ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про відмову у забезпеченні позову)
18 липня 2019 року м. Житомир справа № 278/1783/19
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , третя особа: Житомирська міська рада про визнання незаконним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського районного суду Житомирської області звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати:
- п.12 додатку 1 до рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 05.10.2018 №238 про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею, 0,20 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;
- рішення Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки НОМЕР_1 , яка перетинається із земельною ділянкою, на яку позивачем було розроблено проект землеустрою і подано його на розгляд Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до надання дозволу наступному розробнику;
- записи в Державному земельному кадастрі щодо реєстрації земельної ділянки НОМЕР_1 , які були внесені на підставі документації із землеустрою, розробленої ОСОБА_2 .
Разом з адміністративним позовом позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії по прийняттю рішень:
- відповідачем Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області в період з 10.07.2019 року і до закінчення вирішення судом спору по суті позовних вимог рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , площею, 0.20 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (А 01.03);
- відповідачами Міськрайонним управлінням у Житомирському районі та місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області і Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області в період з 10.07.2019 року і до закінчення вирішення судом спору по суті позовних вимог рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку НОМЕР_1 , та інших дій по доповненню записів в ДЗК у поземельній книзі на зазначену земельну ділянку - до вирішення спору по суті і набрання судовим рішенням у справі чинності.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що згідно інформації отриманої від працівників Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області вже на найближчу сесію Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області в порядок денний буде включено питання про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 та про передачу цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .
В свою чергу, позивачем копію розробленого проекту землеустрою на цю ж земельну ділянку ще 09.08.2018 разом із заявою на ім`я начальника відділу земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Оліївської ОТГ було подано відповідачу, тобто ще до надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність цієї земельної ділянки наступному заявнику, а саме ОСОБА_2 .
На думку ОСОБА_3 , відповідач свідомо та умисно вчиняє дії, наслідком яких стане передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, на яку першочергово претендує позивач.
У відповідності до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
З урахуванням наведеної норми, вивчивши надані позивачем докази, суд не вбачає необхідності у призначенні заяви до розгляду у судовому засіданні з викликом представника позивача.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Положеннями статті 153 КАС України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Положеннями частини першої статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06 березня 2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Так, позивачем не наведено жодних істотних обставин та належних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення призведе до негативних для позивача наслідків, є лише необґрунтованими припущеннями. В той же час судове рішення, яким є і ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, не може ґрунтуватись на припущеннях.
Більш того, відповідно до ч.3 ст.152 КАС України у заяві про забезпечення позову можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
В порушення зазначених норм у заяві позивачем не обґрунтовано доцільності вжиття кожного з заходів забезпечення позову, а викладено лише загальну позицію стосовно протиправності спірних рішень відповідачів.
Також суд зазначає, що без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.
Крім того, подання позовної заяви, предметом якої є визнання протиправними та скасування п.12 додатку 1 до рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 05.10.2018 №238 та рішення Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки НОМЕР_1 , не може слугувати беззаперечним доказом того, що такі рішення відповідачів є очевидно протиправними.
Відповідність винесених рішень критеріям правомірності підлягає дослідженню під час судового розгляду з урахуванням ст.77 КАС України.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, суд не вбачає наявності обставин для застосування заходів забезпечення позову, визначених ст. 150 КАС України, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено: 18 липня 2019 року.
Суддя Л.А.Шуляк
