ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"21" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1777/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. розглянувши заяву (вх.№2-3826/20 від 05.10.2020р.) Державного підприємства Одеський авіаційний завод про розстрочку виконання постанови Верховного суду від 10.09.2020р. по справі № 916/1777/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 4А, а/с 5012, код ЄДРПОУ 24510970)
до відповідача: Державного підприємства Одеський авіаційний завод (65121, м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 32-А, код ЄДРПОУ 07756801)
про стягнення 1 139 390,97 грн.
Представники:
від позивача: Карабак В.А. за ордером № 1018103 від 26.06.2020р.;
від відповідача (заявника): Слободянюк В.Ю. за наказаом № 281 від 19.08.2020р.;
Шепітко О.Ю. за наказаом № 281 від 19.08.2020р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.10.2019 у справи № 916/1777/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка відмовлено повністю.
Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.07.2020 рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з відповідача на користь позивача 182 574,81 грн. пені, 81 400,14 грн. 3% річних, 270 394,24 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 17 090,86 грн. судового збору за подання позову, 25 636,30 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 9 800,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
04.08.2020р. на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 17.07.2020р. по справі № 916/1777/19, було видано відповідні накази.
Постановою Верховного суду від 10.09.2020р. постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.07.2020 у справі № 916/1777/19 скасовано в частині вирішення спору про стягнення пені. У скасованій частині ухвалено нове рішення та вирішено стягнути з державного підприємства Одеський авіаційний завод на користь товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка 384 741,30 грн. пені та 23 084,48грн. судового збору за подачу касаційної скарги.
12.10.2020р. на виконання постанови Верховного суду від 10.09.2020р. по справі № 916/1777/19, було видано відповідні накази.
05.10.2019р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Державного підприємства Одеський авіаційний завод про розстрочку виконання постанови Верховного суду від 10.09.2020р. по справі № 916/1777/19 згідно графіку зазначеного в заяві.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що на теперішній час підприємство перебуває у тяжкому фінансовому становищі і в разі оплати стягнутої рішенням суду суми у відповідача не вистачить грошових коштів для виконання в повному обсязі податкових зобов`язань, зобов`язань з виплати заробітної плати, розрахунків за енергоносії та виконання кредитних зобов`язань. Така ситуація склалася через значний спад економіки в 2020 році, у зв`язку з пандемією COVID-19 коронавірусної хвороби, зменшення кількості роботи у першому півріччі 2020 року, у зв`язку із складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами підприємства, укладеними з ними договорами та виплатами грошових коштів іншим контрагентам.
Крім того, заявник вказує, що ДП «ОАЗ» відноситься до авіаційної галузі промисловості, є великим платником податків, має стратегічне значення для економіки держави, тому погіршення матеріального становища відповідача може призвести до негативних наслідків не тільки у місті Одесі, а й у державі в цілому.
Заявник наголошує, що в проваджені Господарського суду Одеської області перебувають справи про стягнення заборгованості де ДП «ОАЗ» є відповідачем. Так, 14.09.2020 року по справі № 916/1278/20 грн. ухвалено рішення, згідно якого з ДП «ОАЗ» стягнуто заборгованість у розмірі 482 601,32 грн., 31.08.2020 року по справі № 916/1445/20 стягнуто заборгованість у розмірі 220 293,02 грн. Окрім того, відповідач заборгував: 1 839 000 дол. США перед AT «Укргазбанк».
За посиланнями заявник, ДП «Одеський авіаційний завод» має стратегічне значення для економіки та безпеки країни та сплата такої значної суми штрафних санкцій становить гостру економічну загрозу для відповідача.
Крім того, заявник звертає увагу суду, що відповідно до платіжних доручень № 1104 від 11.08.2020 року та № 1188 від 18.08.2020 року на користь ТОВ «Промелектроніка» сплачено 50 000 грн. та 536 804 грн. відповідно, тобто більша частина заборгованості перед ТОВ «Промелектроніка» погашена у повному обсязі.
12.10.2020р. за вх. №27184/20 позивач надав до суду заперечення на заяву про розстрочку виконання постанови, згідно якої останній просить суд в задоволенні заяви відмовити.
Заперечуючи проти надання розстрочки виконання постанови, позивач вказує, що заявник, незважаючи на запровадження карантинних заходів, жодним чином не зменшив обсяги виробництва та продовжував здійснювати статутну діяльність в обсягах, які існували до запровадження на території України карантину. Внаслідок того, що заявник входить до складу концерну «Укроборонпром», всі закупівлі повинні проводитися ним у відповідності до Порядку проведення закупівель, який затверджений ДК «УКРОБОРОНПРОМ» шляхом розміщення оголошення про проведення закупівель на електронно-торгівельному майданчику.
Так, як вбачається з роздруківи з сайту електронно-торгівельного майданчика «Smarttender.biz», за період з 01.06.2020 року по теперішній час Заявником розміщуються оголошення про проведення закупівель на суми, які значно перевищують розмір несплаченого боргу в рамках судової справи №916/1777/19. Так, заявником було оголошено закупівлі в тому числі з оголошеною вартістю 1 700 000, 00 грн., 1 260 000,00 грн., 1 178 913,31 грн. 920 000,00 грн., 900 000,00 грн., 723 000,00 грн., 693 000,00 грн., 534 900,00 грн., 487 250 000,00 грн. та безліч інших закупівель, які сумарно в сотні разів перевищують той розмір боргу, який повинен сплатити Заявник за рішенням суду у справі №916/1777/19.
Пазивач зазначає, що розстрочка у даному випадку є невмотивованою та порушує баланс інтересів стягувана та боржника, що в свою чергу, порушує основні принципи обов`язковості виконання судового рішення, яке ухвалене іменем України і, як наслідок позбавляє кредитора на можливість захисту своїх прав.
Заявником в судовому засіданні було надано до суду клопотання до долучення доказів, згідно якого останній просить суд залучити до матеріалів справи довідку про №3109/ГБ від 21.10.2020р. про стан рахунків ДП «ОАЗ».
Судом відповідна довідка була долучена до матеріалів справи, проте до уваги судом прийматись на буде з огляду порушення строків на подання доказів та відсутність заяви щодо поновлення пропущеного строку на подання доказів.
Суд, дослідивши заяву Державного підприємства Одеський авіаційний завод про відстрочення виконання рішення суду, дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.1 ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому, згідно ч.2 ст.326 ГПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 ст.327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Зі змісту ч.1 ст.331 ГПК України, вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
У відповідності до ч.3 ст.331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Приписи ч.4 ст.331 ГПК України встановлюють, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
В свою чергу, суд зазначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Між тим, як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для надання розстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані.
Конституційний суд України у рішенні від 26.06.2013р. у справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" наголошує, що за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що при розгляді заяв про надання розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду повинен встановити чи не порушає це інтереси обох сторін, оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі "Трихліб проти України", заява №58312/00, пп.25-32, від 20 вересня 2005 року, у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява №22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п.66).
В рішенні у справі "Анацький проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що з огляду на невиконання рішення з грудня 2002 року, приблизно два роки та одинадцять місяців, та неспроможність здійснити необхідні заходи для виконання рішення на користь заявника державні органи позбавили п.1 ст.6 Конвенції та ст. 1Протоколу №1 їх практичного змісту.
Таким чином, у цій справі п. 1 статті 6 Конвенції та стаття 1 Протоколу №1 були порушені. ("Анацький проти України". N 10558/03, пп.22 - 23, рішення від 13 грудня 2005 року).
Отже, внаслідок тривалого невиконання рішення суду, порушуються права стягувача у виконавчому провадженні та вимоги ст.124 Конституції України,3акону України "Про виконавче провадження", ст.6 Конвенції, ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, що може призвести до завдання збитків державі.
Складне фінансове становище Державного підприємства Одеський авіаційний завод, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання розстрочки виконання рішення, відповідачем не надано, згоди позивача на відстрочку виконання рішення суду відповідачем не отримано.
Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, які заявник повинен довести суду відповідно до ст. 74 ГПК України.
Суд доходить висновку, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається Державне підприємство Одеський авіаційний завод, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки.
А тому, з урахуванням інтересів всіх сторін у даній справі, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви, у суду відсутні.
Керуючись ст.ст.234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні заяви Державного підприємства Одеський авіаційний завод (вх.№2-3826/20 від 05.10.2020р.) про розстрочку виконання судового рішення відмовити.
Ухвала Господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 23.10.2020р.
Суддя К.Ф. Погребна
