Дата документу 18.06.2020 Справа № 554/3355/20
Справа №554/3355/2020
Провадження №2/554/1351/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :
судді Блажко І.О.
при секретарі - Титар Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини , -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В якій прохав : визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 ; зменшити розмір аліментів, призначений на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/5498/15-ц від 21.04.2015, а саме ј (одна четверта) частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; стягувати з ОСОБА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 для утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/8 від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування позову зазначив, що 25.12.2001 ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був зареєстрований 06.10.2008 і відповідно до якого він, позивач набув право приватної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 22.02.2011 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Однак подружнє життя не склалось і рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07.03.2018 у справі № 554/333/18 шлюб було розірвано. За час спільного життя відповідач ОСОБА_2 зареєструвала своє місце проживання у квартирі позивача, яка належить йому на праві приватної власності. Після розірвання шлюбу і на момент подачі відповідної позовної заяви реєстрацію у належній йому, позивачу квартирі відповідач не скасувала. Вважає, що право користування належною йому, позивачу квартирою припинилось в момент розірвання шлюбу, жодних законних прав на вказане нерухоме майно відповідач не має, вирішити правовий конфлікт у позасудовий спосіб позивач не має можливості, а відтак вважає, що його, позивача права, як власника нерухомого майна, потребують захисту у судовому порядку. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 фактично припинив особисті контакти із відповідачем ОСОБА_2 . У зазначеній квартирі, як вже було зазначено, вона не проживає. Це підтверджується рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/4803/19 від 01.10.2019, яким визначено, що місце проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 . Квартиру за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_1 набув до укладання шлюбу (право власності зареєстроване у 2008 році, шлюб укладено у 2011 році) шляхом укладання договору купівлі-продажу, на разі являюється єдиним власником, а отже вказане нерухоме майно не було об`єктом спільної сумісної власності. Таким чином, відповідач не являється родичем позивача в розумінні цивільного законодавства України, у шлюбі вони не перебувають, на його, позивача утриманні відповідач не знаходиться, у вказаній квартирі не проживає з 2018 року, тобто більше одного року, матеріальних витрат на догляд та/або утримання квартири не несе, інших угод щодо можливості проживання у належному йому житловому приміщенні не укладалось, а тому, вважає, що відповідач втратила право на користування жилим приміщенням і не має жодних прав на належну йому, позивачу квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від у справі 554/5498/15-ц позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 28.04.2015. На разі матеріальний стан позивача погіршився, він не має фактичної можливості сплачувати такий розмір аліментів, тож вимушений звернутись до суду із цією заявою. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/13273/15-ц задоволено позов ОСОБА_4 та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_4 у розмірі 15% частини всіх видів заробітку, починаючи з дня подання позовної заяви. На разі виконавчий лист у відповідній справі перебуває на виконанні у Київському ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Виконавче провадження у відповідній справі було відкрито 25.12.2015. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 20.12.2019 у справі № 545/1823/19 стягнено з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_5 23 років. Стягнення аліментів проводиться починаючи з 30.07.2019. На підставі цього рішення було видано виконавчий лист і на разі відбувається стягнення у Київському ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Виконавче провадження у відповідній справі було відкрито 11.01.2020. Згідно з довідкою про доходи у період з вересня 2019 року по лютий 2019 року ОСОБА_1 отримав суму доходу без урахування аліментів 34 968 грн. 96 коп. На момент присудження аліментів не існувало інших виконавчих проваджень, в межах яких здійснювались би утримання з його, позивача доходів. Наразі фактично з його, позивача доходів утримується 56,6 %. Отже, можна констатувати, що з моменту присудження аліментів відбулось погіршення його майнового стану і тому розмір аліментів, що утримуються, може бути зменшено. Як вбачається із наведеного, матеріальне становище позивача перебуває на низькому рівні виходячи з того, що сплачує аліменти на утримання двох осіб та отримує не високий рівень заробітної плати, який не дозволяє сплачувати аліменти у повному обсязі та забезпечувати базові життєві потреби - сплачувати комунальні послуги, купляти продукти першої необхідності тощо, через що позивач змушений звернутися до суду з даним позовом (а.с.1-6).
21 квітня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі №554/3355/2020. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 19.05.2020 на 10 год. 00 хв. (а.с.25,26).
Представник позивача ОСОБА_1 за ордером ОСОБА_10. в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та прохає їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.52).
Відповідач ОСОБА_2 до суду 19.05.2020 та 18.06.2020 не з`явилася, будучи повідомлена на останню відому судові адресу, через що судова повістка вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Відзив на позовну заяву суду не надано (ст. 131 ЦПК України) (а.с.35, 46, 47, 49).
Третя особа орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в судове засідання свого представника не направили, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленими. Надали суду клопотання, в якому прохали провести розгляд справи без участі їх представника (а.с.50).
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №110538090 від 15.01.2018. (а.с.9).
Таким чином, спірна квартира є приватною та належить на праві приватної власності позивачу
ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 01.03.2011, що підтверджується копією довідки №603 від 03.04.2020 КП «ЖЕО №2» ПМР; довідкою управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Полтавської міської ради №01-12-03-09/2289 від 28.04.2020 (а.с.11, 32).
07 березня 2018 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/333/18 шлюб зареєстрований, 22.02.2011 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_2 ) в Октябрському відділі ДРАЦС Полтавського МУЮ, актовий запис №38 - розірвано. (а.с.10).
Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Стаття 3 СК України визначає, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом та мають взаємні права та обов`язки.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 була зареєстрована у спірній квартирі, як дружина колишнього власника квартири.
Як слідує з рішення Октябрського районного суду м. Полтави №554/4803/19 від 01.10.2019 ОСОБА_2 проживає разом із малолітньою дитиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , а зареєстровані по АДРЕСА_1 (а.с.12-15).
Стаття 150 ЖК України, передбачає, що громадяни, які мають у приватній власності житловий будинок, квартиру тощо, мають право використовувати належне їм майно на свій розсуд, в тому числі і для проживання членів своєї сім`ї.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, ОСОБА_2 будучи зареєстрованою за спірною адресою, не являючись членом сім`ї позивача, перешкоджає власнику ОСОБА_1 у здійснені права користування та розпоряджання приватною квартирою тим, що станом на сьогоднішній день є зареєстрована в ній.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, так як ОСОБА_2 втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_4 , оскільки відсутня у даному житловому приміщення понад один рік, чим перешкоджає власнику у здійснені права користування та розпоряджання приватною квартирою тим, що станом на сьогоднішній день є зареєстрована в ній.
21.05.2015 рішенням Октябрського районного суду м.Полтави у справі №554/5498/15-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на - задоволено. Стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 28.04.2015 до повноліття дитини.
Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як слідує із рішення, батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: ОСОБА_1 - батько; ОСОБА_2 - мати.
07.12.2015 рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/13273/15-ц позов ОСОБА_4 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 15% частини зі всіх видів заробітку на користь на користь ОСОБА_4 , починаючи з дня подання позову, до суду, а саме з 21.10.2015.
20.12.2019 рішенням Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/1823/19 позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_5 23 років. Стягнення аліментів проводиться починаючи з 30.07.2019 (а.с.18,19)
Таким чином, на день розгляду справи у суді позивач має на утриманні окрім малолітньої доньки від другого шлюбу також повнолітнього сина від першого шлюбу ОСОБА_8 та непрацездатну матір, на користь яких стягуються аліменти за рішеннями судів. Отже з доходів позивача утримується 56,6 %, заробітної плати.
ОСОБА_1 працює в ТОВ «Надежда Рітейл 2017» на посаді начальника (завідувача) підрозділу АЗС/АГЗС, де отримує заробітну плату, що підтверджується копією довідки №81 ТОВ «Надежда Рітейл 2017» від 19 березня 2020 року (а.с.21)
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7, 11).
Частина 1 ст.18 Конвенції про права дитини визначає принцип загальної та однакової відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини та декларує, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, п ри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» №2037-VШ від 17.05.2017 частину другу ст.182 СК України викладено в такій редакції: "2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
Як слідує із п.17 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» : що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 ЗУ від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного позов про зменшення розміру адліментів підлягає задоволенню. Зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на доньку ОСОБА_3 з ј частини заробітку на 1/8 частину заробітку. Оскільки, з моменту присудження аліментів на доньку у 2015 році відбулось погіршення майнового стану позивача, виходячи з того, що позивач сплачує аліменти на утримання ще двох осіб : повнолітнього сина від першого шлюбу ОСОБА_8 з 2019 року та непрацездатну матір з 2015 року.
Судовий збір у справі сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду складає 1 681 грн. 60 коп. (а.с.22,23).
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Також стягнути з ОСОБА_9 судові витрати сплачені позивачем при подачі позову.
Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 247, 263, 280-283,354 ЦПК України, суд ,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_4 .
Зменшити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Відкликати виконавчий лист виданий Октябрським районним судом м. Полтави за рішенням від 21 травня 2015 року у цивільній справі №554/5498/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 (шістдесят) копійок.
Позивач - громадянин України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець АДРЕСА_2 зареєстрований АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач - громадянка України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Третя особа - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження - 36000, м.Полтава, вулиця Івана Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 05384696.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 20 днів зо дня отримання ним копії рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи можутьо тримати інформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.
Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.
Повний текст рішення складено 18 червня 2020 року.
Суддя І.О.Блажко
