Рішення
Іменем України
Справа № 712/8522/19
Провадження №2/712/78/21
05 лютого 2021 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко О.П.
представника позивача адвоката Лучинович І.В.
представника відповідача ОСОБА_1
представника відповідачки адвоката Бакатуро Р.М.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА МІГ" до АТ «БМ Банк», приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяни Миколаївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності, витребування майна у добросовісних набувачів,
В С Т А Н О В И В:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог та аргументів учасників справи
Позивач ТОВ "ФІРМА МІГ" звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів ПАТ «БМ Банк», приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяни Миколаївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вимогами: визнати протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. №34587019 від 03.04.2017 про реєстрацію за ПАТ «БМ Банк» права власності на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , витребування у добросовісних набувачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ» частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , стягнення з відповідачів солідарно понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2008 у справі №07/5352 набув права власності на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення «1-1», «1-2», «1-3»). Право власності зареєстроване 11.06.2011, реєстраційний номер майна 26191024. 19.07.2011 між ПАТ «БМ Банк» та ПП «Сфера-Дизель» укладено договір відновлювальної кредитної лінії, згідно з п.п. 1.1-1.3 якого Банк зобов`язується надавати на умовах цього договору, а позичальник - отримати і повернути кредит у розмірі 4 500 000 грн., з остаточним терміном повернення не пізніше 18.01.2013, відповідно до графіку. В цей же день між Позивачем та Банком укладено договір №6/45/190741-1 іпотеки нерухомого майна, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого ( в редакції додаткового договору від 27.07.2012) Позивач як майновий поручитель, передав Банку в іпотеку 8 об`єктів нерухомого майна, в тому числі, частину нежитлового приміщення -по АДРЕСА_1 , в якості забезпечення виконання зобов`язань Позичальником (ПП «Сфера-Дизель») за вказаним кредитним договором від 19.07.2011. В подальшому сторонами укладено додаткові угоди в частині зміни строку кредитування, термін остаточного повернення коштів згідно з редакцією за додатковим договором від 30.08.2012 визначений не пізніше 17.01.2014. 11.06.2013 Відповідач 1 направив Позивачу вимогу про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором від 19.07.2011, згідно з якою повідомив, що станом на 04.06.2013 заборгованість позичальника (ПП «Сфера-Дизель») становить 4 201 564,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3 695 000, 00 грн.; заборгованість по процентам - 90 805,89 грн.; прострочена заборгованість по процентам - 398 416,05 грн.; пеня - 17 342,06 грн. Банк встановив строк упродовж 30 календарних днів з моменту отримання погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі. Попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога отримана Позивачем 15.06.2013. 14.01.2014 Банк звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою про стягнення коштів за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки до ПП «Сфера-Дизель» (як позичальника), ОСОБА_4 (як поручителя) та ТОВ «Фірма-Міг» (як майнового поручителя). Ухвалою Придніпровського районного суду від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц провадження у справі в частині вимоги ПАТ «БМ Банк» до ТОВ «Фірма Міг» про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито. Мотивуючи тим, що вирішення вказаної вимоги віднесено до юрисдикції господарського суду, позаяк обидві сторони є юридичними особами. Рішенням Придніпровського районного суду від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24.07.2014, позовні вимоги до ПП «Сфера-Дизель», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011 задоволені частково. Стягнуто з ПП «Сфера-Дизель», ОСОБА_4 солідарно загальну заборгованість у розмірі 4 706 674, 67 грн. В розрахунок заборгованості, згідно з мотивувальною частиною рішення визначено: строкову заборгованість по кредиту (тіло кредиту) - 1 500 000,00 грн., прострочену заборгованість (по тілу кредиту) - 2 195 000,00 грн.; строкову заборгованість по процентам -819 717,21 грн.; пеня - 117 450,06 грн. 27.08.2014 судом направлено ПАТ «БМ Банк» виконавчі листи на виконання зазначеного судового рішення. 19.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно Позивача, зокрема, вказану частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , в рахунок стягнення заборгованості на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 за період з 19.07.2011 до 27.11.2013. Разом з тим, в подальшому Позивачу стало відомо, що 03.04.2017 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. винесено рішення №34587019 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , за ПАТ «БМ Банк». За вказаним фактом, на підставі заяви Позивача, розпочато кримінальне провадження №12017251010008059 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Окрім того, в подальшому Позивачу стало відомо, що на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., ПАТ «БМ Банк» продав у спільну часткову власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначене нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 . Одночасно рішення про державну реєстрацію права власності Позивачем оскаржено до Міністерства юстиції України (в порядку ст. 37 ЗУ «Про державу реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2017 №2336/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», скаргу ТОВ «Фірма Міг» задоволено у повному обсязі, скасовано, в тому числі, рішення про державну реєстрацію №34587019, прийняте приватним нотаріусом Науменко Т.М. Зазначений наказ оскаржено Банком до Окружного адміністративного суду м. Києва. Та згідно з рішенням цього суду від 29.10.2018 у справі №826/9614/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019, зазначений наказ Міністерства юстиції України визнано протиправним та скасовано, з підстав пропуску Позивачем 60-денного строку на звернення зі скаргою до Міністерства та неналежного повідомлення про розгляд цієї скарги зацікавлених осіб. Попри це, згідно з ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. від 03.04.2017 №34587019 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , за ПАТ «БМ Банк» та позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. від 03.04.2017 №34587019 обґрунтовує наступним.
Визнання права власності на предмет іпотеки - право Позикодавця, яке виникає на підставі договору та може бути реалізоване виключно упродовж строку його дії та станом на 03.04.2017 (дата прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності) це право було припинене. Співвідносно до обставин справи, строк дії основного договору та договору іпотеки був визначений з моменту їх укладення до 17.01.2014. Згідно з вимогою про дострокове повернення кредиту, Банк змінив строк дії договору до 15.07.2013. По завершенню строку дії договору припиняється право Банку на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Оскільки це право виникає виключно згідно з договором, на може бути здійснене до завершення строку його дії (ч. 1 ст. 631 ЦК України). А відтак, станом на 03.04.2017 (дата прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності) право Банку щодо визнання права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку було припинене. Після завершення строку дії договору Відповідач 1 міг звернути стягнення на предмет іпотеки виключно згідно з рішенням суду та у способи, що передбачені ст. 39 ЗУ «Про іпотеку».
Також зазначає, що вимога, за якою звернуто стягнення на предмет іпотеки не була дійсною. Так, для реєстрації права власності на спірне майно Банком була подана копія вимоги від 14.07.2016 №31118-05/5 на загальну суму 11 374 325, 37 грн., з яких: сума заборгованості по кредиту - 3 695 000,00 грн., заборгованість по процентам - 3 114 620, 17 грн., пеня - 4 564 705,2 грн. В той же час, в порядку достроково повернення кредиту за ч. 2 ст. 1050 ЦК України, 11.06.2013 Відповідач 1 направив Позивачу вимогу про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором на суму 4 201 564,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3 695 000, 00 грн.; заборгованість по процентам - 90 805,89 грн.; прострочена заборгованість по процентам - 398 416,05 грн.; пеня - 17 342,06 грн. Згідно з рішенням Придніпровського районного суду від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц, з позичальника та поручителя стягнуто заборгованість у розмірі 4 706 674, 67 грн., з яких: строкова заборгованість по кредиту (тіло кредиту) - 1 500 000,00 грн., прострочену заборгованість (по тілу кредиту) - 2 195 000,00 грн.; строкову заборгованість по процентам -819 717,21 грн.; пеня - 117 450,06 грн. Зважаючи на викладене, щонайпізніше після ухвалення рішення Придніпровського районного суду від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц про стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, припились право Відповідача 1 нараховувати проценти за кредитом та неустойку. У постановах від 30 січня 2019 року (справа N 727/1657/16-ц), від 03 квітня 2019 року (справа N 368/923/17) Верховний суд зазначив, що у випадку пред`явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк виконання договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти. Відсутність такої вимоги не покладає на позичальника будь-яких зобов`язань щодо дострокового повернення будь-яких сум, які, на думку кредитора, підлягають сплаті, крім тих, які підлягають сплаті на час пред`явлення вимоги. Отже, згідно з вимогою від 11.06.2013 та вимогою, сформульованою у позовній заяві від 14.01.2014, Відповідачем 1 визначено остаточний розмір невиконаних зобов`язань з договором від 19.07.2011 у розмірі 4 706 674, 67 грн., що і був стягнутий судом. А відтак, станом на 03.04.2017 (дата прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності) у Банка не існувало дійсної вимоги на суму 11 374 325, 37 грн. за кредитним договором від 19.07.2019. З моменту ухвалення судового рішення, між сторонами існують недоговірні зобов`язання щодо його виконання. А отже недійсна вимога не могла бути забезпеченою іпотекою (ч. 2 статті 548 ЦК України). Звернення стягнення на предмет іпотеки за недійсною вимогою не допускається. Окрім того, згідно з відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження № 51900522 щодо примусового виконання рішення Придніпровського районного суду від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц відносно ПП «Сфера-Дизель» завершено. Позивачу не відомо підстава завершення виконавчого провадження та розмір фактичного виконання за рішенням суду. У зв`язку з чим про витребування зазначених доказів заявлено клопотання.
Також зазначає, що до майнового поручителя двічі застосовано звернення стягнення на предмет іпотеки у різні способи, що в силу вимог ст. 61 Конституції України виключається. Зі змісту ст. 16 ЦК України слідує, що з метою захисту своїх прав та інтересів особа може скористатись одним із способів захисту, визначених договором чи законом. Згідно з п. 6.2 договору іпотеки від 19.07.2011 передбачено, що іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим чинним законодавством України та цим договором, в тому числі, на підставі рішення суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п. 6.6 Договору. Тобто, звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, за виконавчим написом нотаріуса, або на підставі відповідності до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є альтернативними та взаємовиключними способами звернення стягнення. Як зазначалось, 19.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно Позивача, зокрема, вказану частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , в рахунок стягнення заборгованості на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 за період з 19.07.2011 до 27.11.2013 в загальному розмірі 4 706 674, 67 грн. Тобто, звернення стягнення на майно майнового поручителя здійснено двічі у різні і взаємовиключні способи.Що є порушенням визначених ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства. А також передбаченою стаття 61 Конституції України заборони бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Також зазначає, що рішення про реєстрацію права власності ухвалено у період чинності арешту цього майна, накладеного згідно з постановою державного виконавця. Згідно з постановами Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ №35661942 від 26.02.2015 та постановою Соснівського відділу ДВС Черкаського МУЮ №47223526 від 19.09.2015 було накладено арешти на заставне майно Позивача та оголошено заборону на його відчуження. Зокрема, арешт стосувався і частини нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 . 28.09.2017 Банк звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою про зняття арешту з майна, в тому числі, частини нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що наявні арешти заставного майна позбавляють Банк можливості задовольнити свою вимогу за основним зобов`язання за рахунок заставного майна. Арешт цього майна був скасований лише рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2017 року справі номер № 711/8270/17. А отже на момент ухвалення оспорюваного рішення про реєстрацію права власності обтяження нерухомого майна Позивача було чинним. Та, в тому числі, з цих підстав, Відповідач 1 не міг зареєструвати за собою право власності на майно Позивача.
Вимогу про витребування майна у добросовісного набувача позивач обґрунтовує наступним.
На підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., ПАТ «БМ Банк» продав у спільну часткову власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначене нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 . Зі змісту п. 1.3, 1.4 вказаного договору вбачається, що в якості правоустановчого документу Банка на це майно вказано дублікат договору іпотеки від 19.07.2011 з додатками на підставі якого здійснена оскаржувана реєстрація права власності. Позивач вище обґрунтував незаконність реєстрації права власності на спірне майно за Банком. А відтак останній не мав права відчужувати це майно іншим особам. Спірне майно вибуло із власності Позивача поза його волею. Оскільки волевиявлення останнього щодо можливості визнання права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку розповсюджувалось лише на вчинення цих дій в порядку та спосіб, визначений діючим законодавством України. Зокрема, розповсюджувалось тільки в межах строку дії договору (при умові відсутності інших обставин, які виключають вчинення цих дій). Волевиявлення також було припинене з завершенням цього строку та застосуванням Банком альтернативного способу звернення стягнення (за виконавчим написом нотаріуса). Воля Позивача не поширювалась на вибуття майна з його володіння за оскаржуваним рішенням від 03.04.2017. А отже це майно вибуло з володіння Позивача поза його волею та може бути витребуване у добросовісного набувача за оплатним правочином. З цих підстав, спірне майно підлягає витребуванню від добросовісних набувачів, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в силу вимог ч. 3 ст. 388 ЦК України. Оскільки Позивач не був стороною укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу, пред`явлення відникаційного позову буде правильним способом судового захисту його порушеного права власності ( правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові 21.11.2018, справа №674/31/15-ц).
05.08.2019 року відповідач ОСОБА_3 скерувала до суду відзив на позов в якому обґрунтувала не визнання позову тим, що ТОВ «Фірма Міг`припускається хибного висновку про зміну строку дії договору відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011 року. В договорі між ПАТ «БМ Банк» та ПП «Сфера-Дизель» строк його дії обумовлено в п. 10.1 - до повного виконання сторонами зобов`язань, що не заперечується позивачем. Вимога про дострокове виконання зобов`язань від 11.06.2013 року є документом, який обумовлено ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» та являється повідомленням про порушення основного зобов`язання та іпотечного договору. Вона вказує на порушення умов кредитування, встановлює строк усунення порушень та не може змінювати строк дії договору. п. 1.3. та графік взаєморозрахунків в ньому змінювався. З назви договору випливає, що кредитування здійснювалось в формі відновлювальної кредитної лінії, що, згідно термінів та їх тлумачень цього договору - є наданням кредиту окремими частинами в межах кредитування та за умови своєчасних розрахунків, які прописувались у відповідному графіку і строку дії договору мають опосередковане відношення. Тобто цей графік і платежі згідно нього є умовою функціонування кредитної лінії, яка працює «в межах» строку дії договору, формуючи при цьому загальне зобов`язання позичальника, яке доречі залишилось не виконаним.
Арешт майна згідно постанов Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ № 35661942 від 26.02.2015 та Соснівського відділу ДВС Черкаського МУЮ № 47223526 від 19.09.2015 було з оскаржуваного майна згідно рішення Господарського суду Черкаської області по справі 925/36/17 від 08.02.17 (вступило в законну силу 24.02.17), а, отже, закиди позивача про відчуження майна 03.04.17 за чинного обтяження також не відповідають дійсності.
Подаючи віндикаційний позов, позивач стверджує, що спірне майно вибуло з його власності його волею, посилаючись на недійсність в момент відчуження майна договору іпотеки 6/45/190711-1 від 19 липня 2011 р. Ст. 204 ЦКУ Презумпція правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Рішенням Господарського суду Черкаської області по справі 1178/13 від 15.08.13 (вступило в законну силу 03.02.14) встановлено факти наявності вільного волевиявлення та відповідності внутрішній волі у ТОВ «Фірма МІГ» його дій при підписанні іпотечного договору. Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Слід також зазначити, що ТОВ «Фірма Міг» вже позивалося з питання оскарження рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. № 34587019 від 03.04.2017 до Господарського суду Черкаської області - справа № 925/591/17 з доступних в загальній мережі, але її висновки теж не на користь позивача. Згідно ч.4 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
06.08.2019 року відповідач приватний нотаріус Науменко Т.М. скерувала до суду відзив на позов, який обґрунтувала тим, що зобов`язання за основним договором не виконано, і підстав для припинення дії кредитного договору та договору іпотеки немає. Зазначене означає, що іпотекодержатель має право використати будь-які способи звернення стягнення, доки не задовольнить свої вимоги в повному обсязі. Таким чином, іпотекодержатель використав найбільш дієвий та ефективний спосіб задовольнити свої вимоги у вигляді реєстрації права власності на п редмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в договорі іпотеки.
03.04.2017 року нотаріусом було проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - торговий павільйон (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ПАТ «БМ Банк» на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, у зв`язку з невиконанням іпотекодавцем та боржником умов договору іпотеки.
Для реєстрації права власності на зазначений об`єкт відповідно до пункту 61 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно заявником були подані наступні документи:
-дублікат договору іпотеки від 19.07.2011 року за р. № 1680, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, виданий приватним нотаріусом Науменко Т. М.;
-дублікат додаткового договору № 1 від 27.06.2012 року до договору іпотеки, виданий приватним нотаріусом Науменко Т. М.;
-дублікат додаткового договору № 2 від 30.08.2012 року до договору іпотеки, виданий приватним нотаріусом Науменко Т. М.;
-копія письмової вимоги про усунення порушень № 3118-05/5 від 14.07.2016 року з поштовим повідомленням про вручення, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві;
-копія письмової вимоги про усунення порушень № 3117-05/5 від 14.07.2016 року з поштовим повідомленням про вручення, надісланої іпотекодержателем боржникові.
Під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності на зазначений об`єкт ним були проведені всі відповідні дії реєстратора, виконання яких вимагає Порядок та Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в тому числі обов`язково встановлювались наступні обставини.
1. Факт невиконання іпотекодавцем та боржником умов договору іпотеки, з яким Закон України «Про іпотеку» та договір іпотеки пов`язують можливість переходу права власності на предмет іпотеки. Цей факт підтверджувався неодноразовими вимогами - попередженнями банку, направленими на ім`я боржника та іпотекодавця, які банк пред`являв йому на огляд, а останні вимоги про усунення порушень були використані при реєстрації права власності на об`єкт.
2. Перевірялись документи, подані банком, на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Подані документи не викликали будь-яких сумнівів щодо їх справжності та дійсності, були належним чином оформлені відповідно до вимог законодавства та підписані уповноваженими особами, скріплені печаткам. Під час розгляду заяв не було виявлено будь-яких зареєстрованих заяв, обтяжень та інших речових прав щодо об`єктів, крім заборони відчуження та іпотеки за поданим договором іпотеки, що не є підставою для відмови у державній реєстрації. Суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями не було.
Зазначення позивачем в позовній заяві інформації щодо наявності арештів на момент проведення реєстрації права власності, накладених згідно постанов ДВС № 35661942 від 26.02.2015 року, № 47223526 від 19.09.2015 року на все нерухоме майно ТОВ «Фірма Міг», не відповідає дійсності, оскільки арешт від 04.03.2015 був знятий 21.03.2017 року на підставі постанови 47223526 від 20.03.2017 року, тобто до проведення реєстраційних дій, також в цей день 21.03.2017 року на підставі даної постанови був накладений арешт на все майно ТОВ «Фірма Міг», за виключенням об`єктів, щодо яких ним проводилися реєстраційні дії, в тому числі і об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже на момент реєстрації права власності будь-які арешти на об`єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , були відсутні.
12.08.2019 року представник позивача адвокат Лучинович І. скерувала до суду відповідь на відзив, яку обґрунтувала тим, що позивач наголошує, що строк є істотною умовою господарського договору. А оскільки право іпотекодержателя на визнання права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку - це право, яке виникає виключно на підставі договору, то в силу ст. 631 ЦПК України, може бути реалізоване лише упродовж строку дії договору. З завершенням строку дії договору, він вичерпує своє значення джерела суб`єктивного права. А отже, визначена ним процедура визнання права власності на майно, не може бути застосована після завершення цього строку. 19.09.2014 приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно позивача, даний виконавчий напис нотаріуса від 19.09.2014 не визнаний таким, що не підлягає виконанню, не втратив своє значення як виконавчого документа. З його змісту слідує, що звернення стягнення має здійснюватись шляхом реалізації майна, у встановленому законом порядку, та задоволення вимог кредитора за рахунок цих коштів, тобто, звернення стягнення на майно майнового поручителя здійснено двічі у різні і взаємовиключні способи. Що є порушенням визначених ст. 3 ЦК України. А також передбаченою стаття 61 Конституції України заборони бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2017 року справі номер № 711/8270/17, задоволено позов та знято арешт, зокрема, частини нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , які накладені постановами Центрального ВДВС ГТУЮ у Черкаській області від 26.02.2015 у ВП №35661942 та Соснівського ВДВС ГТУЮ у Черкаській області від 19.09.2015 у ВП №47223526. Тобто, рішення про зняття арешту з вказаного майна прийняте судом 20.12.2017, згідно з позовною заявою ПАТ «БМ Банк». Однак надана інформаційна довідка не містить відомостей про зняття арешту зі спірного майна державним виконавцем Центрального ВДВС ГТУЮ у Черкаській області у межах виконавчого провадження № 35661942.
27.01.2020 представник відповідача АТ «БМ-2018» Білоус Т.А. скерував до суду відзив на позов, в якому пояснив, що п.10.1 Договору іпотеки зазначено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчень повного виконання зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі. Таким чином, якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов`язки, набуті сторонами зберігаються. Основне зобов`язання боржник наявність та розмір заборгованості підтверджувався наданим приватному вимогами. Крім того, договір іпотеки не визнавався недійсним, строк його дії не договір був і залишається дійсним. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет покладається на іпотеко держателя. Виходячи з аналізу статей 36, 37, 38, 39 Закону України «Про іпотеку» та статей 328, 335, 376, ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу судовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на рухоме майно.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задоволити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Позивач також зазначала, що згідно з відомостями, наданими Департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради, на вимогу суду, в матеріалах реєстраційних справ стосовно відповідного об`єкту звіт про оцінку майна відсутній, отже в порушення положень Закону Україну «Про іпотеку» оцінка вартості предмета іпотеки на момент реєстрації права власності іпотекодержателем не проводилась, відповідний звіт реєстратору не надавався. Оцінка відповідно до наданого відповідачами звіту про оцінку майна від 01.01.2017р. проведена з порушенням передбаченої законом процедури.
Представник відповідача АТ «БМ Банк» Шостак Л.Г. в судовому засіданні просила відмовити у позові з підстав, викладених у відзиві на позов. Також зазначала, що банк скористався право на звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки у законний спосіб, реєстрації права власності за іпотекодавцем передувала оцінка іпотечного майна відповідно до звіту про оцінку майна від 01.01.2017р., який надавався нотаріусу.
Відповідач приватний нотаріус Науменко Т.М. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. В наданих до суду письмових поясненнях вказувала, що при винесенні спірного рішення нотаріусу ПАТ «БМ Банк» подавався звіт про оцінку майна, складений 01.01.2017р. в м.Києві суб`єктом оціночної діяльності "Канзас Ріал Естейт" (код ЄДРПОУ 37195440). Вказаний звіт нотаріусом був відсканований та долучений до справи з іншими документами , які були подані для реалізації процедури позасудового стягнення на предмет іпотеки. До матеріалів реєстраційної справи копія звіту не долучалась, оскільки це не передбачено п.6 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Розгляд справи просила проводити в її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_6 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є добросовісними набувачами спірного майна та придбали його на законних підставах, оскільки на момент реєстрації права власності банку на спірне приміщення вартість предмета іпотеки не перевищувала розмір непогашеної заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Суд, вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Хід розгляду справи
01 липня 2019 року ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
07 жовтня 2019 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
07 жовтня 2019 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про закриття провадження у справі.
29 травня 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника АТ «БМ-2018» - адвоката Білоуса Т.А. на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2019 року про відкриття провадження у справі повернуто апелянтові на підставі п.15.11 Перехідних положень ЦПК України.
07 вересня 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси призначено відеоконференцію.
30 вересня 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси призначено відеоконференцію.
14 грудня 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси призначено відеоконференцію.
19 січня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси призначено відеоконференцію.
2.Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 19 грудня 2008 року рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 07/5352 визнано за ТОВ «Фірма Міг» право власності на об`єкти нерухомого майна, в тому числі частину нежитлового приміщення-торгівельний павільйон загальною площею 18,7 м.кв., розташованого по АДРЕСА_1 , визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення «2-1», «2-2»).
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30274723 від 11.06.2011 нежиле приміщення по АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ «Фірма Міг».
Відповідно до договору відновлюваної кредитної лінії від 19.07.2011 року укладеної між ПАТ «БМ Банк» та ПП «Сфера-Дизель» в особі директора Слюсара А.В. (далі кредитного договору від 19.07.2011 року), позичальнику ПП "Сфера-Дизель" був наданий кредит в розмірі 4 500 000 грн. на строк до січня 2013 року зі сплатою відсотків 17% річних.
19.07.2011 р. між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Фірма Міг" в особі директора Аксу Муніс укладений договір іпотеки нерухомого майна № 6/45/190711-1 (далі договору іпотеки від 19.07.2011р.), відповідно до якого позивач передав в іпотеку в забезпечення виконання боржником ПП "Сфера Дизель" зобов`язань за договором відновлюваної кредитної лінії від 19.07.2011 року № 6/45/190711:
-нежитлове приміщення - торговий павільйон (літ.А-1), загальною площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 31,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-4 в літ.А-1), загальною площею 78,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1,1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 34,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 43,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2, 2-3 в літ.А-1), загальною площею 37,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2 в літ.А-1), загальною площею 28,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , які накладені постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції №35661942 від 26.02.2015 року та постановою Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції №47223526 від 19.09.2015 року.
За домовленістю сторін вартість предмету іпотеки складає 3 765 900 грн.
Відповідно до п.6.6 договору іпотеки від 19.07.2011 р."Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку позасудового врегулювання" за цим Договором Іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж Предмету Іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, та/або набути право власності на Предмет Іпотеки в рахунок виконання Зобов`язань на підставі цього Договору або укладеного Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством.
Іпотекодавець цим підтверджує, що він згоден з тим, що перехід Предмету Іпотеки до Іпотекодержателя або третьої особи у випадку, передбаченому цим пунктом Договору, відбувається за його волевиявленням , яке міститься в цьому пункті, і такий перехід не потребує будь-яких додаткових узгоджень та обговорення Сторонами. У цьому випадку остаточна оцінка Предмета Іпотеки визначається Іпотекодержателем самостійно без додаткового погодження з Іпотекодавцем, а у випадку продажу Предмету Іпотеки будь-якій третій особі - на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, що підтверджується відповідним документом суб`єкта оціночної діяльності.
В разу переходу права власності на Предмет Іпотеки до Іпотекодержеля на підставі цього пункту Договору або у разі укладення Іпотекодержателем Договору купівлі-продажу з будь-якою особою,цей Договір, або вказаний Договір купівлі-продажу є правовою підставою для реєстрації права власності на майно, що було Предметом Іпотеки за цим Договором.
У випадку, якщо Іпотекодержатель звертає стягнення на Предмет Іпотеки шляхом його продажу від свого імені будь-якій особі, він зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу повідомити Іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому порядку права вчи вимоги на Предмет Іпотеки по свій намір укласти договір-купівлі-продажу з іншою особою. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимога на Предмет Іпотеки, не висловили наміру його придбати, або ухиляються або з інших причин не вчиняють дій по укладенню договір купівлі-продажу Предмета Іпотеки, Іпотекодержатель вправі продати Предмет Іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Строк дії договору іпотеки № № 6/45/190711-1 від 19.07.2011р. сторонами погоджений - до виконання зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі.
27.06.2012 року укладено додаткову угоду до договору № 6/45/190711 відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011р.
27.07.2012 року між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Фірма Міг» в особі директора Аксу Муніс укладений додатковий договір № 1 до договору № 6/45/190711-1 іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 року, відповідно до якого за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки складає 3 199 500 грн.
31.07.2012 року укладено додаткову угоду до договору № 6/45/190711 відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011р.
30.08.2012 року укладено додаткову угоду до договору № 6/45/190711 відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011р., відповідно до якої остаточний термін повернення кредиту визначений 17.01.2014р.
30.08.2012 року між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Фірма Міг» в особі директора Аксу Муніс укладений додатковий договір № 2 до договору № 6/45/190711-1 іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 року у відповідності до змін строку кредитування 17 січня 2014 року.
11.06.2013 року кредитодавцем на адресу ТОВ «Фірма Міг» була направлена вимога дострокового повернення кредиту та оплати заборгованості за кредитним договором станом на 04.06.2013 року в сумі 4 201 564 грн., в тому числі строкова заборгованість по кредиту - 3 695 000,00 грн, строкова заборгованість по процентам - 90 805,89 грн, прострочена заборгованість по процентам 398 416,00 грн, пеня за порушення виконання зобов`язань - 17 342,00 грн. Попереджено про те, що у випадку невиконання зазначеної вимоги та не сплати боргу за кредитним договором, АТ «БМ Банк» скористається своїм правом звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення в повному обсязі вимог, які виникли на момент реалізації права Іпотеки. Дана вимога отримана представником ТОВ «Фірма Міг» 15.06.2013 року відповідно до поштового повідомлення 0103238180531.
14.01.2014 року АТ «БМ Банк» звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до ПП "Сфера Дизель", ОСОБА_4 , ТОВ "Фірма Міг" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 711/320/14-ц).
26 березня 2014 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ "БМ Банк" до ТОВ "Фірма Міг" про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито, роз`яснено позивачу право звернення до суду в порядку господарського судочинства.
26 березня 2014 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24.07.2014 року стягнуто солідарно з ПП «Сфера-Дизель» та ОСОБА_4 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за договором № 6/45/190711відновлюваної кредитної лінії від 19.07.2011 року в сумі 4 706 674,67 грн., в тому числі заборгованість по кредиту - 3 695 000,00 грн, заборгованість по процентам - 894 224,61 грн, пеня за порушення виконання зобов`язань - 117 450 грн. , справа № 711/320/14-ц.
Відповідно до наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів довідки відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області від 25.09.2019 року № 2.1/33-8319 повідомлено про те, що 14.07.2016 виконавче провадження № 45295150 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/320/14-ц від 27.08.2014 відносно боржника ПП "Сфера-Дизель", завершено на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (повернення виконавчого документа в зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 45295150 кошти по виконавчому документу не стягувалися.
Відповідно до виконавчого напису від 19.09.2014 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. звернуто стягнення на нерухоме майно та зареєстровано в реєстрі № 1422.
15 липня 2016 року банком на адресу ТОВ «Фірма Міг» направлено вимогу від 14 липня 2016 року № 3118-05/5 про виконання зобов`язання за договором іпотеки станом на 11.06.2017 року в сумі 11 374 325,37 грн., в тому числі строкова заборгованість по кредиту - 3 695 000,00 грн, заборгованість по процентам - 3 114 620,17 грн, пеня за порушення виконання зобов`язань - 4 564 705,20 грн. в 30-денний строк з дня отримання вимоги. Попереджено про те, що у випадку невиконання зазначеної вимоги та не сплати боргу за кредитним договором, АТ «БМ Банк» скористається своїм правом звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення в повному обсязі вимог, які виникли на момент реалізації права Іпотеки. Дана вимога отримана представником ТОВ «Фірма Міг» 18 липня 2016 року за підписом ОСОБА_7 .
15 липня 2016 року банком також направлено вимогу від 14 липня 2016 року № 3117/05/5 станом на 11.06.2017 року про виконання зобов`язанняв сумі 11 374 325,37 грн., в тому числі строкова заборгованість по кредиту - 3 695 000,00 грн, заборгованість по процентам - 3 114 620,17 грн, пеня за порушення виконання зобов`язань - 4 564 705,20 грн. в 30-денний строк з дня отримання вимоги на адресу ПП «Сфера-Дизель», яку ним отримано 20 липня 2016 року за підписом ОСОБА_4 .
Відповідно до вимоги, банком запропоновано протягом 30 днів з моменту її отримання, повернути в повному обсязі на рахунок № НОМЕР_1 суму заборгованості. Водночас повідомлено, що у разі невиконання вимоги, банк може скористатися правом на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог за кредитним договором за рахунок іпотечного майна.
08 лютого 2017 року № 925/36/17 рішенням Господарського суду Черкаської області , що набрало законної сили 24.02.2017р., позов ПАТ «БМ Банк» про звільнення майна з-під арешту задоволено повністю. Звільнено з-під арешту, накладеного постановою Центрального відділу ДВС ЧМУЮ № 35661942 від 26.02.2015 та постановою Соснівського відділу ДВС ЧМУЮ № 47223526 від 29.09.2015, майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг» та є предметом іпотеки за договором іпотеки від 19.07.2011: у тому числі частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
частина нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 31,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Оскільки ТОВ «Фірма Міг» та ПП «Сфера-Дизель» вимоги банку від 15 липня 2016 року не виконали, 03 квітня 2017 року за заявою ПАТ «БМ Банк» приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. зареєстровано право власності на спірне майно, що перебуває і іпотеці банку відповідно до договору іпотеки.
Вказане рішення позивачем оскаржувалось до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України та 24 липня 2017 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 2336/5, відповідно до якого скаргу ТОВ «Фірма Міг» задоволено та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2017 року № № 34589722, № 34589588, № 34589243, 34589132, № 34589008, № 34588863, № 34587019, № 34585954, прийняті приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., внесено записи про скасування записів про державну реєстрацію прав № 19830521, № 21078925, № 21078926, № 19830595, № 19830020, № 19829559, № 19830151, № 19830236, № 19830336, № 19830424 та записів про державну реєстрацію припинення обтяження № 19830535 та іпотеки за № 19830558.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/9614/17, залишеним без зміни постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року визнаний протиправним та скасований наказ Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2336/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»; зобов`язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів стосовно рішень про державну реєстрацію прав, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2336/5, а саме:- від 03 квітня 2017 року №№ 34589722, 34589588, 34589243, 34589132, 34589008, 34588863, 34587019, 34585934;- від 23 червня 2017 року №№ 35837007, 35832945, 35833315.
Згідно наданої позивачем інформації з ЄДР ТОВ "Міг" з 16.02.2017р. перебуває у стані припинення. 05.10.2017 р. внесені відомості до ЄРДР за № 12017251010008059 за заявою заснивника ТОВ "Фірма Міг" ОСОБА_7 про вчинення неправомірних дій посадовими особами ПАТ "БМ Банк". Відомостей про результат досудового розслідування суду не надано.
Ухвалою судді Господарського суду Черкаської області від 24" травня 2017 р. у справі № 925/591/17 відмовлено у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МІГ", позовні матеріали повернути позивачу в зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
23.06.2017 року ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщенняд. Відповідно до п. 1.1 Договору продавець передає у власність, а покупці приймають у спільну часткову власність по Ѕ частині кожний нежитлове приміщення - торговий павільйон (приміщення № 2-1, 2-2 в літ. А-1), загальною площею 18,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і сплачують за нього ціну, визначену цим договором. Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Канзас Ріал Естейт" 01.01.2017р. ринкова вартість відчужуваного нежитлового приміщення становить 481 900 грн.
28 вересня 2017 року ПАТ «БМ Банк» звернувся з позовною заявою про зняття арешту з майна. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2017 року знято арешт з нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці ПАТ «БМ Банк» - -нежитлового приміщення - торгового павільйону (літ.А-1), загальною площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;-частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 31,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;-частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-4 в літ.А-1), загальною площею 78,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1,1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 34,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 43,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2, 2-3 в літ.А-1), загальною площею 37,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2 в літ.А-1), загальною площею 28,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , які накладені постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції №35661942 від 26.02.2015 року та постановою Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції №47223526 від 19.09.2015 року.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2019 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси, ТОВ «Фірма Міг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПАТ «БМ Банк» про визнання права власності на майно та зняття арешту зупинено до розгляду цивільної справи за позовом ТОВ «Фірма Міг» до ПАТ «БМ БАНК», приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу Науменко Т.М., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності, витребування майна у добросовісного набувача, яка перебуває в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та житлових правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Тому, вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно, насамперед, з`ясувати характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Спір за позовом виник з приводу реалізації ПАТ "БМ Банк" як іпотекодержателем прав на предмет іпотеки та реєстрації за ним права власності на нього. Отже, спірні правовідносини пов`язані з виконанням договору іпотеки. А тому суд вважає, що спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 826/14433/16 (К/9901/7474/18), від 11 квітня 2018 року у справі № 826/366/16, від 11 квітня 2018 року у справі № 554/14813/15-ц.
З приводу вимоги про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. № 34587019 від 03.04.2017 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 за ПАТ «БМ Банк», суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (частина перша статті 11 цього Закону).
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, передбачених статтею 12 вказаного Закону.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності
Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частиною першої статті 10 Закону визначено, що державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус.
Відповідно до ч.4 ст.265 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 в справі № 520/13067/17, у справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та іпотекодержателем через невиконання договірних зобов`язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача (постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 825/478/17, від 29 травня 2018 року у справі № 826/19487/14, від 30 травня 2018 року у справі № 826/9417/16, від 6 червня 2018 року у справі № 804/3509/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 804/14296/15, від 14 листопада 2018 року № 826/1656/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц). Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36)). Отже позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, який є неналежним відповідачем.
Враховуючи викладену правову позицію, а також характер спірних відносин у даній справі за спором між іпотекодавцем та іпотекодержателем через невиконання договірних зобов`язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно, суд доходить висновку, що в частині вимог до відповідача приватного нотаріуса Науменко Т.М. позов не підлягає до задоволення як такий, що заявлений до неналежного відповідача.
В іншій частині позовні вимоги також не підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
11 червня 2013 року та 14 липня 2016 року позивачу були направлені вимоги про усунення порушень умов кредитного договору в 30-денний строк з моменту отримання вимоги шляхом оплати кредитної заборгованості, в яких повідомлялося, що у випадку не виконання вимоги буде здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону «Про іпотеку» шляхом набуття предмету іпотеки у власність для повернення кредитних коштів.
Зміст вимог про усунення порушення 11 червня 2013 року та 14 липня 2016 року містить стислий зміст порушених зобов`язань, вимогу про виконання конкретної суми порушеного зобов`язання в строк не менш ніж 30 днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги, як передбачено ст.35 закону «Про іпотеку». Вказані вимоги позивачем були отримані відповідно 15 червня 2013 року і 20 липня 2016 року та залишені без виконання.
Щодо доводів позивача про недійсність вимоги від 14 липня 2016 року, суд виходить зтого, що дане питання безпосередньо залежить від наявності чи відсутності на момент її пред`явлення невиконаного основного кредитного зобов`язання, в забезпечення якого позивачем передано в іпотеку майно за договором іпотеки від від 19.07.2011 року.
26 березня 2014 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24.07.2014 року стягнуто солідарно з ПП «Сфера-Дизель» та ОСОБА_4 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за договором № 6/45/190711 відновлюваної кредитної лінії від 19.07.2011 року в сумі 4 706 674,67 грн. та судові витрати, справа № 711/320/14-ц.
Для реєстрації права власності на спірне майно банком була подана копія вимоги від 14.07.2016 №31118-05/5 на загальну суму 11 374 325,37 грн., з яких: сума заборгованості по кредиту - 3 695 000,00 грн., заборгованість по процентам - 3 114 620, 17 грн., пеня - 4 564 705,2 грн.
В судовому засіданні встановлено, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 р. у справі № 711/320/14-ц не було виконане позичальником за кредитним договором від 19.07.2011 р. навіть частково, що підтверджено вищевказаною довідкою органу державної виконавчої служби, також протягом розгляду даної справи суду не було надано доказів будь-яких перерахувань на погашення заборгованості за договором № 6/45/190711 відновлюваної кредитної лінії від 19.07.2011 року в сумі 4 706 674,67 грн.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в обсязі заборгованості за кредитним договором від 19.07.2011 р., встановленої рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 р. суми боргу 4 706 674,67 грн., вимога від 14.07.2016 р., за якою звернуто стягнення на предмет іпотеки була дійсною і право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням на вказану суму шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, набуті за договором іпотеки № 6/45/190711-1 від 19.07.2011р. було діючим.
В іншій частині суд погоджується з доводами позову про відсутність законних підстав для нарахування процентів, пені за кредитним договором після пред`явлення в 2013 році вимоги про дострокове повернення кредиту та стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судовому засіданні також встановлено, що при винесенні спірного рішення нотаріусу подавався звіт про оцінку майна, складений 01.01.2017р. в м.Києві суб`єктом оціночної діяльності "Канзас Ріал Естейт" (код ЄДРПОУ 37195440). Згідно письмового пояснення приватного нотаріуса Науменко Т.М. відж 30.11.2020р. № 190/01-16, вказаний звіт був відсканований та долучений нотаріусом досправи з іншими документами, які були подані для реалізації процедури позасудового стягнення на предмет іпотеки. До матеріалів реєстраційної справи копія звіту не долучалась, оскільки це не вимагалось згідно з п.6 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до витребуваного судом в порядку ст.81 ЦПК України Звіту про оцінку майна, складеного 01.01.2017р. в м.Києві суб`єктом оціночної діяльності "Канзас Ріал Естейт" (код ЄДРПОУ 37195440),вартість наданих в іпотеку за договором іпотеки від 19.07.2011р. об`єктів нерухомого майна була визначена в загальній сумі 6 710 800 грн., в тому числі :
-нежитлове приміщення - торговий павільйон (літ.А-1), загальною площею 21,5 кв.м.за адресою: АДРЕСА_2 - 548 800 грн;
-частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 - 481 900 грн.;
-частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 31,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 - 798 700 грн.;
-частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-4 в літ.А-1), загальною площею 78,6 кв.м., адресою: АДРЕСА_4 - 1 871 900 грн.,
-частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1,1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 34,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 - 868 800 грн.;
-частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 43,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 - 975 800 грн.;
-частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2, 2-3 в літ.А-1), загальною площею 37,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 - 517 200 грн;
-частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2 в літ.А-1), загальною площею 28,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 - 647 700 грн.
Доводи представника позивача щодо непогодження з зазначеною оцінкою спірного приміщення за звітом про оцінку майна від 01.01.2017р. суд вважає такими, що не обгрунтовують позовні вимоги, оскільки в ході розгляду справи позивачем не було спростовано дані звіту про оцінку майна від 01.01.2017р. належними і допустимими доказами, зокрема позивачем не було надано висновку експерта та не заявлялось клопотання про призначення судової експертизи з питання оцінки спірного майна.
Суд також враховує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які перебувають у загальному доступі за допомогою елестронних сервісів на офіційному сайті Міністерства юстиції України, відповідно до яких спірне рішення про реєстрацію права власності ПАТ "БМ Банк" на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 481 900 грн. було прийняте 03.04.2017р. о 12 год. 10 хв. та на момент його реєстрації вже було зареєстроване 03.04.2017р. о 10 год. 23 хв. право власності ПАТ "БМ Банк" тільки на нежитлове приміщення - торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 548 800 грн. Щодо решти зазначених у звіті про оцінку майна від 01.01.2017р. наданих в іпотеку об`єктів нерухомого майна право власності ПАТ "БМ Банк" реєструвалось 03.04.2017р. після 13 го. 21 хв., тобто після прийняття спірного рішення.
Таким чином, на момент на момент ухвалення спірного рішення щодо реєстрації права власності ПАТ "БМ Банк" на приміщення АДРЕСА_1 вартістю 481 900 грн., встановлена рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014р. сума боргу 4 706 674,67 грн. була частково погашена за рахунок вартості наданого в іпотеку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 548 800 грн. Разом з тим, залишок непогашеної суми заборгованості складав 4 158 574,67 грн. (4 706 674,67 грн - 548 800 грн), що підтверджує доводи відповідачів про існування на момент ухвалення спірного рішення невиконаного належним чином основного зобов`язання за кредитним договором від 19.07.2011р. в обсязі, що перевищувало вартість переданої в іпотеку частини нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 - 481 900 грн.
Доводи представника позивача про те, що станом на 03.04.2017 (дата прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності) договір іпотеки був припинений спростовуються зібраними у справі доказами.
Так, статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, серед яких, зокрема, зазначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору та визнання договору іпотеки недійсним.
Таким чином, якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов`язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання.
Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 01 березня 2019 року у справі № 635/1677/17.
Судом встановлено, що договір іпотеки № 6/45/190711-1 від 19.07.2011р. не визнавався недійсним та станом на 03.04.2017 (дата прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності) строк дії договору іпотеки № 6/45/190711-1 від 19.07.2011р. не закінчився у зв`язку з тим, що основне зобов`язання за договором № 6/45/190711 від 19.07.2011р. відновлювальної кредитної лінії кредитної боржник не виконав, що підтверджено довідкою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області від 25.09.2019 року № 2.1/33-8319 про те, що 14.07.2016 виконавче провадження № 45295150 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/320/14-ц від 27.08.2014 відносно боржника ПП "Сфера-Дизель", завершено на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (повернення виконавчого документа в зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) та відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 45295150 кошти по виконавчому документу не стягувалися.
Отже, станом на 03.04.2017 (дата прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності) основне зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі не припинилось, а тому відсутні підстави вважати іпотеку припиненою.
Доводи позивача про те, що до майнового поручителя двічі застосовано звернення стягнення на предмет іпотеки у різні способи в порушення ст. 61 Конституції України, суд вважає такими, що не обгорунтовуються позовні вимоги, виходячи з такого.
Зі змісту ст. 16 ЦК України слідує, що з метою захисту своїх прав та інтересів особа може скористатись одним із способів захисту, визначених договором чи законом.
19.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно Позивача, зокрема, вказану частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , в рахунок стягнення заборгованості на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 за період з 19.07.2011 до 27.11.2013 в загальному розмірі 4 706 674, 67 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет покладається на іпотеко держателя.
Оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, наявність виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки, та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законом або договором.
Що стосується посилання позивача на наявність на момент ухвалення оспорюваного рішення зареєстрованих обтяжень у вигляді арешту та заборони відчуження, накладених на іпотечне майно Позивача згідно з постановою Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ №35661942 від 26.02.2015 та постановою Соснівського відділу ДВС Черкаського МУЮ №47223526 від 19.09.2015р., суд виходить з такого.
Відповідно до статті 3 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.
Згідно ч.3 ст.12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом та згідно ч.1, 2 ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", за яким зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.
Отже, пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
На момент укладення договору іпотеки від 19.07.2011р. та реєстрації вказаного обтяження не існувало жодних інших зареєстрованих обтяжень відносно спірного предмету іпотеки, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отже право іпотекодержателя на одержання задоволення з вартості іпотечного майна є переважним перед іншими кредиторами і першочерговим згідно з вищевказаними нормами чинного законодавства.
Крім того, рішенням господарського суду Черкаської області від 08.02.2017р. у № 925/36/17, яке набрало законної сили 24.02.2017р., звільнено з-під арешту, накладеного постановою Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ № 35661942 від 26.02.2015 та постановою Соснівського відділу ДВС Черкаського МУЮ № 47223526 від 19.09.2015, майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" та є предметом іпотеки за договором іпотеки від 19.07.2011, а саме, серед іншого, частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору від 19 липня 2011 року кредитодавцю, права якого перейшли до ПАТ "БМ Банк", спричинені збитки у вигляді неповернених кредитних коштів та не отриманих доходів, а тому ПАТ "БМ Банк" як іпотекодержатель мав право на звернення стягнення боргу на предмет іпотеки.
Укладаючи договір іпотеки, позивач ТОВ "Фірма Міг" надав згоду на перехід права власності (відчуження) предмета іпотеки до іпотекодержателя в майбутньому у разі настання чітко визначених обставин.
При укладенні договору іпотеки від 19.07.2011р., позивач погодилась з його умовами, отже вважала дані умови прийнятними. При укладенні вказаного правочину не існувало ніяких умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.
Як вбачається зі змісту п.6.6 договору іпотеки від 19.07.2011 року сторони погодили передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Дане застереження в договорі свідчить про те, що сторони досягли згоди про можливість такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, такі умови договору є результатом домовленості сторін, що відповідає п. 3 ст. 3 ЦК України.
Враховуючи положення ст. ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», на підставі наданих сторонами доказів, встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що кредитор скористався своїм правом в межах договору і чинного законодавства звернути стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки у встановленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору до відшкодування за рахунок відповідачів не підлягають.
Керуючись ст.61 Конституції України, ст. 2, 4, 19, 80, 81, 82, 263-265 ЦПК України, ст.3,16, 388, 525, 526, 530, 588, 628, 631, 1050 ЦК України, ст. 3, 10, 11, 17, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА МІГ" про визнання протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. № 34587019 від 03.04.2017 про реєстрацію права власності ПАТ «БМ Банк» на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 .
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА МІГ" про витребування у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ» частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду) протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
Дата виготовлення повного тексту рішення 15 лютого 2021 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ТОВ «Фірма Міг» (код ЄДРПОУ 21389433, м. Черкаси, бул. Шевченка, 161/1)
Відповідач: ПАТ «БМ Банк» (код ЄДРПОУ 33881201, м. Черкаси, бул. Шевченка, 37/122
Відповідач: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. (м. Черкаси, бул. Шевченка, 242/1)
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_9 )
Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_9