Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2020 року м. Київ № 640/11051/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі - позивач та/або ДП МТЗ ЗТУ «Укрзалізничпостач») з позовом до Головного управлінням Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач nа/або контролюючий орган/ ГУ ДПС у м. Києві) та просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві протиправною та зобов`язати вчинити дії, а саме: зарахувати помилково та/або надміру сплачені грошові кошти у сумі 67 006, 77 грн. в рахунок погашення податкового боргу ДП МТЗ ЗТУ «Укрзалізничпостач».
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №2а-5204/09/2670 та не повернено на розрахункові рахунки сплачені Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» грошові кошти у сумі 67 006,77 грн.
Представником Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві подано відзив на позовну заяву, у якому останній вказує про те, що не є належним відповідачем в межах даної адміністративної справи та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.
Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ДП «Укрзалізничпостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, про що складено акт № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 13.1, пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
На підставі акта перевірки № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року Державна податкова інспекція у Солом`янському районі м. Києва винесла податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2008 року № 0000572202/0, яким позивачу визначила податкове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 67006,77 грн.
За результатами розгляду первинної скарги на підставі акта перевірки № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року та рішення ДПІ від 05.08.2008 р. № 15871/10/25-010, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000572202/1 від 05.08.2008 року про зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 67006,77 грн.
В свою чергу, Державна податкова адміністрація у м. Києві, розглянувши скаргу підприємства, прийняла рішення № 12125/7/25-114 від 07.10.2008 року, на підставі якого ДПІ у Солом`янському районі м. Києва винесла податкове повідомлення-рішення №0000572202/2 від 20.10.2008 року про податкове зобов`язання на суму 67006,77 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 12.08.2013 року у справі №2а-5204/09/2670, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва Державної податкової служби від 27 червня 2008 року № 0000572202/0, від 05 серпня 2008 року № 0000572202/1, від 20 жовтня 2008 року № 0000572202/2.
Як повідомлено позивачем та не заперечувалось відповідачем станом на 27.11.2008 року позивачем було сплачено суму податкового зобов`язання у сумі 67 006, 67 грн., які були визначенні податковим повідомленням-рішення, яке, в свою чергу скасовано в судовому порядку.
30.12.2016 року Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулось до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві із заявою щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів (вх. 06.02.2017 року), у якій просив взяти до уваги рішення в адміністративній справі №2а-5204/09/2670 та зарахувати як сплату земельного податку позивачу шляхом заліку зустрічних зобов`язань по сплаті податку на землю.
Аналогічний за змістом лист було подано до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Листом від 14.02.2017 року №2118/10/26-58-12-05-05 Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві повідомило про необхідність звернення із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум податків до Офісу великих платників податків ДФС.
Листом від 30.03.2017 року №18195/10/28/10-42-08-47 Офіс великих платників податків ДФС повідомив позивача, що не є стороною у справі №2а-5204/09/2670, а відтак позбавлений можливості вносити будь-які дані в АІС «Суди» та ІС «Податковий блок» та вказав, що у разі необхідності Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» може звернутись із листом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві.
16.03.2018 року позивачем повторно подано до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві лист №ЦХП-12 щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів.
06.12.2018 року позивачем втретє подано заяву №ЦХП-20/341 до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів шляхом зарахування як сплати податкового зобов`язання з ПДФО ДП «Укрзалізничпостач» шляхом заліку зустрічних зобов`язань по сплаті податкового зобов`язання з ПДФО.
Листом від 14.12.2018 року №124237/10/26-15-12-09-18 Головне управління ДФС у місті Києві вказало про залишення заяви позивача від 16.12.2018 року без розгляду.
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» вважає, що Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №2а-5204/09/2670, та не повернено на розрахункові рахунки сплачені Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» грошові кошти у сумі 67 006,77 грн., з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Таким чином, з контексту наведеного визначення слідує, що якщо до бюджету зараховано за певний період більше ніж узгоджено сум податку, то таке перевищення слід вважати надмірною сплатою грошових зобов`язань.
В силу підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 зазначеної статті Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункти 43.3 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України).
З правового аналізу наведених норм можна дійти висновку, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.
Судом встановлено, що кошти у розмірі 67 006, 77 грн. сплачено позивачем на погашення визначеного Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві податкового зобов`язання податковим повідомленням-рішенням, яке, в свою чергу скасовано, в межах адміністративної справи №2а-5204/09/2670.
Також, судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до контролюючих органів із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів.
Останнім листом від 14.12.2018 року №124237/10/26-15-12-09-18 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про залишення його заяви від 06.12.2018 року без розгляду. Окрім цього, у даному листі ГУ ДФС у м. Києві вказано, що згідно інформаційних ресурсів ДФС України в інтегрованій картці платника податків (позивача) станом на 12.12.2018 року переплата по земельному податку з юридичних осіб не обліковується та запропоновано здійснити звіряння рахунків.
Проаналізувавши надану відповідь суд звертає увагу на те, що ГУ ДФС у місті Києві при розгляді заяви позивача від 06.12.2018 року не дослідило її в повній мірі, оскільки ДП МТЗ ЗТУ «Укрзалізничпостач» порушувало питання щодо взаємозаліку зустрічних зобов`язань по сплаті податкових зобов`язань з ПДФО.
Також, суд відмічає, що ані у відповідях контролюючого органу, ані у відзиві на позовну заяву не заперечувалися обставини сплати позивачем коштів у розмірі 67 006, 77 грн. Доказів того, що вказана сума була повернута позивачу та/або спрямована контролюючим органом в погашення податкового боргу останнього, здійснення взаємозаліку тощо, відповідачем до суду не надано.
У відповідності до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В даному випадку, матеріали адміністративної справи вказують на позбавлення права позивача мирно володіти грошовими коштами у сумі 67 006, 67 грн., які були сплачені ним на погашення податкових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, яке, в свою чергу скасовано в судовому порядку. При цьому, суд наголошує, що дій спрямованих на відновлення прав Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» відповідачем здійснено не було.
За таких обставин, суд вважає що, фактично листом від 14.12.2018 року №124237/10/26-15-12-09-18 Головне управління ДПС у місті Києві відмовило ДП МТЗ ЗТУ «Укрзалізничпостач» у поверненні помилково та/або надміру сплачених коштів, що в свою чергу, є протиправним.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Положення частини 1 статті 5 КАС України визначають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України).
Як вже було вказано судом вище, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві протиправною, яка полягає у не виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №2а-5204/09/2670, та не поверненні на розрахункові рахунки сплачені Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» грошові кошти у сумі 67 006,77 грн.
Дане формулювання позовних вимог є не належним способом захисту порушеного права адже постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №2а-5204/09/2670, не встановлювалось жодних обов`язків для Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, з огляду на що стверджувати про наявність ознак протиправної бездіяльності не вбачається за можливе.
Додатково суд звертає увагу на те, що визначений позивачем спосіб захисту порушеного права як зобов`язання зарахувати помилково та/або надміру сплачені грошові кошти у сумі 67 006, 77 в рахунок погашення податкового боргу не може бути реалізований, оскільки ДП МТЗ ЗТУ «Укрзалізничпостач» не наведено жодної інформації щодо наявності податкового боргу, за яким платежем тощо.
При цьому, подані ним заяви не стосувались зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу, а стосувались взаємозаліку визначених податкових зобов`язань.
Разом з тим, суд вважає, що в ході розгляду справи підтверджено обставини протиправної відмови ДП МТЗ ЗТУ «Укрзалізничпостач» у поверненні помилково та/або надміру сплачених коштів, яка оформлена листом від 14.12.2018 року №124237/10/26-15-12-09-18.
Приймаючи до уваги положення частини 1 статті 2, частин 1-2 статті 5, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України, статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд з метою ефективного захисту порушеного права позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, оформлену листом від 14.12.2018 року №124237/10/26-15-12-09-18 у поверненні помилково та/або надміру сплачених коштів Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на підставі заяви від 06.12.2018 року №ЦХП-20/341.
Як наслідок, на думку суду, наявні підстави для зобов`язання відповідача потворно розглянути заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів від 06.12.2018 року №ЦХП-20/341 та прийняти вмотивоване рішення, за наслідком розгляду останньої.
Водночас суд при вирішенні спору по суті відхиляє посилання відповідача на рішення в адміністративній справі №640/3602/19, оскільки обставини у цій справі є досить схожими, але містять ключову різницю в тому, що позивач в межах даної адміністративної справи звертався до Офісу великих платників податків ДФС із відповідною заявою, який, в свою чергу, повідомив про необхідність звернення до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві із відповідною заявою.
На думку суду, відсутність узгодження дій між контролюючими органами не може позбавляти права платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених коштів.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову шляхом виходу за межі позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 72-74, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, код ЄДРПОУ 19014832) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, оформлену листом від 14.12.2018 року №124237/10/26-15-12-09-18 у поверненні помилково та/або надміру сплачених коштів Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на підставі заяви від 06.12.2018 року №ЦХП-20/341.
3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві потворно розглянути заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів від 06.12.2018 року №ЦХП-20/341 та прийняти вмотивоване рішення, за наслідком розгляду останньої.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, код ЄДРПОУ 19014832) сплачений ним судовий збір у розмірі 960 (дев"ятсот шістдесят) грн 50 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева
