Справа № 711/3111/19
1-кп/991/81/19
У Х В А Л А
28 січня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглядаючи матеріаликримінального провадження№ 52018000000000797 стосовно обвинувачення ОСОБА_5 , уродженця с.Франківка Чорнобаївського району Черкаської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 369-2 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_6 ,
сторона захисту обвинувачений ОСОБА_5
захисники ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
в с т а н о в и в:
1.У провадженні Вищого антикорупційного суду (далі суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.У судове засідання, призначене на 28січня 2021 року, було здійснено виклик свідка сторони захисту ОСОБА_10 , який в черговий раз не прибув до суду.
3.Зважаючи на зазначене, з огляду на те, що іншим шляхом забезпечити явку свідка ОСОБА_10 неможливо, захисник ОСОБА_9 заявив клопотання про здійснення приводу свідка.
4.Вирішуючи відповідне клопотання захисника ОСОБА_9 , суд виходить з такого.
5.У судове засідання свідок ОСОБА_10 викликався шляхом направлення йому повістки про виклик до суду за усіма відомими суду адресами можливого місця проживання свідка, зокрема і за адресою, що міститься у базі даних Державної міграційної служби України, які, однак, вручені не були.
6.Повістка про виклик до суду також була надіслана на електронну адресу, із якої раніше від імені свідка ОСОБА_10 судом було отримано клопотання про неможливість з`явитись у попереднє судове засідання, та про успішне доставлення якої наявне відповідне повідомлення /а.с. 167-168 т. 9/.
7.Окрім зазначеного, секретар судового засідання також намагалась повідомити свідка ОСОБА_10 про дату та час судового засідання по телефону, однак, на виклик свідок не відповів /а.с. 248 т. 9/.
8.Водночас, за змістом ч. 1 ст. 327 КПК України суд, у разі нез`явлення у судове засідання свідка вживає заходів для забезпечення прибуття його до суду та має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
9.Одночасно, будучи згідно з даними реєстру матеріалів досудового розслідування допитаним на досудовому розслідуванні в якості свідка /а.с. 19 т. 1/, ОСОБА_10 був обізнаним з правами та обов`язками останнього, а це, зокрема, прибути за викликом до суду (п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України).
10.Також, секретар судового засідання неодноразово зв`язувалась зі свідком за тим же номером телефону, за яким намагалась з`єднатись для виклику у дане судове засідання. Однак на цей виклик свідок не відповів.
11.До того ж, у зв`язку із неявкою свідка у судове засідання 18грудня 2020 року, причини якої було визнано неповажними, судом було постановлено ухвалу про здійснення його приводу у судове засідання, призначене на 22грудня 2020 року, який виконати не вдалось.
12.У повідомленні про причини невиконання приводу, детектив, якому було доручено виконання приводу, здійснив телефонний виклик свідка, у відповідь на який останній повідомив, що знаходиться на самоізоляції у зв`язку із контактуванням із особами, що захворіли на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 /а.с. 208 т. 9/.
13.21грудня 2020 року, на електронну адресу суду надійшов лист від імені ОСОБА_10 , у якому повідомлялось про неможливість його явки у судове засідання, у якому свідок посилався на аналогічні підстави /а.с. 167 т. 9/. Разом із цим, належного підтвердження цим обставинам свідок ОСОБА_10 не надав.
14.Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про ухилення свідка від отримання судового виклику у судове засідання 28січня 2021 року.
15.З цього приводу, належить зазначити, що КПК України, встановлюючи наслідки неприбуття на виклик за наявності підтвердження отримання свідком повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом (ст. 139 КПК України), не регулює порядок кримінального провадження у випадку ухилення свідка від отримання повістки про виклик.
16.Водночас, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК України).
17.Зокрема, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки … (ч. 1 ст. 21 КПК України). При цьому, такі строки під час судового провадження забезпечує суд (ч. 2 ст. 28 КПК України), який відповідно до засади диспозитивності вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Перед судом заявлено клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як привід, що згідно з ч. 2 ст. 142 КПК України розглядається негайно. А тому суд зобов`язаний його вирішити, користуючись своїми повноваженнями відповідно до вимог КПК України.
18.Також, засада безпосередності дослідження показань встановлює, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 23 КПК України).
19.Відповідно до ч. 3 ст. 97 КПК України суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона: 1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; 2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання; 3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку; 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.
20.КПК України не передбачає правових підстав проведення розшукових заходів щодо свідка, окрім як в рамках виконання ухвали про привід.
21.При цьому, порядок проведення розшукових заходів в Україні регулюється Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» № 2135-XIIвід18лютого1992року.Відповіднодост.6цьогоЗаконупідставами дляпроведенняоперативно-розшуковоїдіяльностіє,зокрема, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які переховуються від суду. При цьому, такі підстави можуть міститися, зокрема, в ухвалах суду.
22.Аналіз вищенаведених положень вказує на те, що свідок повинен бути допитаним безпосередньо судом. Однак суд вправі відступити від цієї імперативної вимоги у випадку визнання неможливим його допиту, зокрема, при сукупності таких умов як не прибуття на виклик до суду свідка та не встановлення його місцезнаходження шляхом проведення необхідних заходів розшуку.
23.А тому, забезпечуючи розумні строки, у випадку неприбуття свідка на виклик, за наявності клопотання учасника кримінального провадження, суд зобов`язаний вжити заходів до встановлення місцезнаходження свідка шляхом забезпечення проведення необхідних заходів розшуку, що стосовно свідка можливе виключно в рамках постановлення ухвали про здійснення приводу.
24.При цьому, привід є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст.131 КПК України).
25.Водночас, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
26.Так, КПК України не встановлює обмежень щодо застосування приводу відносно ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
27.Застосування приводу до особи є втручанням у її право на вільне пересування. На переконання суду, потреби кримінального провадження виправдовують таке втручання у права свідка ОСОБА_10 . Оскільки завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України). При цьому, такі завдання можуть бути забезпечені тільки шляхом, зокрема, безпосереднього допиту свідка ОСОБА_10 або встановлення неможливості його допиту тільки після неприбуття на виклик та проведення необхідних заходів розшуку. Свідок викликався у встановленому КПК України порядку в судове засідання, до нього не прибув, ухиляється від отримання повістки про виклик. Таким чином, завдання забезпеченнябезпосередньогодопитусвідка судомабовстановленняпідстав длянеможливостізазначеного,азвідсиі завдання кримінального провадження можуть бути забезпечені, наразі, шляхом проведення розшукових заходів щодо свідка та його примусового супроводження в судове засідання. Інших процесуальних можливостей досягнення зазначеного КПК України не передбачає.
28.Отже, з метою забезпечення дієвості судового провадження та дотримання розумних строків судового провадження, судом встановлені підстави для застосування приводу до свідка ОСОБА_10 .
29.Відповідно до ч. 1 ст. 143 КПК України виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам, зокрема, Національного антикорупційного бюро України. З огляду на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснювало Національне антикорупційне бюро України, суд доручає здійснення приводу відповідному органу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 131, 132, 138-143, 327, 371, 372, 375, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання сторони захисту задовольнити.
Здійснити привід свідка ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ) в судове засідання, яке відбудеться 01 лютого 2021 року о 16 год 30 хв.
Здійснення приводу доручити Національному антикорупційному бюро України.
У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .
Копію ухвали негайно направити для виконання Національному антикорупційному бюро України для організації виконання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1
