Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3813/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
30 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати незаконними та протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку в день звільнення та виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з лав Національної гвардії України у запас та виключенням зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового, забезпечення з 08 лютого 2019 року до дня проведення повного розрахунку як грошового, так і речового забезпечення, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 349,002 грн за кожен день затримки розрахунку при звільненні;
- визнати незаконними та протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року в розмірі 19544,45 грн;
- визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2019 року № 33, яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана»;
- визнати незаконними та протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на звернення від 06 лютого 2019 року та ненадання в день виключення зі списків особового складу та протягом місяця запитуваних документів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь на звернення від 06 лютого 2019 року та запитувані документи.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Частиною першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст позовних вимог, зазначений у позовній заяві, не повністю відповідає способам судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем у позовній заяві не зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача та відомі номери засобів зв`язку з останнім.
Відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою (.
В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина перша статті 172 КАС України).
В позовній заяві відсутнє обґрунтування заявлення чотирьох вимог в одній позовній заяві та в чому полягає їх пов`язаність між собою.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем у якості додатків до позовної заяви серед іншого зазначено копію рішення ВЛК від 25 вересня 2018 року.
Втім, при розкритті конверта, в якому надійшла позовна заява, виявлено недоліки, а саме відсутні копія рішення ВЛК від 25 вересня 2018 року, про що складено акт від 03 вересня 2019 року № 226.
Отже, позивачем не виконано вимоги частини першої статті 161 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
Позивачем до позовної заяви додані письмові докази в неналежним чином засвідчених та незасвідчених копіях. Так, копії документів, надані позивачем, засвідченні вибірково та не містять відмітки про засвідчення відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55. Окрім того, копії документів, надані суду для вручення відповідачу, взагалі не засвідчені.
Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати письмові докази у належним чином засвідчених копіях, а саме з відміткою про засвідчення, яка складається зі слів Згідно з оригіналом, особистого підпису позивача як особи, яка засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії документа.
В позовній заяві в порушення вимог пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Також судом встановлено, що відповідачем до суду надано позовну заяву, останній аркуш якої роздруковано на оборотній стороні іншого документа. Заява представника заявника Старченка Г.В. від 06 лютого 2019 року, додана до позовної заяви у якості додатка, відзив на позовну заяву у справі № 360/445/19, доданий у якості додатку до клопотання про поновлення строку звернення до суду, та копія позовної заяви для вручення відповідачу також роздруковані на оборотній стороні іншого документа, що є неприпустимим та не дає можливості ідентифікувати необхідні дані та реквізити зазначених документів.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Позивач в позовній заяві серед іншого просить визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2019 року № 33, яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана».
Згідно із статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, дисциплінарне стягнення накладено на позивача наказом від 05 лютого 2019 року № 333 Про результати службового розслідування, а з позовом до суду останній звернувся 27 серпня 2019 року, про що свідчить штрих код на поштовому відправленні, тобто після спливу місячного строку з часу накладення дисциплінарного стягнення.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що про порушення прав в частині накладення 05 лютого 2019 року стягнення наказом від 05 лютого 2019 року № 333 Про результати службового розслідування він дізнався 26 квітня 2019 року, отримавши його разом з запереченням відповідачів у справі № 360/445/19. Проте, ознайомитися з оскаржуваним наказом позивач не міг, оскільки, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я він з 23 квітня 2019 року по 03 травня 2019 року перебував на лікуванні, а з 03 травня 2019 року по 22 травня 2019 року, з 28 травня 2019 року по 07 червня 2019 року, з 20 червня 2019 року по 04 липня 2019 року, з 23 липня 2019 року по 09 серпня 2019 року - на стаціонарному лікуванні.
З урахуванням викладеного, позивач просить поновити йому строку звернення до суду.
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Оглядом доданих до заяви від 24 серпня 2019 року про поновлення строку документів судом встановлено, що відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 599 кардіологічного відділення, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1986 неврологічного відділення, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2388 неврологічного відділення, виписного епікризу Центру відновлювального лікування реабілітації ветеранів війни № 258 та виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3122 неврологічного відділення позивач у період з 06 лютого 2019 року по 17 лютого 2019 року, з 03 травня 2019 року по 22 травня 2019 року, з 28 травня 2019 року по 07 червня 2019 року, з 20 червня 2019 року по 04 липня 2019 року та з 23 липня 2019 року по 09 серпня 2019 року відповідно, перебував на стаціонарному лікуванні у перелічених медичних закладах. Втім, у проміжок часу з 06 лютого 2019 року по 09 серпня 2019 року позивач знаходився на лікуванні протягом певного періоду часу, а не постійно, що не позбавляло його можливості звернутися за відновленням свого порушеного права у межах строку, визначеного законом. Також протягом всього часу свого лікування позивач не був позбавлений можливості звернутися за правовою допомогою та уповноваження іншої особи щодо вчинення відповідних дій в своїх інтересах.
Окрім того, судом встановлено що в провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа № 360/445/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у проміжок часу з 26 квітня 2019 року (дата коли позивач дізнався про існування оскаржуваного наказу) по 09 серпня 2019 року ним на адресу суду спрямовувались документи, а саме: 02 травня 2019 року заява про розгляд без участі від 30 квітня 2019 року б/н (вхідний реєстраційний № документа 24190/2019), 17 травня 2019 року клопотання про відкладення слухання від 17 травня 2019 року б/н (вхідний номер № документа 27233/2019), 20 травня 2019 року відповідь на відзив від 17 травня 2019 року б/н (вхідний номер № документа 27598/2019) та заява про уточнення позовних вимог від 17 травня 2019 року (вхідний номер № документа 27601/2019) та 28 травня 2019 року клопотання про перенесення слухання від 28 травня 2019 року б/н (вхідний номер № документа 28890/2019).
Також судом встановлено, що у проміжок часу з 26 квітня 2019 року (дата коли позивач дізнався про існування оскаржуваного наказу) по 09 серпня 2019 року позивач отримував поштову кореспонденцію, направлену Луганським окружним адміністративним судом, про що свідчать журнали реєстрації поштових повідомлень від 22 травня 2019 року (дата отримання позивачем 17 травня 2019 року), від 03 червня 2019 року (дата отримання позивачем 29 травня 2019 року), від 10 червня 2019 року (дата отримання позивачем 31 травня 2019 року), від 08 липня 2019 року (дата отримання позивачем 04 липня 2019 року) та від 29 липня 2019 року (дата отримання позивачем 24 липня 2019 року).
Таким чином, у позивача була реальна можливість у встановлений законом строк звернутися до суду з позовною заявою про захист своїх порушених прав в частині скасування наказу від 05 лютого 2019 року № 333 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «Сувора догана».
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебувала адміністративна справа № 360/3359/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконними та протиправними дій, визнання незаконним, протиправним та скасування наказу від 05 лютого 2019 року № 33, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою суду від 31 липня 2019 року у справі № 360/3359/19 року, яка набрала законної сили, судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду. Причини пропуску строку звернення до суду, зазначені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, ідентичні викладеним в заяві про поновлення строку звернення до суду у справі № 360/3359/19.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що подано заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, належним чином засвідчену копію рішення ВЛК від 25 вересня 2018 року (у двох примірниках).
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська
