Справа № 953/12422/20
н/п 1-кп/953/975/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
перекладачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілої ОСОБА_10
законного представника ОСОБА_11
представника потерпілої ОСОБА_12
розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 120202204700001793 від 12.05.2020 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Узбекістану, громадянина Узбекістану, не одруженого, раніше не судимого,офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 152 КК України
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_13 за ч. З ст. 152 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_13 до 60 днів, посилаючись на те, що той обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачені покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років. Вказує, що ризики, передбачені п.п. 1. 3. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати. З урахуванням неможливості запобігання вищенаведеним ризикам, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів не вбачає, а враховуючи особу обвинуваченого, його соціальний стан, коло зв`язків просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Потерпіла, законний представник, представник потерпілої підтримали в повному обсязі клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого вказував на безпідставність та недоведеність заявлених ризиків та просив змінити запобіжний захід, або обрати заставу в відносно обвинуваченого. Обвинувачений не подав будь-яких заяв з приводу клопотання.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою суд враховує наявність та доведеність станом на теперішній час ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, враховуючи його особу та тяжкість злочину, вчиняти інші кримінальні правопорушення, зважаючи на обставини вчиненого, здійснювати вплив на свідків, які не допитані судом. Даних на спростування існування ризиків суду під час розгляду клопотання стороною захисту не надано, а їх доводи щодо відсутності цих ризиків суд вважає необґрунтованими.
Судом також оцінено сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у скоєні вказаного злочину; ті дані, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, є громадянином іншої держави, постійного джерела доходу не має, неодружений, тобто не має стійких соціальних зв*язків, немає постійного місця проживання в Україні.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинуваченого від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення та оцінюючисукупність обставин,передбачених ст.178КПК України,а саме:тяжкість покарання,що загрожуєобвинуваченим у разівизнання винуватим ускоєні кримінальнихправопорушень,у вчиненніякихобвинувачуються;дані по особистості обвинуваченого,приймаючи доуваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_13 суд залишає без зміни та продовжує строк тримання під вартою на наступні 60 днів без визначення застави, на підставі ч.4 ст. 183 КПК України.
Доводи сторони захисту суд відхиляє, оскільки вони є необґрунтованими та недоведеними в даному судовому засіданні.
Таким чином, дослідивши всі доводи сторін суд зазначає, що підстав для визначення іншої міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого або обрання застави суд не вбачає.
Своїм рішенням суд повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).
Керуючись ст.ст. 177, 178,182, 183, 331, 369 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 04 грудня 2020 року.
Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
