У х в а л а
22 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 201/1426/20-ц
провадження № 61-2537 ск 21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи - акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк», первинна профспілкова організація трудового колективу головного офісу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», про визнання незаконним та скасування рішення засідання комітету первинної профспілкової організації,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня
2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року апеляційну скаргу первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 22 липня 2020 року залишено без змін.
10 лютого 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку
первинною профспілковою організацією співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» подано касаційну скаргу (надійшла 18 лютого 2021 року), в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки згідно відбитку штампу на поштовому конверті подана 10 лютого 2021 року.
У касаційній скарзі первинна профспілковою організацією співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано лише 11 січня 2021 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Разом з тим наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, а саме на те, що повний текст постанови апеляційного суду заявник отримав 11 січня 2021 року,
не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки на їх підтвердження не надано жодних доказів і не зазначено, що перешкоджало отримати рішення суду у визначений законом строк, ураховуючи, що заявник подавав апеляційну скаргу і зобов`язаний слідкувати за ходом розгляду його апеляційної скарги. Судове рішення оприлюднено у Єдиному державному реєстру судових рішень 23 грудня 2020 року. Обов`язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи, а отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду
в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга первинна профспілковою організацією співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Як підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Проте, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України
в касаційній скарзі не зазначено постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що
не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Також, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України,
не зазначено щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосував апеляційний суд не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
За таких обставин, первинній профспілковій організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену реакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції
до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2021 року касаційна скарга надійшла до суду без квитанції про сплату судового збору, про що зазначено у додатку до касаційної скарги.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання незаконним та скасування рішення засідання комітету первинної профспілкової організації), яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми таким чином (840 грн 80 коп.*200% =
1 681 грн 60 коп.).
Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 681 грн 60 коп.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
Визнати наведені первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2020 рокунеповажними.
Касаційну скаргу первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 22 березня
2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько
