ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 695/3261/19
номер провадження 4-с/695/30/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Середи Л.В.,
за участю секретаря Оніщенко Н.В.,
розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Вікторії Вікторівни про закінчення виконавчого провадження №62804186, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Вікторії Вікторівни, яка 22.09.2020 року винесла постанову про закінчення виконавчого провадження за №62804186, припинила чинність арешту майна боржника та скасувала інші заходи примусового виконання рішення.
В обґрунтування своїх вимог скаржниця вказує, що вказана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята державним виконавцем передчасно адже останнім не вчинено усіх необхідних дій спрямованих на належне виконання судового рішення.
Як вбачається з указаної Постанови державного виконавця від 22.09.2020 року, виконавче провадження ВП № 62804186 було закінчено у зв`язку з тим, що державний виконавець Прокопенко Вікторія Вікторівна дійшла висновку про неможливість виконати виконавчий документ без участі боржника. Але при цьому державним виконавцем не здійснювалася перевірка виконання рішення боржником безпосередньо перед тим, як прийняти оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, не зважаючи на те, що ч. 3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає право державного виконавця, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, винести постанову про закінчення виконавчого провадження лише після надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, державний виконавець Прокопенко В.В. винесла постанову від 22.09.2020року не дотримавшись цієї норми та не повідомивши органи досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, винесення оскаржуваної постанови за вказаних обставин, з позбавленням права скаржника, як стягувача у виконавчому провадженні, повторно звернутись з цим же виконавчим листом з приводу примусового виконання рішення суду, повністю нівельовано гарантії держави щодо виконання судових рішень а також гарантії надані статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не може відповідати суті приписів ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України.
Тому, враховуючи вказане вище оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження № 62804186 від 22.09.2020 не відповідає зазначеним нормам законодавства України та міжнародним норма, порушує конституційні права скаржника на судовий захист і підлягає скасуванню.
КП Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради надала до суду заперечення проти скарги на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №62804186, у якому вказували, що за час розгляду позовної заяви ОСОБА_2 в суді Золотоніська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Черкаської обласної ради змінила найменування на комунальний заклад «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» та було ліквідовано посаду, на яку за рішенням суду мало б відбутися поновлення працівника. Повторне впровадження такої посади є нераціональним, а штатна одиниця скорочена через те, що в ній немає потреби. Вважає, що державним виконавцем вчинено всі дії, які спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому немає жодних рідстав для задоволення скарги.
Державний виконавець Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко В.В. направила до суду відзив на скаргу ОСОБА_1 у якому вказувала, що боржник по вказаному виконавчому провадженню був двічі притягнутий до штрафу за невиконання рішення суду. При цьому вказувала, що згідно ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконане без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Так 22.09.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» та надіслано повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, чим на думку державного виконавця було в повній мірі виконані всі необхідні дії спрямовані на виконання судового рішення по справі.
У своїй відповіді на вказані заперечення боржника та державного виконавця представник ОСОБА_1 , адвокат Міщенко С.В. вказував, що у даному виконавчому провадженні повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника за невиконання рішення суду не є останньою дією державного виконавця з виконання рішення суду, а сам факт направлення повідомлення до органу досудового розслідування не є підставою закінчення виконавчого провадження. Крім того згідно ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право державною виконавця , у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а не обов`язок, і то лише після надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а державний виконавець Прокопенко В.В. винесла постанову від 22.09.2020року не дотримавшись цієї норми та не повідомивши органи досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак надала до суду клопотання про розгляд її скарги за її відсутності, на задоволенні останньої наполягала у повному обсязі.
Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, будь-яке клопотання до суду не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, а також доводи сторін, які обґрунтовують свої вимоги, суд приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
На підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 29.07.2020 року був виданий виконавчий лист по справі №695/3261/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виховної роботи комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа» Черкаської обласної ради, а вказане рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання.
На підставі ст., ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження, головним державним виконавцем Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Вікторією Вікторівною, була розглянуто заява стягувача ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа № 695/3261/19 , виданого 29.07.2020 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, та 12.08.2020 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по справі № 695/3261/19, який виданий 29.07.2020, з одночасним присвоєнням цьому ВП № 62804186.
Однак вже 22 вересня 2020 року державний виконавець виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 695/3261/19 виданого 29.07.2020 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виховної роботи КЗ "Золотоніська спеціальна школа" Черкаської обласної ради закінчила, припинивши чинність арешту майна боржника та скасувавши інші заходи примусового виконання рішення.
У вказаній постанові державний виконавець зазначила, що рішення не може бути виконане без участі боржника, а тому керуючись п. 11 частини першої статті 39, статтею 40 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчено.
У своїх поясненнях державний виконавець, а також боржник вказують, що виконати судове рішення про поновлення скаржника на посаді неможливо, оскільки боржника перейменовано, а посаду ліквідовано у зв`язку із відсутністю її доцільності.
Разом із тим із таким твердженням суд погодитись не може.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ст.. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі - Закону) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 18 Закону визначено обов`язки і права виконавців, до в п.п. 1 ч. 2 вказаної статті зазначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 65 Закону визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеномустаттею 63цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1-3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або ухриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, закінчення виконавчого провадження після направлення повідомлення органам досудового розслідування для притягнення винних осіб до відповідальності - є наслідком вжиття всіх можливих заходів щодо виконання рішення суду та встановлення неможливості такого виконання, тобто встановлення того факту, що механізми та інструменти, якими закон наділяє виконавця при виконанні рішень про зобов`язання боржника особисто вчинити певні дії, є вичерпаними. Лише після вичерпання усіх наданих законом можливих засобів щодо виконання судового рішення, виконавець повідомляє про вчинення кримінального порушення та може закінчити виконавче провадження, у зв`язку з чим досягається мета судового рішення - поновлення права особи за допомогою певних інструментів, якими володіє виключно держава, і не може володіти особа.
Як вбачається з указаної Постанови державного виконавця від 22.09.2020 року, виконавче провадження ВП № 62804186 було закінчено у зв`язку з тим, що Державний виконавець Прокопенко Вікторія Вікторівна дійшла висновку про неможливість виконати виконавчий документ без участі боржника.
При цьому неможливість виконання такого рішення пояснюється відсутністю посади на яку мав би поновити боржник скаржника та яка була ліквідована, а сам боржник був перейменований, хоч і має правонаступника.
Разом із тим відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка висловлена з цього приводу у постанові від 08 квітня 2020 року по справі №808/2741/16 та у постанові від 12 серпня 2020 року справа № 306/1325/18, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.
Державним виконавцем не було вжито достатніх і дієвих заходів для зобов`язання боржника вчинити дії спрямовані на виконання судового рішення в тому числі й шляхом введення скороченої посади, у свою чергу аргументи боржника з нього приводу є не переконливими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Жодних належних доказів, які б спростували зазначені вище обставини державним виконавцем та боржником до суду не надано.
Нормами ч. 3 ст. 63 Закону, на яку посилається державний виконавець передбачене право державною виконавця у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а не обов`язок, і то лише після надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а державний виконавець Прокопенко В.В. винесла постанову від 22.09.2020року не дотримавшись цієї норми та не повідомивши органи досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, доказів зворотного суду не надано.
Статтею 40 вказаного Закону визначені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, відповідно до ч. 1 якої у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
При цьому вказаною статтею чітко визначено, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Випадки коли закінченевиконавче провадженняможе бутивідновлене визначеніст..41 Закону, уякому вказано,що уразі якщопостанова виконавцяпро закінченнявиконавчого провадженняабо поверненнявиконавчого документастягувачу визнанасудом незаконноючи скасованав установленомузаконом порядку,виконавче провадженняпідлягає відновленнюза постановоювиконавця непізніше наступногоробочого дняз дняодержання виконавцемвідповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.
Таким чином законодавством чітко визначено порядок відновлення виконавчого провадження, яке може здійснюватися лише після скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Частиною 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні вимоги щодо строку подачі скарги на дії виконавця викладені і в ст.. 449 ЦПК України.
Як вказано вище, оскаржувана постанова державного виконавця були винесена 22.09.2020 року, направлена стягувачу 30.09.2020 року, що стверджується даними штемпеля на поштовому конверті, а отримана останньою 02.10.2020 року, а сама скарга подана до суду 08.10.2020 року, а тому строк для подачі скарги скаржником пропущений не був.
За таких обставин, враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про задоволення скарги.
Керуючись ст.ст.447-453 Цивільного процесуального кодексу України,та ЗакономУкраїни «Провиконавче провадження»,суд -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Вікторії Вікторівни про закінчення виконавчого провадження №62804186 задовольнити.
Визнати бездіяльність головного державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Вікторії Вікторівни при виконанні виконавчого провадження № 62804186 про примусове виконання виконавчого листа № 695/3261/19, виданого 29.07.2020 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за судовим рішенням від 29 липня 2020 року, допущеним судом до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виховної роботи комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа» Черкаської обласної ради.
Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко Вікторії Вікторівни від 22.09.2020року, про закінчення виконавчого провадження № 62804186 за виконавчим листом № 695/3261/19 , виданим 29.07.2020 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за судовим рішенням від 29 липня 2020 року , допущеним судом до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виховної роботи комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа» Черкаської обласної ради , а виконавчий лист повернути у Золотоніський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для подальшого виконання.
Зобов`язати головного державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м, Київ) Прокопенко Вікторію Вікторівну провести всі необхідні дії щодо негайного виконання виконавчого листа № 695/3261/19, виданого 29.07.2020 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за судовим рішенням від 29 липня 2020 року , допущеним судом до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виховної роботи комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа» Черкаської обласної ради, відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Середа Л.В.
