УХВАЛА
02 лютого 2021 року
Київ
справа №805/430/18-а
адміністративне провадження №К/9901/58687/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого суді Берназюка Я.О.,
суддів: Желєзного І.В., Коваленко Н.В.,
при секретарі судового засідання Лупу Ю.Д.,
за участю:
представника позивача Макарова А.А.,
представника прокуратури Донецької області Кузнецової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу №805/430/18-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод металевих конструкцій"
до Головного управління Держпраці у Донецькій області
про скасування постанови про накладення штрафу
за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (ухвалене у складі головуючого судді Арестової Л.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Блохіна А.А., Шишова О.О.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Краматорський завод металевих конструкцій» (далі також - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі також - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-16-3300/0082/10 від 10 січня 2018 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 7 104 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що Головним управлінням Держпраці у Донецькій області було проведено перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 8 грудня 2017 року по 21 грудня 2017 року. За результатами перевірки було складено акт № 05-16-3300/0082, а також винесено припис від 29 грудня 2017 року № 05-16-3300/0082-0033, в якому було вказано порушення підприємства та встановлено строк до 29 січня 2018 року для усунення цих порушень, з письмовим повідомленням державного інспектора праці. Позивач зазначав, що недоліки, які вказані в приписі підприємство усунуло, та направило листа від 5 січня 2018 року до Головного управління Держпраці у Донецькій області про виконання припису, тим самим виконало вимоги в термін, зазначений приписом, а відтак адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Враховуючи викладене, вважає постанову про накладання штрафу від 10 січня 2018 року на суму 7 104 000 гривень незаконною.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, залишеним без змін Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не враховані вимоги частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), відповідно до якої, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Суди зазначили, що, оскільки безпосередньо самим Законом № 877-V відповідальність за порушення вимог спеціальних законів, зокрема Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), не встановлена, то наявні підстави для висновку, що частина одинадцята статті 7 Закону №877-V пов`язує обов`язок контролюючого органу не застосовувати до суб`єкта господарювання у разі виконання ним вимог розпорядчого документу, саме фінансові та адміністративні санкції, передбачені спеціальними законами, в тому числі і статтею 265 КЗпП України.
Тому та обставина, що ні КЗпП України, ні Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295) не передбачено звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності, встановленої статтею 265 КЗпП України, у разі виконання вимог припису про усунення виявлених порушень, не може розумітися таким чином, що суб`єкт господарювання, навіть у разі своєчасного і в повному обсязі виконання припису у будь-якому випадку повинен бути притягнений до відповідальності, оскільки таке праворозуміння прямо суперечить положенням частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V.
Враховуючи положення частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V, пункту 29 Порядку № 295, а також усунення позивачем встановленого Головним управлінням Держпраці у Донецькій області порушення ще до винесення Припису - 28 грудня 2017 року, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неможливість застосування штрафу до Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод металевих конструкцій», передбаченого статтею 265 КЗпП України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, заступник прокурора Донецької області звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій невірно застосували статті 256, 265 КЗпП України, пункт 29 Порядку 295 та помилково посилалися у оскаржуваних рішеннях на положення частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V, виходячи із наступного.
Відповідно до вимоги частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V у разі виконання у повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів нагляду (контролю), фінансові та адміністративні заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використанням яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним Кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільній авіації.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 2 цього Закону заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
На думку скаржника, норма частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V в даному випадку не має застосовуватися, оскільки застосуванню підлягає норма статті 265 КЗпП України, як спеціальна норма.
Суди першої та апеляційної інстанції помилково послались на пункт 28 Порядку № 295, яким передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Оскільки, в даному випадку підлягав застосуванню пункт 29 цього Порядку, за яким заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Таким чином, на думку скаржника, аргументи позивача про те, що виконання ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій» вимог припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю у встановлений законодавством строк звільняє його від штрафних санкцій не ґрунтуються на вимогах закону.
Підставою для накладення штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України є порушення законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування незалежно від їх подальшого усунення.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 256 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення.
Відтак скаржник вважає безпідставним посилання судів на факт усунення позивачем порушень законодавства на виконання припису, оскільки штрафні санкції, застосовані спірною постановою не стосуються невиконання припису. Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 265 КЗпП України, а усунення виявлених порушень при проведенні перевірки не є підставою для скасування штрафних санкцій, які застосовані за сам факт вчинення порушення у сфері законодавства про працю.
Позиція інших учасників справи
8 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Позивач вказує на те, що порушення ним частини шостої статті 95 КЗпП України не є тими порушеннями, про які йдеться в абзаці четвертому частини другої статті 265 КЗпП України, оскільки індексація є складовою частиною заробітної плати, додатковою оплатою і не є мінімальною гарантією в оплаті праці.
Тому, на думку позивача, законних підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України, у відповідача не було.
Також посилається позивач і на пункт 28 Порядку №295, відповідно до якого у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. При цьому, вказує на те, що порушення, виявлені під час перевірки, усунуті позивачем 28 грудня 2017 року шляхом перерахування індексації заробітної плати на карткові рахунки працівників.
10 грудня 2020 року до суду надійшли письмові пояснення позивача до заперечень на касаційну скаргу, в яких позивач підтримує доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу від 8 жовтня 2018 року.
Від Головного управління Держпраці у Донецькій області відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Касаційна скарга надійшла до суду 9 серпня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №805/430/18-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 3 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням та викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів.
В судовому засіданні 29 вересня 2020 року позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду, постановленою в судовому засіданні 24 листопада 2020 року.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій» зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 01412242, місцезнаходження: 84306, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Радгоспна, буд. 15.
На підставі звернення Головним управлінням Держпраці у Донецькій області видано наказ від 7 грудня 2017 року № 2139 «Про проведення інспекційного відвідування ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій» у період з « 08» грудня 2017 року по « 21» грудня 2017 року з питань дотримання вимог законодавства про працю, в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками та дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці».
7 грудня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області було видано направлення № 04.4/1222 на проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування суб`єкта господарювання.
7 грудня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області було видано повідомлення №04.4/8742 про проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування суб`єкта господарювання щодо дотримання вимог законодавства про працю, в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками та дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.
На підставі наказу та направлення на перевірку посадовими особами Держпраці України з 8 грудня 2017 року з 08 год. 30 хв. по 21 грудня 2017 року до 11 год. 00 хв. проведена позапланова перевірка додержання суб`єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій», за результатами якої складено акт перевірки № 05-16-3300/0082 від 21 грудня 2017 року.
У розділі акта перевірки «порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки» зазначено, що в порушення частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці», статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій» не нарахована індексація з червня по листопад 2017 року 234 працівникам.
26 грудня 2017 року Приватним акціонерним товариством «Краматорський завод металевих конструкцій» направлені до Головного управління Держпраці у Донецькій області заперечення на акт перевірки, в якому зазначено, що 12 осіб, зазначених у акті перевірки, право на нарахування та виплату індексації не мають.
28 грудня 2017 року Головне управління Держпраці у Донецькій області своїм листом повідомило директора ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій», що наданні заперечення до акта перевірки будуть враховані при винесені припису на усунення виявлених порушень при інспекційному відвідуванні.
На підставі акта перевірки Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено припис від 29 грудня 2017 року № 05-16-3300/0082-0033, в якому позивачу приписано: усунути порушення вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати з червня по листопад 2017 року 222 працівникам підприємства. У строк до 29 січня 2018 року письмово інформувати про виконання вимог припису державного інспектора праці.
5 січня 2018 року Приватним акціонерним товариством «Краматорський завод металевих конструкцій» направлена до Головного управління Держпраці у Донецькій області інформація про виконання припису, виплати індексації заробітної плати 28 грудня 2017 року.
У зв`язку з виявленими в ході інспекційного відвідування порушеннями вимог законодавства про працю, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Дрозд С.В. 10 січня 2018 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-16-3300/0082/10, якою на позивача накладено штраф в розмірі 7 104 000 грн на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України.
Предметом даної справи є законність постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 10 січня 2018 року № 05-16-3300/0082/10 про накладення на Приватне акціонерне товариство «Краматорський завод металевих конструкцій» штрафу в сумі 7 104 000 гривень, яку позивач просить скасувати.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою заступник прокурора Донецької області обґрунтовував її тим, що суди попередніх інстанцій невірно застосували статті 256, 265 КЗпП України, пункт 29 Порядку 295 та помилково посилалися у оскаржуваних рішеннях на положення частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V.
Також скаржник вважає безпідставним посилання судів на факт усунення позивачем порушень законодавства на виконання припису, оскільки штрафні санкції, застосовані спірною постановою, не стосуються невиконання припису. Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 265 КЗпП України, а усунення виявлених порушень при проведенні перевірки не є підставою для скасування штрафних санкцій, які застосовані за сам факт вчинення порушення у сфері законодавства про працю.
Приймаючи цю ухвалу, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі акта перевірки Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено припис від 29 грудня 2017 року № 05-16-3300/0082-0033, в якому позивачу приписано: усунути порушення вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати з червня по листопад 2017 року 222 працівникам підприємства. В строк до 29 січня 2018 року письмово інформувати про виконання вимог припису державного інспектора праці.
5 січня 2018 року Приватним акціонерним товариством «Краматорський завод металевих конструкцій» направлена до Головного управління Держпраці у Донецькій області інформація про виконання припису, виплати індексації заробітної плати 28 грудня 2017 року.
Тобто, позивачем у строк визначений приписом від 29 грудня 2017 року № 05-16-3300/0082-0033 було усунуто вказані в ньому порушення, однак після виконання вказаного припису відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-16-3300/0082/10, якою на позивача накладено штраф в розмірі 7 104 000 грн на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом № 877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
З аналізу частини четвертої-п`ятої статті 2 Закону № 877-V вбачається, що органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю) керуються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, однак не підзаконними нормативно-правовими актами, а неоднозначні трактування правових норм Закону повинні здійснюватися на користь суб`єкта господарювання.
Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю».
Водночас, жодна норма КЗпП України, на момент виникнення спірних правовідносин, не врегульовувала питання щодо вжиття заходів до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності у разі виконання припису в установлений у ньому строк. Тобто, це питання не врегульовувалося нормами спеціального закону - КЗпП України, а тому використанню підлягає положення загального закону, а саме частини 11 Закону № 877-V, які передбачають, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Тобто, суди попередніх інстанцій, встановивши виконання позивачем припису від 29 грудня 2017 року № 05-16-3300/0082-0033 у визначені в ньому строки, правильно застосувала до спірних відносин приписи частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V та скасували постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-16-3300/0082/10 від 10 січня 2018 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 7 104 000 грн.
При цьому, суд звертає увагу на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26 квітня 2017 року № 295 визнано нечинною.
Суд також звертає увагу на те, що питання притягнення до відповідальності об`єкта відвідування незалежно від виконання припису було врегульовано тільки шляхом доповнення частини сьомої статті 265 КЗпП України, однак такі зміни були внесенні Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12 грудня 2019 року № 378-IX та набрали чинності лише 2 лютого 2020 року, зазначене є підтвердженням того, що вказане питання на момент виникнення спірних правовідносин не врегульовувалося спеціальним законом, а лише нормами загального закону, якими були положення частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується судами попередніх інстанцій, які задовольняючи позов виходили з того, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не враховані вимоги частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V, відповідно до якої, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Однак, вказані висновки суду не узгоджуються із висновками Верховного Суду щодо застосування пункту 29 Порядку № 295 та частини одинадцятої статті 7 Закону №877-V, викладеними, зокрема, у постанові від 22 травня 2020 року у справі №П/811/1996/17 та інших, у яких суд виходив з того, що якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень, а також вказано, що в такому випадку норми частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V не застосовуються під час притягнення об`єкта відвідування до відповідальності за вказані правопорушення, у зв`язку із цим колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у вказаних судових рішеннях.
Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
За змістом статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених частиною п`ятою або частиною шостою статті 346 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №805/430/18-а (К/9901/58687/18) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що оцінка решті спірних питань у справі буде надана під час розгляду справи у складі палати, з огляду на відсутність процесуального можливості "роз`єднання" справи на стадії касаційного перегляду.
Керуючись статтями 346, 347 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Справу № 805/430/18-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод металевих конструкцій" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.О. Берназюк
Судді: І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко
