ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про розгляд клопотання
"02" березня 2021 р.Справа № 916/1267/16Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали клопотання Державного підприємства „Медісан лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Республіка Молдова щодо застосування заходів щодо захисту майна Республіки Молдова
та матеріали справи
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „УМБ ФІНАНС
до боржника: Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства „Медісан лікувально санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова „Санаторій Сенетатя, Одеська область, Білгород Дністровський район, смт. Сергіївка
про визнання банкрутом
Встановив:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2016р. (суддя Зеленов Г.М.) порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства „MEDISAN лікувально санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова „Санаторій Сенетатя (далі Дочірнє підприємство „Санаторій Сенетатя); визнано Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго кредитором до Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя на суму безспірних вимог 575326, 72 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя; розпорядником майна боржника Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя призначено арбітражного керуючого Борисовича Є.І. (т. 1 а.с. 86-90).
Ухвалою попереднього засідання суду від 11.08.2016р. затверджено поданий розпорядником майна боржника реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя (т. 2 а.с. 87-91).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.11.2016р. замінено ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго на його правонаступника ТОВ „УМБ Фінанс (т. 4 а.с. 26-28).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2016р. введено процедуру санації Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя строком на шість місяців до 09.06.2017р.; призначено керуючим санацією Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя арбітражного керуючого Клименка М.А. (т. 4 а.с. 106-111).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2016р. затверджено план санації Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя строком на шість місяців, до 22.06.2017р. (т. 5 а.с. 59-66). Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2018р. (т. 9 а.с. 93-110) скасовано постанову Господарського суду Одеської області від 06.03.2018р. (суддя Лепеха Г.А.) (т. 8 а.с. 120-123), якою припинено процедуру санації Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Сніткіної І.А.; визнано банкрутом Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя; призначено ліквідатором Дочірнього підприємства „Санаторій Сенетатя Сніткіну І.А.; справу №916/1267/16 про банкрутство Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства „MEDISAN лікувальносанаторної відновлюваної асоціації Державної канцелярії республіки Молдова „Санаторій Сенетатя направлено до господарського суду Одеської області для розгляду на стадію процедури санації боржника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2019р. (суддя Найфлейш В.Д.) провадження по заяві Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання недійсними результатів аукціону та недійсними договорів купівлі-продажу (вх.№3-723/17 від 09.06.2017р.) закрито; Заяву ДП Medisan лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова від 21.11.2017 (вх. №3-1362/17) задоволено частково; визнано недійсними результати аукціону, проведеного Приватним підприємством Агенція з реалізації проблемних активів Технореал з продажу майна Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства MEDISAN лікувально санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова Санаторій Сенетатя від 13.02.2017; зобов`язано переможця аукціону ТОВ Аскор плюс повернути боржнику Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями Державного підприємства MEDISAN лікувально санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова Санаторій Сенетатя майно, придбане на аукціоні 13.02.2017, а саме блок №5 (будівля для приїжджих літ. А), що розташоване за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 37; автогосподарство за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Пирогова, 1; артезіанська свердловина №SM за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка; в решті вимог заяви відмовлено; клопотання керуючого санацією арбітражного керуючого Сніткіної І.А. про затвердження змін до плану санації ДП Санаторій Сенетатя та продовження процедури санації (вх. №3-937/18 від 16.11.18р.) відхилено; заяву Державного підприємства MEDISAN лікувально санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова про зобов`язання керуючого санацією вчинити певні дії (вх. №24711/17 від 21.11.2017р.) відхилено; заяву Державного підприємства MEDISAN лікувально санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова про перевірку реєстру вимог кредиторів та анулювання виплати арбітражному керуючому Клименко М.А. та ПП Гепард-Сервис-Плюс (вх.№ 3184/18 від 13.02.2018р.) відхилено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2019р. справу прийнято до свого провадження суддею Грабован Л.І. (т. 12 а.с. 253-256).
Справа №916/1267/16 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства „Медісан лікувально санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова „Санаторій Сенетатя перебувала за межами суду у зв`язку з направленням до апеляційної та касаційної інстанцій з 04.11.2019р. по 16.02.2021р., внаслідок чого не розглядалась Господарським судом Одеської області в ці періоди.
Державне підприємство „Медісан лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Республіка Молдова звернулося із клопотанням за вих. №93 від 22.05.2020р. (вх. № 3-248/20 від 22.07.2020р.) про:
1) задоволення клопотання;
2) виключення будівель (адміністративний корпус, 9-ти поверхова будівля, ідальня-клуб, душове відділення, грязьові ванни, котельня, пансіон №5), предмети технічно-муніципальної інфраструктури (розміщені на всьому периметрі площа, на якій розташоване ДП «Санаторій Сенетатя»), а також інвентаризоване майно з дебіторської маси;
3) скасування/повернення звіту керівника санації стосовно виконання плану санації;
4) повернення сторони на початкову позицію з поверненням майна Республіці Молдова (в особі Державної канцелярїї), із скасуванням результатів всіх торгів, а також поверненням грошових коштів, отриманих в результаті торгів (які було проведено в межах справи) від кредиторів:
5) зобов`язання керівника санації сплатити суму 13 200 грн. (еквівалент балансової вартості ВА «Санаторій Сенетатя»);
6) зобов`язання керівника санації сплатити суму 13 200 грн. (еквівалент балансової вартості ВА «Санаторій Сенетатя») в якості компенсації моральної шкоди, заподіяної внаслідок правової недостовірності (яка випливає з безповоротного захоплення площі компетентними органами Одеси і третіми особами з недотриманням принципу законності);
7) надання розпорядження щодо застосування заходів з метою захисту і зберігання майна, яке належить Республіці Молдова шляхом: а) накладення арешту на майно (зазначене в п. 2, яке перебуває у покупців-учасників торгів, організованих стосовно справи; зокрема, торги від 13.02.2017р. та майно, яке продається в період 10.05.2019-10.08.2019) до ухвалення остаточного рішення у справі; б) застосування заборони щодо внесення до земельного реєстру або реєстрації будь-яких прав покупця і субнабувачами і/або третіми особами в земельному реєстрі /книзі нерухомого майна; в) накласти мораторій на відчуження майна (зазначеного в п. 2) покупцями, субнабувачавми і/або третіми особами до остаточного розгляду справи з ухваленням рішення без права оскарження.
Враховуючи те, що вимоги, викладені в п. 7 клопотання є вимогами щодо застосування заходів забезпечення позову, суд розглядає клопотання в цій частині (п.7) за правилами ст.ст. 136-140 ГПК України
При цьому, суд зазначає, що клопотання в частині п.п.1-6, призначено до розгляду у судовому засіданні ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2021р.
У клопотанні зазначено про існування ризику, що майно буде відчужено, факт, який встановлюється оголошеннями, розміщеними на веб-сайтах компаній нерухомості і фізичних осіб України.
До вказаного клопотання додано: витяг із Статуту ДП «Medisan»; лист ТОВ «Бізнес-Гарант» №17 від 19.07.2016р.; Статут ВА «Санаторій Сенетатя».
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У клопотанні заявником не вказано в межах якого позову подано таке клопотання; доказів подання такого позову або наміру подати позов, до пред`явлення якого подано клопотання, не надано.
За правилами ст. 136 ГПК України статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.п. 1,3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.
Ч. 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ч.ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Ст. 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі № 910/773/19).
Так, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів Державного підприємства „Медісан лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Республіка Молдова щодо необхідності застосування заходів щодо захисту майна з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд встановив, що не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявленого клопотання.
Ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, суд відмовляє Державному підприємству „Медісан лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Республіка Молдова у задоволенні клопотання за вих. №93 від 22.05.2020р. (вх. № 3-248/20 від 22.07.2020р.) в частині викладеній в в п. 7, про надання розпорядження щодо застосування заходів з метою захисту і зберігання майна, яке належить Республіці Молдова шляхом: а) накладення арешту на майно (зазначене в п. 2, яке перебуває у покупців-учасників торгів, організованих стосовно справи; зокрема, торги від 13.02.2017р. та майно, яке продається в період 10.05.2019-10.08.2019) до ухвалення остаточного рішення у справі; б) застосування заборони щодо внесення до земельного реєстру або реєстрації будь-яких прав покупця і субнабувачами і/або третіми особами в земельному реєстрі /книзі нерухомого майна; в) накласти мораторій на відчуження майна (зазначеного в п. 2) покупцями, субнабувачами і/або третіми особами до остаточного розгляду справи з ухваленням рішення без права оскарження.
Керуючись ч. 6 ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Державному підприємству „Медісан лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Республіка Молдова у задоволенні клопотання за вих. №93 від 22.05.2020р. (вх. № 3-248/20 від 22.07.2020р.) в частині викладеній в п.7, про надання розпорядження щодо застосування заходів з метою захисту і зберігання майна, яке належить Республіці Молдова шляхом: а) накладення арешту на майно (зазначене в п. 2, яке перебуває у покупців-учасників торгів, організованих стосовно справи; зокрема, торги від 13.02.2017р. та майно, яке продається в період 10.05.2019-10.08.2019) до ухвалення остаточного рішення у справі; б) застосування заборони щодо внесення до земельного реєстру або реєстрації будь-яких прав покупця і субнабувачами і/або третіми особами в земельному реєстрі /книзі нерухомого майна; в) накласти мораторій на відчуження майна (зазначеного в п. 2) покупцями, субнабувачами і/або третіми особами до остаточного розгляду справи з ухваленням рішення без права оскарження.
Ухвала набрала законної сили 02.03.2021р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду або Господарського суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Копію ухвали надіслати: Державному підприємству „Медісан лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Республіка Молдова (МD-2012, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Щусева, 35).
Суддя Л.І. Грабован