ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/11051/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві протиправною та зобов`язати вчинити дії, а саме: зарахувати помилково та/або надміру сплачені грошові кошти у сумі 67 006, 77 грн. в рахунок погашення податкового боргу ДП МТЗ ЗТУ «Укрзалізничпостач».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, оформлену листом від 14.12.2018 №124237/10/26-15-12-09-18 у поверненні помилково та/або надміру сплачених коштів Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на підставі заяви від 06.12.2018 №ЦХП-20/341.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у місті Києві потворно розглянути заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів від 06.12.2018 №ЦХП-20/341 та прийняти вмотивоване рішення, за наслідком розгляду останньої.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що останній не є належним відповідачем в межах даної адміністративної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ДП «Укрзалізничпостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, про що складено акт № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 13.1, пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акта перевірки № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року Державна податкова інспекція у Солом`янському районі м. Києва винесла податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2008 року № 0000572202/0, яким позивачу визначила податкове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 67006,77 грн.

За результатами розгляду первинної скарги на підставі акта перевірки № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року та рішення ДПІ від 05.08.2008 р. № 15871/10/25-010, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000572202/1 від 05.08.2008 року про зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 67006,77 грн.

В свою чергу, Державна податкова адміністрація у м. Києві, розглянувши скаргу підприємства, прийняла рішення № 12125/7/25-114 від 07.10.2008 року, на підставі якого ДПІ у Солом`янському районі м. Києва винесла податкове повідомлення-рішення №0000572202/2 від 20.10.2008 року про податкове зобов`язання на суму 67006,77 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 12.08.2013 року у справі №2а-5204/09/2670, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва Державної податкової служби від 27 червня 2008 року № 0000572202/0, від 05 серпня 2008 року № 0000572202/1, від 20 жовтня 2008 року № 0000572202/2.

Як повідомлено позивачем та не заперечувалось відповідачем станом на 27.11.2008 року позивачем було сплачено суму податкового зобов`язання у сумі 67 006, 67 грн., які були визначенні податковим повідомленням-рішення, яке, в свою чергу скасовано в судовому порядку.

30.12.2016 Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулось до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві із заявою щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів (вх. 06.02.2017), у якій просив взяти до уваги рішення в адміністративній справі №2а-5204/09/2670 та зарахувати як сплату земельного податку позивачу шляхом заліку зустрічних зобов`язань по сплаті податку на землю.

Аналогічний за змістом лист було подано до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Листом від 14.02.2017 №2118/10/26-58-12-05-05 Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві повідомило про необхідність звернення із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум податків до Офісу великих платників податків ДФС.

Листом від 30.03.2017 №18195/10/28/10-42-08-47 Офіс великих платників податків ДФС повідомив позивача, що не є стороною у справі №2а-5204/09/2670, а відтак, позбавлений можливості вносити будь-які дані в АІС «Суди» та ІС «Податковий блок» та вказав, що у разі необхідності Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» може звернутись із листом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

16.03.2018 позивачем повторно подано до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві лист №ЦХП-12 щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів.

06.12.2018 позивачем втретє подано заяву №ЦХП-20/341 до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів шляхом зарахування як сплати податкового зобов`язання з ПДФО ДП «Укрзалізничпостач» шляхом заліку зустрічних зобов`язань по сплаті податкового зобов`язання з ПДФО.

Листом від 14.12.2018 №124237/10/26-15-12-09-18 Головне управління ДФС у місті Києві вказало про залишення заяви позивача від 16.12.2018 року без розгляду.

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» вважає, що Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №2а-5204/09/2670 та не повернено на розрахункові рахунки сплачені Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» грошові кошти у сумі 67 006,77 грн., з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив про наявність підстав для зобов`язання відповідача потворно розглянути заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів від 06.12.2018 №ЦХП-20/341 та прийняти вмотивоване рішення, за наслідком розгляду останньої.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з підп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 ПК України передбачено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

За приписами п.п.43.1-43.3 цієї статті, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з п.43.4 ст.43 ПК України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п.п.43.5, 43.6 ст.43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наведені положення статті 43 ПК України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №60 від 11.02.2019 року.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам п.43.4 ст.43 ПК України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету.

Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 року (справа №826/3490/18), від 13.06.2019 року (справа №812/1017/16), від 05.02.2019 року (справа №826/7672/17).

Так, в ході розгляду справи підтверджено обставини протиправної відмови ДП МТЗ ЗТУ «Укрзалізничпостач» у поверненні помилково та/або надміру сплачених коштів, яка оформлена листом від 14.12.2018 року №124237/10/26-15-12-09-18, у зв`язку з чим, суд приходить висновку, що позивачем підтверджено своє право на повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість та дотримано передбачений ПК України порядок і строк звернення до податкового органу з відповідною заявою.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За правилами п.4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено про наявність підстав для зобов`язання відповідача потворно розглянути заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів від 06.12.2018 року №ЦХП-20/341 та прийняття вмотивованого рішення, за наслідком розгляду останньої.

Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.05.2020 року у справі №640/19410/18.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що врахування відповідача висновків у рішенні адміністративної справи №640/3602/19, на які відповідач посилається і в доводах апеляційної скарги, не приймаються судом до уваги, оскільки обставини у цій справі є досить схожими, але містять ключову різницю в тому, що позивач в межах даної адміністративної справи звертався до Офісу великих платників податків ДФС із відповідною заявою, який, в свою чергу, повідомив про необхідність звернення до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві із відповідною заявою.

Відтак, відсутність узгодження дій між контролюючими органами не може позбавляти права платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених коштів.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність прийнятого рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, а містять лише загальні посилання на положення нормативно-правових актів, що є недостатнім для скасування спірного судового рішення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Шурко О.І.

Судді Лічевецький І.О.

Оксененко О.М.