УХВАЛА
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 199/1672/16-ц
провадження № 61-45837св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю, Петрова Є. В., Штелик С. П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О. О. про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 08 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірним рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О. О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О. О. вчинити дії, пов`язані з виконанням виконавчого документу, а саме: ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2017 року у справі
№ 199/1672/16-ц (4с/199/41/17), та направити стягнуті кошти у готівковій формі через відділення «Укрпошти» № 82, за місцем проживання
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Стягнуто з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 201,69 грн.
12 жовтня 2018 року Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 08 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська цивільну справу № 199/1672/16-ц.
03 січня 2019 року ОСОБА_1 у електронній формі подав до Верховного Суду заяву про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Заява мотивована тим, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, у зв`язку з чим такі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено склад суддів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що у задоволенні заяви про закриття касаційного провадження слід відмовити у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ЦПК України, для його закриття.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження при оцінці доводів касаційної скарги, суд виходив із того, що рішення касаційного суду, ухвалене за наслідками розгляду касаційної скарги, буде мати значення для формування єдиної правозастосовної практики саме у застосуванні у подібних справах (правовідносинах) конкретних норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 199/7250/17 (провадження
№ 61-27511ск18), відповідно до якої у відкритті касаційного провадження було відмовлено у зв`язку з тим, що оскаржувані судові рішення постановлено в малозначній справі, оскільки предмет та підстави позову у зазначеній справі не є тотожними зі справою, що переглядається.
Так, у справі № 199/7250/17, на яку посилається заявник, предметом позову є відшкодування моральної та майнової шкоди (тобто, позовні вимоги носять майновий характер), а не оскарження дій та бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
З урахуванням зазначеного Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що у задоволенні заяви про закриття касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 394, 396 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О. О. про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
С. П. Штелик
