Єдиний унікальний номер 243/13575/19
Номер провадження 22-ц/804/1922/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Канурної О.Д., Мірути О.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Цимбала Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засі-дань № 3 цивільну справу № 243/13575/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зо-бов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх в порядку спадкування, з апеляційною скаргою відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 берез-ня 2020 року (суддя першої інстанції Гончарова А.О.),-
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду До-нецької області з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх в по-рядку спадкування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який за життя перебував на обліку у Донецькому міському відділенні у Куйбишевському районі управління виконавчої дирекції Фонду у Донецькій області як потерпілий на виробництві. 12 грудня 2014 року його батько був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа і з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року перебував на обліку та отримував страхові виплати у Волноваському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області. Виплати були припинені в зв`язку з закінченням терміну дії довідки ВПО. З 01 листопада 2017 року по день своєї смерті батько позивача не отримував страхові виплати. Після смерті батька позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте у виплаті страхових сум йому було відмовлено через їх відсутність.
Посилаючись на те, що у відповідача були відсутні правові підстави для невиплати батькові страхових виплат з 01 листопада 2017 року по день смерті, вважаючи себе власником майна у ви-гляді недоотриманих батьком страхових виплат після смерті батька, просив зобов`язати Управлін-ня виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування страхових виплат ОСОБА_2 з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року та виплатити нараховані кошти позивачу як спадкоємцю за законом.
25 березня 2020 року рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області задо-волені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати страхові виплати та випла-тити їх в порядку спадкування.
Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в До-нецькій області здійснити нарахування та виплату спадкоємцю ОСОБА_1 , сум страхових виплат за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання про стягнення судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціа-льного страхування України в Донецькій області в апеляційній скарзі, посилаючись на необґрун-тованість рішення суду першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонно-го суду Донецької області від 25 березня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постановою Волноваського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області № 0542/3610/3610/21 від 05 січня 2018 року батькові позивача припинені страхові виплати, у зв`язку зі зняттям з обліку справи та згідно рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО № 68 від 16 листопада 2017 року. З 01 листопада 2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 лютого 2019 року до будь-якого відділення, яке перемістилося на територію підконтрольну українській владі в межах Донецької області або поза її межами із заявою про тимчасове продовження раніше призначених страхових виплат та відповідних документів, визначених Порядком № 20 батько позивача не звертався та на обліку не перебував, тому не мав правових підстав для нарахування та отримання страхових виплат за цей період. Суд першої інстанції не звернув уваги, що батьком позивача не вживалися заходи щодо своєчасного отримання щомісячних страхових виплат, а положення ч. 4 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не поширюється на спадкоємців, тому їм страхові виплати не нараховуються.
Позивачем ОСОБА_1 письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача на час розг-ляду справи не наданий.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не переш-коджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за ная-вними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення су-ду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_3 та представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.
Судові повістки - повідомлення про розгляд справи 01 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 та відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області отримали 09 червня 2020 року та 10 червня 2020 року відповідно, що підтвер-джується рекомендованими повідомленнями про отримання поштового відправлення (а.с. 89, 90).
Про причини неявки позивач у судове засідання 01 липня 2020 року не повідомив і відпові-дно до частини 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що він не з`явився у судове засідання без пова-жних причин.
Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Чабанова О.О. надала заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність, на вимогах апеляційної скарги наполягає у повному обсязі (а.с. 94).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та предста-вника відповідача, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апе-ляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволен-ню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спадкодавець ОСОБА_2 , як внутрішньо перемішена особа, мав право на нарахування та виплату страхових виплат не залежно від звернення до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території, то-му спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 1227 ЦК України має право на отри-мання страхових виплат в порядку спадкування за законом.
Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до довідки від 12 грудня 2014 року № 1438-008368 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерорис-тичної операції, ОСОБА_2 перемістився з тимчасово окупованої території м. До-нецьк, АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Постановами Волноваського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 05 січня 2018 року № 0542/3610/3610/21 потерпіло-му ОСОБА_2 припинено щомісячну страхову виплату з 01 листопада 2017 року у зв`язку із зняттям з обліку справи потерпілого. Причина зняття: припинення виплат ВПО згідно рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО № 68 від 16 листопа-да 2017 року (а.с. 31).
Відповідно листа Волноваського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціально-го страхування України в Донецькій області від 28 жовтня 2019 року № 01-08/18-2222 потерпілий ОСОБА_2 отримував страхові виплати у Волноваському відділенні за місцем тимча-сового проживання на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи № 1438-008368 від 12 гру-дня 2014 року з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2017 року. З 01 листопада 2017 року страхові виплати припинено у зв`язку із скасуванням довідки ВПО 1438008368 від 12 грудня 2014 року згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та на підставі витягу з рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних ви-плат ВПО № 68 від 16 листопада 2017 року (а.с. 16).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку (а.с. 12).
Постановою державного нотаріуса Волноваської державної нотаріальної контори Донецької області Петренко В.Є. від 15 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на суму страхових виплат, які не були отримані за життя ОСОБА_2 (а.с. 14).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встано-влено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої калі-цтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші випла-ти, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України (ст. 1219 ЦК України).
Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону.
Так у відповідності до ст. 1227 ЦК України, згідно з якою суми заробітної плати, пенсії, сти-пендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодав-цеві, але не були ним одержані за життя (виплати нараховані, але не отримані спадкодавцем), пе-редаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Системний аналіз положень ст. 1219 ЦК України та ст. 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, каліцтвом як об`єкт цивільних прав), яке нерозри-вно пов`язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смер-тю особи, яка мала таке право; та право на суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які пере-даються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (ст. 1227 ЦК Укра-їни).
Отже, право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом не входить до складу спадщи-ни. Право на нараховані за життя суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, та не отри-мані спадкодавцем входять до складу спадщини за умови, що на час відкриття спадщини відсутні члені сім`ї спадкодавця.
При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробіт-ної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відш-кодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, ви-значальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 не є внутрішньо переміщеною особою, так як відповідно до свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_3 березня 2019 року він помер у м. Доне-цьку, тобто із району проведення АТО на контрольовану територію він не переселився.
Ненадання за життя ОСОБА_2 , який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для не нарахування чи невиплати страхових виплат.
Проте припинення нарахування Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страху-вання України в Донецькій області страхових виплат потерпілому ОСОБА_2 здійснено з 01 листопада 2017 року, тобто за життя ОСОБА_2 , але останній у встановленому законом поряд-ку не оскаржив дії відповідача, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити на-рахування щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компе-нсує відповідну частину втраченого заробітку, а отже, указані суми йому за життя не нараховува-лись, а тому вони не можуть входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .
З огляду на зазначене, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстан-ції, що спадкоємець ОСОБА_1 у відповідності до положень ст. 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат, які не були нараховані Фондом спадкодавцю в порядку спадку-вання за законом, оскільки ці виплати не увійшли до складу спадщини, право на яку має позивач у даній справі, у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена (нарахована) сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно із ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто майже через півтора роки від дати прийняття Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області рішення про припинення виплати щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, тому ОСОБА_1 , як спадкоємець, не має права вимоги до відповідача про нарахування вказаних страхових виплат, оскільки таке право належало виключно спадкодавцю, який дії Фонду щодо припинення нарахування належних йому виплат не оскаржував.
Оскільки право на призначення та виплату щомісячної страхової суми у випадку трудового каліцтва згідно із ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входить, тому вимоги спадкоємця ОСОБА_1 про зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду здійснити нарахування та виплату сум страхових виплат спадкодавцю ОСОБА_2 , за період із 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року є безпідставними.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що посилання в оскаржуваному рішенні на постанову Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 642/6946/18 (провадження № 61-12734св19) як на аналогічну правову позицію, є безпідставним, оскільки у вказаній справі інші обставини, а саме дочка потерпілої отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина складається із суми недоотриманих щомісячних страхових виплат, які були нараховані потерпілій. Проте, у даній справі потерпілому ОСОБА_2 страхові виплати не були нараховані та наявна відмова державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю складу спадкового майна.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява N 63566/00, § 23).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або не-правильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рі-шення.
З огляду на зазначене, апеляційний суд ухвалює скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної ін-станції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судо-вих витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасував рішення суду першої інстанції, має бути вирішено питання щодо розподілу судових витрат, поне-сених у зв`язку з розглядом справи як у суді першої інстанції, так і понесених у зв`язку з перегля-дом справи у суді апеляційної інстанції.
За подання позовної заяви позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. (а.с. 20), які не підлягають відшкодуванню позивачу.
З урахуванням задоволення апеляційної скарги відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152 грн. 60 коп. (а.с. 59) підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Відомості про інші судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, сторонами не на-дані.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування Украї-ни в Донецькій області задовольнити.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2020 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фон-ду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх в порядку спадкування відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 60 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 липня 2020 року.
Головуючий суддя: Ю.М. Мальований
Судді: О.Д. Канурна
О.А. Мірута
