Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року справа № 360/3813/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року (повний текст складено 13 липня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/3813/19 (суддя в 1 інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнень просив: визнати незаконними та протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку в день звільнення та виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з лав Національної гвардії України у запас та виключенням зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового, забезпечення з 08 лютого 2019 року до дня проведення повного розрахунку як грошового, так і речового забезпечення, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 349,002 грн за кожен день затримки розрахунку при звільненні; визнати незаконними та протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року в розмірі 19544,45 грн; визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2019 року № 33, яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана»; визнати незаконними та протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на звернення від 06 лютого 2019 року та ненадання в день виключення зі списків особового складу та протягом місяця запитуваних документів; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь на звернення від 06 лютого 2019 року та запитувані документи; на відшкодування моральної шкоди стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 200000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 за контрактом з 29 липня 2016 року на посаді водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки. 05 лютого 2019 року на підставі рапорту наказом Військової частини від 05 лютого 2019 року № 16-РС позивача звільнено з лав Збройних Сил України у запас. 08 лютого 2019 року наказом Військової частини НОМЕР_1 за № 33 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Під час проведення процедури звільнення і оформлення відповідного документу та під час опрацювання звернення позивача відповідачем допущені порушення та вчиненні незаконні і протиправні дії.
Так, в день виключення із списків Військової частини НОМЕР_1 в порушення вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а саме 06 червня 2019 року, позивач не був забезпечений грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, в день виключення із списків не нараховано та не виплачено грошову компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби (56 діб) у розмірі 19544,45 грн (середнє грошове забезпечення за день складає 349,002 грн).
На звернення позивача від 06 лютого 2019 року щодо проведення розрахунку вислуги років; забезпечення грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, проведенням повного розрахунку, включаючи виплату компенсації за неотримане речове майно, виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік, виплату одноразової грошової допомоги при звільнення в розмірі 50 % за 4 календарних роки, та грошове забезпечення за три останні місяці перед звільненням, які не виплачувались у зв`язку виведенням у розпорядження командира частини 28 жовтня 2018 року, відповідачем не вчинено будь-яких дій.
Також на запит позивача від 06 лютого 2019 року відповідач в порушення вимог статті 40 Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» не надав відповідь на звернення та не надав такі запитувані документи: витяг з наказу про виключення із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; довідку про безпосередню участь в АТО та ООС за весь час служби у Військовій частині НОМЕР_1 ; довіку для центру занятості про нарахування і виплату грошового забезпечення за весь час служби, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; копію грошового атестату; копію довідки про виплату додаткових видів грошового забезпечення за весь час безперервної служби з урахуванням щомісячної премії та винагороди, винагороди за участь в АТО та ООС, матеріальної допомоги; розрахунок вислуги років для призначення пенсії; довідку про нарахування і виплату грошового забезпечення за весь час служби, з урахуванням всіх доплат, премій винагород матеріальних допомог, одноразових премій, і окремим рядком утримання із грошового забезпечення.
З посиланням на положення статті 40 Конституції України, статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, статей 4, 16-2 Закону України «Про відпустки», статей 5, 12, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статей 18, 20 Закону України «Про звернення громадян», позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання витребуваних документів, непроведення з ним розрахунку при звільненні та невиплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та просить позовні вимоги задовольнити.
Окрім того позивач вважає, що відповідач, діючи незаконно і протиправно, 05 лютого 2019 року без відома позивача оформив та наклав на нього дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення суворої догани, про що видано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 за № 33.
Позивач вважає, що проведене відносно нього службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, за наслідками якого накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана», проведене з порушенням вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», з використанням недостовірної інформації, неправдивих доказів та без прийняття пояснень представника позивача.
В заяві про уточнення та збільшення позовних вимог від 25 жовтня 2019 року б/н (том 2, арк.справи 15-21) позивач зазначив, що командування Військової частини НОМЕР_1 систематично порушувало його права щодо: реалізації права на отримання грошового забезпечення до дня виключення із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та своєчасного звільнення позивача за станом здоров`я; отримання компенсації за неотримане речове майно; незаконне позбавлення премій і винагород; незаконне накладання дисциплінарних стягнень. Також відповідач безпідставно звинувачує позивача у систематичних порушеннях дисципліни і діючого законодавства України. Саме ці дії з боку відповідача зачіпають честь і гідність позивача щодо незаконного звинувачення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 360/3813/19 позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік в кількості 56 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 лютого 2019 року по 02 липня 2020 року в сумі 177990,00 грн (сто сімдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто грн 00 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів; визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05 лютого 2019 року № 33 «Про результати службового розслідування», яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «Догана»; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 06 лютого 2020 року, поданої в його інтересах ОСОБА_2 , в порядку Закону України «Про звернення громадян» та ненадання письмової відповіді за результатами розгляду заяви; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 лютого 2020 року, подану в його інтересах ОСОБА_2 , в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надати письмову відповідь за результатами розгляду заяви; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає частковому скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 14 квітня 2015 року Головним управлінням Національної гвардії України, та з 29 липня 2016 року по 08 лютого 2019 року проходив військову службу на посаді водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-технічного взводу інженерної роти у Військовій частині НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_4 ) (том 1, арк.справи 22).
Згідно із витягом із наказу командира Військової частини польова пошта НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 29 липня 2016 року № 210 солдата ОСОБА_1 , призначеного на посаду водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-технічного взводу інженерної роти Військової частини польова пошта НОМЕР_4 , який прибув з Маріупольського ОМВК Донецької області для подальшого проходження служби, з 29 липня 2016 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (том 2, арк.справи 37, 62).
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 жовтня 2018 року № 354 молодшого сержанта ОСОБА_1 , водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , визначено вважати таким, що самовільно залишив військову частину, знято з усіх видів забезпечення та припинено виплати з 22 жовтня 2018 року (том 1, арк.справи 222; том 2, арк.справи 47, 60).
Відповідно до витягу із наказу командира 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 17 листопада 2018 року № 187-РС молодшого сержанта ОСОБА_1 , водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади (том 1, арк.справи 223; том 2, арк.справи 42).
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 листопада 2018 року № 385 молодшого сержанта ОСОБА_1 , водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , визначено вважати таким, що зарахований у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , для вирішення питання щодо подальшого службового використання до повернення його у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ним військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі (том 1, арк.справи 221; том 2 арк.справи 46, 61).
На підставі доповідної записки начальника оркестру - військового диригента Військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 11 січня 2019 року (вх. № 301 від 15 січня 2019 року) наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31 січня 2019 року № 59 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини молодшим сержантом ОСОБА_1 (том 2 арк.справи 56-57, 58).
За результатами проведення службового розслідування складено акт від 05 лютого 2019 року б/н, яким встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 без поважних причин більш ніж на 10 діб самовільно залишив військову частину, в його діях вбачаються окремі ознаки складу злочину, передбаченого статтею 407 Кримінального кодексу України. За порушення військової дисципліни, вчинене в умовах особливого періоду, та порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, яке виразилось в особистій недисциплінованості, на водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 пропонується накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» на підставі статей 51, 59 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (том 1, арк.справи 37-41; том 2, арк.справи 71-73).
Відповідно до аркушу резолюції та пропозицій командира Військової частини НОМЕР_1 за порушення військової дисципліни, вчинене в умовах особливого періоду, та порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, яке виразилось в особистій недисциплінованості, на водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 потрібно накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» на підставі статей 51, 59 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (том 2, арк.справи 70).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05 лютого 2019 року № 33 «Про результати службового розслідування» за порушення військової дисципліни, вчинене в умовах особливого періоду, та порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, яке виразилось в особистій недисциплінованості, на підставі статей 51, 59 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана» (том 1, арк.справи 35-37; том 2 арк.справи 74).
В наказі командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05 лютого 2019 року № 33 «Про результати службового розслідування» зазначено, що за результатами службового розслідування встановлено, що водій-машиніст екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 22 жовтня 2018 року прибув в пункт постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 (м. Маріуполь Донецької області) із щорічної відпустки та подав рапорт на продовження терміну відпустки у зв`язку з перебуванням на лікуванні під час відпустки. Рапорт молодшого сержанта ОСОБА_1 був оформлений в порушення Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, без надання відповідних підтверджуючих документів. В подальшому, не дочекавшись рішення командира Військової частини НОМЕР_1 щодо продовження терміну відпустки, молодший сержант ОСОБА_1 самовільно вибув у відпустку. 04 лютого 2019 року молодший сержант ОСОБА_1 з`явився в розташуванні групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , подав рапорт про звільнення та вибув у невстановленому напрямі. Будь-які документи, які-б підтверджували законність його перебування за межами розташування військової частини в період з 22 жовтня 2018 року по 04 лютого 2019 року, молодший сержант ОСОБА_1 не надав. На даний час місцезнаходження його невідоме.
Згідно із витягом із наказу командира 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 05 лютого 2019 року № 16-РС (том 1, арк.справи 216, том 2, арк.справи 43): молодшого сержанта ОСОБА_1 , водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення 56 окремої мотопіхотної бригади, який перебував у розпорядженні командира 56 окремої мотопіхотної бригади, призначено водієм-машиністом екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення 56 окремої мотопіхотної бригади; звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» молодшого сержанта ОСОБА_1 , водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення 56 окремої мотопіхотної бригади.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 лютого 2019 року № 30 молодшого сержанта ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05 лютого 2019 року № 16-РС на посаду водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 05 лютого 2019 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (том 1, арк.справи 218).
09 лютого 2019 року за № 3/1162 у Військовій частині НОМЕР_1 зареєстровані: рапорт водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року на командира інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 щодо клопотання перед вищим командуванням про звільнення молодшого сержанта ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку зі станом здоров`я; рапорт командира інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 04 лютого 2019 року на командира групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 з доповіддю по суті рапорту молодшого сержанта ОСОБА_1 ; рапорт командира групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 від 04 лютого 2019 року на начальника інженерної служби Військової частини НОМЕР_1 з доповіддю по суті рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_4 ; рапорт начальника інженерної служби Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_6 від 04 лютого 2019 року з доповіддю по суті рапорту майора О. Дерена (том 1, арк.справи 225; том 2, арк.справи 49).
07 лютого 2019 року за № 3/1038 у Військовій частині НОМЕР_1 зареєстровані: рапорт водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 від 07 лютого 2019 року на командира інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 з доповіддю, що молодший сержант ОСОБА_1 справи та посаду згідно із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2019 року № 17-РС здав; рапорт командира інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 07 лютого 2019 року на командира групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 з доповіддю по суті рапорту молодшого сержанта ОСОБА_1 ; рапорт командира групи інженерного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 від 07 лютого 2019 року на начальника інженерної служби Військової частини НОМЕР_1 з доповіддю по суті рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_4 ; рапорт начальника інженерної служби Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_6 від 07 лютого 2019 року з доповіддю по суті рапорту майора О. Дерена (том 1, арк.справи 183; том 2, арк.справи 39).
08 лютого 2019 року тимчасово виконуючим обов`язки командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 видано припис № 32 молодшому сержанту ОСОБА_1 , яким запропоновано 08 лютого 2019 року вибути в розпорядження військового комісара Рубіжансько-Кремінського ОМВК Луганської області, строк прибуття 10 лютого 2019 року (том 1, арк.справи 181; том 2, арк.справи 38; том 3, арк.справи 70).
У приписі від 08 лютого 2019 року № 32 ОСОБА_2 , який представляє інтереси молодшого сержанта ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, надав згоду про виключення останнього зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку зі звільненням з військової служби без повного розрахування по всім видам забезпечення (том 1, арк.справи 181; том 2, арк.справи 38; том 3, арк.справи 42, 68-69, 70).
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 лютого 2019 року № 33 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05 лютого 2019 року № 16-РС, рапорту молодшого сержанта ОСОБА_1 від 07 лютого 2019 року вх. № 1038, припису командира Військової частини НОМЕР_1 від 08 лютого 2019 року № 32 (том 1, арк.справи 23, 217; том 2, арк.справи 44): молодшого сержанта ОСОБА_1 , водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного Військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05 лютого 2019 року № 16-РС з військової служби у відставку з виключенням з військового обліку за підпунктом «б» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я), вважати таким, що справи та посаду здав і направити для виключення з військового обліку до Рубіжансько-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату Луганської області; з 08 лютого 2019 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення; вислуга років у Збройних силах України становить: календарна - 03 роки 11 місяців 10 днів, пільгова - 00 років 04 місяці 24 дні; виплатити щомісячну премію в розмірі 138 % посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з «05» по «08» лютого 2019 року; щорічна основна відпустка за 2018 рік використана в обсязі 30 діб; провести відрахування із грошового забезпечення за 5 днів щорічної основної відпустки за 2018 рік, що були використані, за той період часу, коли військовослужбовець знаходився в самовільному залишенні військової частини, відповідно до абзацу четвертого пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; щорічна основна відпустка за 2019 рік не використана; виплатити грошову компенсацію за 25 днів невикористаної частини щорічної основної відпустки за 2019 рік відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за 2018 рік отримав; допомогу для оздоровлення за 2018 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» отримав; виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 3 повних календарних роки служби у зв`язку зі звільненням за станом здоров`я відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; підйомну допомогу у 2018 році не отримував. Постійним або службовим житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався.
Згідно з відпускним квитком від 16 вересня 2018 року № 1107 молодший сержант ОСОБА_1 звільнений у відпустку за 2018 рік, м. Кремінна, терміном 30 (тридцять) діб, з 17 вересня 2018 року по 19 жовтня 2018 року. Після закінчення строку відпустки молодший сержант ОСОБА_1 зобов`язаний прибути до місця служби: Військової частини НОМЕР_1 20 жовтня 2018 року. На зворотньому боці містяться відмітки про постановку на облік військомат м. Рубіжне 20 вересня 2018 року, зняття з обліку 19 жовтня 2018 року, з відміткою військового комісара Рубіжансько-Кремінського ОМВК про знаходження на лікарняному з 02 по 18 жовтня 2018 року у Комунальній установі «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання» м. Кремінна Луганської області згідно з довідкою № 67 (том 1, арк.справи 54).
Відповідно до виписок із медичної картки стаціонарного хворого кардіологічного відділення №№4015, 4642, 5137 ОСОБА_1 з 02 по 18 жовтня 2018 року, з 14 по 23 листопада 2018 року, 12 по 21 грудня 2018 року проходив стаціонарне лікування у Комунальній установі «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання» (том 1, арк.справи 50, 51, 52).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 360/445/19, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (том 2, арк.справи 83-96, 97-107), позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 9 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 жовтня 2018 року № 354, яким визначено вважати таким, що самовільно залишив військову частину, зняти з усіх видів забезпечення та припинити виплати з 22 жовтня 2018 року молодшому сержанту ОСОБА_1 , водію-машиністу екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного Військової частини НОМЕР_1 ; визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 листопада 2018 року № 385 щодо зарахування у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з 17 листопада 2018 року молодшого сержанта ОСОБА_1 , водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного Військової частини НОМЕР_1 ; визнано пункт 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 лютого 2019 року № 33 протиправним в частині обчислення календарної вислуги років ОСОБА_1 , виплати грошового забезпечення за період з 05 по 08 лютого 2019 року, виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 3 повних календарних роки служби у зв`язку зі звільненням за станом здоров`я; визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 лютого 2019 року № 33 в частині проведення відрахування із грошового забезпечення за 5 днів щорічної основної відпустки за 2018 рік, що були використані, за той період часу, коли військовослужбовець знаходився в самовільному залишенні військової частини, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в частині зазначення, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за 2018 рік отримав; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 внести зміни до пункту 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 лютого 2019 року № 33 шляхом обчислення календарної та пільгової вислуги років ОСОБА_1 з урахуванням періоду військової служби з 22 жовтня 2018 року по 08 лютого 2019 року, здійснивши перерахунок належного грошового забезпечення за період з 22 жовтня 2018 року по 08 лютого 2019 року, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у зв`язку зі звільненням за станом здоров`я, та здійснити виплату перерахованих сум з урахуванням раніше виплачених сум та з відрахуванням встановлених податків, зборів та обов`язкових платежів; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; у задоволенні решти позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 відмовлено; у задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України відмовлено.
Відповідно до виписок по картці/рахунку за період з 08 лютого 2019 року по 11 червня 2020 року, наданих Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 зараховано від Військової частини НОМЕР_1 заробітну плату: 21 лютого 2019 року в сумі 25537,00 грн; 30 квітня 2020 року в сумі 14900,72 грн; 20 травня 2020 року в сумі 4694,93 грн (том 3, арк.справи 51-52, 53-54).
Згідно з листом Військової частини НОМЕР_1 від 25 травня 2020 року № 0989/10/108 кошти, які надійшли 30 квітня 2020 року в сумі 14900,72 грн, складаються з: 10470,82 грн грошова допомога на оздоровлення за 2019 рік; 1745,02 грн грошова компенсація за невикористану відпустку; 2912,53 грн матеріальна допомога за 2018 рік; 226,00 грн військовий збір 1,5 %. Компенсація за неотримане речове майно була виплачена 20 травня 2020 року в сумі 4694,93 грн (том 3, арк.справи 38).
Перерахування вказаних сум підтверджено платіжними дорученнями від 29 квітня 2020 року № 975 та від 18 травня 2020 року № 1089 (том 3, арк.справи 39, 40).
Також колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 (вхідний від 06 лютого 2019 року № 3/295) з заявою від 06 лютого 2020 року, поданою в його інтересах ОСОБА_2 , в порядку Закону України «Про звернення громадян», якою серед іншого просив в день виключення із списку особового складу Військової частини НОМЕР_1 повністю забезпечити грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням та надати запитувані документи (том 1, арк.справи 46-47).
Письмової відповіді за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 лютого 2019 року (вхідний від 06 лютого 2019 року № 3/295) Військовою частиною НОМЕР_1 суду не надано.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними та протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року в розмірі 19544,45 грн колегія суддів зазначає таке.
Визначення розміру компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року, належить до виключної компетенції відповідача.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд першої інстанції на підставі частини другої статті 9 КАС України обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним: визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік в кількості 56 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними та протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку в день звільнення та виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення, колегія суддів зазначає таке.
У межах спірних правовідносин належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 лютого 2019 року по 02 липня 2020 року в сумі 177990,00 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, а не визнання незаконними та протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення повного розрахунку в день звільнення та виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд першої інстанції на підставі частини другої статті 9 КАС України обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним: стягнув з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 лютого 2019 року по 02 липня 2020 року в сумі 177990,00 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди 200000,00 грн колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальним правилом, яке встановлено у статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з частиною другою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 Цивільного кодексу України).
Однак позивачем до суду не надано жодних доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру (завдання моральної шкоди), а також доводять причинно-наслідковий зв`язок з предметом позову.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що така вимога є необґрунтованою та у її задоволенні слід відмовити.
Крім того, позивачем зазначено, що в резолютивній частині рішення суду першої інстанції неправильно зазначено вид дисциплінарного стягнення замість вірного «Сувора догана», зазначено « ОСОБА_8 ».
Колегія суддів звертає увагу позивача, що вказана обставина не є підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, та роз`яснює, що позивач з цього приводу може звернутися до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про виправлення описки в судовому рішенні в порядку ст. 253 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 360/3813/19 залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 360/3813/19 залишити без змін.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Т.Г. Гаврищук
Л.В. Ястребова
