Ухвала
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 161/15629/19
провадження № 61-10805ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» Яремчука Григорія Ярославовича, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
21 липня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 16 липня 2020 року у вищевказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року касаційна скарга залишена без руху, запропоновано заявнику уточнити вимоги касаційної скарги та викласти їх відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України. Також надіслати копії уточненої касаційної скарги та доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У серпні 2020 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду на виконання вимог ухвали надійшла уточнена касаційна скарга, в якій заявником викладені вимоги відповідно до статі 409 ЦПК України.
Разом із тим, в касаційній скарзі чітко не визначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав) із належним обґрунтуванням.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права).
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави (норми матеріального права неправильно застосовані та норми процесуального права порушені судом і в чому полягають порушення).
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
Отже, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, вказавши конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт (абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище, строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити та повідомити про це заявника.
Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
