УХВАЛА
10 вересня 2020 року
Київ
справа №278/1783/19
адміністративне провадження №К/9901/4102/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 278/1783/19 за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , третя особа: Житомирська міська рада про визнання незаконним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
12.02.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
06.07.2020 від позивачки надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржниця зазначає, що Житомирський районний суд Житомирської області у справі №278/3458/18 (в порядку цивільного судочинства) і Житомирський окружний адміністративний суду у цій справі відмовили у вирішенні спору по суті та закрили провадження у справі. Стверджує, що протилежні висновки двох різних судів є безумовною підставою для передачі питання на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яка передбачена частиною 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Згідно частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Згідно із частинами 1-3 статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу.
Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Висновок щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 727/10968/17, 03.04.2019 у справі №727/1002/17, від 21.08.2019 у справі № 305/216/18, від 09.10.2019 у справі №605/567/17.
Так, у постанові від 21.08.2019 у справі № 305/216/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, хоч у спорі бере участь суб`єкт публічного права.
Верховний Суд критично оцінює доводи позивачки щодо наявності протилежних висновків різних судів апеляційних інстанцій, оскільки на день розгляду даної справи спірна земельна ділянка, на яку претендує й позивачка, перебуває у приватній власності іншої фізичної особи. Проте на час прийняття Житомирським апеляційним судом постанови від 09.07.2019 у справі №278/3458/18 даних обставин не існувало, оскільки право власності у третьої особи виникло 19.07.2019.
Отже, висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 24.12.2019 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 не можуть бути оцінені як протилежні, оскільки судові рішення ухвалені за різних обставин.
З огляду на вищевикладене та беручи до уваги наявність висновків Великої Палати Верховного Суду щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, в задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 345, 346-347, 355, 359 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 278/1783/19 відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.М. Чиркін
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа
