Справа № 357/10397/19
2-др/357/3/21
Категорія
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5, заяву представника відповідача, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, -
В С Т А Н О В И В :
03.12.2020 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування та внесення змін до договору оренди землі, відмовлено.
24.12.2020 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», адвокат Червінчик Є.Е., шляхом направлення поштою 08.12.2020 року, подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу на загальну суму 15 000,00 грн.. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», було відмовлено, 30.06.2020 року між адвокатом Червінчик Є.Е. та відповідачем ТОВ Агрокомплекс «Узин» було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги та в ході судового розгляду даної справи ТОВ Агрокомплекс «Узин» понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 15000,00 грн.. Посилаючись на положення ст. 133, 137, 141 ЦПК України представник відповідача зазначає, що у судовому засіданні 03.12.2020 року ним було зроблено усну заяву про те, що ТОВ Агрокомплекс «Узин» протягом п`яти днів надасть суду докази витрат понесених ним на правничу допомогу.
15.01.2021 року представник позивача, адвокат Тетеря С.І. надала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке мотивоване тим, що представник відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» вніс до складу витрат нібито пов`язаної з розглядом справи правничої допомоги, витрати, щодо узгодження з клієнтом правової позиції. Ознайомлення адвокатом свого клієнта зі змістом уже наданої чи надаваної юридичної послуги, чим за своєю суттю є діяльність, описана у п. 3 наданого адвокатом Червінчиком Є.Е. детального опису, взагалі не можна кваліфікувати як правничу допомогу і такі дії представника відповідача жодним чином не стосуються правничої допомоги. Представник відповідача заявляє про трьохгодинне дослідження матеріалів справи № 357/10397/19 та одночасно п`ятигодинний їх аналіз як окремі дії в рамках надання за фактично однієї послуги, є штучно завищеним та необґрунтованим. Відповідач ТОВ Агрокомплекс «Узин» своїм правом не скористався і не надав до суду відзив та не надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У той же час договір про надання правової допомоги та відповідна додаткова угода до нього, в якій встановлений розмір винагороди адвоката та порядок її сплати, були укладені між адвокатом Червінчиком Є.Е. та відповідачем задовго до 03.12.2020 року. Таким чином, невиконання стороною справи свого обов`язку щодо повідомлення суду у першій заяві по суті справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, є підставою для відмови у задоволенні вимог такої сторони про відшкодування витрат, про які вона не зазначила у першій заяві по суті справи. В зв`язку з викладеним просила відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу подана представником відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» 08.12.2020 року, тобто, в межах строків, передбачених положенням статті 141 ЦПК України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що рішенням суду від 03.12.2020 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.
Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», адвокат Червінчик Є.Е. надав: копію договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, копію додаткової угоди від 30.09.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, детальний опис наданих послуг від 07.12.2020 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 07.12.2020 року, копію платіжного доручення №951 від 08.12.2020 року на суму 30 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (Т. 2 а.с. 175-182).
Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди від 30.09.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, за надання правової допомоги в суді першої інстанції у справі №357/10397/19 клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається за домовленістю між сторонами і складає 10 000 грн.
Відповідно до п. 2.2 додаткової угоди від 30.09.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, за досягнення позитивного рішення у справі № 357/10397/19 у суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату додатковий гонорар (гонорар успіху), розмір якого визначається за домовленістю між сторонами і складає 5 000 грн.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Відповідачем було здійснено фактичні витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №951 від 08.12.2020 року, платник ТОВ Агрокомплекс «Узин», отримувач Червінчик Євгеній Едуардович , в сумі 30 000,00 грн., призначення платежу: плата за надання правової допомоги у справі № 357/7566/19 та справі №357/10397/19 (Т. 2 а.с. 182).
Також, з матеріалів доданих до справи, вбачається, що представником відповідача подано детальний опис послуг за договором про надання правничої допомоги від 30.06.2020 року, однак не додано в підтвердження здійсненної правової допомоги розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, за певний вид послуги та час витрачений на вказані послуги, враховуючи, що адвокат Червінчик Є.Е. приймав участь у судовому засіданні, як представник відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин», лише один раз, і по часу воно зайняло, лише 30 хв., а в інших судових засіданнях, приймали участь інші представники товариства.
Слід зазначити, що адвокат Червінчик Є.Е. до грудня 2020 року діяв в справі, як представник ОСОБА_1 , а Ордер в підтвердження свого представництва ТОВ Агрокомплекс «Узин» було надано суду, лише, 03.12.2020 року.
Адвокат Червінчик Є.Е. до грудня 2020р. не подавав суду та не повідомляв інших учасників процесу про наявність Договору про надання правової допомоги від 30.06.2020р. і Додаткової Угоди від 30.09.2020р. Про існування таких договорів та ознайомлення з ними стало можливим після ухвалення судом рішення по суті.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Так, від представника позивача в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України, надійшла заява про необґрунтованість витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, представник позивача належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, до заперечень не надала.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, представник позивача в своєму клопотанні про відмову у відшкодуванні витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин», зазначає, що відповідач ТОВ Агрокомплекс «Узин» не повідомив суд та їх, як сторону по справі, в порушення вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України, що у майбутньому буде понесено витрати на оплату професійної правничої допомоги чи будь-які інші витрати, оскільки вони не скористались своїм правом і не подали до суду заяву по суті спору (відзив чи заперечення), в якій повинні були б вказати про очікувані витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Тобто, представник відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» повинен був надати до суду разом з першою заявою по суті спору (відзив) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у строки визначені законом.
Однак, в матеріалах справи відсутній відзив на позов відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» та відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, його представником 03.12.2020 року лише заявлено клопотання, що протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі будуть надані докази понесених витрат на правничу допомогу без орієнтовного розрахунку цих витрат, та й тоді ж були подані письмові пояснення, які не є заявою по суті спору, в розумінні ст. 174 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі № 904/4494/18, Суд дійшов висновку, що невиконання стороною у справі свого обов`язку щодо повідомлення суд у першій заяві по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, є підставою для відмови у задоволенні вимог такої сторони про відшкодування витрат.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову представнику відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», адвокату Червінчику Є.Е. в стягненні витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15000,00 грн..
Керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд,-
У Х В А Л И В :
Відмовити представнику відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», адвокату Червінчику Є.Е. в стягненні з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судових витрат на правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення суду виготовлено 15.01.2021 року.
СуддяО. Я. Ярмола
