Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 22-з/813/117/21
Номер справи місцевого суду: 947/4648/20
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Драгомерецький М. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
31.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справах Драгомерецького М.М., переглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Заїкіна А.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
04 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ від 17 лютого 2020 року №107-н «Про звільнення» із змінами, внесеними наказом від 17 лютого 2020 року №110-к «Про внесення змін до наказу КП «МПРС» від 17 лютого 2020 №107-к «Про звільнення», поновити її на посаді начальника юридичної служби Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», стягнути з казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на її користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді начальника юридичної служби казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 31 грудня 2020 року Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» оскаржило його у апеляційному порядку.
23 березня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Заїкіна А.П. з підстав існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів, а саме: на думку заявника, під час розгляду справ, стороною яких є Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба», дана колегія суддів знехтувала положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України щодо обов`язковості врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду в інших справах; заявник вважає, що дана колегія суддів намагається, під час розгляду справ за участю КП «Морська пошуково-рятувальна служба», захистити саме інтереси керівника Казенного підприємства; повторний автоматизований розподіл даної судової справи, на думку ОСОБА_1 , здійснено без достатніх на те правових підстав та за безпосереднім втручанням головуючого у справі судді Погорєлової С.О.; призначення розгляду справи на 15 червня 2021 року заявник пов`язує із упередженим ставленням до неї, як сторони у справі.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши підстави про відвід суддів Погорєлової С.О., Князюка О.В., Заїкіна А.П. викладені у заяві, приходжу до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судці не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06 жовтня 2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п.103,107).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Так, у якості підстави для відводу вказаної колегії суддів ОСОБА_1 зазначено те, що нібито суддями під час розгляду справ, стороною яких є Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба», не приймаються до уваги положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України щодо обов`язковості врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у інших справах, а також на те, що дана колегія суддів намагається, під час розгляду справ за участю Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», захистити саме інтереси керівника Казенного підприємства Сударева В.О .
Однак, розглянувши питання, з точки зору національного закону - ст. 36 ЦПК України, в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду слід зазначити, що суд не вбачає
об`єктивного та суб`єктивного критерію, а саме: наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суддів при вирішенні процесуальних питань, вказані у заяві обставини свідчать про незгоду заявника із процесуальними рішеннями суддів у інших справах, стороною яких не є ОСОБА_1 , також не знайшли свого підтвердження посилання ОСОБА_1 щодо захисту судовою колегією саме інтересів відповідача, що, відповідно до положень п. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що повторний автоматизований розподіл даної судової справи, здійснено без достатніх на те правових підстав та за безпосереднім втручанням головуючого судді Погорєлової С.О. слід зазначити наступне.
Суддя Сегеда С.М., визначений 11 січня 2021 року автоматизованою системою не входить до числа суддів-членів складу постійно діючої колегії судді-доповідача Погорєлової С.О., яка визначена у Додатку №6 до Тимчасових Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді.
Відповідно до п. 3.12 Тимчасових Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді з метою належної організації роботи суду, забезпечення можливості проведення судових засідань, призначених на певний час, суддя - доповідач має право звернутись про заміну судді, визначеного автоматизованою системою не із числа суддів-членів складу постійно діючої колегії, у разі: якщо відповідне визначення відбулося під час перебування судді - члена складу в відпустці, на лікарняному, у відрядженні; змін у персональному складі колегії (формування нового складу); якщо відбулося внаслідок очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді для розгляду справи; визначення складу суду всупереч засадам формування постійно діючих колегій з технічних причин під час автоматичного розподілу справ, переданих від Апеляційного суду Одеської області.
Згідно розпорядження керівника апарату Одеського апеляційного суду Холод В.В. від 19 січня 2021 року, відповідно до п. п. 2.3.49, 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у справі було призначено повторний розподіл.
Повторний автоматизований розподіл справи відбувся у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідно до якого автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Отже, передбачених цивільно-процесуальним законодавством порушень щодо проведення повторного автоматизованого розподілу справи, втручання в автоматизований розподіл справи, за наявними у справі матеріалами не виявлено.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що призначення розгляду справи на 15 червня 2021 року нібито пов`язано із упередженим ставленням до неї, як сторони у справі, суд зазначає наступне.
Процедурне питання щодо призначення розгляду справи вирішувалось з урахуванням надмірного навантаження та вже раніше призначених справ, які знаходяться у провадженні головуючого у справі судді.
Значний інтервал до судового засідання є наслідком надмірного навантаження у суддів апеляційного суду.
Збільшення навантаження на суддів, є наслідком скорочення чисельності суддів Одеського апеляційного суду (з 48 до 16), в результаті реформування судової системи в Україні.
За належну організацію функціонування судової системи, здатної забезпечити розгляд справи упродовж розумних строків, несе відповідальність - держава (див. рішення у справі «Міласі проти Італії» та інші).
Вирішення питань надмірного навантаження суддів, та відповідальності за надмірне навантаження на суддів є структурною проблемою, яку також повинна вирішувати держава.
Отже, зазначені обставини також не можуть бути підставою для відводу суддів в порядку ч. 5 ст. 36 ЦПК України.
При цьому, у заяві про відвід відсутні підстави для заявленого відводу колегії суддів, що містяться в національному законі, не наведеного жодного належного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Заїкіна А.П. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Враховуючи, що вказані підстави для відводу складу судової колегії, належним чином не доведені та у встановленому порядку не підтверджені заявником, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Заїкіна А.П.слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Заїкіна А.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- відмовити.
Повернути матеріали справи для розгляду апеляційної скарги Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року у встановленому законом порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 31 березня 2021 року.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький
