ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8095/20 Справа № 201/1426/20 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 27
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого судді Макарова М.О.
суддів Деркач Н.М., Демченко Е.Л.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційноюскаргою Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи: Акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк», Первинна профспілкова організація трудового колективу Головного офісу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», про визнання незаконним і скасування рішення засідання комітету Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»,-
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», про визнання незаконним і скасування рішення засідання комітету Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 січня 2020 року на засіданні комітету Профспілки прийнято оформлене протоколом № 21 рішення про направлення наглядовій раді AT КБ «Приватбанк» письмової вимоги про розірвання трудового договору (звільнення) з головою правління банку ОСОБА_3 , з підстав порушення ним ст. 10 ЗУ «Про колективні договори та угоди». Того ж дня за наслідками прийняття цього рішення Профспілкою на адресу наглядової ради банку направлено вимогу в порядку ст. 45 КЗпП України про розірвання трудового договору з головою правління AT КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 .
Позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим і незаконним, оскільки у Профспілки відсутнє право на його прийняття з огляду на положення ст.ст. 10, 11, 19 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.ст. 10, 45 КЗпП України, ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про колективні договори і угоди», якими передбачено певні умови для застосування ст. 33 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 45 КЗпП України. Зазначив, що таке право може існувати лише за наявності взаємозв`язку між діяльністю профспілкової організації та підприємством, що реалізується шляхом укладення колективного договору.
Також у позові вказано, що відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно із яким при розгляді справ, пов`язаних з вимогами профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником або усунення його із займаної посади, слід виходити з того, що згідно зі ст. 45 КЗпП (в редакції від 19.01.1995р.) така вимога може бути заявлена профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, і вона може бути оскаржена до суду працівником або власником чи уповноваженим ним органом у двотижневий строк. Однак колективний договір між AT КБ «Приватбанк» і Профспілкою ніколи не укладався. Тому вимога про розірвання трудового договору відповідно до приписів ст. 33 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» є незаконною. Позивач зазначає, що у єдиному державному реєстрі зареєстровано 23 профспілкових організацій банку. Профспілку відповідача зареєстровано лише 19 червня 2019 року. Отже наразі у банку діє 24 організації профспілок з різним статусом. Оскаржуване рішення прийняте без погодження з іншими 23-ми організаціями профспілок.
Стосовно необґрунтованості рішення та відсутності підстав для задоволення вимоги про розірвання трудового договору з головою правління банку, зазначив, що первинна профспілкова організація має право звернутися із вимогою до керівника про розірвання трудового договору лише за наявності порушень, які вчинив керівник підприємства. В оскаржуваному рішенні вказані обставини, які не є порушеннями позивачем трудових обов`язків, а те що банк не розпочав переговори з укладення колективного договору, тим самим відмовився від участі у переговорах з укладення колективного договору. Позивач заперечував порушення ним ст. 10 Закону про колективні договори, вважав, що ним дотримані вимоги закону. На обґрунтування своєї позиції пояснив, що 09 липня 2019 року Всеукраїнською Професійною спілкою працівників АТ КБ «Приватбанк» (далі Всеукраїнська профспілка) надісланий лист, яким повідомлено позивача про формування Всеукраїнською профспілкою та відповідачем спільного представницького органу для ведення переговорів та укладення колективного договору, висунення представників профспілкових організації для участі у двосторонній робочій комісії. Однак, ні Всеукраїнською профспілкою, ні відповідачем не підтверджений факт формування спільного представництво органу. Лист підписаний ОСОБА_4 як головою Всеукраїнської профспілки, жодних доказів того, що такий лист направлено також від імені відповідача надано не було. Згодом Всеукраїнською профспілкою направлене банку повідомлення № 10/12-01 від 10 грудня 2019 року про початок переговорів з питань укладення колективного договору. Позивач надавав змістовні відповіді на усі листи відповідача з приводу укладення колективного договору, не ухилявся від участі у соціальному діалозі.
Позивач вказує, що відповідач кілька разів приймав рішення про звернення до наглядової ради банку про розірвання з керівником банку трудового договору, звертався до наглядової ради банку із вимогою розірвати трудовий договір. Спори щодо оскарження таких рішень розглядаються судами.
Враховуючи викладене, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Комітету Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк», оформлене протоколом № 21 від 21 січня 2020 року, про направлені наглядовій раді AT КБ «Приватбанк» письмової вимоги про розірвання трудового договору з ОСОБА_3 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , та визнано незаконним і скасовано рішення засідання комітету Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», оформлене протоколом № 21 від 21 січня 2020 року, про направлення Наглядовій Раді Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» письмової вимоги про розірвання трудового договору з головою правління Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ст. 275 КЗпП України прямо передбачає право профспілки на прийняття рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з керівником підприємства за відсутності укладеного колективного договору. Апелянт зазначає, що усі професійні спілки мають рівні права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже,враховуючи викладенеапеляційна скаргаПервинної профспілковоїорганізації співробітниківАкціонерного товариствакомерційного банку«Приватбанк» нарішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що колективні переговори здійснюються спеціально утвореною для цього робочою комісією, яка складається з представників сторін. Сторони не заперечують той факт, що робоча комісія з представників сторін створена не була. Фактично сторони лише обмінялися листами, які свідчать про намір вести переговори для чого створити робочу комісію. Тому не можна говорити про ухилення від участі у переговорах щодо укладення колективного договору, коли ще не створена комісія для їх ведення. Встановивши вказані обставини справи, суд вважав, що висновки Профспілки, відображені в оскаржуваному рішення щодо ухилення від участі у колективних переговорах з боку позивача є передчасними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 09 липня 2019 року Всеукраїнською професійною спілкою працівників АТ КБ «Приватбанк» (Всеукраїнська профспілка) на адресу голови правління АТ КБ «Приватбанк» Петра Крумханзла надісланий лист № 09.07/01, яким повідомлено позивача про формування Всеукраїнською профспілкою та Первинною профспілковою організацією співробітників АТ КБ «Приватбанк» (відповідачем) спільного представницького органу для ведення переговорів та укладення колективного договору.
З метою започаткування переговорів стосовно колективного договору та у відповідності до ст. 10 статуту, запропоновано створити робочу комісію. Наданий склад спільного представницького органу від двох вказаних профспілок в особі 7-ми осіб.
На вказаний лист Всеукраїнської профспілки банком надана відповідь від 25 липня 2019 року за № Е.30.0.0.0/4-153864 про те, що банк готовий розпочати переговори та запропоновано представників в робочу комісію для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору в особі 7-ми осіб. Для вирішення організаційних питань щодо початку роботи комісії запропоновано звернутися до ОСОБА_5 (одного з членів робочої комісії).
10 грудня 2019 року Всеукраїнською профспілкою направлено на адресу голови правління АТ КБ «Приватбанк» Петра Крумханзла повідомлення №10/12-01 про початок переговорів з питань укладення колективного договору та надано пропозиції щодо порядку ведення переговорів та умов колективного договору у додатках №№ 1, 2 до листа.
На вказаний лист Всеукраїнської профспілки банком надана відповідь від 16 грудня 2019 року за 20.1.0.0.0/7-247697 про те, що банк готовий розпочати колективні переговори з профспілкою, чим підтверджує початок колективних переговорів з профспілковою стороною та закликає Профспілку як сторону соціального діалогу до активної співпраці з даного питання з тим, щоб не пізніше січня 2020 року налагодити активний процес щодо розробки та обговорення проекту колективного договору. Разом з тим, зазначив, що для забезпечення ефективності та законності процедури ведення елективних переговорів до моменту переходу до активної стадії таких переговорів Банк повинен вжити певних організаційних заходів. Банк як роботодавець кількатисячного колективу працівників до укладення колективного договору зобов`язаний пересвідчитися у належному представництві та врахуванні інтересів усіх працівників банку при розробці проекту такого колективного договору та веденні переговорів, а також забезпечити дотримання вимог репрезентативності та принципів ведення соціального діалогу між банком та стороною найманих працівників. Пояснив, що з огляду на положення ст. 3 ЗУ «Про колективні договори і угоди», ст.ст. 3, 5, 6 ЗУ «Про соціальний діалог в Україні», банк зобов`язаний приділити належну увагу та виділити необхідний час для того, щоб пересвідчитися у дотриманні вимог репрезентативності та належного представництва найманих працівників з боку профспілкової сторони. Серед іншого, банк повинен встановити наявність інших організацій, уповноважених найманими працівниками банку на представництво їх інтересів, а у разі наявності таких - з`ясувати питання щодо їх готовності та наміру представляти трудовий колектив при погодженні колективного договору. З огляду на територіальну розгалуженість банка та кількість найманих працівників для реалізації такої задачі знадобиться додатковий час та виділення необхідних ресурсів. Вказав, що банк докладе максимум зусиль для якнайшвидшого вирішення даного питання та повідомить про результати Профспілку найближчим часом. Посилався у листі й на те, що відповідно до ч. 6 ст. 4 ЗУ «Про колективні договори і угоди» сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання необхідних даних для вироблення відповідних рішень і пошуку компромісів. Вважав, що отримання даних щодо організацій, уповноважених на представництво працівників банку, є законним обов`язком банку як роботодавця та сторони соціального діалогу. Водночас запевнив, що банк докладе всіх зусиль для пришвидшення переговорного процесу з урахуванням інтересів банку, його працівників та профспілкових організацій.
21 січня 2020 року відбулося засідання Комітету Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк», оформлене протоколом № 21, на якому були присутні 4 особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .. Останній доповів, що йому стало відомо про те, що 09 липня 2019 року Всеукраїнська професійна спілка працівників АТ КБ «Приватбанк» своїм листом № 09/07/01 повідомила голову Правління AT КБ «Приватбанк» П. Крумханзла про формування спільного представницького органу профспілок, що захищають трудові та соціальні права співробітників AT КБ «Приватбанк», для укладення колективного договору, повідомила про склад сформованого для цього вищенаведеними профспілками - Всеукраїнською професійною спілкою працівників АТ КБ «Приватбанк» та Первинною профспілковою організацією співробітників АТ КБ «ПриватБанк» представницького органу. 21 липня 2019 року голова Правління AT КБ «Приватбанк» П. Крумханзл від імені банку повідомив про згоду розпочати переговори та повідомив прізвища службових осіб банку, які уповноважені вести їх від імені роботодавця. 10 грудня 2019 року Всеукраїнська професійна спілка працівників АТ КБ «Приватбанк», діючи як від свого імені, так і від імені Первинної профспілкової організації співробітників AT КБ «Приватбанк» та вищенаведеного представницького органу, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про колективні договори та угоди» повідомила голову Правління AT КБ «Приватбанк» П. Крумханзла про початок переговорів з питань укладення колективного договору, надіслала йому пропозиції щодо порядку ведення переговорів та щодо змісту колективного договору в формі проекту цього договору. Але голова правління AT КБ «Приватбанк» своїм листом № 20.1.0.0.0/7-247697 від 16 грудня 2019 року відмовився від ведення переговорів. Отже, системна відмова ОСОБА_10 від укладення колективного договору є безумовним доказом його ухилення від цього обов`язку, передбаченого законом та грубого порушення ст. 10 ЗУ «Про колективні договори і угоди».
Враховуючи наведене і положення ст. 17 ЗУ «Про колективні, договори і угоди», ст. 45, п. 9 ст. 247 КЗпП України, ОСОБА_7 запропонував звернутися до наглядової ради АТ КБ «Приватбанк» з вимогою про звільнення голови банку Петра Крумханзла із займаної посади шляхом розірвання трудового договору за ухилення від участі в переговорах щодо укладення колективного договору, тобто за порушення ст. 10 ЗУ «Про колективні договори і угоди».
На засіданні одностайно прийняте рішення: звернутися до наглядової ради АТ КБ «Приватбанк» з вимогою про звільнення голови банку Петра Крумханзла із займаної посади шляхом розірвання трудового договору за ухилення від участі в переговорах щодо укладення колективного договору, тобто за порушення ст. 10 ЗУ «Про колективні договори і угоди». Доручено голові Комітету Профспілки Шевченку М.В. підготувати, підписати, направити вимогу.
Встановлено, що 22 січня 2020 року від імені голови Профспілки Шевченка М.В. наглядовій раді AT КБ «Приватбанк» скерована вимога в порядку ст. 45 КЗпП про розірвання трудового договору з головою правління АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 за порушення ст. 10 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Згідно ст. 33 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 247 КЗпП України передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації приймає рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", законодавство про працю, ухиляється від участі в переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов`язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.
Таким чином, законодавство містить норми, що створюють правове підґрунтя для прийняття Профспілкою рішення про звернення з Вимогою про звільнення.
Виходячи з буквального тлумачення ст.ст. 45, 247 КЗпП таке рішення може бути прийняте Профспілкою виключно за умови вчинення керівником підприємства порушень законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону про профспілки.
Крім того, для прийняття такого рішення Профспілка повинна мати необхідний обсяг представницьких повноважень.
Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ, пов`язаних з вимогами профспілкового чи іншого, уповноваженого на представництво трудовим колективом органу, про розірвання трудового договору (контракту) з керівником або усунення його із займаної посади, слід виходити з того, що згідно зі ст. 45 КЗпП така вимога може бути заявлена профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір.
Відповідно до ст. 10 КЗпП колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Частина 2 ст. 7 ЗУ «Про колективні договори і угоди» від 01 липня 1993 року передбачає, що саме у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.
Частина 1 ст. 15 вказаного Закону передбачає, що контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.
Тобто, діюче законодавство передбачає певні умови застосування статті 33 Закону про профспілки та ст. 45 КЗпП України, які передбачають наявність взаємозв`язку між діяльністю профспілкової організації та підприємством, керівнику якого може бути пред`явлено вимогу щодо розірвання трудового договору.
Такий взаємозв`язок, зокрема, проявляється у вигляді укладеного між профспілковою організацією та підприємством колективного договору.
Сторони у справі не заперечують, що колективний договір між ним ніколи не укладався.
Встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутність колективного договору між Банком та Профспілкою свідчить про відсутність у відповідача повноважень на прийняття оскаржуваного рішення.
Так, працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку.
Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.
Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки (стаття 2, частини перша, друга статті 246 Кодексу законів про працю України).
Права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 244 КЗпП України).
За змістом статей 1, 2 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Статтею 42 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що роботодавець зобов`язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.
Приписами ст. 10 КЗпП України та ст.1 ЗУ «Про колективні договори і угоди» визначено, що колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Колективний договір укладають роботодавець з однієї сторони і один або кілька профспілкових органів, а у разі відсутності таких органів представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (ст. 3 ЗУ «Про колективні договори і угоди»).
Позивач вказував, що у банку створені ще 23 профспілкових організації з різними статусами.
При цьому, представник Первинної профспілкової організації трудового колективу Головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» пояснив, що відповідач не узгоджував оскаржуване рішення з іншими профспілковими організаціями, які діють у банку.
Як видно з оскаржуваного рішення, воно прийняте фактично чотирма особами, що, при відсутності колективного договору з банком, додатково вказує, що оскаржуване рішення не може виражати спільну волю (інтерес) всього колективу АТ КБ «ПриватБанк» на звільнення голови його правління.
Згідно ст. 33 Закону про профспілки, первинна профспілкова організація має право звернутися із відповідною вимогою лише стосовно чітко визначених порушень, які здійснює особисто керівник підприємства.
В якості обґрунтування вимоги розірвання трудового договору в оскаржуваному рішенні вказане ухилення від участі у переговорах щодо укладення колективного договору, тобто порушення ст. 10 ЗУ «Про колективні договори і угоди».
Суд першої інстанції вірно не погодився з доводами відповідача про те, що з боку позивача допущене ухилення від участі у переговорах щодо укладення колективного договору, і що це є порушенням ст. 10 ЗУ «Про колективні договори і угоди».
Стаття 10 ЗУ «Про колективні договори і угоди» розкриває процедуру ведення колективних переговорів.
Укладенню колективного договору, угоди передують колективні переговори.
Будь-яка із сторін не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок переговорів.
Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори.
Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сторонами і оформляється відповідним протоколом.
Для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору, угоди утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами.
Сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання необхідних даних для вироблення відповідних рішень і пошуку компромісів.
Сторони колективних переговорів зобов`язані надавати учасникам переговорів всю необхідну інформацію щодо змісту колективного договору, угоди. Учасники переговорів не мають права розголошувати дані, що є державною або комерційною таємницею, і підписують відповідні зобов`язання.
Робоча комісія готує проект колективного договору, угоди з урахуванням пропозицій, що надійшли від працівників, трудових колективів галузей, регіонів, громадських організацій, і приймає рішення, яке оформляється відповідним протоколом.
Відповідно до ч. 3. ст. 4 ЗУ «Про соціальний діалог в Україні» для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах та у міжнародних заходах склад суб`єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців визначається за критеріями репрезентативності.
Листом від 25 липня 2019 року №Е.30.0.0.0/4-153864 головою правління банку повідомлено про готовність до початку переговорного процесу, обрання представників роботодавця до робочої комісії для ведення переговорів.
У листі від 16 грудня 2019 року вих. №20.1.0.0.0/7-247697 голова правління банку повідомив відповідача про необхідність пересвідчитися у дотриманні вимог репрезентативності, представництві найманих працівників профспілкової сторони, необхідність встановити наявність інших організацій, уповноважених найманими працівниками банку на представництво їх інтересів, з`ясувати про готовність представляти трудовий колектив, з`ясувати наміри інших первинних профспілкових організацій із прийняття участі у колективних переговорах.
Означені відповіді на можна вважати ухиленням від ведення переговорів та укладення колективного договору.
У статті 10 ЗУ «Про колективні договори і угоди» визначено, що для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору, угоди утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами.
Отже, зі змісту вказаної норми слідує, що колективні переговори здійснюються спеціально утвореною для цього робочою комісією, яка складається з представників сторін.
Сторони не заперечують той факт, що робоча комісія з представників сторін створена не була.
Фактично сторони лише обмінялися листами, які свідчать про намір вести переговори для чого створити робочу комісію. Однак вказане не свідчить про ухилення від участі у переговорах щодо укладення колективного договору, коли ще не створена комісія для їх ведення.
Встановивши, що згідно ст. 10 ЗУ «Про колективні договори і угоди» ведення колективних переговорів складається з декількох етапів: повідомлення іншої сторони про початок переговорів, утворення робочої комісії, визначення сторонами (протокольно) порядку ведення переговорів, розроблення проекту колективного договору, для чого проводяться консультації, експертизи, отримуються пропозицій працівників, трудових колективів галузей, регіонів, громадських організацій, потім робочою комісією приймається рішення, яке оформляється протоколом, про затвердження проекту колективного договору суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що висновки Профспілки, відображені в оскаржуваному рішення щодо ухилення від участі у колективних переговорах з боку позивача є передчасними.
Доводи апелянта в скарзі про те, що ст. 275 КЗпП України прямо передбачає право профспілки на прийняття рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з керівником підприємства за відсутності укладеного колективного договору, усі професійні спілки мають рівні права, - колегія суддів вважає безпідставними, так як ведення колективних переговорів здійснюється в декілька етапів, які відповідачем дотримано не було.
Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Первинної профспілковоїорганізації співробітниківАкціонерного товариствакомерційного банку«Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Н.М. Деркач
Е.Л.Демченко
