Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №953/12422/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/3138/20 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 10 серпня 2020 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Київського районногосуду м.Харковавід 10серпня 2020року задоволено клопотання прокурора, продовжено ОСОБА_9 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 08.10.2020 року.
Не погодившись з ухвалою суду, захисник адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 10 серпня 2020 року скасувати в частині продовження ОСОБА_9 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, пред`явлене обвинувачення за ч.3 ст.152 КК України безпідставним та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України не доведеним. Вказує, що вчинені дії ОСОБА_10 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.154 КК України, які з 01.07.2020 року є кримінальним проступком. Прокурором суду доказів, якими обґрунтовується необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, копій повідомлення про підозру від 12.05.2020 року та ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано. На думку захисника суд першої інстанції безпідставно в порядку глави 27 КПК України на стадії підготовчого судового провадження продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування.
Вислухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
При розгляді клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою судом враховано продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також наявність обставин, які виправдовують подальше його перебування під вартою.
Мотиви прийнятого суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
З урахуваннямконкретних обставинвчинення злочину,який інкримінуєтьсяОСОБА_9 , суд апеляційної інстанції вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, так і потерпілої.
Колегія суддів не погоджується з апеляційними доводами захисника щодо необґрунтованості обвинувачення за ч.3 ст.152 КК України, оскільки прокурор, як сторона обвинувачення у кримінальному провадженні, реалізуючи свої процесуальні повноваження під час судового розгляду на власний розсуд враховує наявність встановлених та доведених фактичних обставин на підставі отриманих ним доказів під час досудового розслідування. Отже, твердження про безпідставність обвинувачення та його необґрунтованість спростовується змістом обвинувального акту переданого на розгляд суду першої інстанції в якому логічно та послідовно прокурором викладено формулювання обвинувачення та наявність фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає доведеними. Оцінку доказів, в тому числі і сторони обвинувачення, суд першої інстанції надасть в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку відповідно до вимог ст.94 КК України, а тому на цій стадії процесу, тобто до закінчення судового розгляду, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися із обґрунтованістю апеляційних доводів щодо безпідставності пред`явленого обвинувачення або його недоведеності.
Враховуючи особу ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, потерпіла у вказаному кримінальному провадженні є неповнолітньою особою, є уродженцем та громадянином Узбекистану, раніше не судимий, неодружений, немає міцних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, без законних джерел доходу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, а більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З висновками судді погоджується і апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на даній стадії судового процесу в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання обвинуваченим покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_9 злочину, які свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, у сукупності із тяжкістю можливого покарання та даними про особу обвинуваченого, спростовують доводи апеляційної скарги про недоведеності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Твердження захисника про неможливість суду першої інстанції продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування, в порядку глави ст.27 КПК України є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам ч.3 ст.315 КПК України.
Враховуючи стадію кримінального провадження, доводи апеляційної скарги щодо ненадання прокурором суду копій повідомлення про підозру від 12.05.2020 року та ухвали про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу Київського районногосуду м.Харковавід 10серпня 2020року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 10 серпня 2020 року про продовження ОСОБА_9 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
