ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2020 року Справа № 904/5083/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Подобєда І.М., Чус О.В.
секретар судового засідання Пінчук Е.С.
за участю представників сторін:
від відповідача: Климась Ю.І., ордер серії АЕ №1030194 від 27.07.2020, адвокат;
від позивача: представник не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020 у справі №904/5083/19 (суддя Бондарєв Е.М., повне рішення складено 19.02.2020)
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 377708,53 грн 3% річних та 1 656 694,43 грн інфляційних втрат
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (надалі позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (надалі відповідач) та просило стягнути заборгованість на загальну суму 2 034 402,96 грн, з яких: 377708,53 грн - 3% річні за період з 01.11.2016 по 06.05.2018 та 1 656 694,43 грн - інфляційні втрати за період з листопада 2016 року по травень 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків в частині оплати боргу, який встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 у справі №35/36-08. Правовою підставою позовних вимог зазначило ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач позов заперечував з огляду на положення п. 43 ч. 4 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та включення його до переліку об`єктів, які підлягають приватизації.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020 у справі №904/5083/19 (суддя Бондарєв Е.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 118 204,05 грн - 3% річних, 812703,48 грн інфляційних втрат та 13 963,61 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення, суд виходив з того, що під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкруство відповідача не підлягають нарахуванню інфляційні втрати та 3% річних. Втім, стягнув вказані нарахування за період з 01.11.2016 до 23.03.2017 (до порушення справи про банкрутство).
З цим рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020 у справі №904/5083/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом невірно застосовані приписи пунктів 4-2 - 4-4 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до яких після припинення провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та (або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Суд не врахував, що відповідача в 2018 році включено до переліку підприємств, які підлягають приватизації, до цього часу він знаходиться в цьому переліку, внаслідок чого суд безпідставного задовольнив позовні вимоги.
Колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач, суддів Подобєда І.М., Орєшкіна Е.В. відкрито апеляційне провадження, про що постановлено ухвалу від 30.03.2020, повідомлено учасників справи, що у зв`язку із встановленням на період дії карантинних заходів в Україні тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання постанови Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), враховуючи Рекомендації Ради суддів України, викладені у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, про дату та час судового засідання з розгляду справи учасників буде повідомлено ухвалою суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020р. у справі № 904/5083/19 призначено в судовому засіданні на 22.06.2020.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В., у справі здійснений повторний автоматизований розподіл, за наслідками якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач, суддів Подобєда І.М., Чус О.В. та ухвалою від 22.06.2020 означена колегія прийняла справу до свого провадження.
У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Позивач проти доводів апелянта заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, посилаючись при цьому на те, що на час прийняття оскаржуваного рішення Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність, а Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», як і Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють обмежень чи заборон для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на заборгованість підприємств у статутному капіталі, яких частка держави становить більш ніж 50%.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 у справі №35/36-08, яке набрало законної сили 06.05.2008, за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", було стягнуто з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" борг - 8 405 097,53 грн, інфляційні втрати - 794 676,92 грн, 3% річних - 88 563,26 грн, витрати по сплаті держмита - 24 123,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 111,63 грн, в решті позову відмовлено.
На виконання цього рішення суду 06.05.2008 було видано наказ про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом у справі №35/36-08 встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №279 від 03.02.2006 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення строком дії до 31 грудня 2008 року та протокол узгодження розбіжностей до цього договору. На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу воду та надавав послуги з водовідведення і в спірний період з травня 2007 року по лютий 2008 року включно поставив води та надав послуг на загальну суму 9 015 097,53 грн, відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 610 000,00 грн, внаслідок чого судом вимоги позивача визнані обґрунтовані у сумі 8 405 097,53 грн основного боргу, 794 676,92 грн інфляційних втрат та 88 563,26 грн - 3% річних.
Вказана заборгованість у загальній сумі 9 312 572,34 грн була сплачена відповідачем наступним чином: у період з 16.07.2005 по 31.08.2016 сплачено 80000,00 грн, у період з 01.09.2016 по 07.05.2018 - 9 232 572,34 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 була порушена справа №904/128/17 про банкрутство Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 провадження у справі №904/128/18 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" закрито та скасовано мораторій, введений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017.
Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до пункту 43 розділу X Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" та наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 №760 увійшло до списку підприємств, по яких прийнято рішення про приватизацію, внаслідок чого провадження у справі №904/128/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" підлягає закриттю.
Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення інфляційних та річних за період прострочення 01.11.2016 по 06.05.2018 на підставі ст. 625 ЦК України, що і є предметом даного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідач не заперечує факту прострочення оплати за спірні послуги та сплати боргу, у встановлені судом вище строки, та щодо арифметичних розрахунків позивача та суду першої інстанції.
Предметом оскарження є невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права - приписів пунктів 4-2 - 4-4 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На думку апелянта, в разі припинення справи про банкрутство в зв`язку з включенням відповідача до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, не підлягають нарахуванню інфляційні і річні за весь час прострочення, включаючи і період до порушення справи про банкрутство, з чим не погоджується відповідач.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 відносно відповідача було порушено провадження у справі №904/128/17 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, яка закрита 30.10.2018.
Відповідно до частин 1, 3, 7 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного на час прийняття вказаних судових актів) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, з моменту порушення справи про банкрутство стосовно відповідача, на підставі статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час дії мораторію заборонялось застосування індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.
За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що за період з дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідача, тобто з 23.03.2017 по 30.10.2018 (закриття провадження у справі про банкрутство) не нараховується неустойка, не застосовується індекс інфляції та три проценти річних від простроченої суми тощо, а позовні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за період прострочення з 23.03.2017 по 06.05.2018 (остаточний розрахунок) та інфляційні втрати за цей період задоволенню не підлягають та правомірно відмовив в цій частині в позові. Тому вимоги апеляційної скарги щодо повного скасування судового рішення є безпідставними.
Задовольняючи ж позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 118 204,05 грн за період з 01.11.2016 (початок періоду нарахування спірних платежів позивачем) по 23.03.2017 (порушення провадження у справі про банкрутство відповідача) та інфляційних втрат у сумі 812703,48 грн за період з листопада 2016 року по березень 2017 місцевий господарський суд не врахував приписи пункту 43 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Так, судом було встановлено, що провадження у справі про банкрутство відповідача було закрито саме з підстав, визначених у пункті 43 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Відповідно до пункту 43 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який набув чинності з 07.03.2018р., було встановлено, що провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р "Про затвердження переліку об`єктів приватизації державної власності" продовжено приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році. До затвердженого переліку за цим Розпорядженням знову включено Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль". Доказів виключення відповідача з цього переліку матеріали справит не містять.
Отже, пунктом 43 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було встановлено, що після припинення провадження у справі про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, до їх заборогованості не застосовується індекс інфляції саме за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" № 904/128/18 було закрито ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 саме з підстав, встановлених пунктом 43 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Оскільки, провадження у справі про банкрутство відповідача було закрито саме з цих підстав, то відповідно до вищенаведеного та ст. 5 ЦК України до спірних правовідносин щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 118 204,05 грн за період з 01.11.2016 по 23.03.2017 та інфляційних втрат у сумі 812703,48 грн за період з листопада 2016 року по березень 2017 підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На час звернення позивача з даним позовом до суду - 31.10.2019р. та прийняття рішення судом першої інстанції Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" був чинним, оскільки Кодекс з процедур банкрутства набрав чинності 21.10.2019 та був введений в дію через шість місяців з дня набрання чинності, та саме з цього часу втратили чинність положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Тому, норми Закону мають застосовуватися до вимог позивача на час вчинення відповідної процесуальної дії - подання позову, який спрямований на захист порушених відповідачем прав та інтересів позивача, а заперечення апелянта в цій частині не грунтуються на вище наведених положеннях чинного законодавства.
За наведених обставин колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо наявності в нього права на стягнення з відповідача, нарахованих на стягнуту за судовим рішенням суму боргу, 3% річних та інфляційних витрат, що позивач також підтверджує практикою застосування ст. 625 ЦК України Верховним Судом, оскільки у даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які забороняють таке нарахування по відношенню до відповідача.
Відповідно до ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020, як прийняте при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог позивача та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки апелянт просив скасувати судове рішення повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судови витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволенню апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020 у справі №904/5083/19 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020р. у справі №904/5083/19 - скасувати в частині задоволення позову.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 118 204,05 грн - 3% річних, 812 703,48 грн - інфляційних втрат та 13963,61 грн судового збору - відмовити.
У решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020 у справі №904/5083/19 залишити без змін.
Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Єсеніна, буд. 6А, код ЄДРПОУ 03341316) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична, буд.1, код ЄДРПОУ 00130850) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 20 945,43 грн (двадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять грн 43 коп), про що видати наказ.
Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 28.07.2020.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Подобєд
