ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1734/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Шпагіна В`ячеслава Миколайовича

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.07.2020

у справі № 922/1734/20

за заявою Фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича

до Фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича,

про неплатоспроможність, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Шпагін В`ячеслав Миколайович (далі - ФОП Шпагін В.М., боржник) звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. В обґрунтування заяви посилався на неспроможність виконати грошові зобов`язання перед своїми кредиторами, фактичний розмір прострочених зобов`язань становить більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, майна як ФОП не має. До заяви було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 відмовлено ФОП Шпагіну В.М. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією. Заяву ФОП Шпагіна В.М. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Повідомлено ФОП Шпагіна В.М. про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Встановлено заявнику - ФОП Шпагіну В.М. у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати суду копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно станом на червень 2020 року; документальне підтвердження наявності кредиторської заборгованості; документальне підтвердження наданих відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; оригінал доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства; пропозицію щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства); копії документів, доданих до заяви, засвідчені належним чином відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55. Попереджено ФОП Шпагіна В.М. про те, що згідно з частиною 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

30 червня 2020 року ФОП Шпагіним В.М. надано до суду заяву про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій заявник просив суд прийняти заяву до розгляду, вважати недоліки заяви усунутими та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність. До заяви надано низку документів на виконання вимог щодо усунення недоліків.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2020 повернуто ФОП Шпагіну В.М. заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи, заяву про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи.

Ухвала прийнята з посиланням на частини четверту, шосту статті 174 ГПК України та частини першу - третю статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, суд звернув увагу боржника на те, що у відповідності до пункту 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків

Місцевий господарський суд, розглянув заяву ФОП Шпагіна В.М. про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи та встановив, що заявником не в повному обсязі усунуто недоліки, зокрема не надано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено можливості звільнення чи відстрочення від сплати авансування винагороди арбітражного керуючого, а передбачено прямий обов`язок по наданню доказів його сплати.

Відтак, суд зазначив, що заявник усунув не в повному обсязі недоліки своєї заяви, що є підставою для її повернення.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ФОП Шпагін М.В. звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.07.2020 у справі №922/1734/20 про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, справу передати до Господарського суду Харківської області для відкрити провадження у справі про банкрутство.

Щодо надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією боржник вказував, що у нього відсутня реальна можливість сплати такого авансового внеску одноразово на дату звернення із заявою, на підтвердження чого було надано податкові декларації за 2008 - 2016 роки. Боржник, посилався на обмеження в доступі до правосуддя, надмірність тягаря для неплатоспроможного боржника в разі авансування витрат, використовуючи при цьому практику Європейського суду з прав людини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.07.2020 у справі №922/1734/20 залишено без змін.

За висновком суду апеляційної інстанції, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень є обов`язковою складовою матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відсутність якої є прямою підставою для суду залишити таку заяву без руху як таку, що не відповідає вимогам процесуального закону.

Апеляційний господарський суд вказав про відсутність законодавчо встановленого механізму звільнення заявника від авансування винагороди керуючому реструктуризацією, тому питання про звільнення заявника від авансування винагороди керуючого реструктуризацією знаходиться поза компетенцією суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

До Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся Шпагін М.В., який просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.07.2020 про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 про залишення апеляційної скарги без задоволення; передати справу та зобов`язати Господарський суд Харківської області відкрити провадження у справі про відновлення платоспроможності ФОП Шпагіна В.М.

Аргументуючи вимоги про скасування оскаржуваних судових рішень, скаржник зазначає про неконституційність деяких положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки Кодекс встановивши умови та порядок відновлення платоспроможності боржника, законодавчо не врегулював механізм звільнення заявників від авансування винагороди керуючому реструктуризацією не за їх рахунок, які через вкрай тяжкий матеріальний стан не в змозі здійснити авансування винагороди керуючому реструктуризацією, і як наслідок, позбавляються права доступу до правосуддя, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому скаржник вказує на відсутність правових висновків Верховного Суду щодо питань авансування винагороди керуючому реструктуризацією та додержання прав боржників (фізичних осіб).

Доводи інших учасників справи

До Суду надійшла заява ОСОБА_1, який зазначає що є одним із кредиторів боржника, просить Верховний Суд при розгляді касаційної скарги Шпагіна В.М. врахувати права кредиторів, оскільки без судової процедури відновлення платоспроможності, кредитори не зможуть отримати свої кошти.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 КУзПБ.

Згідно з частиною 1 статті 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині 2 статті 115 КУзПБ.

Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати положенням Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, частиною 3 статті 116 КУзПБ.

Так, відповідно до частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 3 частини 1 статті 12 КУзПБ передбачено право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною 2 статті 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Отже, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення від її сплати не вплине на баланс інтересів держави та заявника в цій справі, оскільки є лише платою суб`єкту незалежної професійної діяльності за виконання ним своїх обов`язків. В той же час звільнення заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ( абзац 5 частина 2 статті 3 КУПБ).

Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00грн.

Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 31530,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявником - ФОП Шпагіним В.М. до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, не було додано доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, у зв`язку з чим судом першої інстанції ухвалою від 06.09.2020 залишено заяву без руху із надання заявнику строку на усунення недоліків. При цьому, заявникові було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією.

В своїй заяві про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Шпагін В.М. зазначав про неможливість сплатити авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень через вкрай тяжке матеріальне та фінансове становище, та наводив кілька варіантів сплати винагороди керуючому реструктуризацією: за рахунок наданого державного замовлення на його продукцію, а тому просив відстрочити сплату винагороди до моменту відновлення платоспроможності; кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого; держава, яка відповідальна за підтримання малого бізнесу та яка не виконала свої функції та зобов`язання, повинна сплачувати винагороду керуючому реструктуризацією.

Повертаючи заяву, суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством не передбачено можливості звільнення чи відстрочення від сплати авансування винагороди арбітражного керуючого, а передбачено прямий обов`язок по наданню доказів його сплати. Відтак, заявник усунув не в повному обсязі недоліки своєї заяви, що є підставою для її повернення.

Разом з тим, в основу касаційної скарги покладені доводи про відсутність грошових коштів на сплату авансового внеску одноразово, та можливість здійснення витрат на оплату послуг арбітражного керуючого після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за рахунок кредиторів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду керуючому реструктуризацією до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою статтею 116 КУзПБ. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не містять умов та не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди керуючому реструктуризацією при поданні заяви та вирішенні судом питання про її прийняття до розгляду.

Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди керуючому реструктуризацією чинним законодавством України не передбачено.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що внаслідок аналізу вищенаведених норм у їх сукупності слід дійти висновку, що питання про звільнення заявника від авансування винагороди арбітражного керуючого знаходиться поза компетенцією суду, про що було вірно зазначено судом апеляційної інстанції.

Вказана правова позиція щодо питань авансування винагороди керуючому реструктуризацією та додержання прав боржників (фізичних осіб) викладена у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20, що спростовує доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду з даного питання.

Оскільки скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм Кодексу України з процедур банкрутства та виконання в повному обсязі вимог ухвали місцевого господарського суду від 09.06.2020 про залишення заяви без руху і надання витребуваних судом матеріалів, колегія суддів погоджується із правильністю застосованого судом першої інстанції наслідку такого невиконання - повернення заяви ФОП Шпагіна В.М. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі положень частини четвертої статті 174 ГПК України, з яким погодився суд апеляційної інстанції.

В той же час, повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (частина 3 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства), у зв`язку з чим право скаржника на доступ до правосуддя оскаржуваними судовими рішеннями у цій справі не порушується та не обмежується.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, його аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки щодо застосування норми права

Обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308, статтею 309 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити оскаржувані судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у даній справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ФОП Шпагіна В,М, підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.07.2020 про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Шпагіна В`ячеслава Миколайовича залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.07.2020 у справі №922/1734/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К. М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.