ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2773/20 пров. № А/857/1664/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Бруновської Н.В., Кузьмича С.М.
за участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Подлісна І.М.) у справі № 500/2773/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
24 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області в якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки до здійснення повного розрахунку за період з 22.11.2018 по 25.06.2020. Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Тернопільській області нарахувати та виплатити середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби з 22.11.2018 по 25.06.2020 в сумі 475785,00 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року позов задоволено частково.
Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби з 21.08.2019 по 25.06.2020.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 22.11.2018, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наказу управління СБУ в Тернопільській області від 14.11.2018 року № 153-ос був виключений зі списків особового складу у запас з правом носіння військової форми одягу.
Після виключення зі списків особового складу СБУ Позивачу не було проведено повного розрахунку, а саме не виплачено компенсації відпустки як учаснику бойових дій
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року по справі №500/690/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Управління Служби безпеки України в Тернопільській області нарахувати та виплатити, грошову компенсацію відпустки як учаснику бойових дій за 2015 по 2018 роки включно.
Дане рішення суду відповідачем було виконане 25.06.2020, шляхом виплати грошової компенсації, що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_2 з відповідним призначенням платежу.
З матеріалів справи встановлено, що повний розрахунок з позивачем було здійснено 25.06.2020 року.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 лютого 2021 року в аналогічній справі № 240/532/20 зазначив, що з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятоїстатті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першоїстатті 233 КЗпП України.
Верховний Суд у постановах від 11.02.2021 у справі №240/532/20 та від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 дійшов висновку, що у спірних правовідносинах пов`язаних зі звільненням з публічної служби при обчисленні строку звернення до суду, підлягають застосуванню положенняКАС України, якими передбачено місячний строк звернення до суду. При цьому для обрахування строку звернення до суду, згідно з правовою позицією Верховного Суду береться до уваги як момент початку його перебігу саме день остаточного розрахунку.
З огляду на таку судову практику, до позовних вимог ОСОБА_1 необхідно застосовувати місячний строк звернення до суду, початком перебігу якого є день остаточного розрахунку - 25.06.2020 року.
Невжиття позивачем активних дій протягом значного строку (від часу розрахунку 25.06.2020 до моменту подачі позову 24.09.2020) свідчить про пасивність поведінки у здійсненні права на пред`явлення позову.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно достатті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно достатті 240 КАС Українисуд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей160,161,172цьогоКодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Устатті 319 КАС Українивизначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями238,240цьогоКодексу.
Отже, ОСОБА_1 при поданні позовної заяви 24.09.2020 року допустив порушення встановленого частиною 5статті 122 КАС Українимісячного строку звернення до суду.
Також, колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, аст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимогст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись ст. 123, 240, 242, 243, 250, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 500/2773/20 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 07 квітня 2021 року.