С. не викликало у них омани, що в свою чергу не призвело до прийняття ними рішення про передачу грошових коштів, та як наслідок заволодіння ними винною особою.
Відповідно до частини 7 статті 474 КПК, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону та відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди невідповідають інтересам суспільства.
Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції про відмову у затвердженні угоди ОСОБА_4 укладеної від 30 січня 2018 року, Сазоненко Д.В. неодноразово судимий, втому числі і за вчинення тяжких злочинів, зокрема останній раз 11 травня 2011 року вироком Червоноградського міського суду Львівської області за вчинення тяжкого умисного злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 11 лютого 2016 року звільнений з місць позбавлення волі зневідбутим терміном 1 місяць 22 дні.
08 листопада ОСОБА_4 ицьким ВП ГУНП у Львівській області Сазоненку Д.В. пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 1статті 263 КК, 08 листопада 2017 року матеріали обвинувального акту з угодою про визнання винуватості скеровані в суд.
Крім цього, 01 лютого 2018 року в провадження Городоцького районного суду Львівської області надійшов обвинувал ОСОБА_4 січня 2018 року про обвинувачення Сазоненка Д.В. у вчиненні кримінальних правопорушень середньої тяжкості, передбачених частиною 2 статті 190, частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 190 КК.
Саме ці обставини, які встановив місцевий суд, свідчать про те, що затвердження угоди про примирення у кримінальному провадженні буде суперечити інтересам суспільства. Крім того, як вірно зазначено місцевим судом узгоджена сторонами міра покарання увиді штрафу у розмірі 165 неоподаткованих мінімумів доходів громадян суперечить вимогам КК, оскільки при складанні покарань за су ОСОБА_4 инів, остаточне покарання визначене Сазоненку Д.В. виходить за межі санкції частини статті Особливої частини КК, яка передбачає більш суворе покарання.
Не заслуговують на увагу доводи захисника про безпідставну відмову судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про повторне досл ОСОБА_4 ин, які характеризують засудженого Сазоненка Д.В., які, на думку захисника досліджені судом першої інстанції з порушенням.
Як убачається з ухвали, апеляційний суд спростував даний довід та зазначив, щовідповідно до наявної в матеріалах кримінального провадження довідки ППперебувають на обліку. Інші докази на рахунок працевлаштування засудженого відсутні в матеріалах кримінального провадження.
Згідно статті 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч іневиходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.
Положеннями статті 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, айвиправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності таіндивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій,їхнебезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у статті 65 КК, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Так, призначаючи засудженому покарання, місцевий суд, звисновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який непрацює, раніше неодноразово судимий, а також характеризується негативно.
Не заслуговують на увагу доводи захисника про неврахування судами відшкодування шкоди потерпілим та їх примирення, оскільки як убачається із судових рішень, обставиною, що пом`якшує покарання є саме добровільне відшкодування шкоди тащире каяття.
У той же час обставини, які обтяжують покарання, у відповідності доприписів статті 67 КК, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Апеляційний суд, перевіряючи наведені вище доводи, погодився із мірою ОСОБА_4 аченою місцевим судом за вчиненні Сазоненком Д.В. кримінальні правопорушення та не знайшов підстав для його пом`якшення.
Призначене засудженому покарання, на переконання колегії суддів, відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є достатнім та необхідним для його виправленням іспівмірним вчиненому.
Згідно пункту 2 частини 2статті 428 КПКсуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника за доводами, викладеними у ній, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадж ОСОБА_4 ахисника зас ОСОБА_5 а Васильовича адвоката Жерухи Романа Степановича на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 07березня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
С.Б. ФомінО.Л. БулейкоІ.В. Іваненко
