УХВАЛА
14 вересня 2020 р. м. ХарківСправа № 520/4907/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Кононенко З.О.,
Суддів Сіренко О.І. , Калиновського В.А. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі № 520/4907/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання незаконним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання зазначеної ухвали.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області отримано нарочно про залишення апеляційної скарги без руху 05.06.2020.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 31.08.2020 року до суду направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому відповідач просить відстрочити його сплату у зв`язку з дією карантину на території України.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.
При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291, постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641) установлено з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року на всій території України карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 29.03.2020 № 3275 (опублікований 02.04.2020) (далі - Закон № 3275) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема Розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено новим пунктом 3, за змістом якого під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, подання відзиву та розгляду апеляційної скарги, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, фактично Законом № 3275 строк, визначений ст. 298 КАС України, був продовжений до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Між тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Крім того, п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, зокрема, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 закінчуються 6 серпня 2020 року (через 20 днів після 17 липня 2020 року (набрання чинності Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX)). При цьому, суд має право за вмотивованою заявою особи продовжити процесуальний строк, встановлений судом, у тому числі строк для усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Апеляційний суд зазначає, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.
Вказаний висновок здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 27.12.2018 року у справі № 812/1570/17.
З огляду на викладене, ураховуючи те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які можуть настати у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору на період дії карантину.
Більше того, колегія суддів звертає особливу увагу, що в даному випадку, клопотання відповідача взагалі не містить доводів щодо неможливості сплати судового збору у визначений судом строк з огляду на обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, так як і не містить відповідних доказів на підтвердження доводів такого клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4. ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області необхідно повернути скаржнику.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відстрочення сплати судового збору на період дії карантину - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі № 520/4907/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис)О.І. Сіренко В.А. Калиновський