Справа № 203/1330/20
Провадження № 2/0203/739/2020
УХВАЛА
26 жовтня 2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Давіденко Ю.А.,
представника позивача Єлькіна В.Б.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в загальному провадженні клопотання судових експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання судово-технічної експертизи документів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Провадження у цивільній справі за цим позовом відкрите в загальному порядку за ухвалою від 12 травня 2020 року з приводу стягнення 12032461,30 гривень 00 коп., що складається з вимог сплатити 4835080,00 гривень основного боргу, 6581802 гривень 34 копійки пені та 615579,00 гривень 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з договору позики, укладеного між позивачем та відповідачем 30 жовтня 2015 року та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 2498, строком виконання не пізніше 29 грудня 2015 року.
18 травня 2020 року та 19 травня 2020 року позивач через свого представника адвоката Єлькіна В.Б. збільшив розмір позовних вимог до 43921563 гривень 17 коп., з яких сума основного боргу за мінусом часткового виконання відповідачем склала 4635080,00 гривень, проценти за користування коштами згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України за період з 30 жовтня 2015 року по 29 грудня 2015 року 355543 гривень 96 коп., індекс інфляції за весь період прострочення, починаючи з 30 грудня 2015 року 1114428 гривень 48 коп., 3% річних за цей же період 611449 гривень 33 коп., пеня, обумовлена п. 8 говору, з урахуванням поверненої частини позики, - 37205061 гривень 40 коп., обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач, отримавши кошти в повному обсязі, з поверненням позики прострочила, повернувши 22 квітня 2016 року, 04 листопада 2016 року та 15 травня 2017 року загальним підсумком лише 200000,00 гривень, чим переривала перебіг строку позовної давності, на неодноразові позасудові вимоги про погашення заборгованості не реагує.
Ухвалою суду від 27 липня 2020 року у справі призначена судова технічна експертиза документів, проведення якої доручена експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на вирішення якої поставлені наступні питання: 1) чи відповідає давність тексту та підпису ОСОБА_3 в розписках від 22 квітня 2016 року, 04 листопада 2016 року та 16 травня 2017 року вказаним в них датах складання? 2) коли складені розписки від імені ОСОБА_3 датовані 22 квітня 2016 року, 04 листопада 2016 року та 16 травня 2017 року? 3) чи в один період часу були виконані тексти, а також цифрові записи сум та дат розписок від імені ОСОБА_3 від 22 квітня 2016 року, 04 листопада 2016 року та 16 травня 2017 року?
26 серпня 2020 року та повторно 19 жовтня 2020 року за вих. № 3007/3335/36-70/04/20 судовими експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз направлене суду клопотання про надання оригіналів зразків (досліджуваних документів) та отримання дозволу на часткове пошкодження об`єктів, використання руйнівних методів дослідження під час проведення, зокрема, методів, що можуть призвести до зміни первинних властивостей досліджуваних об`єктів.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року провадження у справі відновлене для вирішення вказаного клопотання експертів.
Позивач ОСОБА_3 26 жовтня 2020 року подав через канцелярію суду заяву, в якій заперечував проти використання руйнуючих методів дослідження під час проведення судової експертизи, зокрема, методів, що можуть призвести до зміни первинних властивостей досліджуваних підписів.
Представник позивача ОСОБА_4 в засіданні підтримав заяву позивача, пояснивши про те, що позивач не заперечував проти проведення технічної експертизи документів, проте не згоден з можливістю пошкодження, руйнації, знищення документів, зокрема, і часткової, під час проведення такої експертизи.
Відповідач та її представник в засіданні наполягали на задоволенні клопотання експерта.
Суд, розглянувши клопотання експертів, вислухавши думки учасників розгляду, приходить до наступних висновків.
За змістом ч.1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Відповідно доч.3ст.108ЦПК України експерт повинен забезпечити збереження об`єкта експертизи.
Частиною 4 ст. 108 ЦПК України передбачено, що якщо експертне дослідження пов`язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей:
1) призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою;
2) залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбачені цим Кодексом, та одержати письмовий дозвіл на його проведення.
В засіданні встановлено, що позивач категорично заперечує проти пошкодження та/або знищення оригіналів належних йому розписок, які підлягали дослідженню експертами, в ході проведення їх судової технічної експертизи, проте відповідно до п.3 Інструкції пропризначення тапроведення судовихекспертиз таекспертних дослідженьта Науково-методичнихрекомендацій зпитань підготовкита призначеннясудових експертизта експертнихдосліджень,що затвердженаНаказом Міністерстваюстиції України08.10.1998№ 53/5, проведення технічної експертизи документів не можливе без їх оригіналів, а тому, за відсутності згоди власника документа на його пошкодження або знищення (часткове або повне), клопотання експертів задовольнити неможливо, у зв`язку з чим судом позивачу роз`яснені положення ст. 109 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 72, 107, 108, 109, 258-260 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання судових експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання судово-технічної експертизи документів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити у зв`язку з відсутністю згоди власника документів на використання руйнівних методів дослідження під час експертизи, що можуть призвести до зміни первинних властивостей досліджуваних документів або до часткового/повного знищення таких документів.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Повний текст ухвали складений 28 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Колесніченко
