ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"09" червня 2020 р. Справа № 922/1734/20
вх. № 1734/20
Суддя Савченко А.А.
Без участі представників сторін
розглянувши заяву : фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича, м. Харків
до фізичної особи-підприємця Шпагіна В`ячеслава Миколайовича, м. Харків
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
Заявник, фізична особа-підприємець Шпагін В`ячеслав Миколайович, звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником надано клопотання про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією.
Дослідивши клопотання ФОП Шпагіна В.М. про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та безпідставність з огляду на наступне.
В якості доказів обставин, викладених у клопотанні, заявником надано, зокрема, копію довідки Управління праці соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради № 503 від 13.05.2020, копію довідки Індустріального відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2141 від 14.05.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Вищезазначені копії довідок не містять реквізитів засвідчення, що унеможливлює визнання їх в якості доказів.
Крім того, назва поданого клопотання (про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією) та його прохальна частина (про відстрочення авансування винагороди керуючому реструктуризацією до моменту відновлення платоспроможності) між собою не узгоджуються, у зв`язку з чим не вбачається за можливе встановити, що саме просив заявник.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною першою статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Вищезазначена норма кореспондується зі статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, а також регулює порядок такої сплати.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Преамбула Закону України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частина друга статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає розмір ставок судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Разом з тим, винагорода керуючого реструктуризацією не є об`єктом, який підпадає під дію Закону України "Про судовий збір", а отже суд не може звільнити заявника від її сплати чи відстрочити таку сплату.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено Кодексом України з процедур банкрутства та не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також суд зазначає, що ані положення Кодексу України з процедур банкрутства, ані норми Закону України "Про судовий збір" не передбачають сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, підстави для звільнення від сплати судового збору відстуні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання ФОП Шпагіна В.М про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією відмовити.
Розглянувши заяву ФОП Шпагіна В.М. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що зазначена заява не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Частина 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства містить вимоги щодо додатків до заяви про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Судом встановлено, що доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень не надано.
Згідно ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризаії боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Норма цієї статті кореспондується з вимогами ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства ("План реструктуризації боргів"), яка визначає, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Частиною другою статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства передбачені вимоги до плану реструктуризації із визначенням що саме повинен містити такий план реструктуризації боргів боржника.
Зокрема, зазначеною статтею Кодексу передбачено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника (п. 1 ч. 2 ст. 124); інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів (п. 4 ч. 2 ст. 124); вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів (п. 6 ч. 2 ст. 124); розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні (п. 7 ч. 2 ст. 124).
Судом встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 1734/20 від 02.06.2020) ФОП Шпагіним В.М. плану реструктуризації, оформленого відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, не надано.
Частиною третьою ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ФОП Шпагіним В.М. до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 1734/20 від 02.06.2020) не надано доказів на підтвердження наданих відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; документів на підтвердження статусу власника нерухомого майна станом на червень 2020 року; документального підтвердження наявності кредиторської заборгованості.
Крім того, суд звертає увагу на те, що до заяви ФОП Шпагіна В.М. додано низку копій документів (копія виписки з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія трудової книжки, копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копія картки платника податків, копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість), які, всупереч вимогам статті 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", не містить реквізитів засвідчення, що унеможливлює визнання їх в якості доказів.
Частиною третьою статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заяву ФОП Шпагіна В.М. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 1734/20 від 02.06.2020) подано без додержання вимог ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити ФОП Шпагіна В.М. про те, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 37, 116 Кодексу України з питань банкрутства, ст. ст. 174, 233-235 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ФОП Шпагіну В`ячеславу Миколайовичу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та від авансування винагороди керуючому реструктуризацією.
2. Заяву ФОП Шпагіна В.М. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 1734/20 від 02.06.2020) залишити без руху.
3. Повідомити ФОП Шпагіна В`ячеслава Миколайовича про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 1734/20 від 02.06.2020).
4. Заявнику - ФОП Шпагіну В`ячеславу Миколайовичу у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати суду:
- копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно станом на червень 2020 року;
- документальне підтвердження наявності кредиторської заборгованості;
- документальне підтвердження наданих відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
- оригінал доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства;
- пропозицію щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства);
- копії документів, доданих до заяви, засвідчені належним чином відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
5. Попередити ФОП Шпагіна В`ячеслава Миколайовича про те, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Копію ухвали направити ФОП Шпагіну В.М.
Ухвала набирає законної сили 09 червня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Савченко А.А.
