Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 листопада 2020 року

у справі № 922/1734/20

Господарська юрисдикція

Щодо можливості звільнення заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові

від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20

Фабула справи: ФОП Шпагін В.М. звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. До заяви було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією.

Ухвалою господарського суду відмовлено ФОП Шпагіну В.М. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією. Заяву ФОП Шпагіна В.М. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Повідомлено ФОП Шпагіна В.М. про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

ФОП Шпагіним В.М. надано до суду заяву про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій заявник просив суд прийняти заяву до розгляду, вважати недоліки заяви усунутими та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність. До заяви надано низку документів на виконання вимог щодо усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду повернуто ФОП Шпагіну В.М. заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи, заяву про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи.

Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: ФОП Шпагін М.В. зазначає про неконституційність деяких положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки Кодекс встановивши умови та порядок відновлення платоспроможності боржника, законодавчо не врегулював механізм звільнення заявників від авансування винагороди керуючому реструктуризацією не за їх рахунок, які через вкрай тяжкий матеріальний стан не в змозі здійснити авансування винагороди керуючому реструктуризацією, і як наслідок, позбавляються права доступу до правосуддя, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Згідно з вимогами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

П. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ передбачено право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Ч. 2 ст. 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Висновки: виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення від її сплати не вплине на баланс інтересів держави та заявника в цій справі, оскільки є лише платою суб'єкта незалежної професійної діяльності за виконання ним своїх обов`язків. В той же час звільнення заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ( абз. 5 ч. 2 ст. 3 КУзПБ).

Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.

Ключові слова: особливості провадження у справі про банкрутство, реалізація права на доступ до правосуддя, підстави відмови у відкритті провадження про неплатоспроможність, джерела сплати винагороди арбітражному керуючому