Справа № 344/13688/18
Провадження № 22-ц/4808/52/20
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.
Суддя-доповідач Максюта
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Горейко М.Д.,
секретаря Капущак С.В.,
з участю представника апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДГАЛ Україна» Яша П.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДГАЛ Україна» про стягнення вартості частки майна у статутному капіталі товариства, за апеляційною скаргою представника ТзОВ «Медгал Україна» на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене суддею Татаріновою О.А. 30 вересня 2019 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого складено 02 жовтня 2019 року
в с т а н о в и в:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подано позов до ТОВ «МЕДГАЛ Україна» про стягнення вартості частки майна у статутному капіталі товариства.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у березні 2019 року відповідно до запису в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань було зареєстровано ТзОВ «Медгал Україна». 12 серпня 2011 року установчі документи товариства внесено зміни, відповідно до яких учасниками товариства стали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - по 30% частки у статутному капіталі, та ОСОБА_5 - 10% частки у статутному капіталі. Відповідно до договору дарування частки в статутному капіталі ТзОВ «Медгал Україна» від 13.04.2008 року ОСОБА_5 безоплатно передав у власність ОСОБА_1 частку у статутному капіталі товариства, що становить 10%. Відповідно до заяви ОСОБА_5 , 14 квітня 2017 року він вийшов зі складу засновників (учасників) ТзОВ «Медгал Україна». Таким чином, частка у статутному капіталі відповідача, що становить 10%, належить позивачу. На момент передачі частки позивач працював директором товариства, з 26 квітня 2010 року по 15 січня 2018 року.
За час діяльності товариством придбано нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , площею 97,2 кв.м.
15 лютого 2018 року він звернувся із нотаріально посвідченою заявою до ТзОВ «Медгал Україна» та учасників, у якій повідомив про відмову від участі у товаристві та просив провести розрахунки відповідно до чинного законодавства. До заяви ним долучено звіт про оцінку майна, відповідно до якого вартість офісного приміщення складає 1 889 875,53 грн. Таким чином, частка в 10% становить 188 988,00 грн. В подальшому неодноразово звертався із даною заявою до учасників та товариства. Однак, його вимоги не були задоволені. Звільнятися із посади директора ТзОВ «Медгал Україна» був вимушений в судовому порядку, оскільки загальні збори учасників з даного питання не збиралися. Відповідно до висновку комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи від 25.02.2019 року частка дійсної ринкової вартості майна товариства станом на 15.02.2018р. складає 169 471,00 грн. З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути з ТзОВ «Медгал Україна» на його користь вартість частки у майні товариства, яка складає 169 470,00 грн та судові витрати (а.с.1-2, 204-205, том 1).
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ «МЕДГАЛ Україна» на користь ОСОБА_1 ринкову вартість частки у майні товариства в розмірі 169 470 гривень та судові витрати по оплаті судового збору, витрати на проведення експертизи та витрати із надання професійної правничої допомоги (а.с.120-124, том 2).
Не погодившись з рішенням суду, представник ТзОВ «Медгал Україна» подав апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що позивач має право на одержання вартості частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, як учасник товариства, який з нього виходить. ОСОБА_1 аргументував набуття права на частку у статутному капіталі ТзОВ «Медгал Україна» в розмірі 10% (3500 грн) на підставі договору дарування від 13.08.2018р., укладеного між ним та ОСОБА_5 . Проте, судом не взято до уваги, що від участі в товаристві він відмовився, подавши 15.08.2018р. відповідну нотаріально посвідчену заяву. Укладення договору дарування надавало ОСОБА_1 право на вступ до товариства, яким він скористався і таким чином не набув право на безпосередню участь у товаристві, оскільки до нього не вступив.
На думку апелянта, позивач не був і не є учасником ТзОВ «Медгал Україна», внаслідок чого не володіє корпоративними правами, визначеними ст.167 ГК України і, як наслідок, не має права на частку у майні товариства. Вказані обставини встановлені судовим рішенням у справі № 909/387/19 від 19 серпня 2019 року, яка розглядалась в порядку господарського судочинства і не потребує доказування в силу приписів ч.4 ст.82 ЦПК України. Проте, дані докази судом не були прийняті до уваги.
Зазначає, що суд неправильно застосував норми матеріального права - ст.148 ЦК України та ст.54 ЗУ «Про господарські товариства».
При цьому, під час розгляду справи суд допустив процесуальні порушення. Ухвалами суду від 05.04.2019р. та від 17.05.2019р., в порушення вимог ст.251 ЦПК України, відмовлено в задоволенні клопотань про зупинення провадження в даній справі у зв`язку з неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, яка розглядалася в порядку цивільного судочинства іншим судом. А саме, на розгляді Тисменицького районного суду перебувала справа №352/395/19 за позовом іншого учасника товариства ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі ТзОВ «Медгал Україна» та рішенням суду по якій позов задоволено.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити (а.с.127-128, том 2).
Представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вартість частки майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства з вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки в статутному капіталі товариства Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.145-146, том 2).
У судове засідання не з`явилися позивач та його представник, хоча про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення позивача та його представника, які не з`явилися, про день, місце та час судового засідання, тому судом розглянута справа за їх відсутності.
Вислухавши пояснення представника апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДГАЛ Україна» Яша П.К., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її обґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Судом встановлено, що відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 25.05.2006р. зареєстровано ТОВ "Медгал Україна" (а.с.41-47, том 1).
Відповідно до пунктів 1.4 та 8.1 статуту ТОВ "Медгал Україна", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства 08.08.2011 (протокол № 1) та зареєстрованого 12.08.2011 за № 11191050008003901, одним із учасників Товариства є ОСОБА_5 з розміром внеску до статутного фонду 3 500, 00 гривень, що становить 10 % статутного капіталу товариства (а.с.7-12, том 1).
Згідно договору купівлі-продажу офісного приміщення від 21.04.2008 року ТОВ «Будівельна Компанія «КОМФОРТБУД-І» продала ТОВ "Медгал Україна" офісне приміщення загальною площею 97, 2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.32-33, том 1).
Відповідно до договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ «МЕДГАЛ Україна» від 13.04.2017 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ «МЕДГАЛ Україна» у розмірі 3500 грн., що становить 10% статутного капіталу ТОВ «МЕДГАЛ Україна» (а.с.51-53, том 1).
Копія рішення Івано-Франківського міського суду від 12.03.2018 року підтверджує, що трудовий договір між ОСОБА_1 та ТОВ "Медгал Україна" розірвано, у зв`язку із звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 15.01.2018 року (а.с.54-55, том 1).
ОСОБА_6 , що є власником частки у статутному капіталі ТОВ "Медгал Україна" у розмірі 10%, яка належала ОСОБА_5 , повідомляв, що добровільно відмовляється від участі (вступу) у склад учасників ТОВ "Медгал Україна" та просив провести розрахунок у відповідності до ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 148 ЦПК України, враховуючи звіт про оцінку майна № АS18-180213-062, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 15.02.2018 року, яка була направлена на адресу ТОВ "Медгал Україна" (а.с.56, том 1).
Нотаріально посвідчена копія заяви ОСОБА_5 від 14.04.2017 року підтверджує, що ОСОБА_5 , учасник (засновник) ТОВ "Медгал Україна", заявив про свій вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "Медгал Україна" (а.с.58, том 1).
Згідно звіту про оцінку майна № АS18-180213-062 від 13.02.2018 року ринкова вартість офісного приміщення загальною площею 97, 2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , для цілей оподаткування складає, без ПДВ 1889875,53 грн.; ринкова вартість 1/1 частки об`єкту складає без ПДВ 1889875,53 грн (а.с.13-31, том 1).
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової економічної експертизи від 10.12.2018 року № 27993/27994/18-72 (а.с.163-169, том 1):
- згідно даних балансу ТОВ «Медгал Україна» станом на 31.12.2017 року вартість чистих активів товариства(яка дорівнює розміру власного капіталу) становить 512,3 тис.грн.
- згідно даних балансу ТОВ «Медгал Україна» станом на 31.03.2018 року вартість чистих активів товариства(яка дорівнює розміру власного капіталу) становить 342,2 тис.грн.
- частка у майні ТОВ «Медгал Україна» , що підлягає виплаті ОСОБА_1 у зв`язку з його відмовою від участі (вступу) у склад учасників ТОВ «Медгал Україна», яка становить 10% статутного капіталу товариства, на найближчі звітні дати становить: 51230 грн. станом на 31.12.2017 року та 34220 грн. станом на 31.03.2018 року.
З висновку експертів за результатами проведення комплексної економічної та оціночно - будівельної експертизи від 25.02.2019 року № 2753 встановлено, що ринкова вартість офісного приміщення № 6 загальною площею 97,2кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , станом на 15.02.2018 року складає 1899500 грн. з ПДВ, або 1582916,67 без ПДВ. Частка дійсної ринкової вартості майна ТОВ «МЕДГАЛ Україна» у грошовому еквіваленті, яка належить до виплати ОСОБА_7 станом на день подання заяви про відмові від участі (вступу) у склад учасників ТОВ «МЕДГАЛ Україна» - 15.02.2018 року, складає 169470 грн (а.с.209-260, том 1).
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_1 , як правонаступник, звернувся до відповідача із заявою про виплату вартості частини майна товариства пропорційній його частці у статутному капіталі ТОВ «Медгал Україна», діяв відповідно до вимог чинного законодавства та не отримавши вартості своєї частки у майні, правомірно звернувся до суду.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на таке.
Згідно приписів статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Право на захист цивільних прав та інтересів закріплено статями 15, 16 ЦК України. Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
В силу приписів частини 2 статті 147 Цивільного кодексу України, відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Відповідно до частини 2 статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
В силу приписів частини 3 статті 148 Цивільного кодексу України та пункту 5.6 Статуту спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Згідно зі статті 55 Закону, при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
Пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Визначаючи наявність передбачених цивільним процесуальним законодавством підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої статті 251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Як встановлено з матеріалів справи, в порушення вимог ст.251 ЦПК України судом першої інстанції ухвалами від 05.04.2019 року та від 17.05.2019 року відмовлено у задоволенні клопотань представника ТОВ «Медгал Україна» про зупинення провадження у даній справі до вирішення Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області цивільної справи №352/395/19 (а.с.48-49, 98, том 2).
У справі, яка переглядається, і справою №352/395/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі ТзОВ «Медгал Україна», на підставі якої представник відповідача просив зупинити провадження, на час розгляду клопотань мав місце зв`язок між очікуваними висновками суду, оскільки дійсність договору дарування, як підстави позовної вимоги ОСОБА_1 , оспорювався іншим учасником товариства.
Тому, з огляду на характер заявлених вимог, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку про неможливість розгляду цієї справи без попереднього розгляду справи №352/395/19 щодо недійсності договору дарування частки у статутному капіталі.
Рішенням Тисменицького районного суду від 02 жовтня 2019 року у справі №352/395/19 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі ТзОВ «Медгал Україна» задоволено. Визнано недійсним договір дарування частки в статутному капіталі ТзОВ «Медгал Україна», укладений 13 квітня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.130-131, том 2).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року рішення Тисменицького районного суду від 02 жовтня 2019 року у справі №352/395/19 скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі ТзОВ «Медгал Україна» закрито. Роз`яснено ОСОБА_2 право на звернення з даними позовними вимогами в порядку господарського судочинства (а.с.163-165, том 2).
Постановою касаційного цивільного суду від 18.03.2020 року постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09.12.2019 року у справі №352/395/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, яка набрала законної сили, у справі №352/395/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі ТзОВ «Медгал Україна» рішення Тисменицького районного суду від 02 жовтня 2019 року залишено без змін (а.с.189-190, том 2).
У справі, рішення по якій переглядається, суть спірних правовідносин полягає у стягненні вартості частки майна у статутному капіталі ТзОВ «МЕДГАЛ УКРАЇНА», яку відповідно до договору дарування позивач ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_5 в розмірі 10%.
Отже, право ОСОБА_6 на частку у статутному капіталі ТОВ «Медгал Україна» є похідним від договору дарування, укладеним між ним та ОСОБА_5 13 квітня 2017 року.
Справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Медгал Україна», тобто спір за участі тих же осіб, з предметом спору - недійсність договору дарування частки у статутному капіталі, право на яку за оспорюваним договором набув ОСОБА_1 ..
Рішенням Тисменицького районного суду від 02 жовтня 2019 року у справі №352/395/19 , яке набрало законної сили, встановлені обставини, що відчуження ОСОБА_5 13.04.2017 року належної йому частки в статутному капіталі товариства вчинено з порушенням пункту 4.2 статуту ТОВ «МЕДГАЛ УКРАЇНА», а також абзацу першого ч.2 ст.147 ЦК України та ч.2 ст.53 Закону України «Про господарську діяльність». Тому суд дійшов висновку про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ «МЕДГАЛ УКРАЇНА».
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки рішенням Тисменицького районного суду від 02 жовтня 2019 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір дарування частки в статутному капіталі ТзОВ «МЕДГАЛ УКРАЇНА», що укладений 13.04.2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 аргументував набуття права власності на частку у статутному капіталі товариства в розмірі 10% укладенням зазначеного договору дарування від 13.08.2018 року, то у позивача відсутні правові підстави для стягнення вартості частки майна у статутному капіталі товариства.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду.
Оскільки суд першої інстанції, не зупинивши провадження у даній справі до розгляду справи про недійсність договору дарування частки у статутному капіталі, допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду підлягає скасуванню.
З огляду на ті обставини, що позивач ОСОБА_1 не набув права на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна», тому у задоволенні позову слід відмовити.
Інші доводи апеляційної скарги не мають значення для вирішення спору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна» задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДГАЛ Україна» про стягнення вартості частки майна у статутному капіталі товариства відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В.Василишин
М.Д. Горейко
Повний текст постанови складено 26 жовтня 2020 року.
