ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/3355/20 Номер провадження 22-ц/814/334/21Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
ОКРЕМА ДУМКА
29 березня 2021 року м. Полтава
Суддіколегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду Дорош А.І.
у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна у м. Полтаві рада, як орган опіки і піклування в особі служби у справах дітей, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У порядку, визначеному ст. 35 ч. 3 ЦПК України, висловлюю окрему думку й прошу її додати до постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 . Зменшено розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і продовжувати до досягнення дитиною повноліття. Відкликано виконавчий лист виданий Октябрським районним судом м. Полтави за рішенням від 21 травня 2015 року у цивільній справі №554/5498/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 (шістдесят) копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково. Рішення Октябрського районногосуду м.Полтави від10листопада 2020рокув частині зменшення розміру стягуваних аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і продовжувати до досягнення дитиною повноліття - скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 листопада 2020 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Однак, з висновками колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, не погоджуюсь з наступних підстав.
Пред`являючи до суду 16 квітня 2020 року позов, позивач ОСОБА_1 вказав, що на праві приватної власності йому належить спірна квартира, яка придбана ним на підставі договору купівлі-продажу 25.12.2001 року у період шлюбу.
У додатках до позову позивачем була додана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно від 15.01.2018 р., з якої вбачається, що спірна квартира належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 (т.1 а.с. 9).
Зі змісту позову слідує, що позивач є одноосібним власником спірної квартири, а відповідач порушує його право власності, залишаючись після розірвання шлюбу зареєстрованою в ній.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.06.2020 року позов був повністю задоволений, яке за заявою відповідача про перегляд заочного рішення у подальшому було скасоване ухвалою цього ж суду від 29.07.2020 року (т.1 а.с. 90-92).
20.10.2020 р. відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву про приєднання до матеріалів справі доказів, у тому числі і витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.02.2018 р., з якого вбачається, що 01.02.2018 р. за ОСОБА_4 (першою дружиною позивача) зареєстроване право приватної спільної часткової власності на 3/8 частин спірної квартири, частка якої не виділена в натурі (т.1 а.с. 148).
Тобто,на часпред`явлення позову, ОСОБА_4 була співвласникомспірної квартириі повиннабрати участьу справі,оскільки згідно ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
ОСОБА_4 не була зазначена позивачем у позові, що є маніпуляцією позивача фактичними обставинами справи та введення суд в оману, та не була притягнута судом першої інстанції до участі справі, що є порушенням вимог ЦК та ЦПК України.
У мотивувальній частині рішення Октябрського районногосуду м.Полтави від10листопада 2020року судвказав,що спірнаквартира на правіприватної спільноїчасткової власностіналежить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 згідно договорукупівлі-продажувід 25.12.2001р.,що підтверджуєтьсяІнформацією зДержавного реєструречових прав,проте,суд першоїінстанції,встановивши ціобставини,у порушеннячинного законодавстване притягнувдо участіу справіспіввласника спірноїквартири ОСОБА_4 .
Згідно п.4 ч. 3 ст. 376 ЦРК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Суддя Полтавського апеляційного суду А. І. Дорош
