СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2020 р. Справа № 922/1734/20
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.
при секретарі судового засідання Беккер Т.М.
ФОП Шпагін В.М. в судове засідання не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича (вх.№1778Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2020 (суддя А.А. Савченко) у справі №922/1734/20
за заявою фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича, м. Харків;
до фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича, м. Харків, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ;
про неплатоспроможність, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2020 у справі №922/1734/20 (суддя А.А. Савченко) повернуто ФОП Шпагіну В.М. заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.№1734/20 від 02.06.2020) та додані до неї документи, заяву про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.№14839 від 30.06.2020) та додані до неї документи.
Ухвала мотивована тим, що ФОП Шпагіним В.М. не в повному обсязі усунуто недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
ФОП Шпагін В.М. з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2020 у справі №922/1734/20 про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Просить передати справу та зобов`язати господарський суд Харківської області відкрити провадження у справі про банкрутство.
21.07.2020 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №922/1734/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі №922/1734/20 зв`язку з тим, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 258 Господарського процесуального кодексу, а саме: апелянтом не надано доказів сплати судового збору у встановленому Законом розмірі залишено без руху апеляційну скаргу ФОП Шпагіна В.М. на підставі п. 2 ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
04.08.2020 (вх.№7279) апелянт звернувся до апеляційного господарського суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору. Посилаючись на скрутне матеріальне становище позивач зазначив, що розмір отриманого ФОП Шпагіним В.М. доходу за 2019 рік становить лише 620,00 грн., що унеможливлює сплату позивачем судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі №922/1734/20 клопотання фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2020 у справі №922/1734/20 про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство задоволено. Звільнено фізичну особу-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича від плати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2020 у справі №922/1734/20.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2020 у справі №922/1734/20. Призначено справу до розгляду на 15.09.2020 о 12:30 годині.
ФОП Шпагін В.М. належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з`явився, свого повноважного представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів, враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ФОП Шпагіна В.М. за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник, фізична особа-підприємець Шпагін В`ячеслав Миколайович, звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2020 відмовлено ФОП Шпагіну В`ячеславу Миколайовичу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією. Заяву ФОП Шпагіна В.М. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.№1734/20 від 02.06.2020) залишено без руху. Повідомлено ФОП Шпагіна В`ячеслава Миколайовича про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.№1734/20 від 02.06.2020). Встановлено заявнику - ФОП Шпагіну В`ячеславу Миколайовичу у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати суду копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно станом на червень 2020 року; документальне підтвердження наявності кредиторської заборгованості; документальне підтвердження наданих відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; оригінал доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства; пропозицію щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства); копії документів, доданих до заяви, засвідчені належним чином відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55. Попереджено ФОП Шпагіна В`ячеслава Миколайовича про те, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
30 червня 2020 року ФОП Шпагіним В.М. надано до суду заяву про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій заявник просить суд прийняти заяву до розгляду, вважати недоліки заяви усунутими та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність. До заяви надано низку документів на виконання вимог щодо усунення недоліків.
Розглянувши заяву ФОП Шпагіна В.М. про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи судом першої встановлено, що заявником не в повному обсязі усунуто недоліки, зокрема заявником не надано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
В своїй заяві про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Шпагін В.М. зазначає про неможливість сплатити авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень через вкрай тяжке матеріальне та фінансове становище, та наводить кілька варіантів сплати винагороди керуючому реструктуризацією:
- за рахунок наданого державного замовлення на мою продукцію, а тому просить відстрочити сплату винагороди до моменту відновлення платоспроможності;
- кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого;
- держава, яка відповідальна за підтримання малого бізнесу та яка не виконала свої функції та зобов`язання, повинна сплачувати винагороду керуючому реструктуризацією.
- прощення (списання) всіх боргів без залучення до процесу керуючого реструктуризацією.
Повертаючи заяву, суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством не передбачено можливості звільнення чи відстрочення від сплати авансування винагороди арбітражного керуючого, а передбачено прямий обов`язок по наданню доказів його сплати.
Відтак, суд зазначив, що заявник усунув не в повному обсязі недоліки своєї заяви, що є підставою для її повернення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення зустрічного позову, з огляду на таке.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.116 КУпБ України до заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи мають бути надані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Статтею 30 цього Кодексу врегульовані винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Так, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Обов`язок боржника авансувати вищенаведену суму до звернення з відповідною заявою до суду передбачений КУПБ і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою ст.116 КУПБ. При цьому Кодекс не містить умов та не передбачає права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому на етапі подання заяви та вирішення судом питання про її прийняття до розгляду. Не містить Кодекс і повноважень суду звільнити або відстрочити авансування зазначених витрат за аналогією із судовим збором.
Боржник, обґрунтовуючи клопотання, посилаючись на обмеження в доступі до правосуддя, надмірність тягара для неплатоспроможного боржника в разі авансування витрат, використовуючи при цьому практику Європейського суду з прав людини, помилково ототожнив винагороду арбітражного керуючого та судовий збір.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Вказаний Закон встановлює обов`язковість сплати судового збору у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство і не передбачає сплати судового збору, якщо таку заяву подає боржник (виняток становлять заяви про затвердження плану санації, реструктуризації, але які подаються до відкриття провадження у справі про банкрутство).
Виходячи з вищенаведеної норми, держава врахувала можливість надмірного тягара для неплатоспроможного боржника, який має право, а в деяких випадках і зобов`язаний звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, на заявника - боржника в даній справі не покладено обов`язок сплати судового збору, тому всі його посилання на надмірність покладених судових витрат, обмеження доступу до правосуддя та практику Європейського суду з прав людини з цього приводу є недоречними.
Винагорода арбітражному керуючому, як передбачено ст.30 КУПБ, це плата арбітражному керуючому за виконання ним своїх повноважень.
Статтею 10 КУПБ встановлено, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності.
Пунктом 3 ч.1 ст.12 цього Кодексу передбачено право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Отже, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення від її сплати не вплине на баланс інтересів держави та заявника в цій справі, оскільки є лише платою суб`єкту незалежної професійної діяльності за виконання ним своїх обов`язків. В той же час звільнення заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ( абз.5 ч.2 ст.3 КУПБ).
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що внаслідок аналізу вищенаведених норм у їх сукупності слід дійти висновку, що питання про звільнення заявника від авансування винагороди арбітражного керуючого знаходиться поза компетенцією суду.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення від сплати винагороди керуючому реструктуризацією.
Крім того, колегія суддів враховує позицію Європейського Суду з прав людини, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 36 рішення у справі "Golder v. the United Kingdom" від 21 лютого 1975 року № 4451/70, п. 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року № 8225/78, п. 37 рішення у справі "Guerin v. France" від 29 липня 1998 року № 25201/94, п. 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року № 29731/96, пункти 53, 55 рішення у справі "Воловік проти України" від 06 грудня 2007 року № 15123/03, п. 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року № 24402/02, п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року № 45783/05, ухвала щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України"); такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства; держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення у справах "Osman v. The United Kingdom" від 28 жовтня 1998 року № 23452/94 та "Kreuz v. Poland" від 19 червня 2001 року № 28249/95);
З огляду на викладене та враховуючи відсутність законодавчо встановленого механізму звільнення заявника від авансування винагороди керуючому реструктуризацією, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Шпагіна В.М. та повернення йому заяви.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його апеляційній скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції не виявлено підстав, передбачених ст. 277 ГПК України для задоволення вимог апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича.
Враховуючи викладене, ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням та відповідно до приписів господарського процесуального закону та Кодексу України з процедур банкрутства, тому доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 271 п.1 ч.1 ст.ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2020 у справі №922/1734/20 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 16.09.2020.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Ільїн
Суддя В.С. Хачатрян
